ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ
про закриття апеляційного провадження
12 листопада 2025 року м. ОдесаСправа № 916/1366/25
Південно-західного апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Аленіна О.Ю.
суддів: Принцевської Н.М., Філінюка І.Г.
секретар судового засідання: Герасименко Ю.С.
За участю представників учасників справи:
від ЦДАКА ФАНДЗ С.К.А. (TZEDAKAH FUNDS S.C.A.) корпоративного товариства з обмеженою відповідальністю - адвокат Чесебієв А.П.
Арбітражна керуюча Коваленко Ірина Анатоліївна - особисто;
від ТОВ "КОМПАНІЯ "ОКТАН" - адвокат Авраменко О.А.
від ТОВ "РЕНІ-ТЕРМІНАЛ" - адвокат Луб В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ЦДАКА ФАНДЗ С.К.А. (TZEDAKAH FUNDS S.C.A.) корпоративного товариства з обмеженою відповідальністю
на ухвалу Господарського суду Одеської області від 12.05.2025 (складено та підписано 12.05.2025, суддя Л.І. Грабован)
у справі №916/1366/25
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «ОКТАН»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕНІ-ТЕРМІНАЛ»
про визнання банкрутом
Встановив
Товариство з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "ОКТАН" звернулось до Господарського суду Одеської області із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНІ-ТЕРМІНАЛ", посилаючись на заборгованість останнього у розмірі 6 128 950,00 грн.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.05.2025 відкрито провадження у справі №916/1366/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕНІ-ТЕРМІНАЛ», визнано вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «ОКТАН» до Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕНІ-ТЕРМІНАЛ» в сумі 6128950,00 грн та витрати в сумі 102280,00 грн, понесені у зв'язку із сплатою судового збору та авансування винагороди арбітражного керуючого; введено процедуру розпорядження майном боржника; розпорядником майна боржника призначено арбітражну керуючу Коваленко Ірину Анатоліївну.
В мотивах оскаржуваної ухвали суд першої інстанції зазначив, що з наданих до суду документів вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕНІ-ТЕРМІНАЛ" має невиконане грошове зобов'язання перед кредитором, визнає його, спір про право відсутній. Доказів, які б підтвердили спроможність боржника виконати взяті на себе за договірні зобов'язання суду не надано.
Не погодившись із даною ухвалою до Південно-західного апеляційного господарського суду звернулось ЦДАКА ФАНДЗ С.К.А. (TZEDAKAH FUNDS S.C.A.) корпоративного товариства з обмеженою відповідальністю з апеляційною скаргою в якій просить ухвалу Господарського суду Одеської області від 12.05.2025 року справа №916/1366/25 про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «РЕНІ-ТЕРМІНАЛ» скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити у відкритті провадження у справі про банкрутство ТОВ «РЕНІ-ТЕРМІНАЛ».
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.07.2025 колегією суддів у складі головуючої судді Поліщук Л.В., суддів Богатиря К.В., Таран С.В., було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ЦДАКА ФАНДЗ С.К.А. (TZEDAKAH FUNDS S.C.A.) корпоративного товариства з обмеженою відповідальністю на ухвалу Господарського суду Одеської області від 12.05.2025 у справі №916/1366/25 та призначено справу до розгляду на 23.09.2025.
Розпорядженням керівника апарату Південно-західного апеляційного господарського суду було призначено повторний автоматизований розподіл справи №916/1366/25 у зв'язку із надходженням апеляційної скарги ЦДАКА ФАНДЗ С.К.А. (TZEDAKAH FUNDS S.C.A.) корпоративного товариства з обмеженою відповідальністю на ухвалу Господарського суду Одеської області від 17.07.2025 у справі №916/1366/25 та перебуванням головуючої судді Поліщук Л.В., суддів Богатиря К.В., Таран С.В. у відпустці.
У відповідності до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду апеляційної скарги ЦДАКА ФАНДЗ С.К.А. (TZEDAKAH FUNDS S.C.A.) корпоративного товариства з обмеженою відповідальністю на ухвалу Господарського суду Одеської області від 12.05.2025 у справі №916/1366/25 визначено колегію суддів у складі головуючого судді Аленіна О.Ю., суддів Принцевської Н.М., Філінюка І.Г.
Ухвалою суду від 07.08.2025 прийнято справу №916/1366/25 за апеляційною скаргою ЦДАКА ФАНДЗ С.К.А. (TZEDAKAH FUNDS S.C.A.) корпоративного товариства з обмеженою відповідальністю на ухвалу Господарського суду Одеської області від 17.07.2025 до провадження колегією суддів у складі головуючого судді Аленіна О.Ю., суддів Принцевської Н.М., Філінюка І.Г. та призначено її до розгляду на 29.10.2025.
21.07.2025 судом апеляційної інстанції отримано клопотання ЦДАКА ФАНДЗ С.К.А. (TZEDAKAH FUNDS S.C.A.) корпоративного товариства з обмеженою відповідальністю про витребування доказів.
Судом апеляційної інстанції отримано відзиви на апеляційну скаргу від арбітражної керуючої Коваленко І.А. та кредитора ТОВ «КОМПАНІЯ «ОКТАН» в яких останні просять залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.
Ухвалою суду від 29.10.2025 задоволено клопотання ЦДАКА ФАНДЗ С.К.А. (TZEDAKAH FUNDS S.C.A.) корпоративного товариства з обмеженою відповідальністю про відкладення розгляду справи, відкладено розгляд справи №916/1366/25 за апеляційною скаргою ЦДАКА ФАНДЗ С.К.А. (TZEDAKAH FUNDS S.C.A.) корпоративного товариства з обмеженою відповідальністю на ухвалу Господарського суду Одеської області від 12.05.2025 на 12.11.2025.
12.11.2025 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява ЦДАКА ФАНДЗ С.К.А. (TZEDAKAH FUNDS S.C.A.) корпоративного товариства з обмеженою відповідальністю про відвід колегії суддів в якій заявник просив відвести головуючого суддю Аленіна О.Ю., суддів Принцевської Н.М., Філінюка І.Г. від розгляду даної справи та матеріали справи передати для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою відповідно до положень ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою суду від 12.11.2025 відмовлено у задоволенні заявленого ЦДАКА ФАНДЗ С.К.А. (TZEDAKAH FUNDS S.C.A.) корпоративного товариства з обмеженою відповідальністю відводу колегії суддів по справі №916/1366/25.
Під час судового засідання у суді апеляційної інстанції колегією суддів ставилось на обговорення питання щодо того, чи вирішував суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні питання про права, інтереси та (або) обов'язки апелянта.
Згідно з поясненнями наданими під час судового засідання представник апелянта підтримав доводи та вимоги за апеляційною скаргою та наполягав на її задоволенні, а також заперечував проти закриття апеляційного провадження, оскільки вважає, що ЦДАКА ФАНДЗ С.К.А. (TZEDAKAH FUNDS S.C.A.) корпоративного товариства з обмеженою відповідальністю є учасником даної справи, а оскаржуваною ухвалою порушеного його права, як учасника боржника.
Представники ТОВ "КОМПАНІЯ "ОКТАН", ТОВ "РЕНІ-ТЕРМІНАЛ" та арбітражна керуюча Коваленко Ірина Анатоліївна надали пояснення у відповідності до яких не погоджують із доводами та вимогами за апеляційною скаргою та вважають, що апеляційне провадження у цій справі підлягає закриття через те, що оскаржуваним рішенням не вирішувалось питання про права та обов'язки скаржника.
Відповідно до ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки господарським судом Одеської області та проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційне провадження у справі №916/1366/25 за апеляційною скаргою ЦДАКА ФАНДЗ С.К.А. (TZEDAKAH FUNDS S.C.A.) корпоративного товариства з обмеженою відповідальністю на ухвалу Господарського суду Одеської області від 12.05.2025 підлягає закриттю, виходячи з наступного.
Стаття 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Отже, реалізація конституційного права на оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.
Згідно з ч.1 ст.2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до ч. 6 ст. 4 ГПК України жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному законом порядку.
Судова колегія апеляційного господарського суду звертає увагу, що законодавством передбачений виключний перелік суб'єктів, які вправі оскаржити в апеляційному порядку рішення місцевого господарського суду у випадку наявності підстав для цього. Визначаючи коло вказаних суб'єктів, законодавство передбачає попередню участь апелянта у справі з певним процесуальним статусом, за винятком випадків, коли рішення стосується прав та обов'язків скаржника, який не брав участь у справі.
Відповідно до частини 1 статті 17 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
У відповідності до ч. 1 ст. 254 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Колегія суддів наголошує на тому, що судове рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод (Конвенція) положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 17.05.2018 у справі № 904/5618/17, від 11.07.2018 у справі № 5023/4734/12, від 21.09.2018 у справі № 909/68/18, від 18.12.2018 у справі № 911/1316/17, від 27.02.2019 у справі № 903/825/18, від 09.07.2019 у справі № 905/257/18, від 12.09.2019 у справі № 905/946/18, від 12.09.2019 у справі № 905/947/18.
Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 264 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у такому випадку не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, в зв'язку з чим відсутній суб'єкт апеляційного оскарження.
Таким чином, суд апеляційної інстанції має першочергово з'ясувати, чи стосується оскаржуване судове рішення безпосередньо прав та обов'язків скаржника, та лише після встановлення таких обставин, вирішити питання про залучення такої особи у якості третьої особи та про скасування судового рішення, а у випадку встановлення, що права заявника оскаржуваним судовим рішенням не порушені та питання про її права і обов'язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися - закрити апеляційне провадження, оскільки в останньому випадку така особа не має права на апеляційне оскарження рішення суду.
Відповідний правовий висновок викладено Верховним Судом у постановах від 10.05.2018 зі справи №910/22354/15, від 19.06.2018 зі справи №910/18705/17, від 11.07.2018 зі справи №911/2635/17, від 04.10.2018 у справі №5017/461/2012, від 29.11.2018 у справі №918/115/16, від 04.12.2018 у справі №906/1764/15, від 06.12.2018 у справі №910/22354/15, від 11.12.2018 №916/2878/14, від 15.01.2019 у справі №7/74, від 11.04.2019 у справі № 8/71-НМ, від 11.07.2018 у справі №911/2635/17.
Встановлена процесуальним законом можливість здійснення апеляційного провадження за апеляційною скаргою особи, яку не було залучено до участі у справі, лише у разі підтвердження та встановлення наявності порушення її прав, інтересів та (або) обов'язків оскаржуваним судовим рішенням ґрунтується на принципі res judicata, тобто поваги до остаточного судового рішення, дія якого передбачає встановлення у відносинах між сторонами спору, вирішеного остаточним і обов'язковим для сторін судовим рішенням, стану правової визначеності.
Здійснення апеляційного перегляду судового рішення, яке набрало законної сили та є обов'язковим для виконання за відсутності передбачених законом виняткових підстав є порушенням зазначеного принципу, що не є виправданим.
Як передбачено ч. 1, 3, 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням або невчиненням нею процесуальних дій.
Особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку, передбаченому статтями 17, 254 Господарського процесуального кодексу України, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов'язки, і такий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в апеляційній скарзі має чітко зазначити, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов'язки, та про які саме.
Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 07.02.2024 у справі №5023/3214/11.
Отже, Господарський процесуальний кодекс України покладає на суд апеляційної інстанції обов'язок з'ясувати, чи вирішив суд першої інстанції, ухвалюючи рішення у справі, питання про права, інтереси та (або) обов'язки особи, яка не брала участі у справі, та встановити наявність чи відсутність правового зв'язку між особою, яка не брала участі у справі (скаржником), і сторонами у справі.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №921/730/13-г/3 сформульовано висновок про те, що у разі якщо скаржник лише робить припущення, що оскаржуване рішення може вплинути на його права, інтереси, та/або обов'язки, або лише зазначає (констатує), що оскаржуваним рішенням вирішено його права, інтереси та/або обов'язки, то такі посилання з огляду на наведене вище не можуть бути достатньою та належною підставою для розгляду апеляційної скарги.
Отже, суд апеляційної інстанції має першочергово з'ясувати, чи стосується оскаржуване судове рішення безпосередньо прав, інтересів та (або) обов'язків ЦДАКА ФАНДЗ С.К.А. (TZEDAKAH FUNDS S.C.A.) корпоративного товариства з обмеженою відповідальністю.
Приписами ст. 1 КУзПБ надано визначення термінів у справах про банкрутство, зокрема:
- боржник - юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов'язання, строк виконання яких настав;
- сторони у справі про банкрутство (неплатоспроможність) - конкурсні кредитори (голова комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут);
- уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника - особа, уповноважена вищим органом управління боржника представляти інтереси засновників під час провадження у справі про банкрутство з правом дорадчого голосу;
- учасники у справі про банкрутство (неплатоспроможність) - сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов'язків яких існує спір, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, Фонд державного майна України, Національний банк України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника.
Як вже було вказано вище, у даній справі, ТОВ "КОМПАНІЯ "ОКТАН" звернулось до Господарського суду Одеської області із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "РЕНІ-ТЕРМІНАЛ", оскільки боржник має заборгованість перед кредитором у розмірі 6 128 950,00 грн.
Оскаржуваною хвалою Господарського суду Одеської області від 12.05.2025 відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "РЕНІ-ТЕРМІНАЛ", а також визнано вимоги ТОВ "КОМПАНІЯ "ОКТАН" до боржника в сумі 6128950,00 грн.
Також, даною ухвалою введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено розпорядником майна боржника арбітражну керуючу Коваленко Ірину Анатоліївну.
Відповідно, як станом на час прийняття оскаржуваної ухвали, так й на теперішній час, учасниками даної справи про банкрутство є кредитор - ТОВ "КОМПАНІЯ "ОКТАН", боржник ТОВ "РЕНІ-ТЕРМІНАЛ" та арбітражна керуюча Коваленко І.А.
Доказів того, що ЦДАКА ФАНДЗ С.К.А. (TZEDAKAH FUNDS S.C.A.) корпоративного товариства з обмеженою відповідальністю було залучено судом першої інстанції до участі у справі, як учасника справи про банкрутство ТОВ "РЕНІ-ТЕРМІНАЛ", наявні матеріли справи не містять, а апелянтом надано не було.
Відповідно, ЦДАКА ФАНДЗ С.К.А. (TZEDAKAH FUNDS S.C.A.) корпоративного товариства з обмеженою відповідальністю, ані станом на час прийняття оскаржуваної ухвали, ані на теперішній час, не набуло статусу учасника даної справи про банкрутство.
Втім, як стверджує ЦДАКА ФАНДЗ С.К.А. (TZEDAKAH FUNDS S.C.A.) корпоративного товариства з обмеженою відповідальністю, воно з 21.01.2022 стало власником частки в статутному капіталі ТОВ «РЕНІ-ТЕРМІНАЛ», оскільки боржником не було виконано зобов'язання за Договором позики, а тому єдиним акціонером скаржника на підставі Договору застави було прийняте рішення прийняти у власність 100% частку в статутному капіталі ТОВ «РЕНІ-ТЕРМІНАЛ» та складено акт прийму-передачі частки у статутному капіталі. При цьому, як на тому наполягає апелянт, законодавство України не пов'язує факт виникнення права власності на частку в статутному капіталі з фактом державної реєстрації зміни учасника в Державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Наразі, як вважає апелянт, в результаті незаконних дій третіх осіб, було відчужено частку в статутному капіталі ТОВ «РЕНІ-ТЕРМІНАЛ» ОСОБА_1 про що внесено відповідні відомості до реєстру.
На переконання апелянта, треті особи не мали права продавати частку в статутному капіталі ТОВ «РЕНІ-ТЕРМІНАЛ», та відповідно ОСОБА_1 не будучи власником частки не міг призначити себе директором товариства.
Апелянт стверджує, що у даному випадку склалась ситуація, коли скаржник є власником частки в статутному капіталі ТОВ «РЕНІ-ТЕРМІНАЛ» станом на дату подачу цієї апеляційної скарги, але згідно з даними ЄДР учасником та директором ТОВ «РЕНІ-ТЕРМІНАЛ» вказаний ОСОБА_1 . Тобто власник втратив фактичний контроль над ТОВ «РЕНІ-ТЕРМІНАЛ», оскільки учасником та директором в ЄДР внесена інша особа, яка не є власником частки.
Апелянт вважає, що оскільки ЦДАКА ФАНДЗ С.К.А. має похідний інтерес щодо ТОВ «РЕНІ-ТЕРМІНАЛ», то у даному випадку мають застосовуватись за аналогією положення статей 54, 55 Господарського процесуального кодексу України, а тому ЦДАКА ФАНДЗ С.К.А. має право подати апеляційну скаргу в інтересах ТОВ «РЕНІ-ТЕРМІНАЛ», оскільки бенефіціар та директор останнього не зацікавлені у відновленні платоспроможності ТОВ «РЕНІ-ТЕРМІНАЛ», а навпаки своїми діями створили ситуацію неплатоспроможності товариства.
Судова колегія зазначає, що за змістом рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 №18-рп/2004 щодо "порушеного права", за захистом якого особа може звертатися до суду, то це поняття, яке вживається у низці законів України, має той самий зміст, що й поняття "охоронюваний законом інтерес". Щодо останнього, то в тому ж рішенні Конституційний Суд України зазначив, що "поняття "охоронюваний законом інтерес" означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб'єктивного права; б) є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб'єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним».
Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, інтересів та (або) обов'язків, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує скаржник, було реальним, стосувалося індивідуально виражених прав або інтересів.
Вирішення судом питання про права, інтереси та (або) обов'язки, особи, не залученої до участі у справі, буде мати місце, якщо такі права, інтереси та (або) обов'язки, особи виникають саме із оскарженого судового рішення, а не із інших юридичних фактів, з яких виходив суд, приймаючи своє рішення.
Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 18.04.2019 у справі №916/2179/17.
Колегія суддів дослідивши зміст, мотиви та резолютивну частину оскаржуваної ухвали наголошує на тому, що ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.05.2025 по даній справі не вирішувалося питання про права, інтереси чи обов'язки ЦДАКА ФАНДЗ С.К.А. (TZEDAKAH FUNDS S.C.A.) корпоративного товариства з обмеженою відповідальністю, оскільки судом вирішувалось виключно питання наявності/відсутності заборгованості у боржника ТОВ "РЕНІ-ТЕРМІНАЛ" перед ініціюючим кредитором ТОВ "КОМПАНІЯ "ОКТАН", та відповідно чи є це підставою для відкриття провадження у справі про банкрутство.
При цьому, як вже було нагогошена вище, ЦДАКА ФАНДЗ С.К.А. (TZEDAKAH FUNDS S.C.A.) корпоративного товариства з обмеженою відповідальністю не є учасником даної справи та не набуло такого статусу.
Слід наголосити на тому, що уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника - це особа, уповноважена вищим органом управління боржника представляти інтереси засновників під час провадження у справі про банкрутство з правом дорадчого голосу. (ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства).
Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" у товаристві, що має одного учасника, рішення з питань, що належать до компетенції загальних зборів учасників, приймаються таким учасником товариства одноособово та оформлюються письмовим рішенням такого учасника.
Статтею 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" визначено, що витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - витяг) - документ у паперовій або електронній формі, що сформований програмним забезпеченням Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань за зазначеним заявником критерієм пошуку та містить відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, які є актуальними на дату та час формування витягу або на дату та час, визначені у запиті, або інформацію про відсутність таких відомостей у цьому реєстрі.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Так, запис у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, як станом на час прийняття оскаржуваної ухвали, так й станом на теперішній час, свідчить про відсутність ЦДАКА ФАНДЗ С.К.А. (TZEDAKAH FUNDS S.C.A.) корпоративного товариства з обмеженою відповідальністю у складі учасників ТОВ "РЕНІ-ТЕРМІНАЛ", а єдиним учасником ТОВ "РЕНІ-ТЕРМІНАЛ" є ОСОБА_1 .
Доказів того, що ЦДАКА ФАНДЗ С.К.А. (TZEDAKAH FUNDS S.C.A.) корпоративне товариство з обмеженою відповідальністю є учасником боржника ТОВ "РЕНІ-ТЕРМІНАЛ", або набуло будь-який інший статус учасника даної справи про банкрутство, наявні матеріли справи не містять, а апелянтом надано не було.
Не надано скаржником й доказів на підтвердження того, що ТОВ "РЕНІ-ТЕРМІНАЛ" наділило ЦДАКА ФАНДЗ С.К.А. (TZEDAKAH FUNDS S.C.A.) корпоративне товариство з обмеженою відповідальністю відповідними повноваженнями діяти від імені товариства та бути його представником, уповноваженою особою тощо.
Як вже було вказано вище, у разі подання апеляційної скарги не учасником справи, який не був присутній під час апеляційного розгляду справи, а особою, яка взагалі не брала участі у справі, суд апеляційної інстанції, перш за все, має з'ясувати, чи вирішував суд першої інстанції питання про права, інтереси та (або) обов'язки скаржника і які конкретно.
При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, незалучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв'язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов'язок, і такий зв'язок має бути очевидним і безумовним, а не ймовірним. Така правова позиція послідовно та неодноразово висловлена Верховним Судом, зокрема, в постановах від 10.09.2020 та від 23.11.2020 у справі № 914/1643/19, від 05.11.2020 у справі № 912/837/19, від 20.09.2021 у справі № 910/6681/20, від 18.09.2023 у справі № 914/1334/20, від 04.10.2023 у справі № 910/1005/23, від 16.10.2023 у справі № 914/794/21, від 12.03.2024 у справі № 910/6180/20, від 17.05.2024 у справі № 910/5094/23, від 22.05.2024 у справі № 910/4552/23, від 10.06.2024 у справі № 910/4552/23.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду, викладеної у постанові від 15.05.2020 у справі № 904/897/19, особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку статей 17, 254 ГПК України, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов'язки і такий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в апеляційній скарзі має чітко зазначити, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов'язки, та про які саме.
Якщо скаржник лише робить припущення, що оскаржуване рішення може вплинути на його права, інтереси, та/або обов'язки, або лише зазначає (констатує), що оскаржуваним рішенням вирішено питання про його права, інтереси та (або) обов'язки, то такі посилання з огляду на наведене вище не можуть бути достатньою та належною підставою для розгляду апеляційної скарги (аналогічний висновок міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 921/730/13-г/3 та у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.05.2020 у справі № 904/897/19).
В свою чергу, як вже було вказано вище, особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку статті 254 ГПК України, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов'язки і такий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в апеляційній скарзі має чітко зазначити, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов'язки, та про які саме.
Рішення є таким, що прийнято про права, інтереси та (або) обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення наявні висновки суду про права, інтереси та (або) обов'язки цієї особи або у резолютивній частині рішення суд прямо зазначив про права та обов'язки цієї особи. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не приймається до уваги.
Наведене також відповідає правовій позиції, викладеній у постановах Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 21.02.2019 у справі № 908/1141/15-г, від 17.10.2022 у справі № 904/6084/21, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2024 у справі № 916/4093/21.
В свою чергу, оскаржуваною ухвалою суду першої інстанції не вирішувалося жодних питань про права, обов'язки та інтереси особисто ЦДАКА ФАНДЗ С.К.А. (TZEDAKAH FUNDS S.C.A.) корпоративне товариство з обмеженою відповідальністю, оскільки як вбачається з тексту рішення суду першої інстанції у цій справі, ні описова, ні мотивувальна, ні резолютивна частини рішення суду першої інстанції не містять будь-яких суджень чи висновків суду саме про права, інтереси та (або) обов'язки скаржника. Скаржником також не вказано конкретні пункти, абзаци тощо мотивувальної або резолютивної частини оскаржуваної ухвали в яких йдеться про його права, інтереси та (або) обов'язки та про які саме.
Саме лише припущення скаржника, що оскаржувана ухвала може вплинути на його права, інтереси, та/або обов'язки, то такі з огляду на наведене вище не можуть бути достатньою та належною підставою для розгляду апеляційної скарги, оскільки апелянтом не доведено прямого та безпосереднього зв'язку між оскаржуваним рішенням та його впливом на його права, інтереси, та/або обов'язки.
Відтак, суд апеляційної інстанції вказує, що в даному випадку оскаржувана ухвала суду першої інстанції, жодним чином не стосується і не впливає на права і обов'язки апелянта, під час вирішення питання щодо відкриття провадження у даній справі про банкрутство, питання щодо прав та обов'язків апелянта судом не вирішувалось. Ані мотивувальна, ані резолютивні частини оскаржуваного рішення не містять жодних висновків суду про права/інтереси та обов'язки ЦДАКА ФАНДЗ С.К.А. (TZEDAKAH FUNDS S.C.A.) корпоративне товариство з обмеженою відповідальністю.
Підсумовуючи наведене, колегія суддів зазначає, що наразі ЦДАКА ФАНДЗ С.К.А. (TZEDAKAH FUNDS S.C.A.) корпоративне товариство з обмеженою відповідальністю не довело набуття ним статусу учасника даної справи про банкрутство у порядку визначеного КУзПБ, а також безпосереднього впливу оскаржуваної ухвали на права, інтереси та/або обов'язки останнього.
З огляду на таке, суд апеляційної інстанції вказує, що в даному випадку скаржником, як особою яка не ж учасником справи про банкрутство, не брала участі у справі, оскаржується рішення суду першої інстанції, яке жодним чином не стосується і не впливає на його права і обов'язки, оскільки під час вирішення питання про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "РЕНІ-ТЕРМІНАЛ" питання щодо його прав та обов'язків судом не вирішувалось.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначав, що процесуальні правила призначені для забезпечення належного здійснення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності, а також зауважував, що учасники судового провадження повинні мати право розраховувати на те, що ці правила застосовуватимуться. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (рішення ЄСПЛ від 21.10.2010 у справі "Дія 97" проти України").
До того ж ЄСПЛ вказував, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції у разі якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов'язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, у межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братися до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль у ньому апеляційного суду. "Право на суд", одним із аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватися з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (рішення ЄСПЛ від 06.12.2007 у справі "Воловік проти України").
Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Конституція України визначає Україну як правову державу, в якій визнається і діє принцип верховенства права. Одним з основних фундаментальних елементів цього принципу є юридична визначеність (legal certainty). Юридичні норми мають бути чіткими, ясними і недвозначними, оскільки інше не може забезпечити їх однакове застосування.
Конституцією України проголошено, що утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави (частина друга статті 3 Конституції України).
Згідно з пунктом 8 частини першої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
У рішенні від 13.06.2019 № 4-рн/2019 Конституційний Суд України вказав, що забезпечення права на апеляційний перегляд справи, передбаченого пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України, слід розуміти як гарантоване особі право на перегляд її справи в цілому судом апеляційної інстанції; забезпечення права на апеляційний перегляд справи - одна з конституційних засад судочинства - спрямоване на гарантування ефективного судового захисту прав і свобод людини і громадянина з одночасним дотриманням конституційних приписів щодо розумних строків розгляду справи, незалежності судді, обов'язковості судового рішення тощо (абзац 13 підпункту 2.3 пункту 2 мотивувальної частини названого рішення).
Право на апеляційний перегляд справи, передбачене пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України, є гарантованим правом на перегляд у суді апеляційної інстанції справи, розглянутої судом першої інстанції по суті (абзац 8 підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 17.03.2020 № 5-р/2020).
Водночас таке право не є абсолютним і з метою забезпечення належного здійснення правосуддя та дотримання, зокрема, принципу правової визначеності, підлягає певним обмеженням.
Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, буде встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося, апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 ГПК України, оскільки у такому випадку немає правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі.
Так, пунктом 3 частини 1 статті 264 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо, зокрема, після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.
Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/7523/15-г, від 12.11.2018 у справі № 21/358-06-11049, від 30.01.2019 у справі № 47/66-08, від 25.04.2019 у справі № 5004/639/12 , від 18.04 2019 у справі № 916/2179/17, від 12.08.2019 у справі № 909/1190/17 та від 19.09.2019 у справі № 910/17558/18.
З урахуванням наведеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційне провадження по справі №916/1366/25 за апеляційною скаргою ЦДАКА ФАНДЗ С.К.А. (TZEDAKAH FUNDS S.C.A.) корпоративного товариства з обмеженою відповідальністю на ухвалу Господарського суду Одеської області від 12.05.2025 слід закрити на підставі п.3 ч.1 ст. 264 ГПК України, оскільки судом апеляційної інстанції після відкриття апеляційного провадження встановлено, що оскаржуваним рішенням господарського суду питання про права, інтереси та/або обов'язки апелянта не вирішувалося.
З огляду на прийняте судом апеляційної інстанції рішення про закриття апеляційного провадження, судом залишається без розгляду заявлене ЦДАКА ФАНДЗ С.К.А. (TZEDAKAH FUNDS S.C.A.) корпоративного товариства з обмеженою відповідальністю клопотання про витребування доказів, оскільки докази, які просить витребувати апелянт, стосуються розгляду даної справи по суті.
Керуючись ст.ст. 232, 234, 235, 264 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -
Апеляційне провадження по справі №916/1366/25 за апеляційною скаргою ЦДАКА ФАНДЗ С.К.А. (TZEDAKAH FUNDS S.C.A.) корпоративного товариства з обмеженою відповідальністю на ухвалу Господарського суду Одеської області від 12.05.2025 - закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках передбачених Господарським процесуальним кодексом України.
Повний текст ухвали складено та підписано 17.11.2025.
Головуючий суддя Аленін О.Ю.
Суддя Принцевська Н.М.
Суддя Філінюк І.Г.