79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"18" листопада 2025 р. Справа №914/1472/25
Західний апеляційний господарський суд в складі колегії суддів:
головуючий суддя Желік М.Б.
судді Галушко Н.А.
Орищин Г.В.
розглядаючи в письмовому провадженні без повідомлення сторін
апеляційну скаргу Іщенка Олексія Андрійовича б/н від 27.08.2025 (вх.ЗАГС. №01-05/2634/25 від 27.08.2025)
на рішення Господарського суду Львівської області від 07.08.2025 (суддя Бортник О.Ю.)
у справі №914/1472/25
за позовом: Благодійної організації “Благодійний фонд “Прайд», м .Київ,
до відповідача: ОСОБА_1 , м. Львів,
про стягнення 143000 грн.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 07.08.2025 у справі №914/1472/25 позов Благодійної організації “Благодійний фонд “Прайд» до ОСОБА_1 задоволено повністю; стягнуто з Іщенка Олексія Андрійовича на користь Благодійної організації “Благодійний фонд “Прайд» 143000 грн. та 3028 грн. судового збору.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач звернувся до Західного апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Львівської області від 07.08.2025 у справі №914/1472/25 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю, судові витрати покласти на позивача.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.08.2025 справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: Желік М.Б. - головуючий суддя, члени колегії судді - Орищин Г.В., Галушко Н.А.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 02.09.2025 відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для надання відзиву на апеляційну скаргу до 26.09.2025, призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
26.09.2025 позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити оскаржене рішення без змін.
Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що з матеріалів справи встановлено, що Благодійна організація «Благодійний фонд «Прайд» звернулась до Господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з ОСОБА_1 143 000 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що між позивачем та Фізичною особою-підприємцем Іщенком О.А. досягнуто усної домовленості щодо поставки зарядних станцій Ecoflow Delta Max 2000 1 шт. вартістю 42200 грн. та Ecoflow Delta 2 в кількості 6 шт. вартістю 171 600 грн. за рахунком на оплату № 200 від 14.06.2024 на загальну суму 213 800 грн. 14.06.2024 позивач перерахував ФОП Іщенку О.А. 143000 грн як оплату по рахунку №200 від 14.06.2024 і таким чином здійснив передоплату замовленого товару, однак відповідач не поставив позивачу замовлений товар. 25.03.2025 позивач направив відповідачу претензію № 1, якою повідомив про відмову від договору поставки зарядних станцій та просив повернути йому 143000 грн., проте відповідач жодної відповіді на претензію не надав. На думку позивача, правова підстава для збереження перерахованих коштів у відповідача відсутня, а тому такі підлягають поверненню на підставі ст.1212 ЦК України.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 19.05.2025 відкрито провадження у справі, визнано справу малозначною, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без виклику сторін, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву - до 15 днів з дня отримання ухвали суду про відкриття провадження у справі.
Ухвалу від 19.05.2025 було надіслано на адресу Іщенка О.А., встановлену судом з Єдиного державного демографічного реєстру (відповідь №1381338 від 15.05.2025). 11.06.2025 поштове відправлення з ухвалою від 19.05.2025 повернулось на адресу суду з відміткою відділення поштового зв'язку «За закінченням терміну зберігання».
24.06.2025 Олексій Іщенко надіслав на електронну адресу суду клопотання про зупинення провадження у справі (підписане електронним цифровим підписом), у якому повідомив суд, що з 05.03.2025 перебував на військовій службі у військовій частині, що підтверджується довідкою цієї військової частини №892 від 08.04.2025 та витягом з наказу командира (по особовому складу) від 05.03.2025 №42-РС. З 17.06.2025 відповідача переведено на службу в іншу військову частину, на підтвердження чого згодом буде надано відповідні документи.
До клопотання додано довідку військової частини № НОМЕР_1 від 08.04.2025, відповідно до якої солдат ОСОБА_1 проходить військову службу з 05.03.2025, та витяг з наказу від 05.03.2025 №42-РС, відповідно до якого солдата ОСОБА_1 призначено курсантом навчального взводу навчальної батареї навчального дивізіону артилерійської розвідки.
В ухвалі від 30.06.2025 місцевий господарський суд запропонував відповідачу подати докази того, що військова частина, у якій він проходить військову службу, переведена на воєнний стан або залучена до антитерористичної операції.
Вказану ухвалу надіслано на поштову, а також на електронну адресу відповідача.
18.07.2025 відповідач надіслав на електронну адресу суду повторне клопотання про зупинення провадження у справі (підписане електронним цифровим підписом), у якому додатково повідомив, що станом на тепер проходить військову службу в іншій військовій частині, яка утворена після 24.02.2022 у зв'язку із здійсненням збройної агресії російської федерації проти України та бере безпосередню участь у її стримуванні.
Окрім того, відповідач повідомив, що звертався до керівництва частини з проханням надати довідку про те, що військова частина переведена на воєнний стан, на що отримав відповідь, що чинним законодавством не передбачено такої довідки чи будь-якої іншої, яка б підтверджувала цю обставину.
До клопотання додано довідку військової частини № НОМЕР_2 від 12.07.2025, відповідно до якої відповідач перебуває на військовій службі у цій частині.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 01.08.2025 відмовлено у задоволенні клопотань про зупинення провадження у справі, врахувавши відсутність доказів на підтвердження наявності підстав для обов'язкового зупинення провадження у справі, передбачених у п.3 ч.1 ст.227 ГПК України.
У вказаній ухвалі місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що подані відповідачем довідки від 08.04.2025 та від 12.07.2025 і витяг з наказу від 05.03.2025 підтверджують той факт, що відповідача призначено курсантом навчального взводу, а також, що місце, де відповідач проходить військову службу, не знаходиться у зоні бойових дій.
07.08.2025 місцевий господарський суд ухвалив оскаржене рішення про задоволення позовних вимог.
Вимоги апеляційної скарги, окрім доводів по суті позовних вимог, обґрунтовано тим, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права безпідставно відмовивши у зупиненні провадження у справі. Зокрема, апелянт покликається на такі доводи:
- відповідач не мав можливості подати відзив на позовну заяву, оскільки не отримав ні позовної заяви, ні ухвали суду про відкриття провадження у справі у зв'язку з тим, що з 05.03.2025 перебував на військовій службі;
- 24.06.2025 відповідач подав до суду першої інстанції клопотання про зупинення провадження у справі у зв'язку з перебуванням на військовій службі; суд, ухвалою від 30.06.2025 встановив відповідачу строк до 18.07.2025 подати суду докази, що військова частина, у якій він проходить військову службу, переведена на воєнний стан або залучена до проведення антитерористичної операції; при цьому суд покликався на висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 11.03.2025 у справі №904/4027/22, у якій не зазначено які саме докази / документи можуть підтвердити те, що військова частина, у якій сторона проходить військову службу, переведена на воєнний стан або залучена до проведення антитерористичної операції; в ухвалі господарського суду від 30.06.2025 у цій справі також не наведено такої інформації;
- 17.07.2025 відповідач вдруге звернувся до суду першої інстанції з клопотанням про зупинення провадження у справі у зв'язку з його перебуванням на військовій службі, у якому зазначив, що відповідач звертався до керівництва частини з проханням надати довідку про те, що військова частина переведена на воєнний стан, на що отримав відповідь, що чинним законодавством не передбачено такої довідки, чи будь-якої іншої, яка б підтверджувала цю обставину;
- 01.08.2025 суд постановив ухвалу, якою відмовив у задоволенні клопотань відповідача про зупинення провадження у справі, знову пославшись на постанову Верховного Суду від 11.03.2025 у справі №904/4027/22; у цій ухвалі суд зазначив, що подані відповідачем довідки від 08.04.2025, від 12.07.2025 та витяг з наказу від 05.03.2025 підтверджують той факт, що відповідача призначено курсантом навчального взводу, а також, що місце, де відповідач проходить військову службу, не знаходиться в зоні бойових дій, однак ці докази не підтверджують, що військова частина, в якій відповідач перебуває на військовій службі, переведена на воєнний стан та виконує бойові завдання у зоні бойових дій або залучена до проведення антитерористичної операції;
- 18.08.2025 відповідач отримав довідку №1211, якою підтверджується, що солдат ОСОБА_1 брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки та оброни, відсічі та стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій і Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах і в період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку зі збройною агресією російської федерації проти України у період з 17.07.2025 до 18.08.2025;
- наразі ані законодавством, ані судовою практикою не встановлено, якими саме доказами повинно бути підтверджено переведення військової частини на воєнний стан.
До апеляційної скарги додано копію довідки №1211 від 18.08.2025, виданої військовою частиною.
Заперечуючи щодо вказаних доводів позивач у відзиві на апеляційну скаргу навів такі аргументи:
- відповідач був поінформований про розгляд справи, що підтверджується матеріалами справи, окрім того, відповідач неодноразово звертався до суду першої інстанції з клопотаннями про зупинення провадження у справі, а саме 24.06.2025 та 17.07.2025, очевидно знаючи про розгляд судом цієї справи;
- позивач, звертаючись до суду з позовною заявою, на виконання вимог ГПК України, надсилав відповідачу позовну заяву з додатками, яка повернулась відправнику у зв'язку з закінченням встановленого терміну зберігання, тобто позивач за вказаною адресою її не отримав;
- подаючи апеляційну скаргу, позивач підтвердив свої засоби для зв'язку, зокрема поштову та електронну адресу, на які йому ще судом першої інстанції надсилались повідомлення та процесуальні документи у справі;
- очевидно, що і суд першої інстанції, і позивач вжили усі заходи для того, аби повідомити відповідача про розгляд справи, подання відзиву є виключно правом відповідача, яке він міг реалізувати чи не реалізувати на власний розсуд; за таких обставин, своїм правом на подання відзиву відповідач не скористався, при цьому жодних поважних причин, які б об'єктивно перешкоджали йому скористатись своїм процесуальним правом на подання відзиву, апеляційна скарга не містить;
- з наданих відповідачем суду першої інстанції доказів, які містяться в матеріалах справи, не вбачається, що військова частина, в якій відповідач перебував на військовій службі, була переведена на воєнний стан та виконувала бойові завдання у зоні бойових дій або залучена до проведення антитерористичної операції;
- в самих клопотаннях про зупинення провадження у справі і в долучених до них документах, відсутня інформація про те, що відповідач особисто брав участь у виконанні бойових завдань, що унеможливлювало його участь у справі, крім того, військова частина, довідку з якої надає відповідач, знаходиться досить далеко від зони бойових дій;
- суд першої інстанції, як і суд апеляційної інстанції, розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та без виклику сторін, тому не було і немає жодної необхідності в особистій присутності відповідача в приміщеннях Господарського суду Львівської області та Західного апеляційного господарського суду;
- відповідач, очевидно, мав можливість подавати до суду процесуальні документи в письмовому вигляді, що підтверджується, зокрема, тим, що скористатися своїми процесуальними правами на подання клопотань про зупинення провадження у справі, а також апеляційної скарги проходження військової служби йому не завадило;
- у постановах Верховного Суду від 27.02.2023 у справі № 380/7845/2, від 31.05.2023 у справі №160/1543/21 висловлено позицію про те, що для вирішення питання про зупинення провадження недостатньо самого факту введення воєнного стану і формального перебування сторони у складі ЗСУ, оскільки не кожен структурний елемент в складі ЗСУ переведений на воєнний стан, тобто виконує бойові завдання у зоні бойових дій;
- у постановах Верховного Суду від 09.11.2022 у справі № 753/19628/17 та в ухвалах Верховного Суду від 14.12.2022 у справі № 757/5240/16-ц, від 29.08.2022 у справі № 461/5209/19, від 17.01.2023 у справі № 501/1699/17, від 09.05.2023 у справі № 96/5671/21 висловлено позицію щодо застосування п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, відповідно до якої підставою для зупинення провадження у справі є перебування сторони у складі Збройних Сил України у військовій частині, яка переведена на воєнний стан та виконує бойові завдання у зоні бойових дій; таких же висновків дійшов і Верховний Суд щодо застосування аналогічної норми п. 5 ч. 1 ст. 236 КАС України, зокрема, у постанові від 25.04.2024 у справі №852/2а-1/24;
- аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 11.03.2025 у справі №904/4027/22 та інших, згідно з якими для вирішення питання про зупинення провадження у справі недостатньо самого факту введення воєнного стану і формального перебування сторони у складі ЗСУ, оскільки не кожен структурний елемент в складі ЗСУ переведений на воєнний стан, тобто виконує бойові завдання у зоні бойових дій;
- оскільки відповідач не надав суду першої інстанції жодних належних та допустимих доказів, що військова частина, у якій він проходив військову службу, переведена на воєнний стан та бере участь у виконанні бойових завдань, то суд першої інстанції ухвалою від 01.08.2025 обґрунтовано відмовив відповідачу у задоволенні його клопотань від 24.06.2025 та від 17.07.2025 про зупинення провадження у справі № 914/1472/25;
- апелянт не заявив ні клопотання про приєднання до матеріалів справи довідки від 18.08.2025 № 1211 як доказу у справі, ні клопотання про поновлення йому пропущеного процесуального строку на його подання у встановленому господарським процесуальним законодавством порядку, а відтак, подана апелянтом довідка не може братись до уваги судом апеляційної інстанції при вирішенні справи в апеляційному порядку.
Таким чином, в апеляційному провадженні належить встановити наявність чи відсутність підстав для обов'язкового зупинення провадження у справі у зв'язку з перебуванням відповідача на військовій службі.
Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до п.3 ч.1 ст.227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Аналогічну норму закріплено у п.2 ч.1 ст.251 Цивільного процесуального кодексу України.
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 16.07.2025 прийнято до розгляду справу №754/947/22 у зв'язку з необхідністю формування єдиної правозастосовчої практики щодо застосування положень пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України у справах, в яких сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, перебуває у складі ЗСУ або інших утворених відповідно до закону військових формувань.
Зокрема, в ухвалі від 04.06.2025 про передання справи №754/947/22 на розгляд Великої Палати Верховного Суду колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду обґрунтувала необхідність відступити від правових висновків, згідно з якими зупинення провадження у справі можливе лише за умов перебування відповідної особи у складі ЗСУ у військовій частині, яка переведена на воєнний стан і виконує бойові завдання у зоні бойових дій. Довідка військової частини про перебування військовослужбовця на військовій службі у цій частині під час дії воєнного стану, запровадженого Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», складена відповідно до чинної Інструкції, зокрема за формою №5, не є належним або достатнім доказом, який би свідчив про наявність підстави застосування пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України.
Відповідно до п.7 ч.1 ст.228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Відповідно до п.11 ч.1 ст.229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених: пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.
Враховуючи те, що у справі №754/947/22 Велика Палата Верховного Суду має намір сформувати єдину правозастосовчу практики щодо доказів наявності підстав для обов'язкового зупинення провадження у справах, в яких сторона перебуває у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зупинити провадження у справі №914/1472/25 до завершення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №754/947/22.
Керуючись ст. 234, 228 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
1. Зупинити провадження у справі №914/1472/25 з розгляду апеляційної скарги Іщенка Олексія Андрійовича б/н від 27.08.2025 (вх.ЗАГС. №01-05/2634/25 від 27.08.2025) на Господарського суду Львівської області від 07.08.2025 до закінчення перегляду справи №754/947/22 Великою Палатою Верховного Суду.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена відповідно до ст.ст.286, 287 ГПК України.
Головуючий суддя Желік М.Б.
суддя Орищин Г.В.
суддя Галушко Н.А.