79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"17" листопада 2025 р. Справа № 914/1215/25
Головуючий (суддя-доповідач) Західного апеляційного господарського суду - Якімець Г.Г.
розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 від 15 жовтня 2025 року
на рішення Господарського суду Львівської області від 23 вересня 2025 року (повний текст підписано 25.09.2025), суддя Іванчук С.В.
у справі № 914/1215/25
за первісним позовом Публічного акціонерного товариства “МТБ Банк», м. Чорноморськ, Одеська область
до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю “Потато Ожидів», с. Ожидів, Львівська область
до відповідача-2 ОСОБА_1 , с. Ожидів, Львівська область
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Приватне акціонерне товариство “Експортно-кредитне агентство», м. Київ
про стягнення заборгованості 634 1380,32 грн
та за зустрічним позовом ОСОБА_1 , с. Ожидів, Львівська область до відповідача Публічного акціонерного товариства “МТБ Банк», м. Чорноморськ, Одеська область
третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю “Потато Ожидів», с. Ожидів, Львівська область
третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Приватне акціонерне товариство “Експортно-кредитне агентство», м. Київ
про визнання недійсним договору
встановив:
15 жовтня 2025 року до Західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Львівської області від 23 вересня 2025 року у справі № 914/1215/25.
Документ сформовано в системі “Електронний суд» - 15.10.2025.
Ухвалою суду від 20 жовтня 2025 року апеляційну скаргу залишено без руху та встановлено апелянту строк (10 днів з дня отримання ухвали) на усунення недоліків апеляційної скарги та подання суду доказів сплати судового збору в сумі 115 983,84 грн.
Ухвалу суду апелянт отримав - 23 жовтня 2025 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
03 листопада 2025 року від скаржника до суду надійшла заява (сформована в системі “Електронний суд» - 31.10.2025), в якій апелянт просить суд звільнити його від сплати судового збору, оскільки, судовий збір за подання такої скарги є надвеликим (перевищує 5 відсотків розміру його річного доходу за попередній календарний рік), фінансовий стан ОСОБА_1 не дозволяє йому сплатити судовий збір у цій справі в такому значному розмірі. На підтвердження цієї заяви додає: відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми сплачених доходів та утриманих податків від 09 жовтня 2025 року, згідно з яким дохід апелянта, отриманий у 2024 році від Національної академії сухопутніх військ становить 88 948,70 грн; довідку про доходи від 27 жовтня 2025 року, згідно з якою дохід апелянта отриманий за дев'ять місяців 2025 року від Національної академії сухопутніх військ становить 77184,54 грн; виписки з рахунків ОСОБА_1 в АТ “Приватбанк» та АТ “Універсалбанк» (Монобанк); копія військового квитка скаржника, який підтверджує, що ОСОБА_1 є курсантом Національної академії сухопутніх військ.
Ухвалою суду від 03 листопада 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору до ухвалення рішення у цій справі , оскільки апелянтом на підтвердження свого фінансового становища, надано роздруківки довідок Пенсійного фонду України форми ОК - 5 та форми ОК - 7 за звітні періоди 2023 року та 2025 року, при цьому у довідках форми ОК - 5 та ОК - 7 відсутня інформація про доходи апелянта за попередній календарний рік - 2024, також, не надано й довідки, виданої органом Державної податкової служби України, про відсутність доходів за попередній календарний рік - 2024, а довідка про доходи від 27 жовтня 2025 року про загальну суму доходу за період з 01.01.2025 року по 30.09.2025 року, згідно з якою дохід апелянта отриманий за дев'ять місяців 2025 року від Національної академії сухопутніх військ становить 77184,54 грн та виписки з рахунків ОСОБА_1 в АТ “Приватбанк» та АТ “Універсалбанк» (Монобанк) за 2025 рік самі по собі не підтверджують підстав, визначених статтею 8 Закону України "Про судовий збір" для звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги. Крім цього, ухвалою суду від 03 листопада 2025 року продовжено ОСОБА_1 строк на усунення недоліків апеляційної скарги на рішення Господарського суду Львівської області від 23 вересня 2025 року у справі № 914/1215/25 до 13 листопада 2025 року.
14 листопада 2025 року від скаржника до суду надійшла заява (сформована в системі “Електронний суд» - 13.11.2025), в якій апелянт просить суд звільнити його від сплати судового збору, до цієї заяви, разом з іншими документами, додатково подано: -індивідуальні відомості про застраховану особу з Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відносно ОСОБА_1 (форма ОК-5) сформовану 10 листопада 2025 року; індивідуальні відомості про застраховану особу з Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відносно ОСОБА_1 (форма ОК-7) сформовану 10 листопада 2025 року; довідку АТ КБ «Приватбанк» №SAMDNWFC00082002711 від 12 січня 2023 про рух коштів на рахунку за період 01.01.2024 - 31.12.2024. При цьому апелянт звертає увагу, що зі змісту довідок Ок-5 та ОК-7 вбачається, що «Індивідуальні відомості про застраховану особу надаються за періоди, що наявні в Реєстрі застрахованих осіб». Також зазначає, що форма Ок-5 (додаток 5 Положення) та форма Ок-7 (додаток 7 Положення), формується за чітко визначеним порядком, та ОСОБА_2 не має впливу на зміст відповідних довідок, поряд з цим, вказані довідки не можна формувати за період, наприклад виключно за 2024 рік. Відповідно до цієї заяви, додано довідки за формами Ок-5 та Ок-7, у вигляді «як є». Причини, за яких відомості про доходи ОСОБА_2 за 2024 року відсутні в довідках Ок-5 та Ок-7 ОСОБА_2 не відомі, при цьому, відомості про доходи ОСОБА_2 за 2024 рік, наявні у Відомостях з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми сплачених доходів та утриманих податків від 09 жовтня 2025 року (яка уже подавалась суду), згідно з якими доходи ОСОБА_1 отримані у 2024 році становлять 88948,70 грн. Скаржник, звертає увагу суду, що за своєю суттю, відомості про суми сплачених доходів з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, як правило містять інформацію про всі доходи платника податків, а довідки Ок-5 та Ок-7 лише про ті, які надають право на страховий стаж. На переконання ОСОБА_1 , Відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми сплачених доходів та утриманих податків від 09 жовтня 2025 року, є належним доказом розміру його доходів за 2024 рік.
Відповідно до ч.3 ст.258 ГПК України до апеляційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.
Розглянувши клопотання скаржника, суд дійшов висновку про відсутність підстав для звільнення скаржника від сплати судового збору, з огляду на наступне:
Частиною 2 ст.123 ГПК України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.
Статтею 8 Закону "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати, зокрема, при наявності умови, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Частиною 1 ст.8 Закону "Про судовий збір" унормовано, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у ч.1 цієї статті (ч.2 ст.8 Закону "Про судовий збір").
Положення ст.8 Закону "Про судовий збір" містять виключний перелік умов, за наявності яких суд може відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від сплати судового збору.
У п.37 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі №940/2276/18 зроблено висновок про те, що з аналізу ст.8 Закону "Про судовий збір" чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може…", тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Положення ГПК України та Закону "Про судовий збір" не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (п.44 рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2005 у справі "Княт проти Польщі" ("Kniat v. Poland"), заява №71731/01; пункти 63-64 рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2005 у справі "Єдамскі та Єдамска проти Польщі" ("Jedamski and Jedamska v. Poland"), заява №73547/01).
З урахуванням цих рішень Європейського суду з прав людини Верховний Суд у постановах від 21.10.2022 у справі №905/1059/21 та від 30.11.2022 у справі №905/1060/21 зробив висновок, що скрутний майновий стан підтверджується відповідними доказами, які містять інформацію, у тому числі, щодо наявності/відсутності коштів (на банківських або депозитних рахунках), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів.
Крім того, Верховний Суд неодноразово вказував, що загальна сума отриманих доходів фізичною особою може бути підтверджена довідкою про доходи фізичної особи за попередній рік, виданою органом Державної податкової служби України, інформацією із Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та довідкою Пенсійного фонду України форми ОК-5 або ОК-7 (ухвали Верховного Суду від 24.01.2024 у справі №921/2/21(921/463/22), від 17.07.2023 у справі №757/14112/20-ц, від 03.05.2022 у справі №914/1147/20, від 10.11.2021 у справі №922/1429/19, від 06.06.2021 у справі №922/1775/19).
Підставою для звільнення/зменшення або відстрочення сплати судового збору може бути, наприклад, видана в установленому законом порядку довідка про доходи, про заробітну плату, пенсію, стипендію, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо, які підтверджують у сукупності на визначений конкретний період майновий стан особи.
Таким чином у кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням, у порядку статті 86 та з дотриманням статей 73, 76- 79 Господарського процесуального кодексу України.
Аналіз вказаної норми дає підстави для висновку про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним поняттям та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.
Водночас, апелянтом на підтвердження свого фінансового становища, надано роздруківки довідок Пенсійного фонду України форми ОК - 5 та форми ОК - 7 за звітні періоди 2023 року та 2025 року, сформовані 23 жовтня 2025 року та додатково подано: індивідуальні відомості про застраховану особу з Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відносно ОСОБА_1 (форма ОК-5) сформовану 10 листопада 2025 року; індивідуальні відомості про застраховану особу з Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відносно ОСОБА_1 (форма ОК-7) сформовану 10 листопада 2025 року, ідентичного змісту. При цьому у довідках форми ОК - 5 та ОК - 7 відсутня інформація про доходи апелянта за попередній календарний рік - 2024. Також подано довідку АТ КБ «Приватбанк» №SAMDNWFC00082002711 від 12 січня 2023 про рух коштів на рахунку за період 01.01.2024 - 31.12.2024. При цьому апелянт звертає увагу, що зі змісту довідок Ок-5 та ОК-7 вбачається, що «Індивідуальні відомості про застраховану особу надаються за періоди, що наявні в Реєстрі застрахованих осіб».
Суд зазначає, що апелянтом не подано доказів щодо неможливості формування довідок за попередній календарний рік - 2024 та причин неможливості такого формування, оскільки згідно з пунктом 4 розділу 5 «Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, інформація з Реєстру застрахованих осіб містить актуальні на дату та час її формування відомості, що обробляються в Реєстрі, або відомості про відсутність інформації за визначеними параметрами пошуку. Інформація з Реєстру застрахованих осіб формується програмним способом за такими параметрами: суб'єктом - застрахованою особою чи страхувальником (групою застрахованих осіб чи страхувальників) із зазначенням: для застрахованої особи - номера облікової картки та реєстраційного номера облікової картки платника податків; для страхувальника - коду за ЄДРПОУ або реєстраційного номера облікової картки платника податків; обсягом інформації - у повному обсязі чи за окремий період.
При цьому, апелянтом не надано й довідки, виданої органом Державної податкової служби України, про відсутність доходів за попередній календарний рік - 2024, зокрема, крім тих, що зазначені у відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми сплачених доходів та утриманих податків від 09 жовтня 2025 року, а відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми сплачених доходів та утриманих податків від 09 жовтня 2025 року, згідно з яким дохід апелянта, отриманий у 2024 році від Національної академії сухопутніх військ становить 88 948,70 грн та довідка АТ КБ «Приватбанк» №SAMDNWFC00082002711 від 12 січня 2023 про рух коштів на рахунку за період 01.01.2024 - 31.12.2024 самі по собі не підтверджують підстав, визначених статтею 8 Закону України "Про судовий збір" для звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Відтак суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору до ухвалення рішення у цій справі.
Зважаючи на наведене, подаючи апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Львівської області від 23 вересня 2025 року у справі № 914/1215/25, скаржник повинен сплатити судовий збір у порядку та розмірі, що встановлені Законом України “Про судовий збір» .
Згідно з ч.1 ст.4 ЗУ “Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Ставка судового збору за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви від розміру оспорюваної суми (пп.6 п.2 ч.2 ст.4 ЗУ “Про судовий збір»).
Відповідно до ч.3 ст.4 ЗУ “Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Як вбачається з апеляційної скарги апелянт оскаржує рішення суду першої інстанції в повному обсязі (як в частині вирішення первісного позову так і в частині вирішення зустрічного позову).
Таким чином, за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Львівської області від 23 вересня 2025 року у справі № 914/1215/25 скаржник повинен сплатити судовий збір в розмірі 115 983,84 грн. (112 350,24 грн (150% від 93 625,20 грн (1,5% від 6 241 680,32 грн) * 0,8) за первісну вимогу майнового характеру та (3 633,60 грн (150% від 3 028 грн * 0,8)) та зустрічну вимогу немайнового характеру).
Частиною 2 ст.260 ГПК України встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
У відповідності до ч.1 ст.174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з ч.2 ст.174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без руху та роз'яснення апелянту, що протягом 10 днів з дня вручення цієї ухвали, останній має право усунути недоліки апеляційної скарги та подати суду докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 115 983,84 грн.
Слід зазначити, що у випадку не усунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, скарга вважається неподаною і повертається апелянту в порядку ч.4 ст.174 ГПК України.
Враховуючи наведене вище, керуючись ст.ст.174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд, -
постановив:
1.Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Львівської області від 23 вересня 2025 року у справі № 914/1215/25 залишити без руху.
2.Встановити апелянту строк (10 днів з дня отримання цієї ухвали) на усунення недоліків апеляційної скарги та подання суду: доказів сплати судового збору в сумі 115 983,84 грн.
3.Копію ухвали суду надіслати скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий (суддя-доповідач) Якімець Г.Г.