Справа № 643/20125/25
Провадження № 2-н/643/4221/25
18.11.2025 м. Харків
Суддя Салтівського районного суду м. Харкова Крівцов Д.А., розглянувши заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «НАШ ГОРОДОК» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 суми заборгованості з оплати комунальних послуг
ОСББ «НАШ ГОРОДОК» (заявник) звернулось до Салтівського районного суду м. Харкова з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 (боржник), яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , суми заборгованості з оплати комунальних послуг, що виникли за адресою належній боржнику на праві власності квартири АДРЕСА_2 .
Згідно з відповіддю № 2014860 від 17.11.2025 боржник зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , тобто на території Салтівського району м. Харкова.
Проте житловий будинок, за адресою якого боржником було спожито послуги, з приводу оплати яких подано заяву про видачу судового наказу, знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , тобто на території Київського району м. Харкова.
Таким чином, об'єкт нерухомого майна, за адресою якого заявником надаються вказані вище послуги, не знаходяться на території Салтівського району м. Харкова.
Ураховуючи наведене, дана заява не підсудна Салтівському районному суду міста Харкова.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 165 ЦПК України у разі якщо заяву про видачу судового наказу подано з порушенням правил підсудності, суд відмовляє у видачі судового наказу. Суд звертає увагу, що вказана норма є спеціальною нормою відносно загальної норми ст. 31 ЦПК України, якою передбачено передачу справу на розгляд іншому суду за територіальною підсудністю.
Згідно з ч. 3 ст. 66 Закону України «Про правотворчу діяльність» у разі виявлення колізії між нормативно-правовими актами рівної юридичної сили пріоритет у застосуванні мають норми, що містяться в нормативно-правових актах спеціального законодавства України.
Ураховуючи наведене, суд застосовує спеціальну норму п. 9 ч. 1 ст. 165 ЦПК України та відмовляє у видачі судового наказу.
Одночасно суд звертає увагу заявника, що згідно висновків щодо застосування норм права, викладених в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 911/2390/18, за правилами чинного ГПК України виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном (п. 7.23.). Словосполучення «з приводу нерухомого майна» у частині третій статті 30 ГПК України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов'язково виступає як безпосередньо об'єкт спірного матеріального правовідношення (п. 7.24.). До спорів, предметом яких є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов'язань за договором, який укладений щодо користування нерухомим майном, поширюються норми частини третьої статті 30 ГПК України (п. 7.25.).
Ураховуючи в цілому тотожній зміст положень ч. 1 ст. 30 ЦПК України та ч. 3 ст. 30 ГПК України, суд вважає за можливе застосувати в даній цивільній справі вказані вище висновки щодо застосування норм права Великої Палати Верховного Суду.
Також, як вбачається з висновків щодо застосування норм права, викладених в постанові Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 638/1988/17, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов'язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об'єктом якого є нерухоме майно. Предметом позову у цій справі є зобов'язання, які випливають з надання послуг централізованого постачання холодної води та водовідведення. Такі послуги надаються за місцем знаходження нерухомого майна. З урахуванням наведеного, позов про стягнення заборгованості за надання послуг з утримання нерухомого майна має пред'являтися за місцем знаходження цього майна, за правилами виключної підсудності.
В цій же постанові Верховним Судом зазначено, що квартира, за якою виникла заборгованість по оплаті за вказані послуги, знаходиться в межах територіальної юрисдикції Дзержинського районного суду м. Харкова. Посилання судів попередніх інстанцій на те, що адреса реєстрації місця проживання відповідачів знаходиться поза межами територіальної юрисдикції Дзержинського районного суду м. Харкова, як на підставу повернення позовної заяви є необґрунтованими, оскільки у разі конкуренції правил підсудності (статті 109 та 114 ЦПК України 2004 року) мають застосовуватися правила виключної підсудності.
В даній цивільній справі заявник просить стягнути з боржника заборгованість за послуги, які надаються за місцем знаходження об'єкта нерухомого майна.
Ураховуючи наведене, до заяви в даній цивільній справи повинні застосовуватись правила виключної підсудності, передбачені ч. 1 ст. 30 ЦПК України, згідно яких позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Керуючись ст. 141, 160, 161, 165, 167 ЦПК України
Відмовити Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку «НАШ ГОРОДОК» у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 суми заборгованості з оплати комунальних послуг.
Роз'яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою після усунення її недоліків.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення ухвали. Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Д.А. Крівцов