Справа № 445/1472/25
провадження № 2/445/956/25
(заочне)
11 листопада 2025 року Золочівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Сивака В. М.
секретаря судового засідання Захарчук Н.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Золочеві Львівської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором № 20.05.2024-100002493 від 20.05.2024 у розмірі 11723,56 грн., а також про стягнення сплаченого судового збору у розмірі 2422,40 грн. В обґрунтування позову вказав, що між ТзОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 20.05.2024 укладено Кредитний договір (оферти) № 20.05.2024-100002493. Відповідно до умов договору відповідач отримав від ТзОВ «Споживчий центр» кредитні кошти в розмірі 6000,00 грн. строком на 98 дні, тобто до 25.08.2024, процентна ставка - 1,35 %, розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку, комісія за надання кредиту - 900,00 грн. ТзОВ «Споживчий кредит» виконало взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит, відповідно до умов укладеного договору. Однак, відповідач, всупереч умовам кредитного договору, порушив взяті на себе зобов'язання, що спричинило виникнення заборгованості, яка станом на 25.08.2024 становить 11723,56 грн. та складається з: заборгованості по тілу кредиту в розмірі 4010,26 грн.; заборгованості за відсотками - 4489,56 грн.; комісії - 223,74 грн.; неустойки за кожен день невиконання/неналежного виконання зобов'язання - 3000,00 грн. Враховуючи наведене, просить позов задовольнити.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання був належним чином повідомлений, у позовній заяві просив про розгляд справи за його відсутності, щодо ухвалення заочного рішення не заперечив.
Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив не подав, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.
За вищевказаних обставин суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ч. 1 ст. 280 ЦПК України, з урахуванням достатніх матеріалів про взаємовідносини сторін.
Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК, у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали цивільної справи у їх сукупності та взаємозв'язку, суд встановив наступні обставини справи та відповідні до них правовідносини.
Судом встановлено, що 20.05.2024 між ТзОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір (оферти) № 20.05.2024-100002493, який підписано одноразовим ідентифікатором Е513, відповідно до якого відповідачу надано кредит в розмірі 6 000,00 грн., що підтверджується квитанцією про переказ коштів, ID операції: 2464914930 від 12.03.2025, строком на 98 днів, з кінцевим терміном повернення 25.08.2024.
Згідно з п.5 вказаної заявки до договору Процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1,35% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається Кредит. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку, згідно п.13, неустойка: 60,00 грн. в день, що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного
окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов'язання.
Згідно Довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором, заборгованість за кредитним договором № 20.05.2024-100002493 від 20.05.2024 ОСОБА_1 складає 11723,56 грн., з яких: 4010,26 - основний борг; 4489,56 грн. - відсотки; 223,74 грн. - комісія; 3000,00 грн. - неустойка.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, в установлений строк.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) ст. 610 ЦК України.
Суд вважає, що товариство виконало свої зобов'язання за договором, надавши відповідачу кредит, а останній користувався кредитними коштами, проте неналежним чином виконував зобов'язання за кредитним договором, допустив заборгованість.
Розмір заборгованості за кредитом та процентами за користування ним суд визнає обґрунтованим.
Щодо вирішення вимоги про стягнення комісії за надання кредиту в розмірі 223,74 грн, яка визначена умовами кредитного договору, і є платою безпосередньо за надання кредитних коштів позичальнику, суд покликається на таке.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця для отримання, обслуговування та повернення кредиту.
Згідно з ч.2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування», до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахункове-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Як встановлено ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування», умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України є обов'язком фінансової установи, виконання такого обов'язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту це обов'язок фінансової установи за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь фінансової установи. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самої фінансової установи та здійснюється при виконанні прав та обов'язків за кредитним договором, а тому такі дії фінансової установи не є послугами, що об'єктивно надаються позичальнику.
Подібні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду від 09 грудня 2019 року в справі № 524/5152/15.
За таких обставин, умови договору щодо сплати позичальником на користь кредитодавця комісії за надання кредиту в розмірі 223,74 грн є нікчемними з моменту укладення договору, а відтак відсутні підстави визнати ОСОБА_1 боржником за цим платежем.
Щодо заявленої вимоги про стягнення неустойки у розмірі 3000,00 грн., слід зазначити наступне.
Зі змісту п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України вбачається, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року№64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року№2102-IX, введено на території України воєнний стан, який неодноразово було продовжено, і такий продовжує діяти на даний час.
Отже, враховуючи викладене, відповідач звільнений від обов'язку сплати неустойки у період з 24 лютого 2022 року до тридцятого дня після скасування/припинення дії воєнного стану на території України.
Проаналізувавши позовні вимоги, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд вбачає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача вказану вище заборгованість за тілом кредиту і відсотками, та відмовити у стягненні неустойки у зв'язку з відсутністю правових підстав для цього, тому позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Таким чином, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 4010,26 грн. заборгованості по тілу кредиту та 4489,56 грн. заборгованості за відсотками.
Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, у відповідності до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати на сплату судового збору в розмірі 1756,24 грн., що становить 72,50 % від суми задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 81, 141, 265, 273, 274, 280, 282-284, 289 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, ЄДРПОУ 37356833, МФО 305299 , р/р НОМЕР_2 ) заборгованість за кредитним договором № 20.05.2024-100002493 від 20.05.2024 у розмірі 8499,82 грн. (вісім тисяч чотириста дев'яносто дев'ять гривень 82 копійки), а також 1756,24 грн. (одна тисяча сімсот п'ятдесят шість гривень 24 копійки) судового збору.
У іншій частині позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом передбачених законом строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Датою ухвалення рішення є дата його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 11.11.2025.
Суддя В. М. Сивак