Справа № 445/1610/25
провадження № 2/445/1001/25
(заочне)
11 листопада 2025 року Золочівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Сивака В. М.
секретаря судового засідання Захарчук Н.Я.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Золочів цивільну справу за позовною заявою ТзОВ "Факторинг Партнерс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ТзОВ «Факторинг Партнерс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Договором № 2057252 від 01.01.2022 у розмірі 18655,00 грн. та вирішити питання щодо розподілу судових витрат. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 01.01.2022 між ТзОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено Договір № 2057252, відповідно до умов якого відповідачу були перераховані кредитні кошти на Картковий рахунок в сумі 10 000,00 грн., строком на 30 днів, термін повернення кредиту - 31 січня 2022 року, зі сплатою процентів за користування кредитом, які нараховуються за ставкою 1,5 %, стандартна (базова) процентна ставка - 5% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. 26 липня 2024 року між ТзОВ «Факторинг Партнерс» та ТзОВ «МІЛОАН» укладено договір факторингу № 26-07/2024, відповідно до умов якого первісний кредитор (клієнт) ТзОВ «МІЛОАН» передає (відступає) за плату фактору ТзОВ «Факторинг Партнерс» належні йому право грошової вимоги до боржників, та фактор стає новим кредитором за договорами про споживчий кредит, раніше укладеними між клієнтом та боржниками, зокрема, і відповідачем. ОСОБА_1 свої зобов'язання за кредитним договором не виконує, заборгованість в добровільному порядку погашати не бажає, у зв'язку з чим, позивач просить позов задовольнити.
Представник позивача в позовній заяві просив розгляд справи здійснювати за його відсутності та у випадку неявки в судове засідання відповідача ухвалити заочне рішення в справі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Відзиву на позовну заяву не подав, причин неявки суд не повідомив.
Враховуючи зазначені обставини, відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглядати справу заочно у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів.
Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК, у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
З'ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що 01.01.2022між ТзОВ «МІЛОАН» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 2057252, відповідно до умов якого ТзОВ «МІЛОАН» надав відповідачу кредит в розмірі 10 000,00 грн., строком на 30 днів, тобто до 31.01.2022, а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки передбачені п.п. 1.5.2, 1.6. договору.
Факт отримання кредитних коштів відповідачем підтверджується копією квитанції про переказ коштів від 01.01.2022, ID операції: 1871335948.
26.07.2024 між ТзОВ «МІЛОАН» та ТзОВ «Факторинг партнерс» було укладено договір факторингу № 26-07/2024 , згідно якого до ТхОВ «Факторинг партнерс» перейшло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 2057252від 01.01.2022.
З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що загальна заборгованість відповідача за договором станом на 17.06.2025 становить 18655,00 грн., з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 9 000,00 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 8 655,00 грн., комісія - 1000,00 грн.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно зі статтями 526, 530, 610, частиною першою статті 612 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У ч. 1, 3 ст. 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
За змістом статті 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до ч.1 ст.1077, 1084 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнтів) за плату ( у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги.
Згідно ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Враховуючи наведене вище, суд прийшов до висновку про те, що відповідач взятих на себе зобов'язань в строки, передбачені договором, належним чином не виконав, а тому суд приходить до переконання, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за вказаним Договором є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у сумі 2422,40 грн.
Щодо стягнення з відповідача судових витрат, понесених позивачем на оплату правничої допомоги, слід зазначити наступне.
Статтею 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
За ч. ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Як вбачається з матеріалів справи, 02.07.2024 між ТзОВ «Факторинг Партнерс» та АО «Лігал Ассістанс» укладено договір про надання правової допомоги №02-07/2024.
Згідно витягу з акту №11 про надання юридичної допомоги від 30.05.2025, адвокатське об'єднання «Лігал Ассістанс» надало ТзОВ «Факторинг Партнерс» правничу допомогу по цивільній справі за позовом ТзОВ «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Вартість правничої допомоги, згідно детального опису наданих послуг, становить 9 000,00 грн.
Судом відзначається, що розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, у тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При цьому, аналізуючи розмір гонорару адвоката на дотримання вимог співмірності, суд, з урахуванням складності справи, ціни позову, обсягу виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), враховуючи, що адвокатом фактично було надано правову допомогу, складено позовну заяву та зібрано необхідні документи, суд вважає, що розмір гонорару в 9000,00 грн. є необґрунтованим та завищеним.
Так, справа відноситься до категорії нескладних справ, розгляд проводився в спрощеному провадженні, спір, який виник між сторонами у справі, відноситься до категорії спорів, які виникають у зв'язку із стягненням заборгованості за порушення грошового зобов'язання; матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження, збирання б яких адвокат витратив значний час. Даний спір є незначної складності, у спорах такого характеру судова практика є сталою, великої кількості законів та підзаконних актів, які підлягають застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.
Зокрема, відповідно до Постанови Верховного Суду від 30.09.2020 по справі №201/14495/16-ц, суд вправі самостійно зменшувати розмір відшкодування витрат на правову допомогу.
За таких обставин, з огляду на співмірність та розумність розміру судових витрат, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, суд дійшов висновку про часткове задоволення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.
Керуючись ст. 4, 10, 76-82, 89, 263-265, 268,280 ЦПК України, суд,-
позов ТзОВ "Факторинг Партнерс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь ТзОВ «Факторинг Партнерс» (код за ЄДРПОУ: 42640371, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Гедройця Єжи, буд. 6, офіс 521) заборгованість за Договором № 2057252 від 01.01.2022 у розмірі 18 655,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь ТзОВ «Факторинг Партнерс» (код за ЄДРПОУ: 42640371, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Гедройця Єжи, буд. 6, офіс 521) сплачений судовий збір в розмірі 2422,40 грн. та понесені витрати на правову допомогу у розмірі 5000,00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом передбачених законом строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне судове рішення складено 11.11.2025.
Суддя В. М. Сивак