справа № 462/9100/25
17 листопада 2025 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Палюх Н.М., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Львівський локомотиворемонтний завод» про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності,
Позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить визнати незаконним та скасувати наказ ПрАТ «Львівський локомотиворемонтний завод» про притягнення його до дисциплінарної відповідальності №1320-ОС від 13.08.2025.
Позовна заява за змістом і формою повинна відповідати вимогам ст. 175-177 ЦПК України.
Відповідно до ч. 4 ст.177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (ч.ч.1,2ст.9 Закону України «Про судовий збір»).
Водночас, згідно з ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Однак, вимога позивача про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення його до дисциплінарної відповідальності не є вимогою про поновлення позивача на роботі чи стягнення заробітної плати, а тому, за дану позовну вимогу, позивачу слід сплати судовий збір як за вимогу немайнового характеру у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1211,20 грн.
У відповідності до ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001.
У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У зв'язку з наведеним, вказані висновки не є порушенням права на справедливий судовий захист та не можуть вважатися обмеженням права доступу до суду.
Враховуючи викладене, залишення даної заяви без руху з підстав, передбачених законом, не є порушенням права на справедливий судовий захист, оскільки після усунення недоліків заява буде вважатися поданою в день первісного її подання до суду.
Виходячи з наведеного, вважаю, що позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачеві строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення даної ухвали, для усунення недоліків такої.
Керуючись ст. 175, 185 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Львівський локомотиворемонтний завод» про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності - залишити без руху.
Надати позивачеві строк для усунення недоліків зазначених в мотивувальній частині цієї ухвали - 10 /десять/ днів.
Строк усунення недоліків обчислювати з дня отримання позивачем ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що у разі не усунення недоліків до вказаного терміну заява вважатиметься не поданою та буде повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: