Єдиний унікальний номер судової справи 462/3336/23
Номер провадження 2/462/2351/25
17 листопада 2025 року Залізничний районний суд м. Львова у складі головуючого судді Галайко Н. М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні) в приміщенні суду у м. Львові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Львівського комунального підприємства «Сяйво» про захист прав споживача,
встановив:
І. Короткий виклад обставин справи та правова позиція позивача.
ОСОБА_1 , 03.05.2023 року (вх. № 9087) звернувся у Залізничний районний суд м. Львова із заявою про захист прав споживача, у якій просить суд:
- судовий збір не стягувати, оскільки позов поданий у порядку ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживача» та відкрити провадження у справі;
- визнати протиправними дії ЛКП «Сяйво» та бездіяльністю щодо не проведення робіт з поточного ремонту покрівлі будинку, фактичної дератизації в будинку АДРЕСА_1 та не проведення поточного ремонту балкону квартири АДРЕСА_2 ;
- визнати протиправними дії ЛКП «Сяйво» та бездіяльністю щодо не проведення перерахунку за житлово-комунальні послуги за адресою: АДРЕСА_3 , відповідно до заяви ОСОБА_1 від 14.03.2023 року;
- зобов'язати ЛКП «Сяйво» провести поточний ремонт покрівлі будинку, фактичну дератизацію в будинку АДРЕСА_1 ;
- зобов'язати ЛКП «Сяйво» провести поточний ремонт балкону квартири АДРЕСА_2 ;
- зобов'язати ЛКП «Сяйво» провести перерахунок за житлово-комунальні послуги за адресою: АДРЕСА_3 , відповідно до заяви ОСОБА_1 від 14.03.2023 року.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_3 , де балансоутримувачем будинку є ЛКП «Сяйво». Квартира є неприватизованою, перебуває в комунальній власності. Уже роками за адресою: АДРЕСА_1 протікає покрівля будинку, руйнується балкон квартири, дератизація у будинку не проводиться, бігають щурі. 06.09.2022 року позивач звертався у ЛКП «Сяйво» із заявою щодо проведення термінового ремонту протікання покрівлі в кв. АДРЕСА_2 , про що скласти відповідний акт та видати йому на руки копію такого акту. Однак, жодних робіт не було проведено та навіть не складено акт. Зазначає, що дератизація належним чином не проводиться, сходові клітки не прибираються, що вказує на бездіяльність відповідача. 14.03.2023 року він повторно звернувся у ЛКП «Сяйво» із заявою щодо проведення термінового ремонту протікання покрівлі, руйнування підлоги балкону в кв. АДРЕСА_2 та негайне проведення реальної дератизації підвальних приміщень та під'їздів за вищевказаною адресою. Вказаних робіт не проведено до тепер. У даному випадку, послуги з утримання будинку та прибудинкової території відповідачем йому не надаються, відповідно позивачем й не отримуються. 14.03.2023 року позивач звернувся у ЛКП «Сяйво» із заявою щодо проведення перерахунку суми грошових коштів, які на думку відповідача є боргом за вказаною адресою, однак відповіді від відповідача на заяву від 14.03.2023 року щодо перерахунку він не отримав. Станом на день подачі позову відповідач вказує суму боргу у платіжці за березень 2023 року - 43 860 грн. 50 коп., при цьому не враховує термін позовної давності 3 роки. Також звертає увагу на те, що: за холодну воду йому надходить окрема квитанція від ЛМКП «Львіводоканал». Вказано й те, що між ЛМКП «Львіводоканал» та відповідачем не існує договірних відносин щодо постачання холодної води мешканцям будинку за адресою: АДРЕСА_1 , а відтак безпідставним та необґрунтованим є нарахування відповідачем у їх платіжці боргу за холодну воду в сумі - 625 грн. 69 коп. За центральне опалення надходить окрема квитанція від ЛМКП «Львівтеплоенерго. Між ЛМКП «Львівтеплоенерго» та відповідачем не існує договірних відносин щодо постачання централізованого опалення мешканцям будинку за адресою: АДРЕСА_1 , а відтак безпідставним та необґрунтованим є нарахування відповідачем позивачу у платіжці боргу за централізованого опалення в сумі - 1 927 грн. 11 коп. (а.с. 70-73).
ІІ. Рух справи в суді.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.05.2023 року для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю - Галайко Н. М. (а.с. 9).
Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 05.05.2023 року позовну заяву було залишено без руху, у зв'язку з її істотними недоліками (а.с. 10-14).
Згідно трекномера 7901311673060 із офіційного сайту «Укрпошти» Оліярник Ю. І. отримав вказану ухвалу суду 03.06.2023 року, проте вказаних в ухвалі суду недоліків станом на 26.10.2023 року не усунув (а.с. 16, 17).
Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 26.10.2023 року позовну заяву було повернуто, у зв'язку з неусуненням недоліків (а.с. 18-21).
Постановою Львівського апеляційного суду від 25.07.2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 26.10.2023 року - скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції (а.с. 50-59).
Супровідним листом Львівського апеляційного суду № 462/3336/23/22549/2025 від 31.07.2025 року стверджується, що справа надійшла у Залізничний районний суд м. Львова 06.08.2025 року (вх. № 17318) (а.с. 63).
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 07.08.2025 року для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю - Галайко Н. М. (а.с. 62).
Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 13.08.2025 року позовну заяву було залишено без руху, у зв'язку з її істотними недоліками (а.с. 64-65).
22.09.2025 року (вх. № 21044) від позивача ОСОБА_1 до суду надійшла письмова заява про усунення недоліків позовної заяви (а.с. 68-78).
Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 26.09.2025 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачу встановлено п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву. У задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про витребування доказів - відмовлено (а.с. 79-81).
ІІІ. Позиція учасників справи.
3.1. Щодо відзиву на позовну заяву.
22.10.2025 року (вх. № 23611) від представника відповідача ЛКП «Сяйво», в особі директора - Масюк У. Л. через канцелярію суду надійшов письмовий відзив на позовну заяву з додатками.
Із змісту вказаного відзиву вбачається, що з позовними вимогами представник відповідача не погоджується, просить суд відмовити у повному обсязі в задоволенні позову.
Зокрема вказано, на те, що позивач вже неодноразово звертався до суду із вимогами визнати протиправною бездіяльність підприємства щодо не проведення ремонтних робіт у квартирі. Позивач звернувся до них з запитом, в якому просить провести ремонтні роботи балкону, покрівлі у квартирі в якій він проживає. Повідомлено суд, що позивач отримав вичерпну відповідь стосовно цього питання. У даній справі позивач звернувся на підставі звернення від 06.09.2022 року про ремонтні роботи та від 15.03.2023 року про дератизацію. У рішеннях суду, що набрали законної сили у справі № 462/8149/23, судом у справі № 462/8148/23 встановлено, що 03.05.2023 року ЛКП «Сяйво» складено Акт проведення обстеження, на предмет залиття квартири позивача. З даного акту вбачається, що з метою з'ясування факту викладеного на прийомі голови Залізничної районної адміністрації мешканцем квартири комісія в складі начальника ВЖГ Залізничної районної адміністрації Т. Доманської, головного інженера ЛКП «Сяйво» В. Івашківа, майстра виробничої дільниці ЛКП «Сяйво» М. Лосин за участю мешканця квартири провели огляд на предмет залиття квартири. Для проведення обстеження мешканцем квартири було допущено лише одного члена комісії, а саме начальника ВЖГ Залізничної районної адміністрації Т. Доманську. Під час візуального обстеження виявлено старі, вже сухі сліди залиття жовтого кольору на стелі в одній із житлових кімнат. Характер та причину залиття станом на день огляду встановити не можливо оскільки, скарг від мешканців квартир, які проживають на п'ятих поверхах даного будинку про можливі протікання покрівлі до ЛКП «Сяйво» протягом останніх десяти років не надходило припускають, що дане залиття виникло ще до виконання ремонту покрівлі, який проведено 2010-2011 роках. А у справі № 462/8149/23, судом встановлено та підтверджується матеріалами справ що позивач 22.06.2023 року звернувся до ЛКП «Сяйво» із запитом про надання інформації, який зареєстровано та присвоєно вхідний № 47, відносно того коли ЛКП «Сяйво» планує відремонтувати, провести поточний ремонт протікання покрівлі над його квартирою, усунути руйнування підлоги балкону з двох сторін (верх/низ) та провести реальну дератизацію підвальних приміщень в будинку. Згідно відповіді ЛКП «Сяйво» від 27.06.2023 року № 4-47 на заяву позивача від 22.06.2023 року № 47 усунення будь-яких зауважень відбувається згідно умов типового договору за згодою більшості власників квартир у будинку, за відсутності заборгованості заявника, дератизація підвальних приміщень проводиться щомісячно «ОКП Львівської міської ради «Профілактична дезінсекція» про що надавалася інформація неодноразово. Додаткова дератизація проводиться по потребі за заявою співвласників будинку. ЛКП «Сяйво» відповідно до чинного законодавства України зобов'язане діяти в межах повноважень визначених чинними нормативно-правовими актами. Покрівля будинку не потребувала ремонту, що підтверджується Актом обстеження від 03.05.2023 року. Що стосується проведення ремонту балкону квартири, зазначено, що балкон належить до площі квартири та невід'ємною частиною. Тобто у ЛКП «Сяйво», як управителя будинку, відсутні будь-які обов'язки здійснювати ремонтні роботи у квартирі позивача. При цьому той факт, що квартира позивача неприватизована, жодним чином не впливає на ситуацію та не створює для ЛКП жодних додаткових обов'язків порівняно з приватизованими квартирами. Окрім цього, щодо проведення дератизації підвалів будинку зазначає, що дератизація проводиться щомісячно спеціалізованою організацією - ОКП Львівської обласної ради «Профілактична дезінфекція», що підтверджується Актами приймання-передачі наданих послуг щодо дератизації за 2022 рік, Актами приймання-передачі наданих послуг щодо дератизації за 2023 рік. Дислокацією будинків, які обслуговує ЛКП «Сяйво» та Договором про надання послуг № 4/Сяйво від 02.01.2023 року. Наголошено, що у проведення ремонту у квартирі, а також у всіх елементах квартири таких як балкон, в якій проживає позивач, є неможливим, оскільки до повноважень ЛКП «Сяйво», як виконавця послуги з управління багатоквартирним будинком, не входять ремонтні роботи квартир, зокрема і балкону квартири, бо виключно власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном, оскільки підприємство не може розпоряджатися майном, що не належить до його власності. Квартира перебуває у державній власності, тому неодноразово вказували позивачу про необхідність звернення у відповідні органи управління державною власністю, так як комунальне підприємство може розпоряджатися виключно комунальною власністю, а не державною. Зазначеними вище судовими рішеннями встановлено, що покрівля даху не протікає, є усі підтверджуючі документи. Усі обстеження, що проводилися доводять, що нема жодних руйнувань покрівлі. Щодо дератизації за ці роки, то підприємство в судовому порядку довело, що вона проводиться згідно з плану. Якщо є звернення колективне від співмешканців, то вони обов'язково проводять дератизацію додатково, зазначає, що колективних звернень від мешканців даного будинку, щодо проведення додаткової дератизації не надходило. Стосовно звернення від 06.09.2022 року на підставі якого ґрунтуються позовні вимоги про визнання протиправними дії підприємства щодо не проведення ремонтних робіт варто зазначити, що в цивільному законодавстві існує поняття позовної давності, загальний строк 3 роки. Стосовно звернення 14.03.2023 року позивачу було надано вичерпну відповідь стосовно цього питання. Також є судові рішення стосовно заборгованості, що згадується у даній позовній заяві, що доводить, що жодні перерахунки є неможливими. Сума 17 303 грн. 00 коп., що згадується у позовній заяві стягнена відповідно до Постанови Львівського апеляційного суду від 12.02.2024 року у справі № 462/2523/23. Стосовно інших сум інформація не відповідає дійсності станом на сьогоднішній день. Холодна вода не відображається у квитанції, а опалення з квитанції забрати ми не можемо автоматично. Оскільки, дану заборгованість може списати виключно підприємство, що надає ці послуги. Квитанція формується через автоматизовану систему і заборгованість може закритися лише оплатою боржника, або списанням заборгованості безпосередньо надавачем послуги, ЛКП «Сяйво» не є надавачем послуги центрального опалення. Зазначає також, що у матеріалах справи відсутні акти-претензії, складені відповідно до ст. 27 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», які є єдиною законною підставою для зменшення розміру плати за послуги. Окрім цього, заборгованість стягнена вже у судовому порядку, що тим більше унеможливлює перерахунок. Наголошено, що відповідно до чинного законодавства України ЛКП «Сяйво» зобов'язане діяти в межах повноважень визначених чинними нормативно-правовими актами. Підприємство як управлінська компанія забезпечує утримання спільного майна усіх співмешканців, здійснити ремонт квартири одного із співмешканців за кошти інших співмешканців є незаконно та не відповідає ні умовам договору ні чинному законодавству. Також окрім цього, позивач свідомо не виконує умови договору щодо управління, не сплачує кошти за надані послуги, інші співмешканці все оплачують і жодних зауважень не мають.
3.2. Щодо відповіді на відзив.
Від позивача ОСОБА_1 , 03.11.2025 року (вх. № Еп-5028/25) на електронну пошту суду надійшла письмова відповідь на відзив з додатками.
Так, із змісту вказаної відповіді на відзив вбачається зокрема, що доводи відповідача є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Зокрема, зазначено, що покликання відповідача на справи вказані нижче не стосується предмету позову, оскільки: № 462/8148/23 стосувалося не складення та ненадання позивачу ЛКП «Сяйво» копії Акту про протікання покрівлі над квартирою АДРЕСА_2 ; № 462/8149/23 стосувалося щодо ненадання позивачу ЛКП «Сяйво» чіткої, обґрунтованої відповіді на його запит щодо дати початку проведення відповідачем поточного ремонту протікання покрівлі над кв. АДРЕСА_2 , оскільки надана відповідь була не по суті запиту позивача; № 380/22771/24 стосувалося незаконного стягнення з нього приватним виконавцем Сидієм О. В. грошових коштів за стягнення з нього виконавчого збору та витрат виконавчого провадження, оскільки ним було сплачено борг добровільно. Спір виник через багаторічну бездіяльність ЛКП «Сяйво» щодо небажання виконувати свої посадові обов'язки, складення актів про протікання покрівлі над кв. АДРЕСА_2 та не проведення поточного ремонту даної покрівлі над квартирою АДРЕСА_2 , стягнення з нього в судовому порядку грошових коштів в користь ЛКП «Сяйво» за фактично ненадані послуги, через що він зазнав істотної матеріальної та моральної шкоди. Відповідачем не надано суду жодного доказу про ніби то списання заборгованості через позов давність. Окрім цього, ЛКП «Сяйво» як не надавач послуг центрального опалення не вправі вказувати у платіжках міфічний борг за центральне опалення 7 927 грн. 11 коп.
3.2.1 Щодо клопотання про витребування доказів.
Так, позивач разом із відповіддю на відзив подав письмове клопотання про витребування доказів та про проведення судового розгляду за правилами загального позовного провадження з викликом сторін.
Із змісту вказаного клопотання вбачається, що останній просить суд витребувати та оглянути в судовому засіданні матеріали справи № 462/8148/23, № 462/8149/23, проводити судовий розгляд справи № 462/3336/23 за правилами загального позовного провадження, для всебічного, повного, об'єктивного та неупередженого розгляду справи, надання усних пояснень суду для обґрунтування позовних вимог.
Суд звертає увагу на те, що жодного обґрунтування подане клопотання не місить, мотивів подання такого теж не вказано.
Так, суд враховує, що згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
Тобто, заявляючи клопотання про витребування доказів особа повинна зазначити причини, з яких вона не може одержати цей доказ самостійно, до клопотання обов'язково долучаються письмові докази (відомості), які підтверджують неможливість одержання таких доказів самостійно. Всупереч вказаним вимогам, позивачем не вказано обставини, за яких позивач позбавлений самостійно надати докази та не долучено доказів на підтвердження цього.
Окрім цього, відповідно до ч. 2 ст. 84 ЦПК України у клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Так, всупереч вказаним вимогам, така інформація у клопотанні відсутня.
3.2.2 Щодо клопотання про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Частиною 1 ст. 277 ЦПК України визначено, що питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
При цьому, суд приймає до уваги, що відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 19 ЦПК України малозначними справами є, зокрема, справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує шістдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 19 ЦПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду для малозначних справ.
Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться (ч. 13 ст. 7 ЦПК України).
З урахуванням зазначеного суд визначив порядок розгляду даної справи в порядку спрощеного позовного провадження (письмового провадження).
Відповідно до ч. 4 ст. 277 ЦПК України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про:
1) залишення заяви відповідача без задоволення;
2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Статтею 11 ЦПК України передбачено, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Суд враховує, що перелік справ, які в обов'язковому порядку підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження наведено у ч. 4 ст. 274 ЦПК України: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об'єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.
Справа, що є предметом розгляду, до категорій спорів, для яких законом передбачено розгляду в порядку зального позовного провадження, не відноситься.
Згідно з ч. 3 ст. 274 ЦПК України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Наразі обсяг доказової бази та кількість учасників у справі не є значним.
Окрім цього, суд звертає увагу на те, що відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
Суд наголошує, що спрощене провадження (як з викликом, так і без виклику сторін) спрямоване на всебічний, повний та об'єктивний розгляд справи з дослідженням всіх наданих сторонами доказів, вивченням всіх заяв сторін по суті справи, тобто спрощене провадження без виклику сторін не є провадженням в якому розглядаються безспірні вимоги.
Сторони не були позбавлені можливості викласти свої доводи, аргументи, міркування, заперечення у письмових заявах по суті справи, надавати суду свої докази на спростування взаємних вимог та заперечень у строки визначені судом або законом, та в повній мірі користується правами, передбаченими ЦПК України.
Усі наявні у сторін докази сторони безперешкодно мали можливість подати до суду в межах розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (письмовому провадженні).
З наявних матеріалів справи необхідності проведення судового засідання (у тому числі підготовчого) не вбачається.
Характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають здійснення судового розгляду в порядку загального позовного провадження.
Як зазначено, зокрема, в ухвалі Великої Палати Верховного суду від 14.05.2019 року у справі № 522/7636/14-ц (провадження № 14-636цс18), бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників.
У постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду від 26.10.2022 року у справі № 712/1100/20 (провадження № 61-4266св22) зазначено, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку, зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії.
Зважаючи на відсутність необхідності виклику сторін для надання пояснень, з огляду на предмет спору та характер спірних правовідносин, підстави для задоволення клопотання позивача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження - відсутні.
3.3. Щодо заперечень на відповідь на відзив.
10.11.2025 року (вх. № 25388) від представника відповідача ЛКП «Сяйво», в особі директора - Масюк У. Л. на поштову адресу суду надійшло письмове заперечення на відповідь на відзив.
Із змісту вказаного вбачається, що позивач в даному документі сам собі суперечить, вказуючи, що згадані нами справи у відзиві не стосуються предмету спору, проте просить їх витребувати для дослідження. Позивач звернувся до них з запитом, в якому просить провести ремонтні роботи балкону, покрівлі у квартирі в якій він проживає. Усі згадані справи як і ця стосуються одного і того ж питання, лише за різними зверненнями. Дані справи пов'язані, оскільки в судовому порядку були встановлені певні факти, що оскарженню вже не підлягають. Стосовно твердження про незаконне стягнення з позивача заборгованості, наголошує суду, що заборгованість була стягнена законно і це якраз і встановлено рішенням суду, у діях виконавця не було встановлено жодного факту порушення чинного законодавства. Також актом чітко встановлено абсолютно протилежне, ніж те, що вказує позивач, а саме: під час візуального обстеження виявлено старі, вже суху сліди залиття жовтого кольору на стелі в одній із житлових кімнат. Характер та причину залиття станом на день огляду встановити не можливо. Оскільки, скарг від мешканців квартир, які проживають на п'ятих поверхах даного будинку про можливі протікання покрівлі до ЛКП «Сяйво» протягом останніх десяти років не надходило, припускають, що дане залиття виникло ще до виконання ремонту покрівлі, який проведено у 2010-2011 роках. Усі ці справи доводять, що підприємство діє у межах повноважень і в судовому порядку це було доведено неодноразово. Посилання позивача на звернення 2025 року не стосуються його позовних вимог, оскільки тут вирішується питання звернень від 06.09.2022 року про ремонтні роботи та від 15.03.2023 року про дератизацію. До повноважень ЛКП «Сяйво», як виконавця послуги з управління багатоквартирним будинком, не входять ремонтні роботи квартир, зокрема і балкону квартири, бо виключно власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном, оскільки підприємство не може розпоряджатися майном, що не належить до його власності. Квартира перебуває у державній власності, тому вони неодноразово вказували позивачу про необхідність звернення у відповідні органи управління державною власністю, так як комунальне підприємство може розпоряджатися виключно комунальною власністю, а не державною. Вище зазначеними судовими рішеннями встановлено, що покрівля даху не протікає, є усі підтверджуючі документи. Усі обстеження, що проводилися доводять, що нема жодних руйнувань покрівлі. Щодо дератизації за ці роки, то підприємство в судовому порядку довело, що вона проводиться згідно з плану. Наголошено, що підприємство як управлінська компанія забезпечує утримання спільного майна усіх співмешканців, здійснити ремонт квартири одного із співмешканців за кошти інших співмешканців є незаконно та не відповідає ні умовам договору ні чинному законодавству. Позивач свідомо не виконує умови договору щодо управління, не сплачує кошти за надані послуги, хоча інші співмешканці все оплачують і жодних зауважень не мають. Позивач неодноразово звертається до підприємства зі зверненнями у яких просить вчинити дії, що суперечать нормам законодавства.
IV. Позиція суду.
Розглянувши справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні), дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.
Враховуючи наведене, відповідно до ч. 8 ст. 178 та ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Згідно ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд зазначає, що згідно ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Стаття 12 ЦПК України передбачає, зокрема те, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Як передбачено ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Положеннями ст. 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
V. Встановлені судом фактичні обставини справи.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 , 06.09.2022 року звернувся до ЛКП «Сяйво» із проханням провести ремонтні роботи балкону за адресою: АДРЕСА_3 , вказано й про необхідність складення відповідного акту. Вказана заява зареєстрована 06.09.2022 року у ЛКП «Сяйво» за № 62 (а.с. 4, 74).
Заявою ОСОБА_1 від 14.03.2023 року стверджується, що останній звертався до директора ЛКП «Сяйво» із проханням відремонтувати протікання покрівлі та руйнування (осипання) балкону, підлоги за адресою: АДРЕСА_3 . Окрім цього наявне прохання проведення дератизації підвальних приміщень та під'їздів за вказаною адресою. Вказана заява зареєстрована 15.03.2023 року у ЛКП «Сяйво» за № 14 (а.с. 4, 74).
Також, заявою ОСОБА_1 від 06.09.2022 року стверджується, що останній звертався у ЛКП «Сяйво» із проханням терміново відремонтувати протікання покрівлі в одній із кімнат за адресою: АДРЕСА_3 . Скерувати майстра. Вказана заява зареєстрована 06.09.2022 року у ЛКП «Сяйво» за № 64 (а.с. 5, 75).
ОСОБА_1 , також було скеровано 14.03.2023 року заяву директору ЛКП «Сяйво» з проханням провести перерахунок сум грошових коштів, які є боргом за адресою: АДРЕСА_3 . Зокрема: при поданні до суду заяви на видачу судом судового наказу вказано суму боргу в 17 303 грн. 00 коп.; в попередженні на ім'я ОСОБА_2 з погрозою звернутися до суду вказано борг 34 150 грн. 62 коп.; в платіжці за лютий 2023 рік вказано борг в сумі 43 280 грн. 50 коп. за ненадані послуги ЛКП «Сяйво». Вказана заява зареєстрована 15.03.2023 року у ЛКП «Сяйво» за № 19 (а.с. 5, 75).
14.03.2025 року ОСОБА_1 директору ЛКП «Сяйво» було скеровано запит про надання інформацію, зокрема про причини нездійснення дератизації за адресою: АДРЕСА_3 . Вказана заява зареєстрована 15.03.2023 року у ЛКП «Сяйво» за № 15 (а.с. 6, 76).
Також, до матеріалів справи долучено копію повідомлення на оплату житлово-комунальних послуг за березень 2023 року ЛКП «Сяйво» за адресою: АДРЕСА_3 на загальну суму до сплати 43 860 грн. 50 коп. (а.с. 6, 76).
У матеріалах справи наявні також фотокопії (а.с. 7, 8, 77, 78).
Окрім вказаного, клопотанням від 05.11.2025 року (вх. № 25007) позивачем долучено до матеріалів справи копію акта-претензії Оліярника Ю. І. від 03.11.2025 року, який зареєстровано у ЛКП «Сяйво» за № 70. Із змісту вказаного вбачається, що такий складено про те, що у квартирі за адресою: АДРЕСА_3 в одній із кімнат наявні свіжі вологі сліди протікання покрівлі, внаслідок тривалих атмосферних опадів, дощу. Покрівля потребує негайного, невідкладного проведення ремонту. Вказано, що жодних ремонтних робіт не проведено. Заявлено вимогу негайного проведення відповідного ремонту покрівлі вказаного будинку. Про вказане розписалися представники квартири АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 та АДРЕСА_6 .
Відповіддю ЛКП «Сяйво», в особі директора № 4-62 від 22.09.2022 року, яка скерована ОСОБА_1 (у відповідь на заяву № 62 від 06.09.2022 року) повідомлено, зокрема, що до повноважень ЛКП «Сяйво», як виконавця послуги з управління багатоквартирним будинком, не входять ремонтні роботи квартир, бо виключно власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном, оскільки підприємство не може розпоряджатися майном, що не належить до його власності, наголошено, що квартира АДРЕСА_2 перебуває у державній власності, відповідно до чинного законодавства України ЛКП «Сяйво» зобов?язане діяти в межах повноважень визначених чинними нормативно-правовими актами.
Відповіддю ЛКП «Сяйво», в особі директора № 4-14 від 31.03.2023 року, яка скерована ОСОБА_1 (у відповідь на заяву № 14) повідомлено, зокрема, що до повноважень ЛКП «Сяйво», як виконавця послуги з управління багатоквартирним будинком, не входять ремонтні роботи квартир, зокрема протікання та руйнування (осипання) балкону, підлоги, бо виключно власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном, оскільки підприємство не може розпоряджатися майном, що не належить до його власності. Квартира перебуває у державній власності, тому вказано про можливість звернення у відповідні органи управління державною власністю, так як комунальне підприємство може розпоряджатися виключно комунальною власністю, а не державною. Дератизація підвальних приміщень проводиться щомісячно «Обласним комунальним підприємством Львівської міської ради «Профілактична дезінсекція» згідно підписаного договору про надання послуг № 4/Сяйво, про що підтверджують акти приймання-передачі наданих послуг. Додаткова дератизація проводиться по потребі за заявою співмешканців будинку. Наголошено, що відповідно до чинного законодавства України ЛКП «Сяйво» зобов?язане діяти в межах повноважень визначених чинними нормативно-
правовими актами.
Відповіддю ЛКП «Сяйво», в особі директора № 4-15 від 15.03.2023 року, яка скерована ОСОБА_1 (у відповідь на запит № 15) повідомлено, зокрема, що дератизація підвальних приміщень проводиться щомісячно «Обласним комунальним підприємством Львівської міської ради «Профілактична дезінсекція» згідно підписаного договору про надання послуг № 4/Сяйво, про що підтверджує акт приймання-передачі наданих послуг. Додаткова дератизація проводиться по потребі за заявою співмешканців будинку.
Відповіддю ЛКП «Сяйво», в особі директора № 4-19 від 31.03.2023 року, яка скерована ОСОБА_1 (у відповідь на заяву № 19) повідомлено, зокрема, що заяву про видачу судового наказу в Залізничний районний суд м. Львова було подано на суму 17 303 грн. 92 коп., за послугу управління будинком та прибудинкової території, дана сума охоплює період розрахунку з 01.09.2019 року по 31.08.2022 року. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки відповідно до ст. 257 ЦК України. Положеннями ч. 1 ст. 264 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов?язку. Сума що відображається у повідомленні на оплату житлово-комунальних послуг за послугу управління будинком в сумі 34 150 грн. 82 коп. це заборгованість за весь період нарахування включно по січень 2023 року. В повідомленні на оплату за житлово-комунальні послуги за лютий 2023 року загальна сума заборгованості складає 43 280 грн. 50 коп. з них: послуга управління будинком 34 727 грн. 70 коп.; холодна вода 625 грн. 69 коп.; центральне опалення 7 927 грн. 11 коп. Між ЛКП «Сяйво» та співмешканцями будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_7 укладено Типовий договір № 20 про надання послуги з управління багатоквартирним будинком від 01.05.2019 року. Відповідно до умов договору співвласники, користувачі квартир зобов?язані оплачувати надані їм послуги. Окрім цього, зобов?язання споживача виконувати договірні зобов?язання, зокрема по оплаті спожитих послуг передбачені наступними нормативно-правовими актами: відповідно до п. 6 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями: «споживач зобов?язаний виконувати умови договірних відносин з підприємствами по обслуговуванню житла»; відповідно до ст. 103 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», п. 17 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, ст. 64-68 Житлового кодексу України, ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст. 68 Житлового кодексу України на споживача покладається обов?язок своєчасно оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом; відповідно до п. 4 «Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 року № 572, власник (наймач) житла за рахунок власних коштів оплачує всі витрати, пов?язані з утриманням житлового будинку і закріпленої прибудинкової території.
Також долучено відомості про нарахування та оплату послуг утримання будинку та прибудинкової території за особовим рахунком: НОМЕР_1 ОСОБА_2 , за адресою: АДРЕСА_3 .
Серед вказаного матеріали справи містять також:
-копію повідомлення № 2-504 від 22.10.2025 року головного інженера ЛКП «Сяйво» ОСОБА_1 з проханням надання доступу для проведення обстеження факту протікання покрівлі в квартирі за адресою: АДРЕСА_3 та складання акту по заяві;
-копію письмових пояснень ОСОБА_3 від 29.06.2024 року за фактом «свіжого, вологого стану стелі, внаслідок протікання (підтікання) покрівлі в одній із кімнат квартири АДРЕСА_2 ;
-копію письмової заяви ОСОБА_1 від 05.07.2024 року, згідно якої стверджується, що останній звертався у ЛКП «Сяйво» із повторним проханням відремонтувати покрівлю за адресою: АДРЕСА_8 . Вказана заява зареєстрована у ЛКП «Сяйво» за № 52;
-копію письмової заяви ОСОБА_1 від 05.07.2024 року, згідно якої стверджується, що останній звертався у ЛКП «Сяйво» із проханням скласти акт ЛКП «Сяйво» щодо протікання покрівлі в будинку за адресою: АДРЕСА_3 . Вказана заява зареєстрована у ЛКП «Сяйво» за № 51;
-копію письмових пояснень ОСОБА_4 від 30.06.2024 року за фактом стану стелі, який потребує ремонту в наслідок протікання покрівлі в одній із кімнат квартири АДРЕСА_2 . Стеля мокра від затікання, після останніх опадів;
-копію акта-претензії ОСОБА_1 від 04.07.2024 року, який зареєстровано у ЛКП «Сяйво» за № 53. Із змісту вказаного вбачається, що такий складено про те, що у квартирі за адресою: АДРЕСА_3 в одній із кімнат наявні свіжі вологі сліди протікання покрівлі, внаслідок тривалих атмосферних опадів у вигляді дощу. Покрівля потребує негайного, невідкладного проведення ремонту. Про вказане розписалися представники квартири АДРЕСА_4 , АДРЕСА_6 та АДРЕСА_9 .
VІ. Застосоване судом законодавство.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України).
Обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів.
Усебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв'язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
При цьому, суд враховує, позицію викладену у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у справі № 756/3115/17 (провадження № 61-18653св20) від 16.06.2021 року, згідно якої реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у ст. 129 Конституції України. Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, зокрема у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи. Дотримання цього принципу є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.
Так, усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк (ст. 40 Конституції України).
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19 Конституції України).
Положеннями ст. 1 Закону України «Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Згідно ч. 1 ст. 15 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Вказана норма гарантує безумовне право особи на одержання відповіді на свою заяву (звернення) від будь-якого суб'єкта звернення незалежно від виду та форми власності, оскільки саме так державою гарантується забезпечення і утвердження прав, свобод та інтересів людини, закріплених Конституцією України та чинним законодавством, що є головним обов'язком держави.
Під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.
Згідно з положеннями ст. 5 Закону України «Про звернення громадян» письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв'язку (електронне звернення).
Звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду (ч. 1 ст. 7 Закону України «Про звернення громадян»).
У ч. 1 ст. 18 вказаного Закону передбачено, що громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право, зокрема, одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги.
Органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані, зокрема: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об'єднання громадян за місцем проживання громадянина; у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи (ст. 19 Закону України «Про звернення громадян»).
Відповідно до ч. 1 ст. 20 цього Закону звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
Окрім цього, у ч. 1 ст. 5 Закону України «Про інформацію» зазначено, що кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.
Право особи на інформацію, кореспондує обов'язок розпорядника інформації щодо забезпечення доступу запитувачів до інформації. При цьому, ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом.
Відповідно до ст. 55 Конституції України, Закону України «Про звернення громадян», громадянами можуть бути оскаржені до суду рішення, дії чи бездіяльність у сфері управлінської діяльності будь-якого органу державної влади чи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об'єднання громадян, іншої юридичної особи або їх посадових чи службових осіб (суб'єкт оскарження), за винятком актів, перевірку конституційності яких віднесено до повноважень Конституційного Суду України або щодо яких передбачено інший порядок судового оскарження.
Стаття 326 ЦК України регулює питання права державної власності, у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб'єктами.
Положеннями ст. 327 ЦК України передбачено право комунальної власності, у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.
Відповідно до ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування» територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, корпоративні права в юридичних особах, у тому числі банках, страхових компаніях чи інших господарських товариствах, майно житлового фонду, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.
У ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.
Згідно п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» управитель багатоквартирного будинку - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб.
До житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку; 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.
Згідно з п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Відповідно до п. 4, 17 Правил користування приміщеннями житлових будинків та прибудинковими територіями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 року № 572, власник житла та наймач квартири зобов'язаний за рахунок власних коштів оплачувати всі витрати, пов'язані з утриманням житлового будинку і закріпленої прибудинкової території. Власники та наймачі квартир зобов'язані вносити на відповідний рахунок власника будинку плату за обслуговування і ремонт будинку.
Згідно п. 6 Правил споживач зобов'язаний виконувати умови договірних відносин з підприємствами по обслуговуванню житла.
Згідно ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (ч. 1 ст. 317 ЦК України).
Статтею 322 ЦК України визначено, що власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Положеннями ст. 326 ЦК України визначено право державної власності, зокрема у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб'єктами.
Положеннями ст. 327 ЦК України визначено право комунальної власності, зокрема у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді.
Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.
Статті 64, 68 Житлового кодексу України (далі - ЖК України) визначають обов'язок наймача та членів його сім'ї своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги, а також солідарну відповідальність за зобов'язаннями, що виникають під час користування жилими приміщеннями в будинках державного і громадського житлового фонду.
Так згідно п. 3-5 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавцями комунальних послуг з постачання теплової енергії - теплопостачальна організація; послуг з постачання гарячої води - суб'єкт господарювання, який є власником (або володіє і користується на інших законних підставах) теплової, тепловикористальної або теплогенеруючої установки, за допомогою якої виробляє гарячу воду, якщо споживачами не визначено іншого постачальника гарячої води; послуг з централізованого водопостачання - суб'єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання.
Відповідно до визначень, викладених у п. 2, 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець комунальної послуги - суб'єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору; індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 31.03.2015 року № 1171 «Про встановлення тарифів на послуги з централізованого опалення та послуги з централізованого постачання гарячої води, що надаються населенню суб'єктами господарювання, які є виконавцями цих послуг» встановлено тарифи на послуги з централізованого опалення та послуги з централізованого постачання гарячої води, що надаються населенню такими суб'єктами господарювання, які є виконавцями цих послуг.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів, а відповідно до п. 5 ч. 2 даної статті Закону індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Аналогічно відповідно до ч. 6 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання», споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Закон України «Про житлово-комунальні послуги» передбачає порядок надання послуг з постачання теплової енергії. При цьому відповідно до п. 3 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» такого договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього Закону, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом.
Порядок надання таких послуг регулюється Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630.
Так відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право на неоплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об'єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг.
Докази мають бути належними і допустимими у відповідності до вимог ст. 77-78 ЦПК України.
Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Приписами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У контексті дотримання судом стандартів мотивування слід звернути увагу на рішення «Руїз Торіха проти Іспанії» (№ 18390/91, 09.12.1994 року, §29) та «Проніна проти України» (№ 63566/00, 18.07.2006 року, § 23, 25), у яких ЄСПЛ зауважив, що у рішеннях національних судів мають бути належним чином зазначені мотиви, на яких вони ґрунтуються; міра, до якої суд має виконати свій обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення; проте, якщо подання сторони є вирішальним для результату проваджень, воно вимагає конкретної та прямої відповіді.
У рішенні «Суомінен проти Фінляндії» (№ 37801/97, 01.07.2003 року, § 36) зазначено, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доводів сторін на підтвердження їхніх позицій, суд зобов'язаний виправдовувати свої дії і наводити обґрунтування своїх рішень.
У п. 26 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» та п. 23 рішення ЄСПЛ у справі «Гурепка проти України» наголошується на принципі рівності сторін одному із складників ширшої компетенції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.
ЄСПЛ вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони гуртуються. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Справа «Серявін та інші проти України» № 4909/04 § 58 ЄСПЛ, від 10.02.2010 року).
VІI. Мотиви, з яких виходить суд при розгляді справи та висновки суду.
За встановленими судом обставинами даної справи, позивачем ОСОБА_1 реалізовано право на звернення та отримання інформації.
Так, судом достовірно встановлено і не спростовано позивачем, що відповідач відповіді на такі звернення надав у встановлені ст. 20 Закону України «Про звернення громадян» строки та розглянув такі по суті порушених в них питань.
Окрім цього, суд зазначає, що до повноважень ЛКП «Сяйво», як виконавця послуги з управління багатоквартирним будинком, не входять ремонтні роботи квартир, зокрема і балкону квартири, бо виключно власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном, оскільки підприємство не може розпоряджатися майном, що не належить до його власності. Комунальне підприємство може розпоряджатися виключно комунальною власністю.
Як зазначено позивачем, квартира АДРЕСА_2 є неприватизованою, однак на підтвердження перебування такої у комунальній власності суду доказів не надано.
Усунення будь-яких зауважень відбувається згідно умов типового договору за згодою більшості власників квартир у будинку, за відсутності заборгованості заявника, дератизація підвальних приміщень проводиться щомісячно «ОКП Львівської міської ради «Профілактична дезінсекція», додаткова дератизація проводиться по потребі за заявою співвласників будинку, однак у матеріалах справи відсутні докази, що будь-хто із мешканців будинку за адресою: АДРЕСА_1 , окрім позивача звертались із заявами до відповідача щодо проведення дератизації чи додаткової дератизації, проведення поточного ремонту покрівлі будинку.
Суд не приймає до уваги надані позивачем копії фотографій, на підтвердження факту протікання покрівлі в одній із кімнат кв. АДРЕСА_2 та неналежно проведеної дератизації, які містяться у матеріалах позовної заяви, оскільки з таких неможливо встановити, що вони стосуються буд. АДРЕСА_1 , та квартири АДРЕСА_4 відповідно.
Позовна заява не містить жодних підтверджень щодо не надання позивачу та не отримання ним послуг з утримання будинку та прибудинкової території відповідачем.
ЛКП «Сяйво» є управителем багатоквартирного будинку, тобто суб'єктом підприємницької діяльності, який за договором із співвласниками забезпечує утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб, однак таке не є надавачем інших житлово-комунальних послуг, відповідно не може бути уповноважене на здійснення перерахунку таких.
Щодо прохання позивача зобов'язати ЛКП «Сяйво» провести перерахунок за житлово-комунальні послуги, не конкретизуючи, про які саме послуги йде мова, а також не надаючи жодних доказів нарахування йому вартості таких, позбавляє суд можливості встановити чи підлягають такі перерахунку, а тому така вимога до задоволення не підлягає.
Відповідно до чинного законодавства України ЛКП «Сяйво» зобов'язане діяти в межах повноважень визначених чинними нормативно-правовими актами, тому суд вважає, що доводи позивач про допущення відповідачем протиправних дій та бездіяльності є безпідставними.
VІІІ. Судові витрати по справі.
Згідно з п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
8.1. Щодо судового збору.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За змістом п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи у разі відмови в позові покладаються на позивача.
Так, з урахуванням відмови у задоволенні позовних вимог, судові витрати покладаються на позивача.
На підставі наведеного та керуючись ст. 2-13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд -
ухвалив:
1. У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Львівського комунального підприємства «Сяйво» про захист прав споживача - відмовити.
2. Порядок оскарження рішення суду та набрання ним законної сили.
Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо (ч. 1 ст. 355 ЦПК України) до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів, у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 354 ЦПК України).
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (п. 1 ч. 2 ст. 354 ЦПК України).
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України (ч. 3 ст. 354 ЦПК України).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч. 1 ст. 273 ЦПК України).
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 2 ст. 273 ЦПК України).
3. Відомості щодо учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_10 );
Відповідач: Львівське комунальне підприємство «Сяйво» (код ЄДРПОУ: 32262674, місцезнаходження: 79052, м. Львів, вул. Сяйво, 2).
Текст судового рішення складено 17.11.2025 року.
Суддя/підпис/
Згідно з оригіналом.
Суддя: Н. М. Галайко