ЄУН: 317/7276/23
Провадження №: 1-кп/336/532/2025
Іменем України
17 листопада 2025 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя, у складі
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участі прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 (в режимі відеоконференцзв'язку),
захисника - адвоката ОСОБА_5 (в режимі відеоконференцзв'язку),
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання обвинуваченого щодо його звільнення від кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні №62023080020000346 від 01.11.2023 за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Долобів Самбірського району Львівської області, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, який має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, військовослужбовця військової служби за мобілізацією ВЧ НОМЕР_1 , займає посаду гранатометника 2 десантно-штурмового відділення 1 десантно-штурмового взводу 6 десантно-штурмової роти 2 десантно-штурмового батальйону у військовому званні «солдат», зареєстрованому та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого за ч.5 ст.407 КК України:
відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 №98 від 01.04.2023 солдата ОСОБА_4 було призначено на посаду гранатометника 2 десантно-штурмового відділення 1 десантно-штурмового взводу 6 десантно-штурмової роти 2 десантно - штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 , зараховано до списків особового складу та поставлено на всі види забезпечення.
Відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», від 15 березня 2022 року № 2119-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», від 21 квітня 2022 року №2212-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб. Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», від 22.05.2022 №2263-1Х, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
Згідно з вимогами ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
За наведених обставин, солдат ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем, відповідно до ст. ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України був зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок.
Разом з цим, солдат ОСОБА_4 , достовірно знаючи свої обов'язки, передбачені зазначеним вище законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов'язку і проходження військової служби, маючи можливість належно їх виконувати, свідомо допустив їх порушення, вчинивши військовий злочин за наступних обставин.
ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, перебуваючи на посаді гранатометника 2 десантно-штурмового відділення 1 десантно- штурмового взводу 6 десантно-штурмової роти 2 десантно-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», 07.09.2023, діючи в умовах воєнного стану, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, самовільно залишив місце тимчасової дислокації військової частини НОМЕР_1 , що базувалась в населеному пункті АДРЕСА_2 , внаслідок чого свої службові обов'язки не виконував, час проводив на власний розсуд та незаконно перебував за межами військової частини до 30.10.2023 року.
30.10.2023 року солдат ОСОБА_4 повернувся до військової частини та 01.11.2023 прибув до слідчого ТУ ДБР у м. Мелітополі із зізнанням, повідомивши про викладені вище обставини вчинення кримінального правопорушення.
Дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч.5 ст.407 КК України, як самовільне залишення військової частин, без поважних причин, військовослужбовцем, вчинене в умовах воєнного стану.
В судовому засіданні обвинувачений підтримав клопотання.
Захисник зазначила, що ОСОБА_4 під час дії воєнного стану вперше вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК, добровільно повернувся до військової частини для подальшого проходження служби, а командир військової частини НОМЕР_1 надав згоду на продовження ним служби шляхом винесення наказу, яким зарахував його на всі види забезпечення.
Прокурор не заперечував щодо задоволення клопотання. Зазначив, що після самовільного залишення військової частини ОСОБА_4 добровільно повернувся до місця тимчасової дислокації військової частини, був зарахований наказом командира на всі види забезпечення та продовжував проходити військову службу до настання обставин, які унеможливили її подальше проходження, що підтверджується витягом з наказу №18-РС від 08.03.2025, відповідно до якого ОСОБА_4 звільнено з військової служби у запас за підпунктом «б» - за станом здоров'я - на підставі висновку (постанов) ВЛК про непридатність до військової служби. А тому дії ОСОБА_4 свідчать про реалізацію ним наміру добровільно повернутися на військову службу шляхом продовження її проходження, що за правовою природою відповідає змісту вимоги про добровільне звернення, передбаченої ч. 5 ст. 401 КК.
Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, приходить до висновку, що клопотання обвинуваченого про звільнення його від кримінальної відповідальності, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, підлягає задоволенню із наступних підстав.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч. 1 ст. 286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом. Як вбачається з ч. 2 ст. 286 КПК України, у разі наявності підстави для звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, прокурор або суд повинен також отримати письмову згоду командира (начальника) військової частини (установи) про можливість продовження проходження військової служби таким підозрюваним або обвинуваченим.
Згідно змісту ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. У разі закриття судом кримінального провадження та звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, суд своєю ухвалою зобов'язує після набрання такою ухвалою законної сили невідкладно поновити звільнену особу на військовій службі та звільнену особу не пізніше 72 годин зобов'язує прибути до відповідної військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби.
Судом установлено, що 24 лютого 2022 року Президентом України було видано Указ №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який було затверджено Законом України 2102-IX від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», у відповідності до якого в Україні введено воєнний стан. Також Президентом України було видано Указ № 69/2022 «Про загальну мобілізацію», яким постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Воєнний стан в Україні неодноразово продовжувався та діє на даний час.
Частиною 5 статті 401 КК України визначено, що особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
Згідно письмової згоди командира військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_6 , командування військової частини не заперечує щодо переміщення для подальшого проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 військовослужбовця ОСОБА_4 .
Обвинуваченим також подано письмове клопотання про закриття кримінального провадження відносно нього на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України та звільнення його від кримінальної відповідальності.
Суд наголошує, що однією з умов застосування ч. 5 ст. 401 КК є добровільне звернення особи з клопотанням до слідчого, прокурора або суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини чи до місця служби для продовження проходження військової служби.
ОСОБА_4 звернувся з вказаним клопотанням до суду, що свідчать про реалізацію ним наміру добровільно повернутися на військову службу шляхом продовження її проходження, що за правовою природою відповідає змісту вимоги про добровільне звернення, передбаченої ч. 5 ст. 401 КК.
Отже, суд констатує, що вимога про добровільність звернення особи з клопотанням вважається виконаною, оскільки волевиявлення ОСОБА_4 було реалізоване через його фактичне добровільне повернення до служби.
Також ще однією умовою для застосування ч. 5 ст. 401 КК є наявність письмової згоди командира військової частини на продовження проходження такою особою військової служби. Вказана письмова згода наявна в матеріалах справи.
Зважаючи на наведене судом вище та встановлені судом обставини, а саме: добровільне повернення ОСОБА_4 до військової частини і продовження проходження ним військової служби та наявність письмової згоди командира ВЧ НОМЕР_1 від 11.10.2024, з урахуванням того, що ОСОБА_4 уперше під час воєнного стану притягнутий до кримінальної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК, - дають підстави для його звільнення від кримінальної відповідальності відповідно до ч. 5 ст. 401 КК.
Стосовно процедурного порядку для реалізації звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченого абз. 2 ч. 3 ст. 288 КПК, який регламентує порядок закриття кримінального провадження у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності, то суддів зазначає таке.
ОСОБА_4 після письмової згоди командира ВЧ НОМЕР_1 від 11.10.2024 був звільнений з військової служби у запас за підпунктом «Б» (за станом здоров'я - на підставі висновку ВЛК про непридатність до військової служби), відповідно до наказу командира ВЧ НОМЕР_1 від 08.03.2025 за №18-РС.
За цих обставин подальше проходження військової служби ОСОБА_4 є неможливим, а положення КПК в цій справі не є перешкодою до реалізації судом приписів ч. 5 ст. 401 КПК у їх взаємозв'язку із вимогами ст. 58 Конституції України та ст. 5 КК щодо вирішення питання про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності.
Так, відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
За приписами ч. 1 ст. 5 КК закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 284 КПК передбачено, що кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
За таких обставин, клопотання підлягає задоволенню, а ОСОБА_4 - звільненню від кримінальної відповідальності.
Згідно вимог ч. 2 ст. 284 КПК України, у зв'язку і звільненням особи від кримінальної відповідальності, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження.
Отже, враховуючи наявність у цьому кримінальному провадженні визначених у КК умов та підстав звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, клопотання обвинуваченого підлягає задоволенню із закриттям кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК, на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 284, 285, 286, 288 КПК України, суд,
Клопотання ОСОБА_4 - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч.5 ст. 407 КК України відповідно до ч.5 ст.401 КК України.
Кримінальне провадження стосовно ОСОБА_4 за звинуваченням у скоєнні злочину, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, закрити відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення шляхом подання апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя.
Суддя ОСОБА_1