Справа № 523/15824/25
Провадження №2/523/6281/25
"21" жовтня 2025 р. м.Одеса
Пересипський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді Бокова О.М.,
за участі секретаря судового засідання Шаріпової Ю.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» звернулось до Пересипського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення боргу заборгованості.
В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що 02.07.2019 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», як первісним кредитором та відповідачем у справі було укладеного кредитний договір № 295614274 у формі електронного документу з використанням електронного ключа. Згідно укладеного договору, первісний кредитор надав відповідачу в користування грошові кошти в розмірі 8 000,00 гривень. Відповідач в свою чергу умови договору не виконав та кошти не в строк передбачений кредитним договором не повернув.
Щодо подання позову саме ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ», представник зазначив, що 28.11.2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали договір факторингу № 28/1118-01. У подальшому до договору факторингу укладалися додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну його дії. Первісний кредитор та ТОВ «ТАЛОН ПЛЮС» на виконання договору факторингу підписали Реєстр прав вимоги № 47 від 08.10.2019 року за яким від первісного кредитора до ТОВ «Таліон Плюс» відступлено право грошової вимоги до відповідача зав договором
05.08.2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено договір факторингу №05/0820-01, за яким відступлено право грошової вимоги до відповідача за вищевказаним кредитним договором.
04.06.2025 року між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та позивачем укладено договір факторингу № 04/06/25-Ю, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором на загальну суму 26 945,00 грн.
Станом на дату подання позовної заяви на рахунки позивача не надходило жодного платежу на погашення заборгованості відповідача за кредитним договорам.
Згідно з умовами кредитного договору відповідач зобов?язується вчасно повернути кредит, сплатити відсотки за користування кредитом в порядку, визначеному кредитним договором. Незважаючи на це, відповідач не виконав свого обов?язку та не повертав наданий йому кредит в строки, передбачені кредитним договором.
Сума заборгованості відповідача перед позивачем, на момент подання позовної заяви становить: 8 000,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 12 353,00 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 0,00 грн - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).
На підставі викладеного представник просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором в сумі 20 353,00 грн., а також понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 422,40 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн.
Ухвалою Пересипського районного суду м. Одеси від 25.08.2025 року відкрито провадження у вищенаведеній справі та призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
В судове засідання представник позивача не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав до суду заяву в якій позовні вимоги підтримав та просив розглянути справу без його участі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Надав суду відзив на позов, згідно якого вказав, що не погоджується з розрахунком заборгованості відповідача за процентами, який складений ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ». Так, за договором №295614274 від 02.07.2019 р., кредитодавець надав йому кредит без конкретної споживчої мети, на суму 8000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов?язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно п.1.4 цього договору (п.1.1 договору).
Кредит надається строком на 30 днів, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у розмірі 0,62 процентів від суми кредиту за кожний день користування кредитом, починаючи з першого дня перерахування суми кредиту до закінчення строку кредиту, визначеного в п.1.3 цього договору (п.1.4 договору).
За період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та ч.1 ст.1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до ст.625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов?язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов?язання.
Відповідач вказав, що відповідно до додатку №1 до договору №295614274 від 02.07.2019 року, загальна вартість становить 9488 грн., з яких: 8000 грн. - сума кредиту, 1488 грн. - нарахований процент.
Натомість, позивач ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ», як вбачається з позовної заяви, здійснив нарахування відсотків за Договором №295614274 від 02 липня 2019 року як у межах строку його дії, тобто протягом 30 днів з 02 липня 2019 року, так і після закінчення строку його дії, тобто після 01 серпня 2020 року, внаслідок чого сторона відповідача вважає за необхідне виконати власний розрахунок заборгованості за відсотками за вказаним договором.
Так, 8000 гривень 00 копійок (сума отримана у позику та не повернута протягом строку дії договору) /100% х 1,7% (узгоджений сторонами у п.1.5 договору відсоток, який сплачує позичальник щоденно за користування коштами, у разі невиконання свого зобов?язання у строк дії договору) = 136 гривні 00 копійок (сума коштів, що має сплачуватися відповідачем щоденно протягом строку дії договору за користування отриманими у позику коштами).
Таким чином, заборгованість відповідача по відсоткам за Договором №295614274 від 02 липня 2019 року становить 4080 гривень 00 копійок (136 гривні 00 копійок (сума коштів, що має сплачуватися відповідачем щоденно протягом строку дії договору за користування отриманими у позику коштами) х 30 днів (строк дії договору, визначений сторонами у п.1.2 договору).
З урахуванням вищевикладеного, відповідач заявлені вимоги визнав частково у розмірі 12080,00 грн., з яких: 8000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту; 4080,00 грн. заборгованість за процентами. Крім того, відповідач поніс 9000,00 грн. судових витрат на правничу допомогу, вказану суму ОСОБА_1 просив стягнути з позивача на свою користь.
Представник позивача, надав відповідь на відзив, згідно якого вказав, що вважає заперечення відповідача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з таких підстав.
Згідно з п. 4.2. кредитного договору сторони погодили, що у випадку користування позичальником кредитом понад строк, встановлений п.1.3 договору або додатковими угодами між сторонами зобов'язання позичальника за цим договором продовжуються на весь період фактичного користування кредитом, при цьому у випадку, якщо встановлена п. 1.4 цього договору процентна ставка менша ніж 1,70 відсотків від суми кредиту за кожен день користування кредитом, то правила нарахування процентів за процентною ставкою визначеною п.1.4 - 1.5 договору скасовуються з моменту початку їх застосування і до взаємовідносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за понадстрокове користування кредитом, а саме 1,70 за кожен день користування кредитом в розмірі 1,70 розповсюджуються на весь період фактичного користування кредитом з моменту укладення цього договору, при умові врахування в таких зобов?язаннях суми процентів, які були фактично сплачені позичальником до моменту завершення строку, встановленого п.1.3 договору. 8 000,00 (сума виданого кредиту)* 1,70 (процентна ставка)/100= 136,00 грн. (сума за один день користування кредитом після закінчення Дисконтного періоду).
Під час укладення договору відповідач ознайомився з його текстом та змістом в цілому, паспортом споживчого кредиту, жодних заперечень щодо уточнення чи зміни його викладу не висловив та з ними погодився, про що свідчать його підписи та згода обробку персональних даних та доступ до кредитної історії.
За умовами кредитного договору №295614274 від 02.07.2019 року існувало два періоди нарахування процентів: 1 - за користування кредитними коштами згідно з ст. 1048 ЦК України визначеному договором; 2 - за користуванням кредитними коштами відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України і за весь час прострочення. Таким чином, всі нарахування відсотків нараховувались в межах погоджених умов кредитного договору.
Щодо стягнення витрати на професійну правничу допомогу представник позивача вказав, що вартість виконаних представником відповідача робіт є завищеною, не відповідає критеріям обґрунтованості та розумності їх розміру у розумінні приписів частини третьої статті 141 ЦПК України, не є співмірною зі складністю справи, а відтак відповідні витрати підлягають перерозподілу з урахуванням вимог вищезазначеної норми.
21.10.2025 року представником відповідача надано клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу, згідно якої просив зменшити розмір стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача витрат на правову допомогу з 7000 грн на 2000 грн. Звернула увагу суду, що представник позивача не надав детального опису наданих робіт (послуг).
Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи в порядку спрощеного позовного провадження, з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що між відповідачем у справі ОСОБА_1 та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» 02.07.2019 року було укладено кредитний договір № 295614274. На підставі укладеного договору позичальнику було надано кредит у вигляді кредитного ліміту на суму 8 000 грн, на умовах строковості, зворотності, платності.
У кредитному договорі сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов кредитного договору, в тому числі щодо розміру кредиту, грошової одиниці, в якій надано кредит, строку та умов користування коштами, сплати відсотків за користування кредитним коштами, розміру і типу процентної ставки.
За умовами договору, первісний кредитор виконав своє зобов'язання та перерахував відповідачу 02.07.2019 року, шляхом ініціювання через банк провайдер, грошові кошти у розмірі 8 000,00 грн. на банківську карту № НОМЕР_1 XХ-ХХХХ-5038, яку ОСОБА_1 вказав у заявці при укладенні кредитного договору.
Відповідно до положень п.1.2 та п.1.3 Договору №295614274 від 02 липня 2019 року, строк позики (строк дії договору) становить 30 днів; строк повернення кредиту на останній день дії договору з моменту отримання кредиту або достроково, дата надання позики 02 липня 2019 року, дата повернення позики 01 серпня 2019 року.
Також, на підтвердження факту видачі та отримання грошових коштів, представник позивача надав виписку з особового рахунку за кредитним договором.
Суд бере до уваги, що відповідачем не оспорюється факт укладення укладання кредитного договору №295614274 від 02.07.2019 року та отримання ним від ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» кредитних коштів в сумі 8000 грн. так не оспорюється і наявність вказаної заборгованості як тіла кредиту.
Відповідно до п. 1.4. кредитного договору, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у розмірі 0,62 процентів від суми кредиту за кожний день користування кредитом починаючи з першого дня перерахування суми кредиту до закінчення строку кредиту, визначеного в п.1.3. цього договору.
Згідно з п. 4.2. кредитного договору, сторони погоджуються що у випадку користування позичальником кредитом понад строк, встановлений п.1.3 Договору або додатковими угодами між сторонами, зобов'язання позичальника за цим договором продовжуються на весь період фактичного користування кредитом, при цьому у випадку, якщо встановлена п. 1.4 цього договору процентна ставка менша ніж 1,70 (одна ціла сім десятих) відсотків від суми кредиту за кожен день користування кредитом, то правила нарахування процентів за процентною ставкою визначеною п.1.4 - 1.5 договору скасовуються з моменту початку їх застосування і до взаємовідносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за понадстрокове користування кредитом, а саме 1,70 за кожен день користування кредитом в розмірі 1,70 розповсюджуються на весь період фактичного користування кредитом з моменту укладення цього договору, при умові врахування в таких зобов?язаннях суми процентів, які були фактично сплачені позичальником до моменту завершення строку, встановленого п.1.3 Договору.
Під час укладення кредитного договору ОСОБА_1 ознайомився з його текстом та змістом в цілому, паспортом споживчого кредиту.
Згідно п.4.3 кредитного договору сторони погодили, що проценти, нараховані після закінчення строку надання кредиту, визначеного в п. 1.3. цього договору, є процентами в розумінні ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Таким чином, судом встановлено, що відповідач уклав з первісним кредитором договір кредиту, за умовами якого отримав грошові кошти 8000 грн, на умовах строковості, зворотності, платності, в односторонньому порядку допустив порушення умов кредитного договору, внаслідок чого виникла наявна заборгованість.
Щодо пред'явлення позовних вимог саме позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» суд зазначає наступне.
Згідно матеріалів справи судом встановлено, що 28.11.2018 між Первісним кредитором та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено договір факторингу № 28/1118-01, за умовами якого фактор прийняв право вимоги за кредитним договором № 295614274. У подальшому до Договору факторингу укладалися Додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії вказаного договору.
В подальшому, 05.08.2020 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено Договір факторингу №05/0820-01, за умовами якого фактор прийняв і право вимоги до ОСОБА_1 за вищевказаним кредитним договором.
04.06.2025 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та позивачем укладено договір факторингу № 04/06/25-Ю, відповідно до умов якого позивачу було відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 295614274.
Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги б/н від 04.06.2025 року до Договору факторингу № 04/06/25-Ю від 04.06.2025 року від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до ТОВ «Юніт Капітал» перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 26945 грн., яка складається з 8 000 грн - заборгованість по тілу кредиту; 12 353 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом, а також 6592 грн - заборгованості за пенею та штрафами.
Таким чином, матеріалами справи встановлено, що позивач у справі є належним кредитором за кредитним договором: № 295614274 від 02.07.2019 року, суму заборгованості за яким позивач просить стягнути з відповідача в розмірі 20353 грн., яка складається з 8 000 грн - заборгованість по тілу кредиту та 12 353 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом та не бере до уваги нараховані штрафні санкції в розмірі 6592 грн.
Суд бере до уваги, що відповідач обставини зазначені у позові в частині укладення кредитного договору та наявності заборгованості в розмірі: 8000 грн - тіло кредиту та 4080,00 грн. заборгованість за процентами (в межах погодженого сторонами строку кредитування) визнав, не оспорював факт отримання ним кредитних коштів.
Вирішуючи позовні вимоги про стягнення заборгованості, суд виходить з наступного.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відтак, після підписання кредитних договорів у сторін виникли взаємні права та обов'язки, зокрема, у позичальника виникло зобов'язання надати кредитні кошти відповідачу, а у відповідача виникло зобов'язання оплачувати послуги банку, що виникають в результаті використання кредитних коштів.
Згідно ст.1054 Цивільного кодексу Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Відповідно до ч. 1ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
За результатами заповнення Заявки здійснюється своєчасна перевірка дійсності та аутентифікація Платіжної картки Позичальника згідно з стандартами відповідних платіжних систем. Рішення про надання чи відмову у наданні кредиту приймається Товариством на підставі обробки персональних даних Позичальника, зазначених в Заявці, та будь-якої додаткової інформації, наданої Позичальником, чи отриманої Товариством з інших джерел (п.п. 3.4., 3.6. Правил).
Таким чином ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (первісний кредитор), перед тим як погоджувати заявку на кредитування, не лише перевірило особисті дані Відповідача, а і платіжну картку, з метою ідентифікації, тобто перевірило чи дійсно платіжна картка належить Позичальнику.
Відповідач підписав Кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора P25GZ52Y. Зокрема, відповідач ввів ідентифікатор у відповідне поле інформаційно-телекомунікаційної системи та натиснув кнопку «Так», що є підтвердженням підписання договору.
Відповідно до п. 4.4. Кредитного договору, визначається, що у всіх відносинах між Позичальником та Кредитодавцем в якості підпису, Позичальник використовує як електронний підпис одноразовий ідентифікатор, відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис. Згідно з ст. 12 вищезгаданого Закону, такі електронні правочини, а також електронні правочини, щодо яких сторони домовилися про підписання, мають бути підписані за допомогою електронного підпису або електронного цифрового підпису, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису або іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Одночасно з підписанням договору, Товариство відправило на електронну адресу, вказану Відповідачем у Заявці на кредит, електронного листа з повідомленням про успішне підписання кредитного договору та вкладеним в нього примірником електронного договору, у формі що унеможливлює зміну його змісту.
З наданого Позивачем алгоритму укладення кредитного договору вбачається, що без ознайомлення з умовами надання та обслуговування кредитів та правилами про порядок надання коштів у позику, подальше укладення електронного договору кредиту на сайті є неможливим.
Отже, заповненням анкети-заяви Позичальник підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчив, що він повідомлений Кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону).
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до ч. 1ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 1ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 1082 Цивільного кодексу України, передбачено: "Боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом. "
Судом, при розгляді справи також, приймаються до уваги висновки зроблені Верховним Судом України в постанові від 23.09.2015 року (справа № 6-979цс15), згідно яких боржник, що отримав повідомлення про передачу прав вимоги за договором не звільняється обов'язку погашення заборгованості, повідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє останнього від обов'язку щодо погашення заборгованості.
Суд не вважає слушними посилання відповідача на те, що вимоги позивача про стягнення процентів після спливу строку кредитування не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, оскільки позивачем було здійснено нарахування відсотків за користування кредитними коштами за кредитним договором як в межах строку його дії, відповідно до ст.1048 ЦК України, так і після спливу строку кредитування, відповідно до ст.625 ЦК України.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача доведені матеріалами справи, обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ч.1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача на свою користь витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн суд керується наступним.
Кожен має право на професійну правничу допомогу (стаття 59 Конституції України).
Розмір гонорару визначають лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2021 року у справі № 910/12876/19).
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
З матеріалів справи вбачається, що у вказаній справі позивачем було понесено витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000 грн, які підтверджуються договором N? 05/06/25-01 від 05.06.2025 року, додатковою угодою N? 25770515255 від 05.06.2025 року до Договору правничої допомоги N? 05/06/25-01 від 05.06.2025 року, Актом прийому-передачі наданих послуг до Договору надання правничої допомоги та складаються з наступного:
-вивчення матеріалів справи: 2 год - 1000,00 грн;
-складання позовної заяви: 2 год - 5000,00 грн;
-підготовка адвокатського запиту: 1 год - 500,00 грн;
-підготовка та подача клопотань : 1 год - 500,00 грн.
Суд не вважає слушними клопотання представника відповідача про зменшення витрат на правову допомогу до 2 000 грн., оскільки вважає, що заявлені представником позивача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7 000 грн. є обґрунтованими, співмірними з наданими адвокатом обсягом послуг та відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.
Відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача сплачені ним і документально підтвердженні судові витрати на оплату судового збору в сумі 2 422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7 000 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 530, 611, 612, 625-627, 1054-1055 ЦК України, ст.ст. 2, 5, 10, 12, 76-81, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 274-279, 280-281, 354 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (код ЄДРПОУ 43541163, адреса: 01024, м. Київ, вул. Рогдінська, 4, літ. А, оф. 10) - заборгованість за кредитним договором № 295614274 від 02.07.2019 у розмірі 20 353 (двадцять тисяч триста п'ятдесят три) гривні 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (код ЄДРПОУ 43541163, адреса: 01024, м. Київ, вул. Рогдінська, 4, літ. А, оф. 10) - судові витрати понесені з розглядом справи: судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 коп. витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7 000 (сім тисяч) гривень 00 коп.
Рішення суду може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-ти денний строк з дня складання повного рішення суду.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 21.10.2025 року.
Суддя О.М.Боков