Справа № 473/2527/25
іменем України
"17" листопада 2025 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі головуючого - судді Вуїва О.В.,
за участю секретаря судового засідання Москаленко С.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Вознесенську цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У травні 2025 року ТОВ «Споживчий центр» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, у якому вказувало, що 19 вересня 2024 року ТОВ «Споживчий центр» уклало з ОСОБА_1 . Кредитний договір №19.09.2024-100001838 (кредитної лінії).
Відповідно до договору ТОВ «Споживчий центр» зобов'язалося надати та надало ОСОБА_1 кредит у розмірі 15 000 грн з загальним строком користування коштами протягом 98 днів з дня надання, який складається з 7 окремих періодів кредитування по 14 днів кожен (щоразу продовжується в межах загального строку кредитування), а відповідач зобов'язався повернути кредит до 25 грудня 2024 року, а також сплачувати проценти за користування ним за пільговою процентною ставкою у розмірі 0,5 % за кожен день користування коштами (процентна ставка «Економ», що застосовується в межах періодів кредитування, що слідують за періодами, в яких застосовується процентна ставка «Стандарт»), а також проценти за стандартною ставкою у розмірі 1 % за кожен день користування кредитом (процентна ставка «Стандарт», що застосовується протягом перших чотирьох періодів кредитування), а також комісію за надання кредиту у розмірі 750 грн та комісію за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 750 грн, яка сплачується у кожному з трьох чергових періодів, наступних за першим черговим періодом кредитування.
У разі прострочення виконання позичальником грошового зобов'язання останній зобов'язався сплачувати на користь кредитодавця неустойку у розмірі 150 грн за кожен день прострочення, а також відповідно до ст. 625 ЦК України сплатити 365 % річних за період прострочення.
Проте позичальник свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав, у зв'язку з чим станом на 15 травня 2025 року виникла заборгованість у загальному розмірі 31 050 грн, у тому числі:
-заборгованість за кредитом - 15 000 грн;
-заборгованість за процентами - 7 350 грн;
-заборгованість за додатковою комісією (за обслуговування кредиту) - 1 500 грн;
-нарахована неустойка - 7 200 грн.
Вказану заборгованість позивач просив стягнути з відповідача у повному обсязі.
В судове засідання представниця позивача Пархоменко М.А. не з'явилася, проте у позові просила про розгляд справи без її участі.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, судом відповідно до ч.ч. 7, 8 ст. 128 ЦПК України вважається належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи за місцем її реєстрації, причину неявки суду не повідомив.
Суд вважав можливим провести розгляд справи в заочному порядку з ухваленням заочного рішення, оскільки представниця позивача у позові не заперечувала проти такого порядку вирішення спору.
Дослідивши матеріали справи в межах позовних вимог та на підставі поданих доказів, суд прийшов до наступного.
Зокрема, суд встановив, що 19 вересня 2024 року ТОВ «Споживчий центр» уклало з ОСОБА_1 . Кредитний договір №19.09.2024-100001838 (кредитної лінії).
Відповідно до договору ТОВ «Споживчий центр» зобов'язалося надати ОСОБА_1 кредит у розмірі 15 000 грн з загальним строком користування коштами протягом 98 днів з дня надання, який складається з 7 окремих періодів кредитування по 14 днів кожен (щоразу продовжується в межах загального строку кредитування), а відповідач зобов'язався повернути кредит до 25 грудня 2024 року, а також сплачувати проценти за користування ним за пільговою процентною ставкою у розмірі 0,5 % за кожен день користування коштами (процентна ставка «Економ», що застосовується в межах періодів кредитування, що слідують за періодами, в яких застосовується процентна ставка «Стандарт»), а також проценти за стандартною ставкою у розмірі 1 % за кожен день користування кредитом (процентна ставка «Стандарт», що застосовується протягом перших чотирьох періодів кредитування), а також комісію за надання кредиту у розмірі 750 грн та комісію за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 750 грн, яка сплачується у кожному з трьох чергових періодів, наступних за першим черговим періодом кредитування.
У разі прострочення виконання позичальником грошового зобов'язання останній зобов'язався сплачувати на користь кредитодавця неустойку у розмірі 150 грн за кожен день прострочення, а також відповідно до ст. 625 ЦК України сплатити 365 % річних за період прострочення.
Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Стаття 627 ЦК України передбачає, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів Цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
При цьому, згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ст. 638 ЦК України).
Згідно ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.
Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Згідно ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Споживчий Центр» та ОСОБА_1 з дотриманням положень ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» уклали між собою кредитний договір в електронній формі, узгодили у ньому усі істотні умови, відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» позичальник підписав договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Таким чином, ОСОБА_1 набув статусу, прав та обов'язків позичальника у кредитних правовідносинах з ТОВ «Споживчий Центр».
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.
Водночас ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено можливість встановлення кредитодавцем додаткових комісій, пов'язаних з наданням, обслуговуванням та поверненням кредиту, які включаються до загальних витрат за споживчим кредитом.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.ст. 611, 612, 623-625, 1049, 1050 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцю позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
В разі несвоєчасного повернення позики або її чергової частини (прострочення боржника) він не звільняється від обов'язку виконання зобов'язання, зокрема повинен повернути суму позики разом з процентами та іншими нарахуваннями, відшкодувати позикодавцю збитки та сплатити неустойку.
З копії довідки ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 12 травня 2025 року за вих. №151-1205 (а.с. 11) вбачається, що ТОВ «Споживчий центр» повністю виконало взяті на себе зобов'язання перед позичальником шляхом перерахування 19 вересня 2024 року кредитних коштів у розмірі 15 000 грн на зазначену у кредитному договорі банківську картку позичальника.
У той же час, позичальник взяті на себе зобов'язання належним чином не виконав, у зв'язку з чим станом на 15 травня 2025 року йому нараховано заборгованість у загальному розмірі 31 050 грн, у тому числі:
-заборгованість за кредитом - 15 000 грн;
-заборгованість за процентами - 7 350 грн;
-заборгованість за додатковою комісією (за обслуговування кредиту) - 1 500 грн;
-нарахована неустойка - 7 200 грн.
Перевіривши вказаний розрахунок, суд встановив наступне.
Суд констатує, що проценти дійсно нараховувалися позивачем відповідно до умов кредитного договору (в тому числі за узгодженими сторонами розмірами процентних ставок та в межах встановленого строку кредитування).
Розмір узгоджених у договорі процентних ставок не перевищує обмеження, встановлені у ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування».
Однак, з наявної в матеріалах справи копії довідки від 22 травня 2025 року за вих. №222 (а.с. 34) вбачається, що з 05 листопада 2024 року ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у ВЧ НОМЕР_1 .
Водночас, згідно ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції на час призову відповідача на військову службу) військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об'єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об'єкта нерухомості, об'єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.
Таким чином, враховуючи введення в Україні з 24 лютого 2022 року військового стану, нарахування відповідачу, як військовослужбовцю, процентів з 05 листопада 2024 року не відповідає вимогам закону.
За встановленого, розмір процентів до стягнення становить 7 050 грн (15 000 грн (розмір кредиту) х 1 %/100 х 47 днів (користування кредитом за період з 19 вересня 2024 року до 04 листопада 2024 року)).
Водночас, зі змісту кредитного договору вбачається правильність нарахування додаткової комісії за обслуговування кредиту, тобто плати за додаткові послуги, що надаються в інтересах позичальника (у кредитному договорі сторони узгодили, що вказаною комісією охоплюються додаткові послуги, що кредитодавець надає позичальнику, а саме інформаційна, консультаційна підтримка, онлайн обслуговування тощо, за винятком послуг, що законодавчо визначені як безоплатні), а тому така комісія підлягає стягненню.
Що стосується нарахування неустойки, то в цій частині слід зазначити наступне.
Особа може бути звільнена від цивільного обов'язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (ч. 1 ст. 14 ЦК України).
Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Верховний Суд у постанові від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23 вказав, що з аналізу положень п. 18 Прикінцевих та перехідних положень та ст.ст. 1046, 1049, 1050, 1054 ЦК України слід дійти висновку про те, що на кредитний договір розповсюджується дія п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.
Зважаючи на наведене, законодавцем звільнено позичальників від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦПК України, а також сплати неустойки (штрафу, пені) та від інших платежів за прострочення виконання зобов'язань за договором, які були нараховані у період дії в Україні воєнного стану, тобто з 24 лютого 2022 року, та такі нарахування підлягають списанню.
Водночас, нарахування неустойки відповідачу суперечить вимогам Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (дивитись вище).
За встановленого, нарахована позивачем неустойка не підлягає стягненню.
Таким чином, заборгованість за кредитним договором до стягнення становить 23 550 грн, у тому числі:
-заборгованість за кредитом - 15 000 грн;
-заборгованість за процентами - 7 050 грн;
-заборгованість за додатковою комісією (за обслуговування кредиту) - 1 500 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача (згідно розміру задоволених позовних вимог) також підлягають стягненню понесені останнім судові витрати, а саме 1 837,39 грн судового збору.
Керуючись ст.ст. 141, 258, 259, 263-265, 282, 284, 289 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; ідент. номер НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А; код ЄДРПОУ 37356833) заборгованість за Кредитним договором №19.09.2024-100001838 (кредитної лінії) від 19 вересня 2024 року, що утворилася станом на 15 травня 2025 року, а саме: заборгованість за кредитом у розмірі 15 000 (п'ятнадцять тисяч) гривень; заборгованість за процентами за користування кредитом (за період з 19 вересня 2024 року до 04 листопада 2024 року) у розмірі 7 050 (сім тисяч п'ятдесят) гривень; заборгованість за додатковою комісією (за обслуговування кредиту) у розмірі 1 500 (одна тисяча п'ятсот) гривень, а всього в загальному розмірі 23 550 (двадцять три тисячі п'ятсот п'ятдесят) гривень, а також в повернення 1 837 (одну тисячу вісімсот тридцять сім) гривень 39 копійок судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення.
Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Суддя: О.В. Вуїв