Ухвала від 17.11.2025 по справі 138/3335/25

Справа № 138/3335/25

Провадження №:1-кс/138/918/25

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2025 року м. Могилів-Подільський

Слідчий суддя Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області клопотання слідчого СВ Могилів-Подільського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_3 про арешт майна під час досудового розслідування кримінального провадження № 12025020160000542 від 12.11.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 332 КК України,

ВСТАНОВИВ:

14.11.2025 до Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області надійшло клопотання слідчого СВ Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Могилів-Подільської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна під час досудового розслідування кримінального провадження № 12025020160000542 від 12.11.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 332 КК України.

Клопотання мотивоване тим, що до Могилів-Подільського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, 12.11.2025 надійшло повідомлення від працівників ІНФОРМАЦІЯ_1 старшого лейтенанта ОСОБА_5 про те, що близько 16 год. 12.11.2025 військовослужбовцями НОМЕР_1 прикордонного загону ДПСУ, ході виконання завдань з охорони державного кордону, на автодорозі Т 2308 у на повороті у с. Лядова Могилів-Подільського району Вінницької області, на відстані 5 км до прикордонного знаку 0114 затримано громадянина України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 який намагався незаконно переправити через державний кордон з України до Республіки Молдова громадянина України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

За даним фактом 12.11.2025 внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025020160000542 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 332 КК України.

У ході огляду місця події 12.11.2025 на автодорозі Т 2308 на повороті у с. Лядова Могилів-Подільського району Вінницької області було виявлено та оглянуто автомобіль марки Great Wall із номерними знаками « НОМЕР_2 », чорного кольору.

У ході огляду слідчим було виявлено та вилучено: транспортний засіб марки Great Wall із номерними знаками « НОМЕР_2 » чорного кольору, свідоцтво про реєстрації транспортного засобу серії НОМЕР_3 , посвідчення водія серії НОМЕР_4 видане на ім'я ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та гідрокостюм.

Також, 12.11.2025 під час затримання ОСОБА_6 за підозрою у вчиненні злочину в останнього було виявлено та вилучено мобільний телефон марки «Samsung Galaxy A26 5 G» Імей: НОМЕР_5 .

Крім цього, 12.11.2025 свідок у кримінальному проваджені - ОСОБА_7 добровільно надав слідчому свій власний мобільний телефон марки «Iphone 15 PRO MAX».

Транспортний засіб марки Great Wall із номерними знаками « НОМЕР_2 » чорного кольору, свідоцтво про реєстрації транспортного засобу серії НОМЕР_3 , посвідчення водія серії НОМЕР_4 видане на ім'я ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , гідрокостюм, мобільний телефон марки «Samsung Galaxy A26 5 G» Імей: НОМЕР_5 та мобільний телефон марки «Iphone 15 PRO MAX» визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, про що винесено відповідну постанову.

На думку слідчого транспортний засіб марки Great Wall із номерними знаками « НОМЕР_2 » чорного кольору, свідоцтво про реєстрації транспортного засобу серії НОМЕР_3 , посвідчення водія серії НОМЕР_4 видане на ім'я ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , гідрокостюм, мобільний телефон марки «Samsung Galaxy A26 5 G» Імей: НОМЕР_5 та мобільний телефон марки «Iphone 15 PRO MAX» IMEI 1: НОМЕР_6 , IMEI 2: НОМЕР_7 , серійний номер - НОМЕР_8 підлягають арешту, оскільки вони можуть бути процесуальним джерелом доказів при проведенні експертиз, висновки яких слугуватимуть доказами у кримінальному провадженні.

За таких підстав, з метою збереження речових доказів, слідчий просить накласти арешт на: транспортний засіб марки Great Wall із номерними знаками « НОМЕР_2 » чорного кольору; свідоцтво про реєстрації транспортного засобу серії НОМЕР_3 ; посвідчення водія серії НОМЕР_4 видане на ім'я ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; гідрокостюм; мобільний телефон марки «Samsung Galaxy A26 5 G» Імей: НОМЕР_5 ; мобільний телефон марки «Iphone 15 PRO MAX» IMEI 1: НОМЕР_6 , IMEI 2: НОМЕР_7 , серійний номер - НОМЕР_8 , які знаходяться у кімнаті для зберігання речових доказів та штраф майданчику Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області, що по вул. Сагайдачного 4, у м. Могилеві-Подільському.

Прокурор, слідчий, ОСОБА_6 , його захисник ОСОБА_9 та ОСОБА_7 , належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду клопотання, у судове засідання не з'явились. Слідчий та прокурор подали заяви про розгляд клопотання за їх відсутності, просять клопотання задовольнити. Вказане не перешкоджає розгляду клопотання.

Дослідивши зміст клопотання та доданих до нього документів, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання необхідно задовольнити з таких підстав.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, що є джерелом права в Україні, ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод гарантується захист від неправомірних обмежень не лише власникам існуючого майна, а й власникам майнових прав та інших активів, що мають "розумні очікування" на реалізацію свого майнового права (рішення у справі "Броньовський проти Польші" від 22.06.2004 за заявою № 31443/96, рішення від 01.06.2006 у справі "Федоренко проти України" (п.п. 21-34)).

Відповідно до ч. 4 ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України (ч. 1 ст. 64).

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Таким чином, право власності не є абсолютним. За своєю правовою природою воно потребує регулювання з боку держави, може бути обмежено, а держава вправі вживати певних заходів втручання в право власності з дотриманням вимог, встановлених ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

У практиці Європейського суду з прав людини напрацьовано три головні критерії, які слід оцінювати на предмет відповідності втручання в право особи на мирне володіння своїм майном принципу правомірного втручання, сумісного з гарантіями ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а саме: a) чи є втручання законним; b) чи переслідує воно "суспільний інтерес"; c) чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям. Європейського суду з прав людини констатує порушення державою ст. 1 Першого протоколу, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.

Положеннями ст. 7 КПК України передбачено, що зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться: верховенство права, законність, недоторканність права власності.

Відповідно до загальних засад кримінального провадження позбавлення або обмеження права власності здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому КПК України.

Отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

За визначенням ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Приписами ч. 10 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до вимог ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

За загальними правилами, визначеними ст. 132 КПК України, застосування арешту майна як заходу забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який йдеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Згідно приписів ч. 3-6 ст. 170 КПК України умовами арешту майна для досягнення у кримінальному провадженні законної мети відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України є наявність визначеної сукупності обставин, які підлягають встановленню для прийняття відповідного процесуального рішення.

З урахуванням зазначеного, обґрунтованість застосування арешту майна, як заходу забезпечення кримінального провадження, залежить від підтвердження висновків про існування відповідної сукупності обставин фактичним даними, які випливають із представлених доказів.

Потреба в арешті майна обумовлюється як правовою підставою застосування цього заходу забезпечення, так і його метою та завданням відповідно до конкретних обставин кримінального провадження.

Разом з тим, відповідно до вимог ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен серед іншого враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Так, слідчий суддя встановив, що 12.11.2025 Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за № 12025020160000542 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України. Вказані відомості внесені на підставі повідомлення, яке надійшло до Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області 12.11.2025 від працівників ІНФОРМАЦІЯ_1 старшого лейтенанта ОСОБА_5 про те, що близько 16 год. 12.11.2025 військовослужбовцями НОМЕР_1 прикордонного загону ДПСУ, ході виконання завдань з охорони державного кордону, на автодорозі Т 2308 у на повороті у с. Лядова Могилів-Подільського району Вінницької області, на відстані 5 км до прикордонного знаку 0114 затримано громадянина України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 який намагався незаконно переправити через державний кордон з України до Республіки Молдова громадянина України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Під час проведення досудового розслідування, були проведені слідчі дії, зокрема 12.11.2025 з дозволу власника ОСОБА_6 проведено огляд транспортного засобу автомобіля Great Wall із номерними знаками « НОМЕР_2 », чорного кольору, в ході огляду якого слідчим було виявлено та вилучено: транспортний засіб марки Great Wall із номерними знаками « НОМЕР_2 » чорного кольору, свідоцтво про реєстрації транспортного засобу серії НОМЕР_3 , посвідчення водія серії НОМЕР_4 видане на ім'я ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та гідрокостюм. Вказане підтверджується протоколом огляду місця події від 12.11.2025.

Під час затримання ОСОБА_6 у порядку ст. 208 КПК України 12.11.2025 було проведено особистий обшук, під час якого виявлено та вилучено мобільний телефон марки «Samsung Galaxy A26 5 G» Імей: НОМЕР_5 .

Крім того, 12.11.2025 свідок у кримінальному проваджені ОСОБА_7 добровільно надав слідчому свій власний мобільний телефон марки «Iphone 15 PRO MAX», що підтверджується заявою ОСОБА_7 написаною власноруч від 12.11.2025.

Постановою слідчого від 13.11.2025 вилучені речі визнані речовими доказами та поміщені до кімнати зберігання речових доказів Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області, також вилучений автомобіль визнаний речовим доказам та поміщений на арешт майданчик Могилів-Подільського РВП, для вирішення питання про накладення арешту.

Відповідно до свідоцтва про реєстрації транспортного засобу серії НОМЕР_3 , власником автомобіля марки «марки Great Wall із номерними знаками « НОМЕР_2 » чорного кольору, є ОСОБА_6 , який проживає за адресою АДРЕСА_1 .

Також, на обґрунтування доводів слідчим до клопотання про арешт майна додано копії матеріалів кримінального провадження, а саме: витягу з ЄРДР від 12.11.2025; рапорту інспектора-чергового Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області від 12.11.2025 про реєстрацію повідомлення про вчинення злочину; заяви ОСОБА_6 від 12.11.2025 про надання дозволу на проведення огляду транспортного засобу; протоколу огляду місця події від 12.11.2025; посвідчення водія серії НОМЕР_4 на ім'я ОСОБА_6 ; свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 ; протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 12.11.2025; заяви ОСОБА_7 про добровільну видачу мобільного телефону від 12.11.2025; постанови слідчого про приєднання предметів до справи як речових доказів від 12.11.2025.

Разом з тим, необхідною умовою застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна у випадку вжиття цього заходу з метою забезпечення збереження речових доказів є наявність достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, тобто: 1) було знаряддям вчинення кримінального правопорушення; 2) зберегло на собі сліди кримінального правопорушення або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, 3) є предметом, що був об'єктом кримінально протиправних дій, 4) набуте кримінально протиправним шляхом або отримано юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Стаття 98 КПК України визначає, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Обґрунтовуючи клопотання щодо наявності критеріїв у майна, про арешт якого просить слідчий, останній посилається на те, що вказане майно є речовими доказами оскільки вони можуть бути процесуальним джерелом доказів при проведенні експертиз, висновки яких слугуватимуть доказами у кримінальному провадженні.

Відповідно до частини 4 статті 173 КПК у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Враховуючи викладене вище, зважаючи на обґрунтування слідчим клопотання та подані ним докази, слідчий суддя приходить до висновку, що слідчим не доведено, що посвідчення водія зберегло на собі сліди злочину, або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, окрім того, вказаний документ не є предметом, що був об'єктом кримінально протиправних дій. Тобто, в даному випадку відсутні підстави вважати, що вилучений документ у розумінні ст. 98 КК України має будь-яке відношення до кримінального провадження № 12025020160000542 від 12.11.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 332 КК України.

При цьому, на думку слідчого судді, інше майно, підпадає під критерії визначені ст. 98 КПК України і слідчий з прокурором довели, що вказане майно може бути використане як доказ обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, та у випадку ненакладення арешту на вказане майно, це може призвести до подальшого його відчуження чи знищення.

За викладених обставин слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого про арешт майна підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. 170-173, 309 ч. 1 п. 9, 372 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити частково.

Накласти арешт на:

-транспортний засіб марки Great Wall із номерними знаками « НОМЕР_2 » чорного кольору, свідоцтво про реєстрації транспортного засобу серії НОМЕР_3 , гідрокостюм та мобільний телефон марки «Samsung Galaxy A26 5 G» Імей: НОМЕР_5 , власником яких є ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає за адресою АДРЕСА_1 ;

-мобільний телефон марки «Iphone 15 PRO MAX» IMEI 1: НОМЕР_6 , IMEI 2: НОМЕР_7 , серійний номер - НОМЕР_8 , власником якого є ОСОБА_7 , 1997 року народження, який проживає за адресою АДРЕСА_2 .

Копію ухвали не пізніше наступного робочого дня після її постановлення направити прокурору, слідчому, ОСОБА_6 (АДРЕСА_1 ), захиснику ОСОБА_9 , ОСОБА_7 (АДРЕСА_2 ).

Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню слідчим та/або прокурором.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення може бути подана апеляційна скарга.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Попередній документ
131841322
Наступний документ
131841324
Інформація про рішення:
№ рішення: 131841323
№ справи: 138/3335/25
Дата рішення: 17.11.2025
Дата публікації: 19.11.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; арешт майна
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (18.11.2025)
Дата надходження: 14.11.2025
Предмет позову: -
Учасники справи:
головуючий суддя:
ХОЛОДОВА ТЕТЯНА ЮРІЇВНА
суддя-доповідач:
ХОЛОДОВА ТЕТЯНА ЮРІЇВНА