Справа № 474/615/25
Провадження № 2/474/263/25
Іменем України
13.11.25р. с-ще Врадіївка
Врадіївський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді Сокола Ф.Г.
за участю секретаря судового засідання Багрін Н.А.
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивачки Орган опіки та піклування Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради, до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, -
встановив:
18.06.2025р. ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач), в якому просить позбавити ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , батьківських прав відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Свої вимоги позивачка обґрунтовує тим, що у 2022 році вони з відповідачем познайомилися у мережі інтернет. Згодом між ними виникли почуття і сторони почали зустрічатися, вести активну переписку, тощо.
Відповідач працював в м. Одесі займаючись ремонтом автомобілів, де позивачка переїхала до нього з м. Сєвєродонецька Луганської області.
Згодом у 2023 році сторони переїхали до батьків відповідача за адресою: АДРЕСА_1 , де позивачка стала на облік як ВПО.
У відносинах ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народилася донька ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим Врадіївським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Первомайському районі Миколаївської області Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
Сімейне життя між сторонами не склалося, оскільки одразу після народження доньки відповідач почав зраджувати. Розпочалися розлади через несумісність характерів та розбіжність поглядів на життя.
У середині 2024 року відповідач фактично вигнав позивачку разом із донькою. Станом на теперішній час він жодним чином не допомагає своїй доньці.
Так, позивачка була вимушена подати позов про стягнення аліментів з відповідача, де Врадіївським районним судом Миколаївської області видано судовий наказ від 23.12.2024р. № 474/1329/24, у відповідності до якого стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини, а саме доньки: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з дня подачі заяви до суду, а саме з 18.12.2024р. і до досягнення дитиною повноліття.
В провадженні Другого відділу державної виконавчої служби у Первомайському районі Миколаївської області Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Одеса перебуває виконавче провадження в АСПВ № НОМЕР_4 з примусового виконання вищевказаного судового наказу.
Так, без пояснення причин відповідач з 2024 року не проживає із донькою та не спілкувалася ані зі позивачкою, ані з дитиною. Станом на теперішній час він нехтує своїми обов'язками батька та проявляє грубу неповагу до дитини. Зокрема, протягом тривалого часу, відповідач не приймає участь у житті ОСОБА_3 , у забезпеченні її харчуванням, медичним оглядом, лікуванням, не цікавиться станом її здоров'я, не піклується про фізичний та духовний її розвиток та навчання.
Отже, відповідач, покладених законом на батьків обов'язків, не виконує, не бере педагогічної, матеріальної, грошової, трудової, або будь-якої іншої участі у вихованні дитини. Всі питання щодо виховання вирішуються позивачкою самостійно без участі та підтримки з боку відповідача.
Станом на теперішній час дитина ОСОБА_3 мешкає з матір'ю (позивачкою) за адресою АДРЕСА_2 та знаходиться на повному утриманні позивачки.
Позивачка є порядною людиною, до кримінальної відповідальності не притягувалася, незнятої чи непогашеної судимості не має та в розшуку не перебуває. Не вживає алкогольні напої, на психіатричному та наркологічному обліку не перебуває. Веде скромний спосіб життя, та отримує допомогу в Управлінні соціального захисту населення Первомайської районної державної адміністрації.
Зазначені факти, на думку позивачки, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення батька від виховання дитини, свідомого нехтування ним своїми обов'язками, що підтверджує відсутність серйозного ставлення відповідача до своїх батьківських обов'язків.
Ухвалою суду від 09.07.2025р. відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено справу до підготовчого судового засідання. Під час підготовчого провадження судом вирішено питання щодо: залучення до участі у справі третьої особи, долучення додаткових доказів; проведення судових за відсутності учасників судового розгляду.
Ухвалою суду від 07.10.2025р. закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 21.10.2025р., який відкладався на 13.11.2025р.
Позивачка, її представник ОСОБА_4 , відповідач та представниця третьої особи ОСОБА_5 в судові засідання 21.10.2025р. та 13.11.2025р. не з'явилися, хоча належним чином в порядку, визначеному ст.ст. 128-130 ЦПК України, повідомлені про час, дату та місце судового розгляду, про причини неявки не повідомили.
Водночас 17.09.2025р. представниця третьої особи ОСОБА_5 звернулася до суду із заявою, в якій не заперечує проти розгляду справи за відсутності представника органу опіки та піклування.
07.10.2025р. представник позивачки ОСОБА_4 звернувся до суду із заявою про розгляд справи за його відсутності, в якій просив закрити підготовче судове засідання та призначити розгляд справи по суті.
З огляду на приписи ст.ст. 211 та 223 ЦПК України суд визнав за можливе розглянути справу по суті без учасників справи, за наявними у справі доказами.
Дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.
ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася ОСОБА_3 , батьком якої є ОСОБА_2 , а матір'ю - ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , видане 02.11.2023р. Врадіївським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
Відповідно до довідки від 22.09.2023р. № 4815-70001891745 позивачка взята на облік як внутрішньо переміщена особа. Зареєстрованим місцем проживання вказано: АДРЕСА_3 . Фактичним місцем проживання вказано: АДРЕСА_1 ,
З договору оренди житлової площі від 14.02.2025р. позивачка орендує квартиру за адресою: АДРЕСА_2 .
Згідно реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування за період з 2019 по 2025 роки позивачка, станом на час звернення до суду з позовом, отримувала дохід від Управління соціального захисту населення Первомайської районної державної адміністрації в сумі 8 000 грн. щомісяця.
Відповідно до витягу з інформаційно-аналітичної системи "Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості", станом на 02.06.2025р. відсутні відомості про наявність незнятої чи непогашеної судимості у позивачки.
Згідно даних огляду педіатра від 24.02.2025р. малолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуває на обліку Комунального некомерційного підприємства "Дитяча міська поліклініка № 2" Одеської міської ради.
Відповідно до інформації про виконавче провадження від 06.06.2025р. а провадженні Другого відділу державної виконавчої служби у Первомайському районі Миколаївської області Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Одеса перебуває виконавче провадження в АСПВ № НОМЕР_4 щодо примусового виконання судового наказу Врадіївського районного суду Миколаївської області від 23.12.20224р. № 474/1329/24, яким з ОСОБА_2 стягнуто на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини, а саме доньки: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з дня подачі заяви до суду, а саме з 18.12.2024р. і до досягнення дитиною повноліття.
16.09.2025р. Органом опіки та піклування Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради за результатами розгляду питання про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , надано висновок, в якому встановлено наступне:
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у фактичних шлюбних відносинах без реєстрації шлюбу Від шлюбних відносин вони мають спільну доньку, ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що 01.11.2023р. складено відповідний актовий запис № 99 Врадіївським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
Відповідно до довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 01.08.2025р. ОСОБА_3 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 . Фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 .
Матір'ю дитини, ОСОБА_1 , укладено декларацію про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу з ОСОБА_6 в КНП "Дитяча міська поліклініка № 2" Одеської міської ради.
Відповідно до довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 22.09.2023р. ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 . Фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до Витягу з інформаційно-аналітичної системи "Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості", наданою Департаментом інформатизації Міністерства внутрішніх справ України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на території України станом на 02.06.2025 незнятої чи непогашеної судимості не має, у розшуку не перебуває.
ОСОБА_1 надала відомості з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування які підтверджують, що вона має стабільний дохід.
Надано копію договору оренди від 14.02.2025р. в якому зазначено, що ОСОБА_1 орендує однокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_2 .
ОСОБА_7 в своїй заяві повідомила, що вона сусідка родини ОСОБА_8 . Мешкають в одному подвір'ї вже понад 2 роки, близько спілкуються. Батько ОСОБА_3 не проживає з ними, жодної участі у вихованні дитини не приймає. За весь час проживання ОСОБА_10 жодного разу не бачила ОСОБА_2 разом з дитиною. ОСОБА_1 є турботливою, відповідальною та люблячою матір'ю.
ОСОБА_12 в своїй заяві повідомив, що він є кумом ОСОБА_1 , яка самостійно виховує свою малолітню дитину, ОСОБА_3 . Батько дитини ніколи не брав участі у її вихованні, з моменту народження дитини він не проявляв жодного інтересу до її життя. ОСОБА_1 турботлива, відповідальна мати, створила належні умови для виховання та розвитку дитини.
Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого Другим ВДВС у Первомайському районі Миколаївської області ПМУ МЮ (м. Одеса), ОСОБА_2 має заборгованість зі сплати аліментів станом на червень 2025 року у розмірі 15918 грн. 58 коп.
З метою об'єктивного та всебічного розгляду порушеного питання, органом опіки та піклування - Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради на адресу ОСОБА_2 направлений лист з проханням надіслати на адресу органу опіки та піклування Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради засобами поштового або електронного зв'язку інформацію, яка б підтверджувала його участь у вихованні та утриманні дитини. Лист повернувся з відміткою - "за закінченням терміну зберігання".
Від ОСОБА_2 , на адресу органу опіки та піклування - Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради жодної інформації, яка б підтверджувала його участь у вихованні та утриманні дитини, не надходило.
Від служби у справах дітей Врадіївської селищної ради Миколаївської області надійшла інформація, відповідно до якої, ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 не проживає. В даному будинку проживає його прийомна мати, ОСОБА_14 , яка повідомила, що ОСОБА_2 був її вихованцем. Після досягнення повноліття був виведений з прийомної родини, на даний час вони не спілкуються, востаннє вони бачилися наприкінці 2024 року. ОСОБА_2 знятий з реєстрації в смт. Врадіївка 02.07.2024р.
21.07.2025р. спеціалістом органу опіки та піклування Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради проведено телефонну бесіду з ОСОБА_2 , в якій він повідомив, що він з донькою, ОСОБА_3 , не спілкується. Згоден погодитись з позбавленням його батьківських прав відносно малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , якщо ОСОБА_1 відмовиться від аліментів. Письмові пояснення надавати відмовився.
28.08.2025р. спеціалістами органу опіки та піклування Пересипської районної адміністрації ОМР обстежено умови проживання родини ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , про що складено відповідний акт. Матір'ю створено необхідні умови для проживання дитини. Є окреме спальне місце, шафа, іграшки, в наявності одяг та взуття по сезону відповідно віку.
Відповідно до інформації Центру соціальних служб Одеської міської ради фахівцями із соціальної роботи відділу соціальної роботи Центру соціальних служб Одеської міської ради у Пересипському районі здійснено вихід 16.07.2025р. для проведення оцінки потреб родини ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , про що складено відповідний акт оцінки потреб сім'ї. Мати здатна виконувати батьківські обов'язки щодо виховання та догляду за дитиною.
Зважаючи на вищевикладене, на підставі рішення комісії з питань захисту прав дитини Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради (протокол засідання від 04.09.2025р. № 15) керуючись ст. 164 Сімейного кодексу України, постанови № 3 Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007р. "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав", орган опіки та піклування Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради вважає доцільним позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Встановив вказані обставини, суд приходить до такого висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конвенції про права дитини держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Загальні засади регулювання сімейних відносин визначено ст. 7 СК України, згідно з положеннями якої жінка та чоловік мають рівні права й обов'язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім'ї. Дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Згідно зі ст.ст. 141, 150, 153, 155 СК України мати і батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини. Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Пунктами 1, 2 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка в силу положень ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства, визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
Наведеними нормами закріплено основоположний принцип забезпечення найкращих інтересів дитини, якого необхідно дотримуватися, зокрема, при вирішенні питань про місце проживання дитини у випадку, коли її батьки проживають окремо; про тимчасове розлучення з одним із батьків у зв'язку з необхідністю виїхати за межі країни, у якій визначено місце проживання дитини, з іншим із батьків з метою отримання освіти, лікування, оздоровлення та з інших причин, обумовлених необхідністю забезпечити дитині повний і гармонійний фізичний, розумовий, духовний, моральний і соціальний розвиток, а також необхідний для такого розвитку рівень життя.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.
Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них (ч. 3 ст. 164 СК України).
Відповідно до п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 30.03.2007р. "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і позбавлення та поновлення батьківських прав" ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків.
Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17.05.2023р. у справі № 607/2631/15-ц.
Також слід зауважити, що у рішення ЄСПЛ від 30 червня 2020 року у справі "Ілля Лапін проти росії" (ILYA LYAPIN v. RUSSIA), заява № 70879/11, у пункті 54 зазначено, що якщо досить тривала бездіяльність батька (у справі, що переглядав ЄСПЛ - понад 7 років) призвела до розриву зв'язків між ним та його сином і, таким чином, сприяла позбавлення його батьківських прав, то ЄСПЛ погоджується з рішеннями національних судів про обґрунтованість застосування крайньої міри втручання у право батька на повагу до сімейного життя та превалювання інтересів дитини над інтересами батька.
Матеріалами справи встановлено та ні ким не спростовано, що відповідач ухиляється від виконання своїх обов'язків з виховання доньки, не забезпечує необхідного утримання та не бажає брати участь у її вихованні. Орган опіки та піклування вважає доцільним позбавлення відповідача батьківських прав, а сам відповідач, в свою чергу, в судові засідання не з'явився, відзиву, обґрунтованих заперечень щодо позбавлення його батьківських прав до суду не надав, натомість при розмові з представником органу опіки та піклування не заперечував проти позбавлення його батьківських прав.
Отже, приймаючи до уваги встановлені сукупністю доказів обставини у ході повного, всебічного й об'єктивного їх з'ясування, характер ставлення відповідача до доньки, усвідомлюючи, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які порушують батьківські обов'язки, діючи в інтересах дитини, суд вважає за необхідне позбавити відповідача батьківських прав відносно доньки ОСОБА_3 .
Водночас слід наголосити, що відповідно до ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини.
На підставі ст. 141 ЦПК України, судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1 211 грн. 20 коп. підлягають стягненню з відповідача на користь позивачки.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-89, 141, 258-268, 273 ЦПК України, -
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивачки Орган опіки та піклування Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради, до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав - задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьківських прав відносно малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Врадіївський районний суд Миколаївської області.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивачка ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_4 );
Відповідач ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_5 );
Третя особа (код ЄДРПОУ 26303235, місцезнаходження: проспект Добровольського, 106, м. Одеса, 65025).
Повний текст рішення складений та підписаний "17" листопада 2025 року.
Суддя Ф.Г. Сокол