справа № 753/6798/24
провадження № 22-з/824/1406/2025
17 листопада 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Кирилюк Г. М.,
суддів: Рейнарт І. М., Ящук Т. І.,
розглянувши заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Микитишин Оксани Миколаївни про ухвалення додаткового рішення в справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка», ОСОБА_2 , третя особа: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ВУСО», про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
встановив:
01.04.2024 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» (далі - ПрАТ «СК «Уніка»), ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 20 серпня 2024 року позовні вимоги задоволено частково.
Стягнуто з ПрАТ «СК «Уніка» на користь ОСОБА_1 26 844,90 грн страхового відшкодування та 572, 53 грн судового збору, а всього: 27 417, 43 грн. В решті позовних вимог відмовлено.
19.09.2024 представник ОСОБА_1 - адвокат Микитишин О. М. подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати рішення Дарницького районного суду міста Києва від 20 серпня 2024 року в частині вирішення позовних вимог, в задоволенні яких було відмовлено, та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити у повному обсязі.
Постановою Київського апеляційного суду від 13 жовтня 2025 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Микитишин О. М. задоволено частково. Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 20 серпня 2024 року скасовано. Ухвалено нове судове рішення. Позов задоволено частково.
Стягнуто з ПрАТ «СК «Уніка» на користь ОСОБА_1 суму страхового відшкодування в розмірі 33 329,93 грн, витрати на проведення оцінки вартості матеріального збитку в сумі 3 800 грн, всього на загальну суму 37 129,93 грн.
Стягнуто з ПрАТ «СК «Уніка» на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1 833,02 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на відшкодування завданої майнової шкоди 14 708,81 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 726 грн.
В решті позову відмовлено.
19.10.2025 представник ОСОБА_1 - адвокат Микитишин О. М.через підсистему «Електронний суд» звернулась до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просить стягнути солідарно з ПрАТ «СК «Уніка» та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000 грн з урахуванням пропорційності задоволених позовних вимог.
Подана заява обґрунтована тим, що з метою захисту порушених прав та інтересів, ОСОБА_1 звернувся за правничою допомогою до адвоката. Як наслідок, між ОСОБА_1 та адвокатом Микитишин О. М. було укладено договір №54/2023 про надання правничої допомоги від 28.11.2023, а згодом - додаткову угоду №02/2024 до цього договору, складену 09.09.2024.
При поданні апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, позивачем було повідомлено суд про попередній (орієнтовний) розмір витрат на правничу допомогу у суді апеляційної інстанції, що складає 8 000,00 грн.
Так, на підставі додаткової угоди №02/2024 від 09.09.2024 до Договору №54/2023 про надання правничої допомоги від 28.11.2023, укладеної між позивачем та адвокатом в особі Микитишин О. М., позивач отримав та оплатив надану правничу допомогу, на загальну суму 8 000,00 грн, що є остаточною вартістю понесених ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу.
Будь-яких заперечень на заяву про ухвалення додаткового рішення з приводу розподілу судових витрат до суду не надходило.
Відповідно до пункту третього частини 1 статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до частини 3 статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Вивчивши матеріали цивільної справи та перевіривши доводи поданої заяви про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Згідно із частинами першою, третьою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи.
До витрат, пов'язаних із розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Частиною першою статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Згідно із частиною 1 статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
За положеннями пункту 4 статті 1, частин третьої та п'ятої статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.
Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Відповідно до положень статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.
Згідно з частиною другою статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 141 ЦПК України).
Відповідно до частин четвертої-шостої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При цьому витрати на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137, частина восьма статті 141 ЦПК України).
У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц вказано, що з аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення. Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
На підтвердження розміру понесених витрат позивача, пов'язаних з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, адвокатом Микитишин О. М. суду надано:
- договір про надання правничої допомоги №54/2023 від 28.11.2023, укладений між адвокатом Микитишин А. М. та ОСОБА_1 , за умовами якого клієнт доручає та оплачує, а адвокат зобов'язується надати клієнту за плату правничу допомогу, а саме здійснення представництва інтересів та захист і забезпечення прав клієнта зі спірних питань, що пов'язані з відшкодуванням майнової та моральної шкоди, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а також з інших питань, що можуть виникнути у процесі вирішення спірних питань в інтересах клієнта, в тому числі здійснення представництва інтересів клієнта в судових органах всіх інстанцій (в тому числі, у всіх судах першої інстанції, апеляційної інстанції та в ВС (Касаційний цивільний суд), в органах ДВС України (приватні виконавці), в органах НПУ, страхових компаніях та в інших органах державної влади, установах, підприємствах та організаціях, незалежно від організаційної форми та галузевої приналежності, в тому числі з інших питань, що випливають із суті правничої допомоги, яка надається клієнту згідно з положеннями даного договору;
- додаток № 1 до договору №54/2023 від 28.11.2023;
- додаткову угоду № 02/2024 до договору №54/2023 від 09.09.2024, за умовами якої вартість послуг за складення апеляційної скарги на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 20 серпня 2024 року по справі №753/6798/24 та оформленням її для подачі до Київського апеляційного суду складає 8 000,00 грн.
- акт приймання-передачі наданої правничої допомоги на суму 8 000 грн;
- квитанцію №01-09/24 на оплату послуг з надання правничої допомоги від 09.09.2024 на суму 8 000 грн.
Вивчивши надані стороною докази на підтвердження розміру судових витрат, пов'язаних з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, враховуючи складність справи, суть спору, результат розгляду справи, підстави скасування судового рішення, характер наданих послуг, витрачений час на складання апеляційної скарги, а також з огляду на дотримання принципу пропорційності, колегія суддів дійшла висновку, що розмір судових витрат на професійну правничу допомогу підлягає відшкодуванню:
- з ПрАТ «СК «Уніка» пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 5 200,06 грн;
- з ОСОБА_2 пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 2 707,41 грн.
З огляду на викладене, подана заява про ухвалення додаткового рішення підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. 133, 137, 141, 246, 270, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд
постановив:
Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Микитишин Оксани Миколаївни про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» ( код ЄДРПОУ 20033533) на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 200, 06 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 707, 41 грн.
Додаткова постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Суддя - доповідач Г. М. Кирилюк
Судді: І. М. Рейнарт
Т. І. Ящук