14 листопада 2025 року м. Київ
Справа №758/11689/20
Провадження: № 22-/824/14255/2025
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого (судді-доповідача) Невідомої Т.О.
суддів Верланова С. М., Нежури В.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу адвоката Мневця Олександра Миколайовича в інтересах ОСОБА_1
на рішення Подільського районного суду м. Києва від 19 червня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Захарчук С. С.
у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У жовтні 2020 року ПрАТ«ДТЕК Київські електромережі» звернулося до суду із вказаним позовом, мотивуючи його тим, що 27.10.2014 ОСОБА_1 та ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» (правонаступником якого є ПрАТ«ДТЕК Київські електромережі») уклали договір про користування електричною енергією № 05061202310, за адресою: АДРЕСА_1 . 18.10.2019 за адресою споживача: АДРЕСА_1 , представниками енергопостачальника виявлено порушення: «п.п.6, п.8.4.2 ПРРЕЕ - самовільне підключення струмоприймачів до електромережі ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» з порушенням схеми обліку. Самовільне підключення виконано проводом ЩВВП 2x2,5мм2 зі стоякових клем в ПРЩ і заходило в кв. АДРЕСА_2 ». На підставі виявленого, було складено акт про порушення № 00762 від 18.10.2019. Акт підписали три представники ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі»: Н.М. Клименко, М.В. Щербатий та С.М. Солодкий. З актом про порушення також був ознайомлений головний інженер Подільського району В.П. Музиченко, факт ознайомлення засвідчив своїм підписом. Відповідно до акту про усунення порушень від 18.10.2019 зазначено, що: «дроти самовільного підключення демонтовано, укладено в пакет, пакет опломбовано пломбою типу «Фаворит» № 21472650». Відтак, у відповідності до вимог ПРРЕЕ 28.11.2019 відбулося засідання комісії по розгляду акту № 00762, що супроводжувалось веденням Протоколу № 1655. На засіданні споживач був відсутній. На засіданні комісії було прийнято рішення, нарахування провести згідно з пунктом № 8.4.2 та за формулою №8 визначеного главою 8.4. розділу VIII Правил роздрібного ринку електричної енергії. Період нарахування з 26.06.2019 по 18.10.2019 (дату усунення порушення). Згідно з Розрахунком вартості електроенергії спожитої без обліку нарахування по акту 00762 складає 11 696,89 грн. Станом на 01.09.2020 відповідачка неналежним чином виконав своє зобов'язання, внаслідок чого суму заборгованості за необліковану електричну енергію 11 969,89 грн. не сплачено. У зв'язку з чим, ПрАТ«ДТЕК Київські електромережі» просило стягнути з відповідачки зазначену заборгованість.
Рішенням Подільського районного суду м. Києвавід 19 червня 2025 року позов ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» 11 696 грн. 89 коп. заборгованості за спожиту не обліковану електричну енергію.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» 2 102 грн. судового збору.
Не погодившись із таким судовим рішенням, адвокат Мневець О. М. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процессуального права та неправильне застосування норм матеріального права рішення суду просив скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в позові та вирішити питання щодо стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу.
На обгрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що суд безпідставно поклався на постанову Київського апеляційного суду від 29.01.2025 у справі №756/1514/24, яка була ухвалена із застосуванням нечинних на момент виникнення спірних правовідносин норм законодавства, що прямо суперечить ст. 3 ЦПК України та принципу застосування актуального матеріального права. Норми, якими керувався апеляційний суд у цій постанові, втратили чинність, а чинне регулювання Законом України «Про ринок електричної енергії» та ПРРЕЕ, істотно відрізняється, зокрема, щодо обов'язковості відеофіксації відмови від підпису акта, порядку перевірки та формул розрахунку. Крім того, вказує, що акт про порушення №00762 від 18.10.2019 не є дійсним, оскільки був складений з грубими порушеннями обов'язкових вимог п. 8.2.5 ПРРЕЕ. У разі відмови споживача від підпису акт вважається дійсним лише за умови підтвердження відмови відеозйомкою, що підтверджено висновками Верховного Суду (справи №908/526/22, №906/1409/20). Однак, жодних доказів відеофіксації позивач не надав, що виключає можливість визнання акта належним доказом. Суд першої інстанції цю ключову обставину не дослідив і не надав їй правової оцінки. Посилається й на те, що акт про порушення складено за участю невстановленої особи, позначеної як «донька», без зазначення її персональних даних та без підтвердження повноважень представляти споживача. Це суперечить вимогам Верховного Суду щодо необхідності встановлення особи, яка допускає представників ОСР до об'єкта (справа №910/5998/20). Відсутність даних про таку особу є істотним порушенням ПРРЕЕ і нівелює дійсність акту. Суд першої інстанції не звернув уваги на те, що схема електроживлення, наведена в акті, є некоректною, оскільки точка приєднання, яку позивач вказує як місце «самовільного підключення», знаходиться на внутрішньобудинкових мережах, які не є власністю ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі». Межа балансової належності споживача - на вхідних клемах лічильника у квартирі. Це виключає кваліфікацію дій ОСОБА_1 за пп. 6 п. 8.4.2 ПРРЕЕ. Вважає, що позивачем не доведено факту недопуску до лічильника, що є обов'язковим для застосування відповідних наслідків. Акт про недопуск, який має бути складений за вимогами п. 6.2.6-6.2.7 Кодексу комерційного обліку електричної енергії, не складався, а відтак, доводи позивача про перешкоджання перевірці не підтверджені жодним належним доказом. Вважає, що розрахунок базується на недійсному акті та недостовірних вихідних даних, що, згідно з правовими позиціями Верховного Суду (справи №906/585/17, №922/2992/18), є безумовною підставою для скасування рішення ОСР.
Ухвалами Київського апеляційного суду від 25 липня 2025 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
У відзиві на апеляційну скаргу адвоката Полєтаєв А. А. в інтересах ПрАТ«ДТЕК Київські електромережі» вважав необґрунтованими доводи апеляційної скарги, зазначив, що постановою Київського апеляційного суду від 29.01.2025 у справі № 756/1514/24 вже були досліджені обставини, які стали підставою для фіксації порушення ПРРЕЕ актом № 00762 від 18.10.2019, а також надано оцінку доказам, ідентичним тим, що містяться в матеріалах даної справи. Оскільки згаданою постановою встановлено, що акт про порушення містить достатній обсяг необхідних даних для визначення завданих збитків та відсутні підстави вважати його недійсним, такі обставини відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України не підлягають повторному доказуванню. У відзиві також зазначено, що відповідно до наряду на відключення від 26.06.2019 за адресою позивачки було припинено електропостачання у зв'язку із заборгованістю в розмірі 6 146,64 грн. Під час подальшої перевірки 18.10.2019 було виявлено факт самовільного підключення, у зв'язку з чим позивачку повторно відключено від електропостачання та складено акт про порушення № 00762. Доводи скаржниці щодо необхідності складання акта про недопуск під час фіксації порушення, на думку представника ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі», ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм ПРРЕЕ. Зазначено, що складання акта про недопуск є необхідним лише у випадку, коли споживач своїми діями або бездіяльністю створює перешкоди для виконання представниками електропостачальника або оператора системи розподілу їхніх функцій. Водночас, виходячи з опису виявленого порушення, жодних перешкод для здійснення перевірки уповноваженими представниками ДТЕК не існувало, а відтак складання акта про недопуск не було ні необхідним, ні обов'язковим.
Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом, ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» є правонаступником ПАТ «Київенерго» (а. с. 10-13).
27.10.2014 між ОСОБА_1 та ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» було укладено договір про користування електричною енергією № 05061202310 за адресою: АДРЕСА_3 (а. с. 19-20).
18.10.2019 за адресою ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , представниками енергопостачальника виявлено порушення: «п.п.6, п.8.4.2 ПРРЕЕ - самовільне підключення струмоприймачів до електромережі ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» з порушенням схеми обліку.
Самовільне підключення виконано проводом ЩВВП 2x2,5мм2 зі стоякових клем в ПРЩ і заходило в кв. АДРЕСА_2 ».
На підставі виявленого було складено акт про порушення № 00762 від 18.10.2019. Акт підписали три представники ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі»: Н.М. Клименко, М.В. Щербатий та С.М. Солодкий. З актом про порушення також був ознайомлений головний інженер Подільського району В.П. Музиченко, факт ознайомлення засвідчив своїм підписом (а .с. 23-25).
Відповідно до акту про усунення порушень ПРРЕЕ від 18.10.2019: «Дроти самовільного підключення демонтовано, укладено в пакет, пакет опломбовано пломбою типу «Фаворит» № 21472650» (а. с. 26).
Відповідно до протоколу засідання комісії по розгляду акту про порушення № 00762 від 18.10.2018 від 28.11.2019 № 1655 встановлено, що споживач на об'єкті: квартира за адресою, АДРЕСА_1 порушив п.п. 6 п. 8.4,2 ПРРЕЕ - самовільне підключення струмоприймачів до електричної мережі з порушенням схеми обліку. Самовільне підключення виконано проводом зі стоякових клем в ПРЩ і заходило в квартиру АДРЕСА_2 . Площа перерізу проводу, яким виконано самовільне приєднання - мідь 2x2.5 мм2 (а. с. 30-31).
Прийнято рішення нарахування провести згідно з пунктом № 8.4.2 та за формулою № 8, визначеного главою 8.4. розділу VIII Правил роздрібного ринку електричної енергії. Потужність 5,346 кВт. Тривалість роботи струмоприймачів протягом доби 8 год. Період нарахування з 26.06.2019 по 18.10.2019. Всього підлягає до сплати за недовраховану електроенергію 11696 грн. 89 коп.
28.11.2019 позивачем було надіслано лист-вимогу відповідачу про сплату заборгованості за необліковану електричну енергію (а. с. 33).
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем належними та допустимими доказами підтверджено факт вчинення відповідачкою порушення ПРРЕЕ, зафіксованого актом про порушення № 00762 від 18.10.2019, а також доведено обсяг і вартість необлікованої електричної енергії, визначені за формулою 8 глави 8.4 розділу VIII ПРРЕЕ. Суд визнав, що акт про порушення складено належним чином, містить достатньо даних для встановлення факту правопорушення та обчислення збитків, а наданий позивачем розрахунок необлікованої електричної енергії є обґрунтованим і відповідачем не спростований.
Перевіряючи вказані висновки суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів ураховує наступне.
Згідно зі статтею 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до змісту статей 11, 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.
Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Способи захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють як закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів викладено в статті 16 ЦК України.
Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 1 ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
З матеріалів справи убачається, що позивачем надаються комунальні послуги відповідачці як споживачці електричної енергії.
Правовідносини з постачання фізичним особам електричної енергії регулюються, зокрема, статтею 714 ЦК України та Законом України «Про ринок електричної енергії» (далі - Закон № 2019-VIII ) та Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ).
Відповідно до п. 84 ч. 1 ст. 1 Закону № 2019-VIII , споживачем є фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання.
Згідно з ч. 3 ст. 58 Закону № 2019-VIII споживач зобов'язаний: 1) сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; 2) надавати постачальникам послуг комерційного обліку, з якими він уклав договір, доступ до своїх електроустановок для здійснення монтажу, технічного обслуговування та зняття показників з приладів обліку споживання електричної енергії; 3) дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів; 4) врегулювати у порядку, визначеному кодексом систем розподілу, відносини щодо технічного забезпечення розподілу електричної енергії з оператором системи розподілу; 5) надавати стороні, з якою укладено договір про постачання/купівлю-продаж електричної енергії, інформацію про максимальну дозволену потужність споживання власних об'єктів споживання за договором з оператором системи розподілу/оператором системи передачі, якщо така потужність дозволяє споживати 600 ГВт·год на рік та більше при максимальній виробничій потужності споживання (цілодобове споживання протягом року); 6) не здійснювати несанкціонований відбір електричної енергії.
Як убачається з п.1.1.1. ПРРЕЕ ці Правила регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами. Учасниками роздрібного ринку є: електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, у тому числі оператори малих систем розподілу, споживачі, основні споживачі, субспоживачі, виробники електричної енергії, які підпадають під визначення розподіленої генерації, та інші учасники ринку, які надають послуги, пов'язані з постачанням електричної енергії споживачу з метою використання ним електричної енергії на власні потреби. Ці Правила є обов'язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку.
Статтею 714 ЦК України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 77 Закону № 2019-VIII правопорушеннями на ринку електричної енергії є: крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку.
Відповідно до п.8.2.4. ПРРЕЕ у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до порядку, визначеного главою 8.4 цього розділу.
Згідно з абз. 1 п.8.2.5 ПРРЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки, оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 9 до цих Правил.
Як встановлено п.8.2.6. ПРРЕЕ Акт про порушення розглядається комісією з розгляду актів про порушення, що створюється оператором системи і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників оператора системи. Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення. Споживач має бути повідомлений оператором системи про місце, час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 7 календарних днів до призначеної дати засідання. У разі відмови споживача або представника споживача від отримання акта про порушення, у якому визначено місце, час та дату проведення засідання комісії, або окремого повідомлення про місце, час і дату засідання комісії оператор системи направляє споживачу таке повідомлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу, визначену в даних щодо споживача, наявних в оператора системи, у строк до 60 календарних днів від дати складення акта (крім випадків проведення експертизи або отримання висновку заводу виробника пломби та/або індикатора, та/або засобу вимірювальної техніки електричної енергії; повторного розгляду акта на засіданні комісії з розгляду актів про порушення). У такому разі оператор системи має право розглянути акт про порушення на засіданні комісії, яке має відбутися по закінченню 30 календарних днів від дати направлення споживачу такого повідомлення, але не пізніше 90 календарних днів від дати направлення такого повідомлення. За зверненням споживача оператор системи може розглянути акт про порушення на засіданні комісії раніше указаного терміну. Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу. У разі причетності споживача до порушень, зазначених у пункті 8.4.2 глави 8.4 цього розділу, у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. У такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти глави 8.4 цього розділу та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідачкою (як споживачем послуг) було допущено порушення пп. 6, п.8.4.2. ПРЕЕ, а саме: самовільне підключення струмоприймачів до електромережі ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» з порушенням схеми обліку.
Заперечуючи проти позову, відповідачка, зокрема, вказувала на те, що акт про порушення ПРРЕЕ № 00762 складено з порушенням порядку складання такого акта, вказаний акт не може підтверджувати вчинення відповідачем порушень ПРРЕЕ.
З матеріалів справи убачається, що ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 18.11.2024 провадження у справі було зупинено до набрання законної сили рішенням у справі № 756/1514/24 за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» про визнання незаконним та скасування рішення комісії по розгляду актів про порушення .
Постановою Київського апеляційного суду від 29.01.2025 рішення Подільського районного суду м. Києва 18.06.2024 у справі № 756/1514/24 за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» про визнання незаконним та скасування рішення комісії по розгляду актів про порушення було скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 .
Обґрунтовуючи постанову, суд апеляційної інстанції, зокрема, вказав на те, що в Акті про порушення № 00762 міститься достатньо необхідних даних для визначення обсягу завданих збитків.
28.11.2019 відбулося засідання комісії з розгляду акта про порушення ПРРЕЕ №00762 від 18.10.2019, який визнано правомірним та визнано доведеним порушення споживачем п.п.6 п.8.4.2 ПРРЕЕ - самовільне підключення струмоприймачів до електричної мережі з порушення схеми обліку. Самовільне підключення виконано проводом зі стоякових клем в ПРЩ і заходило в квартиру АДРЕСА_2 . Площа перерізу проводу, яким виконано самовільне під'єднання - мідь 2*2,5мм2.
Прийнято рішення про проведення нарахування відповідно до вимог пункту ПРРЕЕ 8.4.2, за формулою 8 визначеною главою 8.4 розділу VІІІ Правил за період з 26.06.2019 (дати відключення від електропостачання) і по виявлену дату самовільного підключення - 18.10.2019, у зв'язку з чим, нарахування за необліковану енергію склало 11 696 грн 89 коп. (а. с. 11-12).
Сама по собі відсутність споживача електричної енергії під час складання акту про порушення за умови дотримання належної фіксації порушення, не є безумовною підставою вважати, що акт про порушення є недійсним та недопустимим доказом.
Акт про порушення складався в присутності представника споживача, яка назвалася донькою, проте документів, що засвідчують особу, не надала, від підпису акту відмовилася, в той час як на підставі п. 8.2.5 ПРРЕЕ до складання акту була залучена інша особа - головний інженер Подільського району ОСОБА_2 , який допустив представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки й дійсність виявлених порушень під час перевірки засвідчив своїм підписом.
Відповідно додатку до акту про порушення № 00762 від 18.10.2019 в акті відображено схеми електропостачання помешкання споживача з виявленими порушеннями. Позначка № 2 - самовільне підключення, №3 - точка на схемі, де було вилучено зразок кабелю, а також проведено матеріал проводу (кабелю) перерізу проводу (кабелю), параметри схеми електропостачання споживача зворотна сторона (а.с. 169-174).
Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Як правильно зазначив суд першої інстанції, постановою Київського апеляційного суду від 29.01.2025 у справі № 756/1514/24 встановлені обставини того, що акт про порушення № 00762 містить достатньо необхідних даних для визначення обсягу завданих збитків та підстав вважати його недійсним та недопустимим доказом немає, а тому дані обставини при розгляді цієї справи в силу норм ч. 4 ст. 82 ЦПК України не доказуються.
Оскільки судом першої інстанції встановлено, що позивач надає відповідачці комунальні послуги з електропостачання та на момент звернення до суду відповідачка мала заборгованість, підтверджену дослідженими судом доказами, а також враховано, що позивач обґрунтував розрахунок необлікованої електричної енергії за період з 26.06.2019 по 18.10.2019 у сумі 11 696 грн 89 коп., здійснений відповідно до формули № 8 глави 8.4 ПРРЕЕ, і відповідачкою не подано доказів на спростування такого розрахунку та не сплачено визначену суму заборгованості, суд першої інстанції дійшов правильного та обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позову і стягнення з відповідачки 11 696 грн 89 коп. вартості спожитої необлікованої електричної енергії.
Колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги такими, що не ґрунтуються на вимогах закону та матеріалах справи, з огляду на таке.
У своїй апеляційній скарзі відповідачка ставить питання про недійсність акта про порушення ПРРЕЕ № 00762 від 18.10.2019, посилаючись на порушення порядку його складання, відсутність належної участі представника споживача, неналежне оформлення додатків тощо.
Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що питання дійсності акта про порушення № 00762, достатності відображених у ньому відомостей для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, відповідності порядку його складання вимогам чинних на той час нормативних актів вже були предметом судового розгляду у справі № 756/1514/24 за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» про визнання незаконним та скасування рішення комісії з розгляду актів про порушення.
Колегія судді відмічає, що постановою Київського апеляційного суду від 29 січня 2025 року у зазначеній справі прямо зазначено, що акт про порушення № 00762 містить достатньо необхідних даних для визначення обсягу завданих збитків і відсутні підстави вважати його недійсним або недопустимим доказом.
Постанова набрала законної сили і не була скасована у встановленому законом порядку.
Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, в якій беруть участь ті самі особи, якщо інше не встановлено законом.
Отже, питання дійсності акта № 00762 і належності його як доказу вже вирішено судом і має преюдиційне значення при вирішенні даної справи. Колегія суддів відмічає, що повторне порушення питань, які вже підлягали дослідженню в іншій справі є по суті спробою обійти дію ч. 4 ст. 82 ЦПК України та знову поставити під сумнів обставини, які вже встановлені судовим рішенням, що набрало законної сили.
Крім того, в своїй апеляційній скарзі відповідачка, по суті, не лише не погоджується з наслідками застосування преюдиції, а й намагається піддати сумніву саму постанову Київського апеляційного суду від 29.01.2025 року, вказуючи, що суд апеляційної інстанції у справі № 756/1514/24, на її думку, помилково застосував норми матеріального права (зокрема, стару редакцію законодавства та попередні правила і методику).
Колегія суддів зауважує, що перевірка законності та обґрунтованості судових рішень апеляційних судів, які набрали законної сили, у тому числі перевірка правильності застосування норм матеріального та процесуального права належить до компетенції Верховного Суду в порядку касаційного провадження, а не до повноважень судів апеляційної інстанції.
Колегія суддів в межах апеляційного перегляду даної справи не наділена повноваженнями ставити під сумнів чинність, законність чи обґрунтованість постанови Київського апеляційного суду, ухваленої в іншому провадженні. Тому, доводи апеляційної скарги, спрямовані фактично на переоцінку постанови Київського апеляційного суду від 29.01.2025, виходять за межі предмета цього апеляційного перегляду та не можуть бути взяті до уваги колегією суддів як підстава для скасування рішення суду першої інстанції.
Колегія суддів відмічає, що у разі незгоди з висновками суду, належним процесуальним способом захисту сторони є звернення з касаційною скаргою до Верховного Суду, а не спроба через іншу справу фактично переглянути судове рішення.
Відповідачка у своїй апеляційній скарзі повторює доводи про відсутність належного представника споживача під час складання акта, непідписання акта представником споживача, відсутності відеофіксації тощо.
Разом з тим, матеріалами справи підтверджено, а постановою Київського апеляційного суду у справі № 756/1514/24 вже встановлено, що: акт про порушення № 00762 складений трьома уповноваженими представниками оператора системи, що відповідає вимогам відповідних правил на випадок відмови споживача від підписання акта. Крім того, під час складання акта була присутня особа, яка назвалася донькою споживача, однак відмовилася від підписання та не надала документів, що посвідчують особу. При цьому, до складання акта було залучено представника житлово-експлуатаційної організації - головного інженера КП з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва Музиченка В.П., який допустив представників оператора системи до об'єкта споживача та засвідчив факт виявленого порушення своїм підписом.
Доводи відповідачки про необхідність складання окремого акта про недопуск є безпідставними, оскільки з матеріалів справи не вбачається, що представникам оператора системи чинилися перешкоди у доступі до об'єкта споживача саме при фіксації порушення, навпаки, порушення було зафіксовано, кабель демонтовано, пломбу встановлено, фото зроблено. Підстав для складання акта про недопуск у цій ситуації не було.
Щодо відео фіксації, то скаржниця, по суті, підміняє вимоги закону та підзаконних актів власним тлумаченням. Чинні на час складання акта норми передбачали можливість, а не завжди безумовний обов'язок відеофіксації. До того ж, питання достатності фіксації порушення (фото, схема, підписи, додатки) вже було оцінено судом в іншій справі й не може переглядатися повторно.
Отже, усі наведені відповдачкою процесуальні зауваження до форми та змісту акта вже були предметом перевірки суду, визнані необґрунтованими і не спростовують факту вчинення порушення.
Скаржниця посилається на необґрунтованість розрахунку та періоду нарахування (з 26.06.2019 по 18.10.2019), однак, протоколом комісії з розгляду акта про порушення № 1655 від 28.11.2019 визначено потужність, період, формулу (№ 8 глави 8.4 розділу VIII ПРРЕЕ) та загальну суму - 11 696 грн 89 коп.
Вказаний розрахунок здійснено у відповідності до спеціальної методики та правил, які регулюють визначення обсягу необлікованої електричної енергії. Суд першої інстанції прямо зазначив, що доказів на спростування зазначеного розрахунку відповідача суду не надала, а сума заборгованості не сплачена.
У апеляційній скарзі відповідачка також не наводить жодного альтернативного розрахунку, не подає висновку експерта, технічної перевірки чи іншого належного документа, який би спростовував вихідні дані, використані комісією, а обмежується лише оціночними твердженнями юридичного характеру.
За таких підстав, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість нарахування 11 696 грн 89 коп. за необліковану електричну енергію та наявність правових підстав для їх стягнення.
Доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції стосовно встановлених обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження та оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга адвоката Мневця О. М. в інтересах ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, а рішення рішення Подільського районного суду м. Києва від 19 червня 2025 рокузалишенню без змін.
Оскільки наслідком апеляційного перегляду справи є залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду без змін, колегія суддів не входить в обговорення питання щодо покладення на позивача витрат на правничу допомогу.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу адвоката Мневця Олександра Миколайовича в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Подільського районного суду м. Києва від 19 червня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Головуючий: Т.О. Невідома
Судді: С. М. Верланов
В.А. Нежура