Справа 755/28661/13-к Головуючий в 1 інстанції - ОСОБА_1
Провадження 11-кп/824/129/2025 Доповідач в 2 інстанції ? ОСОБА_2
06 листопада 2025 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі суддів:
ОСОБА_2 (головуючий), ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря ОСОБА_5 ,
учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченої ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора Київської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_9 на вирок Дніпровського районного суду міста Києва від 30 грудня 2016 року,
Вироком Дніпровського районного суду міста Києва від 30 грудня 2016 року,
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку с. Победітель, Лоєвського району, Гомельської області, Білорусія, громадянку України, з вищою освітою, працюючої начальником комунального закладу Київської обласної ради «Київський регіональний центр з фізичної культури та спорту», нагородженої орденом княгині Ольги III ступеню, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
засуджено за ч.1 ст.357 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік;
на підставі ст.49, ч.5 ст.74 КК України ОСОБА_7 звільнено від покарання у зв'язку із закінченням строків давності;
визнано невинуватою у пред'явленому обвинуваченні,за ч.1 ст.366, ч.2 ст.191, ч.3 ст.191 КК України та виправдано у зв'язку з не доведенням вчинення кримінальних правопорушень;
вирішене питання про речові докази.
Відповідно до вироку, ОСОБА_7 , 03 травня 2012 року видала наказ № 119 про створення експертної комісії для проведення попередньої експертизи цінності документів. На підставі даного наказу, 01 червня 2012 року згідно з протоколом № 1 засідання експертної комісії, схвалено акт про вилучення для знищення документів за період з 01 січня 2007 року по 30 вересня 2010 року включно, строки зберігання яких закінчилися. Після чого, 01 червня 2012 року ОСОБА_7 на підставі протоколу № 1 та акта від 01 червня 2012, видала наказ № 160 про знищення документів, термін зберігання яких минув та знищила дані документи, в тому числі розрахунково-платіжні відомості строк зберігання яких, відповідно до переліку типових документів, що створюються під час діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, становить 75 років.
Органом досудового розслідування ОСОБА_7 обвинувачувалася у тому, що вона, перебуваючи на посаді начальника Київського обласного центру фізичної культури та спорту «Інваспорт», що розташований в м. Києві, вул. Старосільська, 2, діючи умисно з корисливих мотивів та маючи на меті незаконне збагачення шляхом повторного привласнення коштів державного бюджету, маючи у своєму розпорядженні грошові кошти, призначені для виплати заробітної плати ОСОБА_10 , яка фактично в зазначеному центрі не працювала, повторно привласнила кошти, виділені з державного бюджету України для виплати заробітної плати ОСОБА_10 , чим завдала державі матеріальної шкоди.
Крім того, у період з травня по грудень 2007 року, у невстановленим слідством час, ОСОБА_7 , відповідно до наказу № 03 від 01 лютого 2007 року, перебуваючи на посаді начальника Київського обласного центру фізичної культури та спорту «Інваспорт», що розташоване в м. Києві, вул. Старосільська, 2, будучи службовою особою, діючи умисно з корисливих мотивів та маючи на меті незаконне збагачення шляхом повторного привласнення коштів державного бюджету, маючи у своєму розпорядженні грошові кошти, призначені для виплати заробітної плати ОСОБА_10 , яка фактично в зазначеному центрі не працювала, повторно привласнила кошти, виділені з державного бюджету України для виплати заробітної плати ОСОБА_10 , чим завдала державі матеріальної шкоди.
Крім того, у період з березня по вересень 2008 року, у невстановленим слідством час, ОСОБА_7 , відповідно до наказу № 03 від 01 лютого 2007 року, перебуваючи на посаді начальника Київського обласного центру фізичної культури та спорту «Інваспорт», що розташоване в м. Києві, вул. Старосільська, 2, будучи службовою особою, діючи умисно з корисливих мотивів та маючи на меті незаконне збагачення шляхом повторного привласнення коштів державного бюджету, маючи у своєму розпорядженні грошові кошти, призначені для виплати заробітної плати ОСОБА_10 , яка фактично в зазначеному центрі не працювала, повторно привласнила кошти, виділені з державного бюджету України для виплати заробітної плати ОСОБА_10 , чим завдала державі матеріальної шкоди.
Крім того, в період часу з 08 листопада 2010 року по 10 листопада 2010 року у невстановленим слідством час, ОСОБА_7 , , перебуваючи на посаді начальника Київського обласного центру «Інваспорт», будучи службовою особою, маючи на меті повторне незаконне збагачення шляхом привласнення коштів державного бюджету, з корисливих спонукань, маючи в своєму розпорядженні грошові кошти у сумі 740 грн 93 коп. призначені для виплати заробітної плати ОСОБА_11 їх останній не видала, а з корисливих спонукань, повторно привласнила та звернула вказані грошові кошти на свою користь, чим завдала державі шкоду у вказаному розмірі.
Крім того, в період часу з 06 грудня 2010 року по 09 грудня 2010 року у невстановленим слідством час, ОСОБА_7 , перебуваючи на посаді начальника Київського обласного центру «Інваспорт», будучи службовою особою, маючи на меті повторне незаконне збагачення шляхом привласнення коштів державного бюджету з корисливих спонукань, маючи у своєму розпорядженні грошові кошти в сумі 2 397 грн 86 коп. призначені для виплати заробітної плати ОСОБА_11 їх останній не видала, а з корисливих спонукань, повторно привласнила та звернула вказані грошові кошти на свою користь, чим завдала державі шкоду у вказаному розмірі.
Крім того, в період часу з 27 грудня 2010 року по 31 грудня 2010 року у невстановленим слідством час, ОСОБА_7 , перебуваючи на посаді начальника Київського обласного центру «Інваспорт» будучи службовою особою, маючи на меті повторне незаконне збагачення шляхом привласнення коштів державного бюджету, маючи в своєму розпорядженні грошові кошти в сумі 847 грн 26 коп. призначені для виплати заробітної плати ОСОБА_11 їх останній не видала, а з корисливих спонукань, повторно привласнила та звернула вказані грошові кошти на свою користь, чим завдала державі шкоду у вказаному розмірі.
Крім того, в період часу з 07 лютого 2011 року по 09 лютого 2011 року у невстановленим слідством час, ОСОБА_7 , перебуваючи на посаді начальника Київського обласного центру «Інваспорт» будучи службовою особою, маючи на меті повторне незаконне збагачення шляхом привласнення коштів державного бюджету, маючи в своєму розпорядженні грошові кошти в сумі 1 955 грн 51 коп. призначені для виплати заробітної плати ОСОБА_11 їх останній не видала, а з корисливих спонукань, повторно привласнила та звернула вказані грошові кошти на свою користь, чим завдала державі шкоду у вказаному розмірі.
Крім того, в період часу з 08 листопада 2010 року по 10 листопада 2010 року в невстановлений досудовим розслідуванням час, ОСОБА_7 , перебуваючи на посаді начальника Київського обласного центру «Інваспорт» будучи службовою особою, маючи на меті незаконне збагачення шляхом повторного привласнення коштів державного бюджету, з корисливих спонукань, внесла до платіжної відомості № 63 за листопад 2010 року на виплату заробітної плати за жовтень 2010 року, яка являється офіційним документом, що засвідчує факт та який має юридичне значення, завідомо неправдиві відомості, а саме поставила в графі « ОСОБА_11 » «Розписка в одержанні» підпис видаючи його за підпис ОСОБА_11 .
Крім того, в період часу з 06 грудня 2010 року по 09 грудня 2010 року у невстановленим слідством час, ОСОБА_7 , перебуваючи на посаді начальника Київського обласного центру «Інваспорт» будучи службовою особою, маючи на меті незаконне збагачення шляхом повторного привласнення коштів державного бюджету, з корисливих спонукань, внесла до платіжної відомості № 67 за грудень місяць 2010 року на виплату заробітної плати за листопад 2010 року яка являється офіційним документом, що засвідчує факт та який має юридичне значення, завідомо неправдиві відомості, а саме поставила в графі « ОСОБА_11 » «Розписка в одержанні» підпис видаючи його за підпис ОСОБА_11 .
Крім того, в період часу з 27 грудня 2010 року по 31 грудня 2010 року у невстановленим слідством час, ОСОБА_7 , перебуваючи на посаді начальника Київського обласного центру «Інваспорт» будучи службовою особою, маючи на меті незаконне збагачення шляхом повторного привласнення коштів державного бюджету, з корисливих спонукань, внесла до платіжної відомості № 73 за грудень місяць 2010 року на виплату заробітної плати за грудень 2010 року яка являється офіційним документом, що засвідчує факт та який має юридичне значення, завідомо неправдиві відомості, а саме поставила в графі « ОСОБА_11 » «Розписка в одержанні» підпис видаючи його за підпис ОСОБА_11 .
Крім того, в період часу з 07 лютого 2011 року по 09 лютого 2011 року в невстановлений досудовим розслідуванням час, ОСОБА_7 , відповідно до наказу №03 від 01 лютого 2007 року, перебуваючи на посаді начальника Київського обласного центру «Інваспорт» та будучи службовою особою, маючи на меті незаконне збагачення шляхом повторного привласнення коштів державного бюджету, з корисливих спонукань, внесла до платіжної відомості №3 за лютий 2011 року на виплату заробітної плати за січень 2011 року яка являється офіційним документом, що засвідчує факт та який має юридичне значення, завідомо неправдиві відомості, а саме поставила в графі « ОСОБА_11 » «Розписка в одержанні» підпис видаючи його за підпис ОСОБА_11 .
В апеляційній скарзі прокурора указано на незаконність вироку у зв'язку із неповнотою судового розгляду, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. В обґрунтування доводів апеляційної скарги прокурор вказав що місцевий суд при ухваленні оскаржуваного вироку прийшов до передчасних висновків про невинуватість ОСОБА_7 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.366, ч.2 ст. 191, ч.3 ст.191 КК України. Вказані висновки суду, на думку прокурора спростовуються дослідженим у ході судового провадження доказами. Такими, як висновокексперта від 03 вересня 2013 року, яким встановлено, що підписи на платіжних відомостях виконані замість ОСОБА_11 обвинуваченою ОСОБА_12 , що прямо вказує на отримання обвинуваченою ОСОБА_7 заробітної плати замість ОСОБА_11 . Судом першої інстанції не було взято до уваги показання обвинуваченої, відповідно до яких остання зазначила, що не визнає своєї вини у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення та заперечує факт отримання заробітної плати за іншу особу. На думку прокурора, такі показання обвинуваченої були надані виключно з метою ухилення від кримінальної відповідальності. Прокурор звернув увагу, що, всупереч вимогам статті 350 КПК України, місцевим судом не було розглянуто клопотання прокурора ОСОБА_13 про допит судових експертів з метою роз'яснення розбіжностей у резолютивних частинах висновків експертів від 03 вересня 2013 року та від 15 січня 2015 року. Крім того, судом першої інстанції не було вжито всіх необхідних заходів щодо виклику та допиту свідків обвинувачення, зазначених у супровідному листі, доданому до обвинувального акта. Протягом судового розгляду повторний привід свідків не застосовувався, а судові повістки про їх виклик для допиту як свідків у матеріалах справи відсутні. Також судом, у порушення вимог частини третьої статті 142 КПК України, не було прийнято рішення про доручення органу досудового розслідування проведення необхідних слідчих та процесуальних дій з метою встановлення місцезнаходження свідків. У зв'язку з наведеним, на переконання прокурора, під час розгляду обвинувального акта судом було допущено неповноту судового розгляду. Просив вирок скасувати та ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_7 винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 366, ч.1 ст. 357, ч.2 ст.191, ч.3 ст.191 КК України та призначити покарання за ч.1 ст. 366 КК України у виді обмеження волі строком на 1 рік з обмеженням обіймати посади пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій строком на 2 роки; за ч.2 ст.191 ККУ призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки з позбавленням права обіймати посади пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій строком на 2 роки; за ч.3 ст.191 ККУ призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років, з позбавленням права обіймати посади пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій строком на 2 роки; за ч.1 ст.357 ККУ призначити покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік; на підставі ст.70 КК України призначити ОСОБА_7 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років з позбавленням права обіймати посади пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій строком на 2 роки.
У ході апеляційного розгляду захисником заявлено клопотання про звільнення обвинуваченої ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, тобто із підстав, передбачених ст.49 КК України. Обвинувачена ОСОБА_7 після роз'яснення їй наслідків звільнення від кримінальної відповідальності із підстав, передбачених ст.49 КК України клопотання захисника підтримала.
Прокурор не заперечував проти звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності із підстав, передбачених ст.49 КК України.
Вислухавши пояснення учасників апеляційного розгляду, вивчивши апеляційну скаргу прокурора та обговоривши її доводи, колегія суддів приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання з огляду на таке.
За правилами ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Як випливає зі змісту положень ст. 49 КК України та ч. 3 ст. 285 КПК України, за наявності підстав та умов, передбачених ст. 49 КК України та за наявності згоди особи на звільнення від кримінальної відповідальності саме із підстав закінчення строків давності - звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язком суду.
Відповідно до матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_7 обвинувачується за ч. 1 ст. 357 КК України та виправдана за ч.1 ст.366, ч.2 ст.191, ч.3 ст.191 КК України у зв'язку з недоведенням вчинення кримінальних правопорушень.
Згідно з ч. 4 ст. 12 КК України кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 357, ч. 1 ст. 366 та ч. 2 ст. 191 КК України, відносяться до нетяжких злочинів.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо між вчиненням кримінального правопорушення та набранням вироком законної сили минуло п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого п. 2 цієї частини.
Згідно з ч. 5 ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 191 КК України, відноситься до тяжких злочинів.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо між вчиненням кримінального правопорушення та набранням вироком законної сили минуло десять років - у разі вчинення тяжкого злочин кримінального правопорушення.
Відповідно до вироку кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 366 та ч. ч. 2, 3 ст. 191 КК України ОСОБА_7 були вчиненні у лютому 2011 року. Тобто, на момент розгляду справи судом апеляційної інстанції строки, передбачені п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 49 КК України закінчилися.
Будь-яких даних про те, що перебіг строків давності зупинявся із підстав, передбачених ч. 2 ст. 49 КК України або переривався із підстав, передбачених ч. 3 ст. 49 КК України матеріали кримінального провадження не містять. Підстав для зупинення перебігу строків давності або для переривання перебігу цих строків, у ході розгляду даного кримінального провадження колегією суддів не встановлено.
Таким чином, на момент перегляду апеляційним судом вироку Дніпровського районного суду міста Києва від 30 грудня 2016 року щодо ОСОБА_7 строки давності притягнення до кримінальної відповідальності за пред'явленим їй обвинуваченням закінчилися, що є підставою для її звільнення від кримінальної відповідальності на підставі п. 1-3 ч. 1 ст. 49 КК України.
Крім цього, обвинуваченій ОСОБА_7 у ході апеляційного розгляду були роз'яснені правові підстави та умови звільнення від кримінальної відповідальності на що вона надала свою згоду на звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності із підстав, передбачених п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 49 КК України, що відповідно до положень ч. 3 ст. 285 КПК України є умовою звільнення від кримінальної відповідальності.
За наявності констатованих підстав звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності із підстав, передбачених п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 49 КК України та умов такого звільнення, колегія суддів вважає за необхідне, у відповідності до вимог ст. 288 КПК України звільнити обвинувачену від кримінальної відповідальності та закрити кримінальне провадження із підстав п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
Враховуючи те, що колегією суддів задоволене клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, наслідком чого є закриття кримінального провадження, перевірка доводів апеляційної скарги колегією суддів не проводилась і рішення по поданим апеляційній скарзі не ухвалювалось.
Керуючись ст. ст. 284, 286, 288, 404, 407, 419 КПК України, колегія суддів,-
Вирок Дніпровського районного суду міста Києва від 30 грудня 2016 року щодо ОСОБА_7 скасувати.
ОСОБА_7 звільнити від кримінальної відповідальності із підстав, передбачених ст. 49 КК України, а саме у зв'язку із закінченням строків давності.
Кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_7 закрити із підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня оголошення.
____________ _______________ ______________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
Справа 755/28661/13-к Головуючий в 1 інстанції - ОСОБА_1
Провадження 11-кп/824/1088/2023 Доповідач в 2 інстанції ? ОСОБА_2
06 листопада 2025 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі суддів:
ОСОБА_2 (головуючий), ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря ОСОБА_5 ,
учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченої ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора Київської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_9 на вирок Дніпровського районного суду міста Києва від 30 грудня 2016 року,
Вирок Дніпровського районного суду міста Києва від 30 грудня 2016 року щодо ОСОБА_7 скасувати.
ОСОБА_7 звільнити від кримінальної відповідальності із підстав, передбачених ст. 49 КК України, а саме у зв'язку із закінченням строків давності.
Кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_7 закрити із підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня оголошення.
Повний текст ухвали буде оголошено 11.11.2025 о 17 год. 20 хв.
____________ _______________ ______________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4