Справа № 11сс/824/1313/2025
№ 754/16872/24
Категорія: ст.303 КПК Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_1
07 жовтня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду
в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва апеляційну скаргу заявника ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва від 27 грудня 2024 року,
Цією ухвалою відмовлено в задоволенні скарги заявника ОСОБА_5 на бездіяльність уповноважених осіб Деснянського УП ГУ НП у м. Києві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань /далі - ЄРДР/ за заявою від 15.11.2024.
В апеляційній скарзі заявник ОСОБА_5 просить скасувати ухвалу слідчого судді та ухвалити нову ухвалу, якою задовольнити скаргу, подану до слідчого судді.
Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, заявник ОСОБА_5 вказує про незаконне прийняття рішення слідчим суддею, оскільки висновки суду не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження.
Так, апелянт зазначає, що зміст заяви про кримінальну правопорушення містить опис обставин події та свідчить про наявність ознак кримінального правопорушення. Однак слідчий суддя прийняв незаконне рішення, надаючи оцінку змісту заяви про кримінальне правопорушення, що виходить за межі його повноважень.
Крім того, апелянт звертає увагу на порушення норм кримінального процесуального закону.
Вказані апелянтом обставини, на його думку, свідчать про неповноту та необ'єктивність судового розгляду, а тому ухвала слідчого судді, як незаконна, підлягає скасуванню.
Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали судового провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що остання не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржено бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відповідно до ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.
Стаття 214 КПК України зобов'язує слідчого, прокурора чи дізнавача невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
За приписами п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України та п. 2 Розділу ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора України №298 від 30.06.2020 року, до Єдиного реєстру досудових розслідувань, крім іншого, має бути внесено короткий виклад обставин про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.
Вищезазначені положення закону дають підстави для висновку, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні та обґрунтовані відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність події кримінального правопорушення, а саме час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення. Якщо ж зі змісту заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу, то такі повідомлення не мають вноситися до Єдиного реєстру досудових розслідувань і це слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Таким чином, закон передбачає необхідність попереднього вивчення слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення.
З матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_6 через свого представника - адвоката ОСОБА_5 , звернулася із заявою про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, а саме систематичному психологічному насиллі по відношенню до їх дітей, яке здійснюється батьком - ОСОБА_7 телефоном.
Перевіряючи наявність підстав для зобов'язання уповноважених Деснянського УП ГУНП у м. Києві внести відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР за заявою, слідчим суддею встановлено, що обставини, викладені у заяві про злочин, є суб'єктивним твердженням, спрямовані на реалізацію бажання матері обмежити спілкування дітей із батьком та вказують про відсутність події правопорушення, з чим погоджується апеляційний суд.
Колегія суддів вважає безпідставними доводи апелянта про те, що в заяві наведені достатні дані з посиланням на конкретні обставини, які вказують на вчинення кримінальних правопорушень. При цьому зауважує, що всупереч тверджень заявника, слідчий суддя не вирішував питання, які можуть бути предметом судового розгляду у кримінальному провадженні або віднесені до компетенції слідчого, прокурора під час досудового розслідування, тобто не давав оцінку обґрунтованості заяви та не досліджував докази, а лише вивчив її зміст на предмет наявності відомостей саме про кримінальне правопорушення, які в свою чергу і підлягають внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Стосовно доводів апеляційної скарги заявника про порушення слідчим суддею вимог КПК України, зокрема, що подана скарга була розглянута поза межами строку, визначеного ч. 2 ст. 306 КПК України, про відсутність даних в описовій частині ухвали про те, що в судовому засіданні брав участь представник заявника, то вони не свідчать про незаконність і необґрунтованість постановленої слідчим суддею ухвали і не є тими істотними порушеннями вимог КПК України, що дають підстави для скасування ухвали слідчого судді.
У зв'язку з викладеним, колегія суддів приходить до висновку про законність і обґрунтованість ухвали слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва від 27 грудня 2024 року, у зв'язку з чим не вбачає підстав для її скасування, а відтак, апеляційна скарга ОСОБА_5 не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу заявника ОСОБА_5 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва від 27 грудня 2024 року, якою відмовлено у задоволенні скарги заявника ОСОБА_5 на бездіяльність уповноваженої особи Деснянського УП ГУ НП у м. Києві, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР про кримінальне правопорушення, - без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
_________________ _________________ _________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3