Справа № 740/4378/25
Провадження № 2/740/2014/25
17 листопада 2025 року м. Ніжин
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі головуючого судді Дударця Д.В., за участю секретаря судового засідання Каленіченко Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ніжина за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,
Стислий виклад позиції позивача
У липні 2025 року товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (далі - ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позов мотивовано тим, що 22.11.2021 між товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено Договір № 4360922 (далі - Договір). За умовами Договору сума кредиту становить 8000 гривень 00 копійок.
Відповідач здійснила дії, спрямовані на укладення договору шляхом заповнення заяви про надання (отримання) кредиту на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору.
26.07.2024 між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» було укладено договір № 26-07/2024 відповідно до якого ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» набуло права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за Договором № 4360922.
Загальний розмір заборгованості щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом за Договором № 4360922 від 22.11.2021, що підлягає стягненню з позичальника до розрахунку заборгованості, становить 30 579,85 грн, з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 7 372,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 22 327,85 грн, заборгованість за комісіями - 880 грн.
Ураховуючи не виконання ОСОБА_1 умов договору, позивач просив суд стягнути з відповідача на користь банку заборгованість за Договором № 4360922 від 22.11.2021 у загальному розмірі 30 579,85 грн, понесені витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 422,40 грн, а також витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 13 000,00 грн.
Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі
Ухвалою судді від 19.08.2025 відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
У судове засідання представник позивача ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» не з'явився, у позовній заяві просив розгляд справи проводити без його участі та висловив згоду на заочний розгляд справи.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином шляхом надіслання рекомендованого поштового повідомлення за зареєстрованим місцем проживання, про наявність поважних причин неявки у судове засідання не повідомила, відзив на позовну заяву не надала.
У зв'язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Згідно з положеннями частини 8 статті 178, частини 4 статті 223 та частини 1 статті 280 ЦПК Українисуд вважає за можливе провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Фактичні обставини, встановлені судом
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 22.11.2021 товариство з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» та ОСОБА_1 уклали Договір про споживчий кредит № 4360922.
Згідно з п. 1.1. зазначеного Договору кредитодавець зобов'язався на умовах, визначених цим договором, на строк, визначений п. 1.3. договору, надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній у п. 1.2. договору, а позичальник зобов'язався повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений п. 1.4 договору термін та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та строки/терміни, що визначені договором.
Відповідно до п. 1.2. Договору сума (загальний розмір) кредиту становить 8 000,00 гривень.
Згідно з п. 1.5.2. Договору проценти за користування кредитом: 3 000,00 гривень, які нараховуються за ставкою 1,25 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.
За п. 2.1. кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.
Довідкою про ідентифікацію, яка міститься у матеріалах справи, підтверджено, що клієнт ОСОБА_1 акцепт договору здійснила шляхом підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора L62579 (а.с. 44).
За умовами укладення ТОВ «МІЛОАН» кредитного договору з відповідачем в електронній формі юридично є еквівалентним отриманню ТОВ «МІЛОАН» ідентичного за змістом кредитного договору, який підписаний власноручним підписом відповідача, у зв'язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов'язання та наслідки (п. 6.4 договору). Укладений ТОВ «МІЛОАН» з відповідачем договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі (п. 6.5 договору).
Норми права, які були застосовані судом
Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати належних йому процентів.
Відповідно до п. 5, 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Згідно з ч. 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Відповідно до ч. 4, 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За частинами 8, 12 статті 11 Закону «Про електронну комерцію», у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
У статті 12 цього Закону передбачено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, Договір про споживчий кредит № 4360922 від 22 листопада 2021 року між товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» та ОСОБА_1 було укладено в електронній формі.
ТОВ «МІЛОАН» умови кредитного договору виконало у повному обсязі, надавши відповідачу кредит на суму 8000,00 грн, що підтверджується довідкою від 11.07.2025 щодо успішного проведення операції на суму 8000 грн від 22.11.2021.
Разом з тим, відповідач взяті на себе зобов'язання за Договором про споживчий кредит № 4360922 від 22.11.2021 належним чином не виконала, у зв'язку з чим за ним утворилася заборгованість, яка відповідно до здійсненого ТОВ «МІЛОАН» розрахунку становить 30 579,85 грн, з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 7 372,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 22 327,85 грн, заборгованість за комісіями - 880 грн.
За умовами п. 3.2.6. договору передбачено право ТОВ «МІЛОАН» як позикодавця відступати, передавати, будь-яким іншим чином відчужувати, а також передавати в заставу свої права за цим договором (повністю або частково) на користь третіх осіб в будь-який час протягом строку дії цього Договору без згоди Позичальника.
Суд встановив і те, що між товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» та товариством з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» укладено Договір факторингу № 26-07/2024 від 26 липня 2024 року, у відповідності до умов якого ТОВ «МІЛОАН» відступає права вимоги за плату та на умовах, визначених цим Договором ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», а ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» приймає належні ТОВ «МІЛОАН» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.
Відповідно до Витягу з реєстру боржників до Договору факторингу № 26-07/2024 від 26 липня 2024 року, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором про споживчий кредит № 4360922 від 22 листопада 2021 року на загальну суму 30579,85 грн, з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) 7372,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 22327,85 грн, заборгованість за комісіями 880 грн.
Після отримання права вимоги до відповідач за Договором про споживчий кредит № 4360922 від 22 листопада 2021 року ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» жодних нарахувань не здійснювало.
Згідно зі ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Так, відповідно до частин 1-2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно зі статтею 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У частині першій статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).
Абзацом другим частини другої статті 639 ЦК України передбачено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
За ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У частині 1 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За статтею 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Надані позивачем розрахунки заборгованості за договором, у ході розгляду справи відповідач не оспорила.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, Відповідачка порушує зобов'язання за вказаним договором.
За ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Мотивована оцінка та висновки суду
Суд бере до уваги, що відповідач належним чином не виконала взяті на себе зобов'язання та згідно з матеріалами справи має заборгованість перед ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», яке є правонаступником кредитодавця.
Враховуючи викладене, оскільки відповідач не надала доказів повернення кредиту, так само як і альтернативного розрахунку заборгованості, суд доходить висновку про необхідність стягнення з останньої на користь позивача заборгованості за Договором про споживчий кредит № 4360922 від 22 листопада 2021 року у загальному розмірі 30 579,85 грн, з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) 7 372,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 22 327,85 грн, заборгованість за комісіями 880 грн.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Судовий збір
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем було сплачено судовий збір у сумі 2422,40 грн, а тому зазначена сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, відповідно до ст. 141 ЦПК України.
Щодо стягнення витрат на правову допомогу
Згідно з частин 2, 3 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу до матеріалів справи долучені відповідні докази. Зокрема, правнича допомога позивачу надавалася на підставі договору про надання правової допомоги №02-07/2024 від 02.07.2024 адвокатом адвокатського об'єднання «Лігал Ассістанс» згідно з заявкою на надання юридичної допомоги № 369 від 02.06.2025.
Відповідно до витягу з Акту № 13 про надання юридичної допомоги від 30.06.2025 між ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» та АО «Лігал Ассістанс» погоджено надання правових послуг: надання усної консультації з вивченням документів 2 год вартістю 4000 грн, складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду 3 год вартістю 9000 грн. Загальна вартість витрат на правову допомогу відповідно до поданих документів становить 13 000 грн.
У рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Судом встановлено, що сума витрат відповідно до акту про надання юридичної допомоги становить 13 000 гривень, однак беручи до уваги складність справи, об'єм позовної заяви, вважає заявлені витрати на правову допомогу завищеними.
З урахуванням складності справи та виконаних робіт адвокатом, суд дійшов висновку про зменшення витрат на правничу допомогу до суми 3 000 гривень, яка відповідає розумному розміру.
На підставі викладеного, керуючись статтями 10, 12, 27, 77, 81, 141, 263-265, 280-284, 288, 354 ЦПК України, статтями 3, 13, 16, 526, 527, 530, 599, 610-612, 1048-1050, 1054 ЦК України, суд
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» заборгованість за договором № 4360922 від 22.11.2021 у загальному розмірі 30 579 (тридцять тисяч п'ятсот сімдесят дев'ять) грн 85 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» судовий збір у розмірі 2 422 грн 40 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» витрати на правову допомогу в розмірі 3 000 (три тисячі) грн 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуто судом за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його ухвалення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржено в загальному порядку до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, а відповідачем - в той же строк з дня залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи згідно пункту 4 частини 5 статті 265 ЦПК України:
Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», ЄДРПОУ: 42640371, юридична адреса: вул. Гедройця Єжи, буд. 6, офіс 521, м. Київ, 03150.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Суддя Дмитро ДУДАРЕЦЬ