Справа № 592/9438/22
Провадження № 2/591/1756/25
17 листопада 2025 року м. Суми
Зарічний районний суд м. Суми в складі:
головуючого судді Косар А. І.
розглянув у порядку загального позовного провадження
цивільну судову справу № 592/9438/22
сторони:
позивач АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «СУМИХІМПРОМ»
відповідач ОСОБА_1
про стягнення заборгованості
учасники судового процесу:
представник позивача адвокат Щербина Є. Є. (в режимі відео конференції),
представник відповідача адвокат Касатська Ю. А.,
секретар судового засідання Хроменко А. О.
та установив:
У грудні 2022 року адвокат Паламаренко Тетяна Іванівна в інтересах Публічного акціонерного товариства «СУМИХІПРОМ», яке у послідуючому перейменовано в Акціонерне товариство «СУМИХІПРОМ» (далі - АТ «СУМИХІПРОМ», товариство) звернулось до Ковпаківського районного суду м. Суми з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Вимоги мотивовані тим, що 29 квітня 2008 року між ВАТ «Сумихімпром» та ОСОБА_2 було укладено договір позики на придбання житла № 9 П, загальна сума позики на момент його укладання становила 229 235.00 грн. Додатковою угодою від 08 квітня 2009 року № 1 до Договору 9-П позики на придбання житла від 29 квітня 2008 року було збільшено розмір позики на 28 954.00 грн, загальна сума позики склала 258 189.00 грн, яка була надана строком з 29 квітня 2008 року по 28 квітня 2018 року. 09 серпня 2010 року між ВАТ «Сумихімпром», ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено договір про переведення боргу № б/н, за умовами якого первісний боржник передає, а новий боржник - ОСОБА_1 приймає на себе зобов'язання боржника за договором позики на придбання житла № 9 П від 29 квітня 2008 року, яка мала бути повернута у строк до 28 квітня 2018 року. 12 березня 2018 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Сумихімпррм» було укладено додаткову угоду № 2 до договору № 9 П позики на придбання житла від 29 квітня 2008 року, згідно з якою строк позики продовжений до 31 грудня 2023 року, також п. 2 встановлено необхідність перебувати у трудових відносинах з позивачем не менше ніж до 31 грудня 2023 року.
03.08.2022 ОСОБА_1 звільнився з ПАТ «СУМИХІМПРОМ» за угодою сторін. Таким чином, враховуючи дату звільнення та положення договору, відповідач був зобов'язаний погасити заборгованість у повному обсязі до 13.08.2022 включно, однак свого обов'язку не виконав, чим порушив умови договору.
Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «СУМИХІМПРОМ» заборгованість за договором позики на придбання житла № 9 П від 29 квітня 2008 рокуу розмірі 258 189.00 грн, 3% річних в розмірі 2 037.22 грн, інфляційні втрати в розмірі 14 449.35, проценти за користування чужими грошовими коштами в розмірі 16 976.81 грн та витрати на сплату судового збору в сумі 4 374.79 грн.
Адвокат Касатська Ю. А. в інтересах відповідача подала відзив, відповідно до якого 09.08.2010 р. між позивачем, ОСОБА_2 та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір про переведення боргу № б/н, за умовами якого первісний боржник передає, а новий боржник приймає на себе зобов'язання боржника за договором позики на придбання житла № 9 П від 29.04.2008.
12.03.2018 р. між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 укладено додаткову угоду № 2 до договору № 9 П від 29.04.2008., згідно з якою строк позики продовжений до 31.12.2023, також п. 2 встановлено необхідність перебувати у трудових відносинах з позивачем не менше ніж до 31.12.2023. Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 12.09.2024 у №591/4726/24 визнано недійсною додаткову угоду №2 від 12 березня 2018 року до Договору позики на придбання житла №9П від 29 квітня 2008 року, укладеною між відкритим акціонерним товариством «Сумихімпром» та ОСОБА_1 , рішення суду не оскаржувалось, набрало законної сили.
У зв'язку з воєнною агресією з боку російської федерації відповідач, який проживав на території, де велися та ведуться активні бойові дії на теперішній час (Краснопільську громаду віднесено до зони бойових дій) разом з родиною у березні 2022 року вимушений був виїхати до Івано - Франківської області. В зв'язку з настанням обставин непереборної сили (якими є воєнні дії) відповідач не міг належним чином виконувати взяті на себе за вказаними вище договорами обов'язки, про що повідомив позивача по справі. Із 02.04.2022 відповідач проживав в с. Палагичі Івано-Франківської області як внутрішньо переміщена особа.
Оскільки відповідач за обставин, вказаних вище, не міг повернутись до місця свого проживання та не міг надалі продовжувати виконувати свої трудові обов'язки (виходячи з займаної відповідачем посади - майстра з ремонту устаткування (по виробництву обпаленого вапна та вапняного молока) можливість виконання трудових обов'язків дистанційно відсутня), позивач не міг й надалі продовжувати йому тривалість відпустки, сторони по справі дійшли згоди про те, що відповідач може звільнитись з займаної посади за угодою сторін. Відповідач звільнився з 02.08.2022 на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України за угодою сторін.
У відповідністю з п. 7.1 Договору позики №9П від 29.04.2008 сторона звільняється від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань по договору, якщо це виявилось наслідком дії обставин непереборної сили (форс - мажору), наприклад: стихійні лиха, воєнізовані дії, страйк, масові заворушення, дії органів державної влади , що унеможливлюють виконання сторонами умов договору. Інші обставини поза розумного контролю сторін, що перешкоджають виконання умов договору.
Щодо боргу відповідач стверджує, що керівництво ПАТ «Сумихімпром» зазначило, оскільки звільнення відповідача за угодою сторін за обставин, які склались (про які зазначалось вище), зважаючи на оголошення воєнного стану свідчать про наявність обставин непереборної сили, а тому питання щодо повернення боргу буде вирішуватись шляхом проведення переговорів після закінчення воєнного стану, як це й передбачено укладеними договорами.
У відповідністю з п. 7.1 Договору позики №9П від 29.04.2008 сторона звільняється від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань по договору, якщо це виявилось наслідком дії обставин непереборної сили (форс - мажору), наприклад: стихійні лиха, воєнізовані дії, страйк, масові заворушення, дії органів державної влади , що унеможливлюють виконання сторонами умов договору. Інші обставини поза розумного контролю сторін, що перешкоджають виконання умов договору.
Згідно з п. 7.2 Договору позики №9П від 29.04.2008 строк виконання зобов'язань продовжується на час дії обставин непереборної сили за умови, що сторона, для якої наступили зазначені вище обставини, в 3-денний строк з моменту їх настання повідомила іншу сторону про настання форс - мажорних обставин. Відповідно до п. 7.3 Договору належним підтвердженням настання форс - мажорних обставин і строку їх дії являється Акт Торгово - промислової палати України.
Згідно з п. 7.4 Договору позики №9П від 29.04.2008 в разі, якщо обставини форс - мажору діють більше 3-х міс. сторони проведуть переговори по питанням подальшого виконання або розірвання договору та проведення взаємозаліків. Аналогічне викладено в п. 4 Договору про переведення боргу від 09.08.2010.
На переконання сторони відповідача, зазначені вище обставини згідно Договору позики № 9П від 29.04.2008 є підставою для звільнення відповідача від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань по договору. Просив у позові відмовити за безпідставністю.
19.07.2023 представник позивача подав відповідь на відзив, відповідно до якою не погоджується з доводами відповідача. 04.04.2022 головою Сумської ВДА зроблено офіційну заяву та зазначено, що жодне місто Сумської області не окуповано російськими військами. З травня 2022 року підприємство відновило свою роботу, тому доводи відповідача щодо неможливості працювати на підприємтсвіу зв'язку з агресією рф є непереконливими.
Твердження відповідача, що керівництво ПАТ «Сумихімпром» повідомило йому про те, що у зв'язку з його звільненням за угодою сторін за обставин, які склали,зважаючи на оголошення воєнного стану свідчать про наявність обставин непереборної сили, а тому питання щодо повернення боргу буде вирішуватись шляхом проведення переговорів після закінчення воєнного стану, є припущенням, не підтверджено належними доказами.
Щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), то відповідач повідомлень про настання форс-мажору позивачу не надавав, у т. ч. Сертифікату про форс-мажорні обставини Торгово-промислової палати України, що передбачено національним законодавством, також не надавав. Просив позовні вимоги задовольнити.
Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі
Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 04 травня 2023 року справа № 578/9438/22 передана на розгляд до Краснопільського районного суду Сумської області за підсудністю.
Ухвалою Краснопільського районного суду Сумської області від 15 червня 2023 року прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі з розглядом справи в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.
19 січня 2024 року Ухвалою суд закінчив підготовче провадження, справу призначив до розгляду по суті.
16 травня 2024 року Ухвалою суд зупинив провадження у справі № 592/9438/22 до набрання законної сили рішенням у справі №591/4726/24 за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Сумихімпром» про визнання недійсною Додаткової угоди № 2 від 12.03.2018 до договору позики на придбання житла № 9П від 29.04.2008№ 578/817/20.
Ухвалою суду від 19 січня 2024 року провадження у справі № 578/9438/22 було зупинено до набрання законної сили рішенням у справі №591/4726/24 за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Сумихімпром» про визнання недійсною Додаткової угоди № 2 від 12.03.2018 до договору позики на придбання житла № 9П від 29.04.2008.
Вища рада правосуддя рішенням від 22 травня 2025 року №1105/0/15-23 передала територіальну підсудність судових справ Краснопільського районного суду Сумської області Зарічному районному суду міста Суми.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 15.07.2025, згідно рішення зборів суддів №13 від 27.06.2025, справу передано головуючому судді Косар Алевтині Іванівні.
24.07.2025 на запит суду Зарічний районний суд м. Суми надіслав рішення у справі №591/4726/24 від 12 вересня 2024 року, яке набрало законної сили 15.10.2024.
Зарічний районний суд м. Суми своєю ухвалою від 28 липня 2025 року поновив провадження у справі № 592/9438/22 за позовом ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «СУМИХІМПРОМ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та призначив справу до судового розгляду по суті.
09.09.2025 в системі «Електронний суд» представник відповідача подала додаткові пояснення.
10.09.2025 в системі «Електронний суд» представник відповідача подала додаткові пояснення.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав з наведених у ньому підстав.
У судовому засіданні представник відповідача просила у позові відмовити.
Заслухавши пояснення представника відповідача суд перейшов до стадії дослідження письмових доказів, після завершення якої протокольною ухвалою судом оголошено про перехід до стадії ухвалення судового рішення та відповідно до частини першої статті 244 Цивільного процесуального кодексу (ЦПК) України оголошено дату та час проголошення судового рішення.
Фактичні обставини, встановлені судом
Судом встановлено, що 29 квітня 2008 року між ПАТ «Сумихімпром» та ОСОБА_2 укладено Договір № 9 П позики на придбання житла, за умовами якого Позикодавець передає у власність Позичальнику грошові кошти на умовах даного Договору, а Позичальник зобов'язується повернути у встановлені строки Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (позики), загальна сума позики 229 235.00 грн, термін надання позики до 10 років включно з 29 квітня 2008 року по 28 квітня 2018 року.
Згідно Додаткової угоди №1 від 08 квітня 2009 року до Договору № 9 П позики на придбання житла від 29 квітня 2008 року збільшено розмір позики на 28 954.00 грн, загальна сума позики становить 258 189.00 грн.
09 серпня 2010 року між ВАТ «Сумихімпром», ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено договір про переведення боргу № б/н, за умовами якого первісний боржник передає, а новий боржник ОСОБА_1 приймає на себе зобов'язання боржника за договором позики на придбання житла № 9 П від 29 квітня 2008 року, яка мала бути повернута у строк до 28 квітня 2018 року.
Відповідно до умов Додаткової угоди №2 від 12 березня 2018 року до Договору № 9 П від 29 квітня 2008 року позики на придбання житла позика надається Працівнику Позикодавця (Позичальнику) на термін з 29 квітня 2008 року по 31 грудня 2023 року включно та зобов'язує перебувати у трудових стосунках з Позикодавцем не менше ніж до 31 грудня 2023 року.
Розпорядженням від 01.08.2022 № 1186 «Про кадрові питання» відповідач був звільнений з займаної посади майстра з ремонту устаткування (по виробництву обпаленого вапна та вапняного молока) з 02.08.2022 на підставі пункту 1 статті 36 КЗпП України за угодою сторін.
08 травня 2024 року адвокат Касатська Ю. А. в інтересах ОСОБА_1 звернулася до Зарічного районного суду м. Суми з позовом до Публічного акціонерного товариства «Сумихімпром» про визнання додаткової угоди недійсною. Ухвалою суду від 10 травня 2024 року відкрито провадження у справі № 591/4726/24 у порядку загального позовного провадження.
12 вересня 2024 року Зарічний районний суд м. Суми у справі 591/4726/24 ухвалив рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнив та визнав недійсною додаткову угоду №2 від 12 березня 2018 року до Договору позики на придбання житла №9П від 29 квітня 2008 року, укладеною між Відкритим акціонерним товариством «Сумихімпром» та ОСОБА_1 .
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд керується таким.
Відповідно до стст. 15, 16 Цивільного кодексу (ЦК) України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики).
Статтею 1049 ЦК України встановлений обов'язок позичальника повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем), у строк та в порядку, що встановлені договором.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
У відповідності до статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
З матеріалів справи слідує, що 29 квітня 2008 року між ВАТ «Сумихімпром» та ОСОБА_2 було укладено договір позики на придбання житла № 9 П, загальна сума позики на момент його укладання становила 229 235.00 грн. Додатковою угодою від 08 квітня 2009 року № 1 до Договору 9-П позики на придбання житла від 29 квітня 2008 року було збільшено розмір позики на 28 954.00 грн, загальна сума позики склала 258189,00 грн, яка була надана строком з 29 квітня 2008 року по 28 квітня 2018 року. 09 серпня 2010 року між ВАТ «Сумихімпром», ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено договір про переведення боргу № б/н, за умовами якого первісний боржник передає, а новий боржник - ОСОБА_1 приймає на себе зобов'язання боржника за договором позики на придбання житла № 9 П від 29 квітня 2008 року, яка мала бути повернута у строк до 28 квітня 2018 року.
Відповідно до п.2.5.3. договору позики, дострокове погашення позики проводиться у разі припинення трудового договору за угодою сторін. У цьому випадку, позичальник зобов'язаний погасити заборгованість по позиці у повному обсязі в термін 10 календарних днів з дня звільнення.
Додатковою угодою № 2 від 12 березня 2018 року до договору позики № 9 П від 29 квітня 2008 року було продовжено строк повернення позики до 31 грудня 2023 року та визначено зобов'язання позикодавця ОСОБА_1 перебувати у трудових стосунках з позикодавцем не менше ніж до 31 грудня 2023 року.
Ця додаткова угода від імені позикодавця - ПАТ «СУМИХІМПРОМ» підписана Керуючим санацією ОСОБА_3 , який діяв на підставі ухвали Господарського суду Сумської області від 05 жовтня 2017 року по справі №5021/2509/2011 та Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», про що і зазначається в самій Додатковій угоді.
Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 12 вересня 2024 року визнано недійсною додаткову угоду №2 від 12 березня 2018 року до Договору позики на придбання житла № 9 П від 29 квітня 2008 року, укладеною між Відкритим акціонерним товариством «Сумихімпром» та ОСОБА_1 .
Рішення Зарічного районного суду м. Суми набрало законної сили 15.10.2024.
Відповідно до частини четвертої статті 82 Цивільного процесуального кодексу (ЦПК) України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Отже, погоджені сторонами умови вказаної додаткової угоди № 2 до договору позики є не дійсними.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання основної та додаткової угоди № 1 до договору позики на придбання житла № 9 П від 29 квітня 2008 рокуПАТ «СУМИХІМПРОМ» здійснено перерахування грошових коштів на користь ОСОБА_1 у загальній сумі 258 189.00 грн.
Факт отримання грошових коштів підтверджується платіжним дорученням № 6303 від 29 квітня 2008 р. на суму 229 235.00 грн; платіжним дорученням № 3562 від 10 квітня 2009 р. на суму 28 954.00 грн.
09 серпня 2010 року між ВАТ «Сумихімпром», ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено договір про переведення боргу № б/н, за умовами якого первісний боржник передає, а новий боржник ОСОБА_1 приймає на себе зобов'язання боржника за договором позики на придбання житла № 9 П від 29 квітня 2008 року, яка мала бути повернута у строк до 28 квітня 2018 року.
02 серпня 2022 року ОСОБА_1 звільнився з ПАТ «СУМИХІМПРОМ» за угодою сторін.
Позивач АТ «СУМИХІМПРОМ», звертаючись до суду з позовом, зазначав, що відповідачем ОСОБА_1 не здійснено повернення суми позики у строк встановлений у договорі позики.
Відповідач ОСОБА_1 , заперечуючи проти позову, у відзиві на позовну заяву вказував на те, що саме внаслідок агресії сусідньої держави для відповідача стало неможливим виконання взятих на себе зобов'язань, що свідчить про наявність обставин непереборної сили, а також наявність інших обставини поза розумного контролю сторін, що перешкоджають виконання умов договору, що передбачено п. 7.1 Договору позики №9П від 29.04.2008, в якому зазначено, що сторона звільняється від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань по договору, якщо це виявилось наслідком дії обставин непереборної сили (форс- мажору), наприклад: стихійні лиха, воєнізовані дії, страйк, масові заворушення, дії органів державної влади, що унеможливлюють виконання сторонами умов договору. Інші обставини поза розумного контролю сторін, що перешкоджають виконання умов договору. Зазначені вище обставини згідно Договору позики № 9П від 29.04.2008 року є підставами для звільнення відповідача від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань по договору.
Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19)).
Спосіб захисту порушеного права повинен бути таким, що найефективніше захищає або відновляє порушене право позивача, тобто повинен бути належним. Належний спосіб захисту повинен гарантувати особі повне відновлення порушеного права та/або можливість отримання нею відповідного відшкодування (див. пункт 8.54 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11 січня 2022 року всправі № 910/10784/16 (провадження № 12-30гс21)).
Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, примусове виконання обов'язку в натурі (пункт 5 частини другої статті 16 ЦК України).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору (частини перша, третя статті 626 ЦК України).
При застосуванні умов договору при вирішенні спору суд здійснює тлумачення змісту договору, навіть за відсутності позовної вимоги про тлумачення змісту договору (див., зокрема, постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 листопада 2022 року в справі № 146/1094/21 (провадження № 61-8990св22)).
Відповідно достатті 525 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Згідно із частиною першою статті 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
У статті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов'язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов'язання його сторони набувають обов'язки (а не лише суб'єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов'язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов'язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду) (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019 року у справі № 355/385/17 (провадження № 61-30435сво18)).
Договір як універсальний регулятор приватних відносин, покликаний забезпечити їх регулювання та має бути направлений на встановлення, зміну або припинення приватних прав та обов'язків (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 вересня 2023 року в справі № 759/1534/18 (провадження № 61-8473св23)).
Таким чином, позивач довів факт укладення договору і факт передачі ним коштів позичальнику, тобто виконання ним умов договору.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона (див. пункт 21 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19)).
Представник відповідач в судовому засіданні не оспорював факт невиконання ОСОБА_1 зобов'язання.
Оскільки відповідач не виконав належним чином зобов'язання за договором позики на придбання житла, суму позики не повернув, тому суд приходить до висновку про необхідність стягнути з нього на користь ПАТ «СУМИХІМПРОМ» заборгованість за вказаним договором у сумі 258 189.00 грн.
Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Укладений між сторонами правочин не містить умов сплати відсотків за користування кредитом, тому суд вважає, що у задоволенні позову АТ «СУМИХІМПРОМ» в частині стягнення відсотків за користування чужими грошовими коштами в розмірі 16 976.81 грн слід відмовити.
Разом з тим, позивач просив на підставі статті 625 ЦК України стягнути 3% річних та інфляційних витрат у зв'язку з невиконанням належним чином договору позики.
Відповідно до п.18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, строк дії якого неодноразово продовжувався, і діє до теперішнього часу.
Таким чином, підстав для нарахування 3% річних та інфляційних витрат немає і ці нарахування стягненню не підлягають.
Посилання у відзиві про наявність обставин непереборної сили внаслідок воєнізованих дій суд відхиляє,та визнав необхідним відзначити наступне. Згідно з частиною 2 статті 141 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" військові дії вважаються форс-мажорними обставинами, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору.
Форс-мажор, або ж обставини непереборної сили, - це надзвичайні та невідворотні обставини, настання яких призвело до об'єктивної неможливості виконати зобов'язання. При цьому закон звільняє від відповідальності за порушення зобов'язань, якщо воно стало саме наслідком форс-мажору.
Отже, визначення форс-мажору передбачає, що сам по собі воєнний стан не може бути автоматично форс-мажором, для визнання його таким обов'язково щоб він безпосередньо спричинив неможливість виконати те чи інше договірне зобов'язання.
У статті 617 ЦК України містяться підстави звільнення (випадок, непереборна сила) саме від відповідальності за порушення зобов'язання, а не за виконання договірного зобов'язання.
Тому стаття 617 ЦК України не може бути застосована як підстава, що виключає виконання договірного зобов'язання (див. Постанову Верховного Суду у складі Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 листопада 2018 року в справі № 757/58385/16-ц (провадження № 61-17601свп18)).
Щодо розподілу судових витрат
Відповідно до чч. першої, третьої статті 133 ЦПК, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до статті141 ЦПК, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи вищенаведене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3 872.84 грн пропорційно розміру задоволених позовних вимог, виходячи з розрахунку: 258 189.00 (розмір задоволених позовних вимог) * 4 374.79 грн (сума сплаченого судового збору) / 291 652.38 грн (розмір заявлених позовних вимог) = розмірі 3 872.84 грн.
Керуючись стст. 7, 141, 191, 258, 259, 263-265, 268, 272, 352, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Ухвалив:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "СУМИХІМПРОМ" (код ЄДРПОУ:05766356) заборгованість за договором позики на придбання житла № 9 П від 29 квітня 2008 року в розмірі 258 189 (двісті п'ятдесят вісім тисяч сто вісімдесят дев'ять ) грн 00 коп.
У задоволенні позовних вимог в іншій частині - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "СУМИХІМПРОМ" (код ЄДРПОУ:05766356) витрати зі сплати судового збору в суді першої інстанції у розмірі 3 872 (три тисячі вісімсот сімдесят дві) грн 84 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частина п'ята статті 268 ЦПК).
Інформація про сторони та інших учасників справи:
позивач Публічне акціонерне товариство «Сумихімпром» код ЄДРПОУ 05766356, місцезнаходження юридичної особи: вул. Харківська, п/в 12, м. Суми,40007, Україна;
представник позивача адвокат Щербина Євгеній Євгенійович РНОКПП: НОМЕР_2 ;ОРДЕР СЕРІЯ АР №1255219 від 30.07.2025;
відповідач ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , Україна; адреса внутрішньо переміщеної особи: с. Палагичі Івано-Франківська область;
представник відповідача адвокат Касатська Юлія Анатоліївна РНОКПП: НОМЕР_3 ; ОРДЕР СЕРІЯ ВМР №1070918 від 15.08.2025.
Суддя А. І. Косар