Справа № 149/3555/25
Провадження №3/149/1540/25
Номер рядка звіту 307
17.11.2025 року м. Хмільник
Суддя Хмільницького міськрайонного суду Робак М.В., розглянувши матеріали, що надійшли від Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючої по АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
29.10.2025 гр. ОСОБА_1 за місцем свого проживання у АДРЕСА_1 вчинила домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї матері, гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що полягало у висловлюванні нецензурною лайкою, чим завдала шкоди психологічному здоров'ю останьої, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася, про дату та час розгляду справи повідомлялася належним чином, причини неявки суду не повідомила.
Вирішуючи питання про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП суддя дійшла наступних висновків.
Частиною 1 ст. 173-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність, зокрема, за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Суддом було досліджено адміністративний матеріал, зокрема: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 678646 від 29.10.2025; рапорт старшого інспектора чергового Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області; форма оцінки ризиків домашнього насильства, згідно з якою поліцейським визначено рівень небезпеки як низький, термінового заборонного припису не виносилось.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).
Дослідивши матеріали справи, суддя дійшла висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП знайшла своє підтвердження у ході розгляду.
При накладенні адміністративного стягнення суд враховує особу ОСОБА_1 , характер вчиненого правопорушення, з врахуванням приписів ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя дійшла висновку, що до ОСОБА_1 належить застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу. При цьому, суд не вбачає підстав для застосування положень ст.39-1 КУпАП.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, з особи на яку накладено адміністративне стягнення, стягується судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст. ст. 33-35, 173-2, 221, 280, 283-284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та застосувати до неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Згідно ст. 307 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу.
Згідно ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Хмільницький міськрайонний суд протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: Марина РОБАК