Провадження № 33/803/36/25 Справа № 211/5289/24 Суддя у 1-й інстанції - Ніколенко Д. М. Суддя у 2-й інстанції - Круподеря Д. О.
11 листопада 2025 року м. Кривий Ріг
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Круподеря Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Кривий Ріг, апеляційну скаргу адвоката Новака А.М. на постанову судді Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28 серпня 2024 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1
визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП
Обставини встановлені судом першої інстанції :
Судом першої інстанції встановлено, що 05 серпня 2024 року о 09-11 годині, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, Довгинцівський район, вул. Миколи Ткачова, 6, водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом Ford Focus, д.н.з. НОМЕР_1 , будучи особою, яка не має права керування даним транспортним засобом. Правопорушення вчинено повторно протягом року, притягалася до адміністративної відповідальності 02.08.2024 за ч. 2 ст.126 КУпАП.
Постановою судді Довгинцівського районного суду м. Кривого рогу від 28 серпня 2024 року, ОСОБА_1 , визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та притягнути до адміністративної відповідальності із застосуванням відносно неї адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 2 400 (двох тисяч чотирьохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому вираженні становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 (п'ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу та стягнено судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Доводи апеляційної скарги:
З таким судовим рішенням не погодився адвокат Новак А.М. та оскаржив в апеляційному порядку.
В апеляційні скарзі адвокат Новак А.М. просить постанову суду першої інстанції скасувати, а провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції не повно з'ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив та не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам, формально підійшов до вивчення обставин справи.
Вказує, що в матеріалах справи відсутні докази повторності, оскільки постанова про притягнення до ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП не набрала законної сили у зв'язку з тим що була оскаржена тому кваліфікація дій за ч.5 ст. 126 КУпАП не знаходить свого підтвердження.
Адвокат в своїй апеляційній скарзі посилаючись на практику Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 15.09.2023 року зазначає, що особу, яка не має водійського посвідчення неможливо позбавити права керування транспортним засобом.
Позиції сторін в суді:
Учасники судового провадження, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, однак до зали судового засідання не з'явились. Від захисника Новака А.М. до суду надійшло клопотання про розгляд апеляційної скарги за відсутності адвоката та особи, щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності.
Враховуючи викладене, керуючись вимогами ст. 268 КУпАП, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку проводити розгляд апеляційної скарги за відсутності учасників.
Висновки суду:
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків.
Статтею 294 КУпАП визначено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Як регламентують приписи ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов'язаний, зокрема, з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.
Суд, у відповідності з приписами ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Вищевказані вимоги закону суддею місцевого суду дотримані та висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
Так, частиною 2 та 4 ст.126 КУпАП встановлена відповідальність за: керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом; керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами; керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Відповідно до ч.5 ст.126 КУпАП повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п'яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Згідно вимог пункту 2.1.а ПДР України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Суд, першої інстанції на підтвердження вини ОСОБА_1 послався на:
протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 107910 від 05.08.2024 року зміст якого викладено вище, що складений у відповідності до вимог ст. 256 КУпАП;
довідкою до протоколу про адміністративне правопорушення, відповідно до якої за обліками інформаційного порталу Національної поліції та Національної автоматизовано-інформаційної системи Головного сервісного центру України ОСОБА_1 не отримувала посвідчення водія на право керування транспортним засобом;
даними відеозапису, на яких зафіксовано вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення;
постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 2742059 від 02.08.2024 відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 126 КУпАП;
Наявність постанови серії ЕНА № 2742059 від 02.08.2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП свідчить про те, що остання притягалась до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП, та в подальшому повторно протягом року вчинила порушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП, за що відповідальність передбачена ч.5 ст. 126 КУпАП.
Приймаючи до уваги встановлені обставини справи, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному їх дослідженні в сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, апеляційний суд визнає зібрані докази у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 належними, допустимими та такими, що відповідають вимогам статті 251 КУпАП.
Таким чином, висновок викладений у постанові суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчинені правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, та підтверджений наявними в матеріалах справи доказами.
Сам факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 сторона захисту не заперечує.
Щодо твердження апелянта про відсутність в матеріалах справи доказів повторності, суд апеляційної інстанції зазначає наступне .
Ознакою складу частини 5 ст. 126 КУпАП є повторне протягом року вчинення порушень, передбачених саме частинами другою - четвертою цієї статті.
Матеріалами справи встановлено, що 02 серпня 2024 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст. 126 КУпАП України. Вказану постанову було оскаржено стороною захисту, однак рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 22 серпня 2025 року у задоволені позову відмовлено. 05 серпня 2024 року щодо ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.5 ст. 126 КУпАП.
Виходячи з наведеного, апеляційний суд зауважує, що поза розумним сумнівом, в діях ОСОБА_1 наявний склад інкримінованого їй адміністративного правопорушення, а така процесуальна позиція сторони захисту, з урахуванням усіх доказів, що долучені до матеріалів цієї справи, розцінюється судом як обраний спосіб захисту та уникнення адміністративної відповідальності за скоєне правопорушення.
Тобто, наявність не скасованої постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА № 2742059 від 02.08.2024 за ч.2 ст.126 КУпАП свідчить про те, що суд першої інстанції вірно дійшов висновку, що ОСОБА_1 вчинила повторно протягом року правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП, тобто визнав останню винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП.
За таких обставин, стороною захисту не надано доказів, які спростовують правильність висновків суду першої інстанції, не містять їх і матеріали справи.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з твердженням сторони захисту, щодо неможливості позбавлення права керування транспортним засобом,особу, яка не має водійського посвідчення та зазначає наступне.
Адміністративне стягнення щодо ОСОБА_1 накладено судом у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП, з врахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступені його вини.
Водночас, відсутність у ОСОБА_1 посвідчення водія не виключає можливість застосування до неї такого стягнення як позбавлення права керування транспортними засобами, вказана позиція висловлена у постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 04.09.2023 року у справі № 702/301/20).
Крім того, норми чинного КУпАП не встановлюють будь-яких обмежень щодо накладення стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, коли воно передбачене у санкції статті КУпАП, особам, які на момент вчинення адміністративного правопорушення не мали права керування транспортними засобами.
При цьому санкція ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачає адміністративне стягнення у виді накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п'яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого. Дискреційні повноваження суду згідно з цією нормою поширюються виключно на визначення строку позбавлення права керування та вилучення транспортного засобу.
Згідно з усталеною практикою Верховного Суду, правова природа адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами не зводиться виключно до вилучення посвідчення водія та не вичерпується такою дією, а застосовується на певний період, тривалість якого визначається судом відповідно до санкції відповідної частини статті КУпАП, і полягає у забороні керування транспортними засобами.
Позбавлення права керування транспортними засобами має відповідати загальній меті будь-якого стягнення, передбаченій ст. 23 КУпАП.
За таких обставин, викладені в апеляційній скарзі доводи про неможливість накладення на адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами є безпідставними.
Таким чином, переконливих доводів, які б вказували на істотні порушення, які могли б вплинути на правильність, і обґрунтованість постановленого по справі судового рішення, які є безумовною підставою для його скасування, та які б спростовували висновки суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.126 КУпАП, апеляційний суд не вбачає.
Враховуючи вищевикладене, відсутні підстави для скасування постанови судді.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу адвоката Новака Артура Михайловича - залишити без задоволення.
Постанову судді Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28 серпня 2024 року, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя: