Справа № 175/15285/25
Провадження № 1-кс/175/1473/25
про арешт майна
08 жовтня 2025 року селище Слобожанське
Слідчий суддя Дніпровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні №12025052390001285 від 04.10.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України,
06.10.2025 старший слідчий ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт: автомата АК-74 № НОМЕР_1 ; предметів зовні схожих на патрони калібру 5.45 в кількості 71 шт.; 3 порожні магазини від автомату; предмет зовні схожий на гільзу калібру 5.45 в кількості 3 шт., яке належить військовій частині НОМЕР_2 , шляхом заборони користування вказаним майном та його відчуження у будь-який спосіб.
Клопотання обґрунтовано тим, що СВ Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025052390001285 за підозрою вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України.
04.10.2025 проведено огляд місця події, в ході якого виявлено та вилучено: автомат АК-74 № НОМЕР_1 , який належить в/ч НОМЕР_2 ; предмет, зовні схожий на патрони калібру 5.45 в кількості 71 шт.; 3 порожні магазину від автомату; предмет, зовні схожий на гільзу калібру 5.45 в кількості 3 шт.
04.10.2025 постановою слідчого тимчасово вилучені речі визнано речовими доказами.
Старший слідчий ОСОБА_3 у клопотанні просить арештувати вилучене майно, посилаючись на те, що воно є речовими доказами у кримінальному провадженні та відповідає критеріям, передбаченим ст.98 КПК України.
Старший слідчий ОСОБА_3 та прокурор ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилися, прокурором надана заява про розгляд клопотання у його відсутності.
Командиром в/ч НОМЕР_2 ОСОБА_6 надана заява про розгляд клопотання у відсутності представника військової частини.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає, що воно підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Під час розгляду клопотання встановлено, що слідчими СВ Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025052390001285 від 04.10.2025 за ч. 4 ст. 296 КК України.
04.10.2025 було проведено огляд місця події біля зупинки громадського транспорту по вул. Космонавтів у с. Шостаківка Краматорського району Донецької області в ході якого вилучено автомат, патрони та стріляні гільзи, на які планується накладення арешту.
Постановою слідчого від 04.10.2025 вилучене майно визнано речовими доказами.
У клопотанні старший слідчий зазначає, що майно вилучене під час огляду місця події відповідає вимогам ст.98 КПК України та є речовими доказами, які мають значення для подальшого досудового розслідування, у зв'язку з чим виникла необхідність у застосуванні запобіжного заходу - арешту.
Розглядаючи клопотання слідчого, слідчий суддя враховує, що за змістом частини першої статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (частина 3 статті 170 КПК України).
Так, за приписами статті 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
При цьому згідно статті 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження, до яких у тому числі належить арешт майна, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Статтею 173 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу), розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна (частина четверта статті 170 КПК України).
Відповідно до частини 11 статті 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Слідчий суддя вважає доведеним, що був вчинений злочин і тимчасово вилучені речі зберегли на собі сліди злочину або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто відповідають критеріям, визначеним статтею 98 КПК України.
У той же час існує загроза втрати цих речових доказів у разі не накладення на них арешту.
Отже, матеріали клопотання доводять наявність правових підстав для накладення арешту на вищезазначені речі.
На переконання слідчого судді, на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права володільців зазначеного майна, оскільки воно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, арештом цих речей не будуть порушені чи суттєво обмежені чиї-небудь права, а тому клопотання підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 170-173, 309 КПК України, -
Клопотання старшого слідчого ОСОБА_3 про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на наступне майно: автомат АК-74 № НОМЕР_1 , який належить в/ч НОМЕР_2 ; предмети зовні схожі на патрони калібру 5.45 в кількості 71 шт.; 3 порожні магазини від автомату; предмет зовні схожий на гільзу калібру 5.45 в кількості 3 шт..
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Ухвала про арешт майна або відмову у ньому може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1