17 листопада 2025 року
м. Київ
справа №640/24640/20
адміністративне провадження №К/990/36866/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Тацій Л.В.,
суддів: Рибачука А.І., Стеценка С.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід суддів: Тацій Л. В., Рибачука А. І. від участі у розгляді справи № 640/24640/20 за позовом ОСОБА_1 до Пірнівської сільської ради Вишгородського району Київської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Головне управління Держгеокадастру у Київській області, про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Пірнівської сільської ради Вишгородського району Київської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Головне управління Держгеокадастру у Київській області, в якому просив визнати протиправними та скасувати Генеральний план села Пірнове Вишгородського району Київської області, розроблений у 2014-2017 роках ТОВ "Центр архітектурного планування та ландшафтного дизайну", а також рішення Пірнівської сільської ради Вишгородського району Київської області № 477-45-VI від 16.10.2015 та №100-13-VII від 15.03.2017 в їх частині про затвердження цього генерального плану.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.05.2021 закрито провадження у справі №640/24640/20 в частині визнання протиправним та скасування Генерального плану села Пірнове Вишгородського району Київської області, розробленого у 2014-2017 роках ТОВ "Центр архітектурного планування та ландшафтного дизайну".
Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 25.05.2021, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.08.2021, відмовив у задоволенні позовних вимог.
Постановою від 31.08.2021 Шостий апеляційний адміністративний суд скасував ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.05.2021 про закриття провадження в справі в частині вимог про визнання протиправним та скасування Генерального плану села Пірнове Вишгородського району Київської області, розробленого у 2014-2017 роках ТОВ "Центр архітектурного планування та ландшафтного дизайну", справу направив до Окружного адміністративного суду міста Києва для продовження розгляду в цій частині вимог.
Постановою Верховного Суду від 15.06.2022 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.05.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.08.2021 скасовано, а справу направлено на новий розгляд.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.11.2022 зазначений адміністративний позов в частині вимоги про визнання протиправним та скасування Генерального плану села Пірнове Вишгородського району Київської області, розробленого у 2014 році ТОВ "Центр архітектурного планування та ландшафтного дизайну" та рішення Пірнівської сільської ради Вишгородського району Київської області № 477-45-VI від 16.10.2015 залишено без розгляду у зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до адміністративного суду.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.02.2023 ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.11.2022 скасовано та направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
На виконання вимог Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" цю справу передано до Київського окружного адміністративного суду.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 13.01.2025 позов ОСОБА_1 задоволено повністю.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.08.2025 рішення Київського окружного адміністративного суду від 13.01.2025 скасовано. Ухвалено нове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправними та нечинними рішення Пірнівської сільської ради Вишгородського району Київської області № 477-45-VI від 16.10.2015 та №100-13-VII від 15.03.2017 про затвердження Генерального плану села Пірнове Вишгородського району Київської області, розробленого у 2014-2017 роках ТОВ "Центр архітектурного планування та ландшафтного дизайну". Зобов'язано Пірнівську сільську раду Вишгородського району Київської області невідкладно, після набрання рішенням законної сили, опублікувати резолютивну частину рішення суду у виданні, в якому було або мало бути офіційно оприлюднено рішення Пірнівської сільської ради Вишгородського району Київської області № 477-45-VI від 16.10.2015 та №100-13-VII від 15.03.2017 про затвердження Генерального плану села Пірнове Вишгородського району Київської області, розробленого у 2014-2017 роках ТОВ "Центр архітектурного планування та ландшафтного дизайну". У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Верховного Суду від 24.09.2025 касаційну скаргу Пірнівської сільської ради Вишгородського району Київської області залишено без руху.
Ухвалою Верховного Суду від 27.10.2025 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Пірнівської сільської ради Вишгородського району Київської області на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.08.2025 у справі №640/24640/20.
12.11.2025 до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 , у якій позивачем заявлено відвід від участі у розгляді справи № 640/24640/20 (провадження № К/990/36866/25) суддям Тацій Л. В., Рибачуку А. І.
В обґрунтування заявленого відводу ОСОБА_1 , посилаючись на пункт 4 частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), зазначає, що Верховний Суд, до складу якого входили судді Рибачук А. І. і Тацій Л. В. вже розглядав справу № 826/13653/15 за позовом ОСОБА_1 . У цій справі (№ 826/13653/15) постановою Верховного Суду від 17.10.2019 скасовані рішення судів попередніх інстанцій та закрито провадження.
ОСОБА_1 не згоден з постановою Верховного Суду у справі № 826/13653/15, вважає, що дії суддів щодо зміни юрисдикції були свідомо спрямовані на закриття справи, у якій в судовому порядку були встановлені протиправні дії і бездіяльність відповідачів, зокрема, Пірнівської сільської ради, що також є відповідачем у справі № 640/24640/20.
Крім того, позивач не погоджується із тим, що Верховним Судом відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Пірнівської сільської ради у справі № 640/24640/20, позаяк, на переконання ОСОБА_1 , касаційна скарга оформлена без дотримання вимог статті 330 КАС України, а саме: у касаційній скарзі зазначено суд, до якого вона подається - «Верховний суд у складі суддів Касаційного адміністративного суду», тому така касаційна скарга не може вважатись поданою до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Також позивач зазначив про існування висновку Громадської ради доброчесності від 23.01.2019 відносно судді Тацій Л. В., як кандидата на посаду судді Верховного Суду.
Чеботарьов О. Г. вказує у заяві про відвід суддів, що вищенаведені факти у своїй сукупності викликають у нього сумнів у неупередженості та об'єктивності суддів Тацій Л. В. та Рибачука А. І. щодо подальшого розгляду справи № 640/24640/20 відповідно до вимог і завдань адміністративного провадження.
З огляду на зазначене, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частин першої - третьої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Керуючись частиною першою статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
Щодо покликань заявника на наявність підстав для відводу суддів, передбачених пунктом 4 частини першої статті 36 КАС України, Верховний Суд зазначає, що згідно з частиною четвертою цієї ж статті незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Доводи ж заявника фактично ґрунтуються на наявності раніше ухваленого цими ж суддями судового рішення та висловленої ними правової позиції, що у розумінні вищезазначених норм не може зумовлювати підстав для відводу.
Так само, доводи про неврахування Судом при вирішенні питання про відкриття касаційного провадження неточностей у назві суду, якому адресовано касаційну скаргу, також колегія суддів вважає безпідставними, через те, що на цій стадії (вирішення питання про відкриття касаційного провадження), Верховний Суд перевіряє відповідність нормам КАС України касаційної скарги та наявність, визначених процесуальним законом, підстав для перегляду судових рішень у касаційному порядку. Вказівка у касаційній скарзі на те, що вона подається до «Верховного суду у складі суддів Касаційного адміністративного суду» не була визнана перешкодою для вирішення питання про відкриття провадження за цією касаційною скаргою, а доводи заявника в цій частині також зводяться фактично до непогодження із судовим рішенням.
Інших обставин, які могли б свідчити про наявність підстав для відводу суддів, передбачених пунктом 4 частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України, заявник не наводить.
Суд звертає увагу, що за приписами пункту 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006 (Схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 №2006/23) об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи також в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Європейський суд з прав людини, аналізуючи об'єктивний критерій безсторонності судді, у пункті 43 рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland; заява №33958/96) та згодом з посиланням на цю справу у пункті 50 рішення від 09.11.2006 у справі «Білуха проти України» (заява №33949/02) відзначав, що особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
Наведені ж заявником доводи, на думку Суду, не вказують на наявність обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви у неупередженості або необ'єктивності суддів Тацій Л. В., Рибачука А. І., а жодні докази, які б містили належні, достатні, допустимі та достовірні дані щодо порушення гарантій неупередженості вказаними суддями як з погляду суб'єктивного, так і з погляду об'єктивного критерію, яким керується ЄСПЛ, - відсутні.
Посилання у заяві на наявність висновку Громадської ради доброчесності, складеного у процедурі конкурсу до Верховного Суду, не може бути визнана обґрунтованою підставою для висловлення недовіри судді чи будь-якого іншого сумніву учасника процесу, адже такому висновку надана оцінка компетентним органом саме під час проходження конкурсних процедур.
З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що наведені заявником доводи не можуть бути підставою для відводу суддів відповідно до приписів статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України.
Тому, Суд визнає заяву про відвід суддів необґрунтованою, у зв'язку з чим, порушене заявником питання про відвід підлягає розгляду суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначений у порядку, встановленому процесуальним законом.
Керуючись статтями 36, 39, 40, 236, Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
Визнати заяву ОСОБА_1 про відвід суддів: Тацій Л. В., Рибачука А. І. від участі у розгляді справи № 640/24640/20 необґрунтованою.
Передати заяву ОСОБА_1 про відвід суддів: Тацій Л. В., Рибачука А. І. від участі у розгляді справи № 640/24640/20 до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає цю справу, в порядку, передбаченому КАС України, для вирішення питання про відвід.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя - доповідач Л. В. Тацій
Судді А. І. Рибачук
С. Г. Стеценко