12 листопада 2025 року
м. Київ
справа № 380/8405/24
адміністративне провадження № К/990/27260/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білоуса О.В.,
суддів - Блажівської Н.Є., Желтобрюх І.Л.,
за участю секретаря судового засідання Носенко Л.О.,
представника позивача Михальчишин Н.Л.,
представника відповідача Качмарик Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року (головуючий суддя Сподарик Н.І.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2025 року (головуючий суддя Кузьмич С.М., судді Курилець А.Р., Микула О.І.) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр Проект» до Головного управління ДПС у Львівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Секретаріат Фінансової Реструктуризації про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,
У квітні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Центр Проект» (далі - ТОВ «Центр Проект») звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (далі - ГУ ДПС у Львівській області), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Секретаріат Фінансової Реструктуризації, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 19 березня 2024 року: №11207/13-01-07-01, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств, який сплачують інші платники у розмірі 126195602 грн та №11209/13-01-07-01, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 7481706 грн (у тому числі за податковими та/або іншими зобов'язаннями - 5985365 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 1496341 грн.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2025 року, адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано оскаржувані податкові повідомлення-рішення. Стягнуто з ГУ ДПС у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача судовий збір у сумі 30280 грн.
Не погодившись з ухваленими у справі судовими рішеннями першої та апеляційної інстанцій, ГУ ДПС у Львівській області звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою.
У касаційній скарзі відповідач посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 9 липня 2025 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2025 року. Витребувано з Львівського окружного адміністративного суду справу.
Підставами для відкриття касаційного провадження у справі є оскарження судового рішення, зазначеного у частині першій статті 328 КАС України, з посиланням у касаційній скарзі на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права та на те, що у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права (пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України), а також з підстав, передбачених пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС України.
Відповідач в обґрунтування оскарження рішень судів попередніх інстанцій з підстав передбачених пунктом 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) посилається на те, що судом встановлено обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частина друга статті 353 КАС України).
Так, скаржник зазначає, що судами попередніх інстанцій застосовано правовий висновок Верховного Суду викладений у постанові від 9 липня 2019 року у справі №820/9119/15, який полягав саме в наданні оцінки правильності визначення в податковому обліку доходів від торгівлі та переоцінки іноземної валюти, зокрема і сформованих спеціальних резервів в іноземній валюті та дотримання вимог пункту 153.5 статті 153 ПК України (в редакції на час спірних правовідносин).
На думку контролюючого органу, такий правовий висновок не підлягає застосуванню у цій справі, оскільки у даних справах є різні, неспівставні фактичні обставини, застосовано різні норми матеріального права, а питання щодо оподаткування операцій з відступлення права вимоги, тобто продажу права вимоги яке розглядається як різновид продажу товарів проведеною перевіркою під сумнів не ставилось.
Судами першої та апеляційної інстанцій застосовано і правовий висновок Верховного Суду викладений у постанові від 10 жовтня 2023 року у справі №480/7472/21, який полягав саме в наданні оцінки правомірності зменшення платником податків фінансового результату до оподаткування на суму списаної дебіторської заборгованості, де платником взагалі не створювався резерв сумнівних боргів та очікуваних кредитних збитків, а дебіторська заборгованість була не грошовою, а товарною.
Такий правовий висновок також не підлягає застосуванню у даній справі, так як спірні правовідносини у даній справі не є тотожними та подібними, так як в даній справі позивачем було створено резерв сумнівних боргів, а доказів щодо того, що списана позивачем поточна дебіторська заборгованість, яка є фінансовим активом була призначена для продажу - не надано.
Щодо підстав оскарження рішень судів попередніх інстанцій на підставі пункту 3 частини четвертої 4 статті 328 КАС України (якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, зокрема в частині застосування платником податків процедури фінансової реструктуризації (заниження різниць).
У даній справі спірними також є правовідносини, що виникли між контролюючим органом та платником податків є застосування останнім процедури фінансової реструктуризації, визначеної Законом України від 14 червня 2016 року №1414-VIII «Про фінансову реструктуризацію» (далі - Закон № 1414-VIII).
Відповідач вважає, що судами попередніх судових інстанції неправильно застосовано норми Закону №1414-VIII в їх поєднанні із нормами пункту 39 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідні положення", пункту 46 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідні положення, підпунктів 14.1.36 та 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України).
Так, позивачем з метою реструктуризації зобов'язань та/або господарської діяльності було ініційовано добровільну процедуру фінансової реструктуризації відповідно до Закону №1414-VIII, шляхом звернення 10 листопада 2020 року до Секретаріату фінансової реструктуризації із заявою про фінансову реструктуризацію підтриману Згодою Залучених Кредиторів.
За результатами розгляду поданої Заяви Секретаріатом 10 листопада 2020 року було прийнято рішення у формі Повідомлення - розпочати проведення добровільної процедури фінансової реструктуризації з метою реструктуризації зобов'язань та/або господарської діяльності від дати повідомлення щодо наступної юридичної особи Боржника: ТОВ «Центр Проект».
Згідно із додатком до вищевказаного Повідомлення Залученим Кредитором (непов'язана особа з Боржником) зазначено ТОВ «Фінансова компанія «Морган кепітал".
Згодом позивачем було скеровано до Секретаріату фінансової реструктуризації повідомлення про внесення змін і доповнень до переліку Залучених Кредиторів.
Згідно із додатком до вищевказаного повідомлення Залученими Кредиторами було зазначено і пов'язаних осіб ТОВ «Центр Проект», зокрема: 1. ДК АРДЕН ПЛС. Не є резидентом України. Реєстраційний номер 002653V (ФЕРСТ НЕЙМЗ ХАУЗ ВІКТОРІЯ РОУД ДУГЛАС ІМ 2 4 DF ОСТРІВ МЕН); 2. ДЕГРЕСС ХОЛДІНГ ЛІМІТЕД. Не є резидентом України. Реєстраційний номер № 215779 (1090,Кіпр, Нікосія, Продрому і Деметракопулу, 2, офіс 5); 3. ЄВРОТЕК ГРУП ПЛС. Не є резидентом України. Реєстраційний номер 002654V (ФЕРСТ НЕЙМЗ ХАУЗ ВІКТОРІЯ РОУД ДУГЛАС ІМ 2 4 DF ОСТРІВ МЕН).
Умови та порядок проведення процедури добровільної фінансової реструктуризації боржника із вжиттям заходів визначено Законом №1414-VIII.
Згідно приписів вказаного закону, Спостережна рада не наділена повноваженнями щодо оцінки правомірності ініціювання та застосування боржником процедури фінансової реструктуризації, а також Секретаріат не бере безпосередньої участі в переговорах щодо реструктуризації між боржником і залученими кредиторами.
Право ініціювання проведення процедури фінансової реструктуризації належить боржникові шляхом подання письмової заяви про реструктуризацію до Секретаріату за умови відсутності щодо нього відкритого провадження у справі про банкрутство або відкритої процедури превентивної реструктуризації (стаття 16 Закону №1414-VIII).
Статтею 25 Закону №1414-VIII встановлено порядок розроблення плану реструктуризації, вимоги до нього, порядок його затвердження та зокрема визначено, що умови затвердженого плану реструктуризації є обов'язковими для всіх залучених кредиторів, включаючи кредиторів, які не брали участі в голосуванні або голосували проти затвердження плану реструктуризації, та мають переважну силу над положеннями будь-яких договорів, укладених між залученими кредиторами та боржником, поручителями та/або майновими поручителями боржника (у разі їх включення до плану реструктуризації), вимоги за якими були включені до плану реструктуризації.
Затверджений план реструктуризації не потребує додаткового погодження органом стягнення.
Процедура фінансової реструктуризації вважається завершеною з моменту настання будь-якої з подій зазначеної у статті 27 Закону №1414-VIII.
Можливості безпосередньої участі контролюючого органу в процедурі добровільної фінансової реструктуризації платника податків, а також можливості впливу на правомірність ініціювання боржником такої процедури Закон №1414-VIII - не надає.
Так, у розпочатій процедурі фінансової реструктуризації рішенням Зборів Залучених Кредиторів від 23 грудня 2020 року було затверджено План реструктуризації по процедурі від 10 листопада 2020 року №2020/0041/ФР фінансової реструктуризації ТОВ «Центр Проект», який є підставою з моменту його підписання, відповідно до Закону №1414-VIII, завершення процедури фінансової реструктуризації.
Пунктом 5 Плану реструктуризації було визначено прощення боргу Залученим Кредиторам та зумовлювало укладення шляхом підписання між Боржником і кожним окремо Залученим кредитором договору про прощення боргу протягом 3 (трьох) днів з моменту Затвердження цього Плану реструктуризації.
Прощення частини боргу здійснюється відповідно до статті 605 Цивільного кодексу України та є наслідком припинення у вказаній частині зобов'язань.
Пунктом 4.1 Плану реструктуризації по процедурі від 10 листопада 2020 року №2020/0041/ФР фінансової реструктуризації ТОВ «Центр Проект» (Погашення частини боргу шляхом сплати за рахунок коштів від продажу/поставки майна боржника), що затверджений Рішенням Зборів Залучених кредиторів від 23 грудня 2020 року передбачено, що грошові вимоги ТОВ «ФК «Морган кепітал» до Боржника в частині повернення частини позики за договором фінансового кредиту від 12 серпня 2020 року № 67-ФК погашаються сплатою боргу за рахунок коштів від продажу предметів іпотеки, за ціною визначеною Сторонами, але не нижче зазначеної в цьому пункті Плану реструктуризації: Боржник зобов'язаний в строк до 31 грудня 2022 року здійснити добровільний продаж предметів іпотеки будь-якій особі - покупцю, яка виявить таке бажання, за погодженням з іпотекодержателем.
Відповідно до визначених умов пункту 4.1 Плану реструктуризації позивачем було укладено договори продажу предметів іпотеки.
Застосування процедури фінансової реструктуризації в податковому обліку має для платника податків певні преференції.
Зокрема, статтею 28 Закону №1414-VIII встановлено, що особливості оподаткування окремих операцій, пов'язаних з проведенням процедури фінансової реструктуризації згідно з цим Законом, встановлюються Податковим кодексом України.
Так, до Боржника, як платника податку на прибуток застосовуються до даних операції положення пункту 39 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідні положення ПК України, зокрема: на період дії закону щодо фінансової реструктуризації платник податку на прибуток підприємств: 1) зменшує фінансовий результат до оподаткування на суму доходів, визнаних ним відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності внаслідок списання йому податкового боргу, анулювання (прощення) та/або розстрочення (відстрочення) його зобов'язань відповідно до положень пункту 37 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК та Закону щодо фінансової реструктуризації.
Також, відповідно до пункту 46 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції платників податку - боржника з постачання товарів для цілей погашення заборгованості боржника перед кредиторами відповідно до плану реструктуризації, підписаного згідно із Законом України «Про фінансову реструктуризацію». Під час здійснення операцій з постачання товарів, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість згідно з цим пунктом, до платника податку - боржника не застосовується норми пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 ПК України щодо нарахування податкових зобов'язань або коригування раніше нарахованих податкових зобов'язань та/або сум податку, віднесених до податкового кредиту у зв'язку з таким постачанням.
Таким чином із врахуванням наведеного позивач скористався нормами як пункту 39 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідні положення ПК України так і пункту 46 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідні положення ПК України.
Податковий орган вважає, що Верховним Судом у спірних правовідносинах має бути сформований правовий висновок (підстава оскарження пункту 3 частини четвертої 4 статті 328 КАС України) щодо неможливості застосування платником податків процедури добровільної фінансової реструктуризації згідно норм Закону №1414-VIII, наслідком якої є право застосувати платником податків податкові преференції згідно пункту 39 підрозділу 4 та пункту 46 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідні положення ПК України, за умови, що зібрані в сукупності у справі докази свідчать про умисне («штучне») створення критичного фінансового стану підприємства.
ТОВ «Центр Проект», скориставшись своїм правом надало до суду відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на встановлені обставини та висновки оскаржуваних судових рішень зазначило, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просило відмовити у задоволенні касаційної скарги, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.
Зокрема позивач вважає необґрунтованими доводи скаржника стосовно відсутності доказів того, що дебіторська заборгованість, яку ТОВ «Центр Проект» було продано ТОВ «Фінансова компанія «Морган кепітал» відноситься до заборгованості, призначеної для продажу. В матеріалах справи наявні договори купівлі-продажу дебіторської заборгованості, що також не заперечується відповідачем.
Сам факт продажу дебіторської заборгованості є доказом того, що дебіторська заборгованість призначалась для продажу.
ТОВ «Центр Проект» вважає, що суди попередніх інстанцій, з посиланням на НП(с)БО 10 дійшли правильного висновку, що у відповідності до пункту 11 НП (с) БО 10 виключення саме безнадійної дебіторської заборгованості з активів здійснюється з одночасним зменшенням величини резерву сумнівних боргів».
Також судами попередніх інстанцій встановлено, що «під час передання/продажу права вимоги (дебіторської заборгованості) визнавалися доходи й витрати від операції з реалізації такої заборгованості. Витрати відображено на субрахунку 949 (Дт949 Кт377 на суми прав вимог за основним договором відповідно до пункту 1.3 договорів купівлі-продажу прав вимог). В подальшому, після отримання коштів від покупця, відображено доходи на субрахунку 712 (Дт 377 Кт 712 на суми отриманих коштів за договорами купівлі-продажу прав вимог), що відповідає застосуванню плану рахунків бухгалтерського обліку».
Податковим органом жодним чином не заперечувалась правильність бухгалтерського обліку господарської операції продажу права вимоги (дебіторської заборгованості).
Визнаючи факт продажу дебіторської заборгованості, податковий орган одночасно вказує, що відсутні докази того, що дебіторська заборгованість призначена для продажу, що є суперечливим.
Також відповідач ані під час перевірки, ані під час розгляду справи жодним чином не вказав в який спосіб (якими первинними документами чи бухгалтерським обліком) на його думку має відображатись дебіторська заборгованість призначена для продажу.
ТОВ «Центр Проект» у позовній заяві наголошувало, що «дебіторська заборгованість, яка обліковувалась ТОВ «Центр Проект» по боржниках ПП «ФАРАОН» та ТОВ «Євротек» призначена для продажу якої з ТОВ «ФК Морган кепітал» було укладено договори купівлі-продажу права вимоги.
Відтак, резерв сумнівних боргів для такої дебіторської заборгованості не створювався, така заборгованість не була визнана безнадійною і не підлягала списанню за рахунок резерву сумнівних боргів. Операції з купівлі-продажу права вимог не вплинули на зміну величини резерву сумнівних боргів, який був створений ТзОВ «Центр Проект».
З огляду на зазначене у спірних правовідносинах не підлягає застосуванню підпункт 139.2.1 пункту 139.2 статті 139 ПК України.
Щодо твердження відповідача у даній справі спірними також є правовідносини, що виникли між контролюючим органом та платником податків є застосування останнім процедури фінансової реструктуризації, визначеної Законом № 1414-VIII.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що на виконання плану фінансової реструктуризації у ТОВ «Центр Проект» виникли правові обов'язки, а відтак ним було укладено ряд договорів. Правочини, вчинені під час проведення процедури фінансової реструктуризації, а також дії ТОВ «Центр Проект», вчинені з метою виконання плану реструктуризації, не визнавались недійсними, відтак наявні кваліфікуючі ознаки для застосування пільги в оподаткуванні, визначені пунктом 39 підрозділу 4 та пунктом 46 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідні положення ПК України.
ТОВ «Центр Проект» зауважено, що процедура фінансової реструктуризації має на меті відновити господарську діяльність боржника, а не сприяти визнанню такого боржника неплатоспроможним з подальшим визнанням банкрутом та ліквідацією.
Критичний фінансовий стан не визнається ані самим боржником, ані його кредиторами.
Пунктом 16 частини першої статті 1 Закону №1414-VIII визначено, що критичний фінансовий стан - ситуація, коли боржником визнана неспроможність своєчасно виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, незалежним експертом - ТОВ «ТЕРРА ФУТУРА» підготовлено звіт за результатами проведення аналізу фінансово-господарської діяльності ТОВ «Центр Проект». Пунктом 7.2 звіту визначено заходи щодо відновлення платоспроможності і відновлення ефективності господарської діяльності.
Органами, які здійснюють регулювання фінансовою реструктуризацією є Спостережна рада та Секретаріат.
Звертаємо увагу, що процедура фінансової реструктуризації здійснювалась у відповідності до вимог Закону №1414-VIII, а рішення (протокол) Перших Зборів Залучених Кредиторів від 20 листопада 2020 року та рішення (протокол) № 2 Зборів Залучених Кредиторів від 23 грудня 2020 року по процедурі №2020/0041/ФР від 10 листопада 2020 року, у тому числі про початок виконання затвердженого плану реструктуризації, не визнавались недійсними.
ТОВ «Центр Проект» були відсутні правові підстави невиконання затвердженого плану реструктуризації. Відтак, на думку позивача, ним правильно застосовано пункт 39 підрозділу 4 та пункт 46 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідні положення ПК України.
Справа № 380/8405/24 надійшла до Верховного Суду 25 липня 2025 року.
Заслухавши суддю-доповідача, заслухавши представників сторін, переглянувши судові рішення першої та апеляційної інстанцій в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до затвердженого плану документальних перевірок, на підставі направлень, виданих 18 січня 2024 року №328 - №336 та наказу від 8 січня 2024 року № 39-ПП, ГУ ДПС у Львівській області проведена документальна планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1 квітня 2017 року по 30 вересня 2023 року, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - за період з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2023 року, за результатами якої 14 лютого 2024 року складено Акт №5288/13-01-07-01-08/35101958 (далі - Акт перевірки).
Щодо перевірки повноти декларування ТОВ «Центр Проект» показників рядка 02 Декларацій «Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до Національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності» за період з 1 квітня 2017 року по 30 вересня 2023 року, то відповідачем встановлено заниження їх значення всього у сумі 18000000 грн, у тому числі за ІІ квартал 2020 року у сумі 18000000 грн. Списання безповоротної фінансової допомоги у червні 2020 року у сумі 18000000 грн мало відображатись в бухгалтерському обліку ТОВ «Центр Проект» за рахунок прибутку підприємства. В порушення вимог пункту 7 П(С)БО 16, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України ТОВ «Центр Проект» безпідставно віднесено до складу «Інших операційних витрат» списану безповоротну фінансову допомогу у червні 2020 року у сумі 18000000 грн, внаслідок чого позивачем занижено об'єкт оподаткування податку на прибуток за ІІ квартал 2020 року на суму 18000000 грн.
Перевіркою задекларованих платником податків та встановлених у ході проведення перевірки показників рядка 03 Декларацій «Різниці, які виникають відповідно до Податкового кодексу України» встановлено їх заниження на загальну суму 683086676,30 грн, у тому числі за ІІІ квартал 2020 року на суму 25160035,30 грн, за IV квартал 2020 року на суму 657926641 грн. Занижено показники рядка 03 «Різниці, які виникають відповідно до Податкового кодексу України» Податкової декларації з податку на прибуток на суму витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів у загальній сумі 25160035,30 грн, втому числі за ІІІ квартал 2020 року у сумі 25160035,30 грн. ТОВ «Центр Проект» внаслідок «штучного» створення критичного фінансового стану підприємства та безпідставного застосування процедури фінансової реструктуризації відповідно до Закону №1414-VIII, в порушення вимог пункту 39 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідні положення ПК України, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України, позивачем безпідставно відображено до зменшення показники рядка 03 «Різниці, які виникають відповідно до Податкового кодексу України» Податкової декларації з податку на прибуток на суму доходів від прощення зобов'язань підприємства у сумі 657926641 грн, у тому числі за IV квартал 2020 року у сумі 657926641 грн.
Перевіркою повноти декларування та своєчасності сплати податку на прибуток встановлено, що ТОВ «Центр Проект» занижено об'єкт оподаткування з податку на прибуток за період з 1 квітня 2017 року по 30 вересня 2023 року всього у сумі 701086676,30 грн, у тому числі за ІІ квартал 2020 року у сумі 18000000 грн, за ІІІ квартал 2020 року у сумі 25160035,30 грн, за IV квартал 2020 року - у сумі 657926641 грн, що призвело до заниження підприємством податку на прибуток всього у сумі 126195602 грн, у тому числі за ІІ квартал 2020 року у сумі 59017 грн, за ІІІ квартал 2020 року у сумі 1411410 грн, за IV квартал 2020 року у сумі 124725175 грн.
Перевіркою повноти та правильності визначення позивачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2022 року та з 1 серпня 2023 року по 30 вересня 2023 року встановлено їх заниження у сумі 5985365 грн, у тому числі за грудень 2020 року у сумі 3294000 грн, за лютий 2021 року у сумі 2241365 грн, за грудень 2021 року у сумі 450000 грн. Встановлено заниження задекларованих ТОВ «Центр Проект» показників у рядку 1.1 «Операції, що оподатковуються за основною ставкою, крім ввезення товарів на митну територію України» Декларацій з ПДВ у сумі 5985365 грн, у тому числі за грудень 2020 року у сумі 3294000 грн, за лютий 2021 року у сумі 2241365 грн, за грудень 2021 року - у сумі 450000 грн. Встановлено заниження податкових зобов'язань на суму ПДВ із продажу нежитлових приміщень всього у сумі 5985365 грн, у тому числі за грудень 2020 року - у сумі 3294000 грн, за лютий 2021 року у сумі 2241365 грн, за грудень 2021 року у сумі 450000 грн, завищення позивачем задекларованих показників у рядку 5 колонка А Операції, що не є об'єктом оподаткування (стаття 196 розділу V ПК України), операції з постачання послуг за межами митної території України та послуг, місце постачання яких визначено відповідно до пунктів 186.2, 186.3 статті 186 розділу V ПК України за межами митної території країни, операції, які звільнені від оподаткування (стаття 197 розділу V Кодекс, підрозділ 2 розділу ХХ Кодексу, міжнародні договори (угоди)) Декларацій з ПДВ у сумі 29926824 грн, у тому числі за грудень 2020 року у сумі 16470000 грн, за лютий 2021 року у сумі 11206824 грн, за грудень 2021 року у сумі 2250000 грн.
Також відповідачем в Акті перевірки зазначено, що перевіркою встановлено безпідставне застосування ТОВ «Центр Проект» вимог пункту 46 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України до операцій з продажу нерухомого майна на загальну суму 29926824 грн, у тому числі за грудень 2020 року на суму 16470000 грн, за лютий 2021 року на суму 11206824 грн, за грудень 2021 року на суму 2250000 грн.
Перевіркою повноти та правильності нарахування позивачем ПДВ, що підлягає сплаті до Державного бюджету України, за період з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2022 року та з 1 серпня 2023 року по 30 вересня 2023 року встановлено його заниження на загальну суму 5985365 грн, у тому числі за грудень 2020 року на суму 3294000 грн, за лютий 2021 року на суму 2241365 грн, за грудень 2021 року на суму 450000 грн.
Згідно висновків Акта перевірки встановлено порушення позивачем вимог:
пункту 39 підрозділу 4 розділу XX Перехідні положення ПК України; підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134; пункту 135.1 статті 135; пункту 137.1 статті 137; підпункту 139.2.1 пункту 139.2 статті 139 ПК України, в результаті чого позивачем за період з 1 квітня 2017 року по 30 вересня 2023 року занижено податок на прибуток, що підлягає сплаті до Державного бюджету України, на загальну суму 126195602 грн, у тому числі за II квартал 2020 року у сумі 59017 грн, за III квартал 2020 року у сумі 1411410 грн, за IV квартал 2020 року у сумі 124725175 грн;
статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пункту 200.1 статті 200 ПК України, в результаті чого занижено ПДВ, що підлягає сплаті до Державного бюджету України, на загальну суму 5985365 грн, у тому числі за грудень 2020 року на суму 3294000 грн, за лютий 2021 року на суму 2241365 грн, за грудень 2021 року на суму 450000 грн.
На підставі висновків Акта перевірки, контролюючим органом 19 березня 2024 року прийнято податкові повідомлення-рішення:
№11207/13-01-07-01, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств, який сплачують інші платники у розмірі 126195602 грн;
№11209/13-01-07-01, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 7481706 грн (у тому числі за податковими та/або іншими зобов'язаннями - 5985365 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 1496341 грн.
Не погоджуючись з прийнятими контролюючим органом 19 березня 2024 року податковими повідомленнями-рішеннями, ТОВ «Центр Проект» звернулося до суду з позовом про визнання їх протиправними та про їх скасування.
Cуд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення виходив з того, що позивачем правомірно обліковано надання безповоротної фінансової допомоги, як інші витрати операційної діяльності, та відображено на рахунку 949 «Інші витрати операційної діяльності», то безпідставними є твердження відповідача про необхідність відображення в бухгалтерському обліку ТзОВ «Центр Проект» списання безповоротної фінансової допомоги у червні 2020 року у сумі 18000000 грн за рахунок прибутку. Також суд дійшов висновку, що безпідставними є твердження відповідача, що сума витрат ТОВ «Центр Проект» від списання дебіторської заборгованості за Договорами (що є безнадійною для підприємства) понад суму резерву сумнівних боргів становить 25160035,30 грн (сума витрат від списання дебіторської заборгованості 32943166,98 грн - (мінус) сформований резерв сумнівних боргів 7783131,68 грн), оскільки дебіторська заборгованість, яку ТОВ «Центр Проект» було продано ТОВ «Фінансова компанія «Морган кепітал», відноситься до заборгованості, призначеної для продажу, для якої не створюється резерв сумнівних боргів. Щодо застосування фінансової реструктуризації (заниження різниць) то суд зазначив, що для застосування пільги платник податків повинен відповідати таким кваліфікуючим ознакам: повинен бути боржником; це повинно було відбуватися для цілей сприяння відновленню господарської діяльності боржника, який перебуває у критичному фінансовому стані, шляхом реструктуризації його грошових зобов'язань та/або його господарської діяльності відповідно до плану реструктуризації, погодженого згідно із законом фінансової реструктуризації. Суд звернув увагу на ту обставину, що на момент винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, податковий орган володів повною інформацією про господарські операції позивача, здійснені на виконання плану фінансової реструктуризації, про бухгалтерський облік як вказаних операцій, так і безповоротної фінансової допомоги, дебіторської заборгованості, що вбачається з наданих на запит відповідача відповідей, а саме: листів вих. №23/01/2024-1 від 23 січня 2024 року, №06-02/2024-1 від 6 лютого 2024 року, №07-02/2024-1 від 7 лютого 2024 року, №08-02/2024-1 від 8 лютого 2024 року, №13-02/2024-1 від 13 лютого 2024 року, № 07-02/2024-1 від 7 лютого 2024 року, №13-02/2024-1 від 13 лютого 2024 року, №14-02/2024-1 від 14 лютого 2024 року.
Зазначена позиція підтримана Восьмим апеляційним адміністративним судом, який за результатом апеляційного перегляду залишив рішення суду першої інстанції без змін.
Верховний Суд погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій, враховуючи наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює ПК України.
Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України, об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).
Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).
За приписами пункту 135.1 статті 135 ПК України базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.
Згідно пункту 137.1 статті 137 ПК України, податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу.
Пунктом 7 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 31 грудня 1999 року № 318 (далі - НП(с)БО 16 Витрати), визначено, що витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.
Витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.
Пунктом 29 НП(с)БО 16 Витрати, визначено, що до складу інших витрат включаються витрати, які виникають під час діяльності (крім фінансових витрат), але не пов'язані безпосередньо з виробництвом та/або реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг). До таких витрат належать: собівартість реалізованих фінансових інвестицій (балансова вартість та витрати, пов'язані з реалізацією фінансових інвестицій); втрати від зменшення корисності необоротних активів; втрати від безоплатної передачі необоротних активів; втрати від неопераційних курсових різниць; сума уцінки необоротних активів і фінансових інвестицій; витрати на ліквідацію необоротних активів (розбирання, демонтаж тощо); залишкова вартість ліквідованих (списаних) необоротних активів; інші витрати діяльності.
Відповідно до пункту 139.2.1 пункту 139.2 ПК України (в редакції станом на серпень 2020 року (період відображення в бухгалтерському обліку), фінансовий результат до оподаткування збільшується: на суму витрат на формування резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів) відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності; на суму витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів або понад резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів).
Згідно пункту 4 НП(с)БО 10 «Дебіторська заборгованість», безнадійна дебіторська заборгованість - поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк позовної давності; дебітори - юридичні та фізичні особи, які внаслідок минулих подій заборгували підприємству певні суми грошових коштів, їх еквівалентів або інших активів; дебіторська заборгованість - сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату; поточна дебіторська заборгованість - сума дебіторської заборгованості, яка виникає в ході нормального операційного циклу або буде погашена протягом дванадцяти місяців з дати балансу; сумнівний борг - поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує невпевненість її погашення боржником; чиста реалізаційна вартість дебіторської заборгованості - сума поточної дебіторської заборгованості за вирахуванням резерву сумнівних боргів.
Пунктом 7 НП (с) БО 10 «Дебіторська заборгованість» визначено, що поточна дебіторська заборгованість, яка є фінансовим активом (крім придбаної заборгованості та заборгованості, призначеної для продажу), включається до підсумку балансу за чистою реалізаційною вартістю. Для визначення чистої реалізаційної вартості на дату балансу обчислюється величина резерву сумнівних боргів.
Відповідно до пункту 8 НП(с)БО 10 «Дебіторська заборгованість», величина резерву сумнівних боргів визначається за одним із методів: застосування абсолютної суми сумнівної заборгованості; застосування коефіцієнта сумнівності.
За методом застосування абсолютної суми сумнівної заборгованості величина резерву визначається на підставі аналізу платоспроможності окремих дебіторів.
За методом застосування коефіцієнта сумнівності величина резерву розраховується множенням суми залишку дебіторської заборгованості на початок періоду на коефіцієнт сумнівності.
Визначена на основі класифікації дебіторської заборгованості величина сумнівних боргів на дату балансу становить залишок резерву сумнівних боргів на ту саму дату.
Залишок резерву сумнівних боргів на дату балансу не може бути більшим, ніж сума дебіторської заборгованості на ту саму дату.
Пунктом 10 НП (с) БО 10 визначено, що нарахування суми резерву сумнівних боргів за звітний період відображається у звіті про фінансові результати у складі інших операційних витрат.
Пунктом 11 НП (с) БО 10 визначено, що виключення безнадійної дебіторської заборгованості з активів здійснюється з одночасним зменшенням величини резерву сумнівних боргів. У разі недостатності суми нарахованого резерву сумнівних боргів безнадійна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги списується з активів на інші операційні витрати. Сума відшкодування раніше списаної безнадійної дебіторської заборгованості включається до складу інших операційних доходів.
Поточна дебіторська заборгованість, щодо якої створення резерву сумнівних боргів не передбачено, у разі визнання її безнадійною списується з балансу з відображенням у складі інших операційних витрат.
Відповідно до статті 185 ПК України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.
Згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.
За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб'єкти підприємницької діяльності (підрядники та субпідрядники) можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.
За приписами пункту 188.1 статті 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення; електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.
До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних від простроченої суми та інфляційні витрати, відшкодування шкоди, у тому числі відшкодування упущеної вигоди за рішеннями міжнародних комерційних та інвестиційних арбітражів або іноземних судів, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань.
До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.
У випадках, передбачених статтею 189 цього Кодексу, база оподаткування визначається з урахуванням положень статті 189 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 200.1 статті 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 року №291 (далі План рахунків №291), на рахунку 94 «Інші витрати операційної діяльності» ведеться облік витрат операційної діяльності підприємства, крім витрат, які відображаються на рахунках 90 «Собівартість реалізації», 91 «Загальновиробничі витрати», 92 «Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут».
Один із субрахунків рахунку 94 «Інші витрати операційної діяльності» - 949 «Інші витрати операційної діяльності» За дебетом рахунку відображається сума визнаних витрат, за кредитом - списання на рахунок 79 «Фінансові результати». На субрахунку 949 «Інші витрати операційної діяльності» узагальнюється інформація про такі витрати операційної діяльності, які не знайшли відображення на інших субрахунках рахунку 94 «Інші витрати операційної діяльності», зокрема витрати житлово-комунальних і обслуговуючих господарств, дитячих дошкільних закладів, будинків відпочинку, санаторіїв та інших закладів оздоровчого та культурного призначення, виплати за невідпрацьований час, що не підлягають накопиченню тощо. Рахунок 94 «Інші витрати операційної діяльності» кореспондує за дебетом з кредитом в тому числі рахунку 37 «Розрахунки з різними дебіторами». На рахунку 37 «Розрахунки з різними дебіторами» ведеться облік розрахунків за поточною дебіторською заборгованістю з різними дебіторами за авансами виданими, нарахованими доходами, за претензіями, за відшкодуванням завданих збитків, за позиками членів кредитних спілок та за іншими операціями. Рахунок 37 «Розрахунки з різними дебіторами» має в т.ч. такий субрахунок 377 «Розрахунки з іншими дебіторами». За дебетом рахунку 37 «Розрахунки з різними дебіторами» відображається виникнення дебіторської заборгованості, за кредитом - її погашення чи списання. На субрахунку 377 «Розрахунки з іншими дебіторами» ведеться облік розрахунків за іншими операціями, облік яких не відображається на інших субрахунках рахунку 37 «Розрахунки з різними дебіторами», зокрема розрахунки за операціями, пов'язаними із здійсненням спільної діяльності (без створення юридичної особи), усі види розрахунків з працівниками (крім розрахунків за виплатами працівникам та з підзвітними особами), інші розрахунки.
Аналітичний облік ведеться за кожним дебітором, за видами заборгованості термінами її виникнення й погашення.
Рахунок 37 «Розрахунки з різними дебіторами» кореспондує за дебетом з кредитом в тому числі рахунку 71 «Інший операційний дохід». За кредитом з дебетом в тому числі рахунку 94 «Інші витрати операційної діяльності». На рахунку 71 «Інший операційний дохід» ведеться узагальнення інформації про інші доходи від операційної діяльності підприємства у звітному періоді, крім доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг). До інших операційних доходів відносяться: доходи від реалізації іноземної валюти; доходи від реалізації інших оборотних активів (крім фінансових інвестицій); доходи від операційної оренди активів; доходи від операційної курсової різниці за операціями в іноземній валюті; суми штрафів, пені, неустойок та інших санкцій за порушення господарських договорів, які визнані боржником або щодо яких одержані рішення суду, господарського суду про їх стягнення; доходи від списання кредиторської заборгованості, щодо якої минув строк позовної давності; відшкодування раніше списаних активів (надходження боргів, списаних як безнадійні); суми одержаних безоплатно оборотних активів та субсидій; інші доходи від операційної діяльності.
За кредитом рахунку 71 «Інший операційний дохід» відображається збільшення (одержання) доходу, за дебетом - суми непрямих податків (податку на додану вартість, акцизного податку та інших зборів (обов'язкових платежів)) та списання в порядку закриття на рахунок 79 «Фінансові результати». Рахунок 71 «Інший операційний дохід» має в тому числі такий субрахунок: 712 «Дохід від реалізації інших оборотних активів». На субрахунку 712 «Дохід від реалізації інших оборотних активів» узагальнюється інформація про доходи від реалізації оборотних активів (виробничих запасів, малоцінних та швидкозношуваних предметів тощо), а також необоротних активів та груп вибуття, утримуваних для продажу. Рахунок 71 «Інший операційний дохід» кореспондує за кредитом з дебетом в тому числі рахунку 37 «Розрахунки з різними дебіторами».
Відповідно до Плану рахунків №291, на рахунку 71 «Інший операційний дохід» ведеться узагальнення інформації про інші доходи від операційної діяльності підприємства у звітному періоді, крім доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).
До інших операційних доходів відносяться: доходи від реалізації іноземної валюти; доходи від реалізації інших оборотних активів (крім фінансових інвестицій); доходи від операційної оренди активів; доходи від операційної курсової різниці за операціями в іноземній валюті; суми штрафів, пені, неустойок та інших санкцій за порушення господарських договорів, які визнані боржником або щодо яких одержані рішення суду, господарського суду про їх стягнення; доходи від списання кредиторської заборгованості, щодо якої минув строк позовної давності; відшкодування раніше списаних активів (надходження боргів, списаних як безнадійні); суми одержаних безоплатно оборотних активів та субсидій; інші доходи від операційної діяльності.
За кредитом рахунку 71 «Інший операційний дохід» відображається збільшення (одержання) доходу, за дебетом - суми непрямих податків (податку на додану вартість, акцизного податку та інших зборів (обов'язкових платежів)) та списання в порядку закриття на рахунок 79 «Фінансові результати». Рахунок 71 «Інший операційний дохід» має в тому числі такий субрахунок: 717 «Дохід від списання кредиторської заборгованості» узагальнюється інформація про доходи від списання кредиторської заборгованості, що виникла в ході операційного циклу, по закінченні строку позовної давності. Рахунок 71 «Інший операційний дохід» кореспондує за кредитом з дебетом в тому числі рахунку 61 «Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями» 68 «Розрахунки за іншими операціями». На рахунку 68 «Розрахунки за іншими операціями» ведеться облік розрахунків за операціями, що не можуть бути відображені на рахунках 63-67. На субрахунку 685 «Розрахунки з іншими кредиторами» ведеться облік операцій, які не передбачені для обліку на інших субрахунках рахунку 68 «Розрахунки за іншими операціями», а саме: з різними організаціями за операціями некомерційного характеру (учбовими та науково-дослідними закладами тощо); за іншими операціями.
Аналітичний облік розрахунків з іншими кредиторами ведеться окремо за підприємствами, організаціями, установами та фізичними особами, з якими здійснюються розрахунки.
Рахунок 68 «Розрахунки за іншими операціями» кореспондує за дебетом з кредитом рахунків: 71 «Інший операційний дохід». Рахунок 61 «Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями» призначено для узагальнення інформації про стан розрахунків за поточними зобов'язаннями, переведеними зі складу довгострокових, при настанні строку погашення протягом дванадцяти місяців з дати балансу.
Рахунок 61 «Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями» має такі субрахунки: 611 «Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями в національній валюті»; 612 «Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями в іноземній валюті».
За кредитом рахунку 61 «Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями» відображається та частина довгострокових зобов'язань, яка підлягає погашенню протягом дванадцяти місяців з дати балансу, за дебетом - погашення поточної заборгованості, її списання тощо.
На субрахунку 612 «Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями в іноземній валюті» ведеться облік частини довгострокових зобов'язань, заборгованість за якими виражена в іноземній валюті.
Аналітичний облік ведеться за кредиторами та видами заборгованості.
Рахунок 61 «Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями» кореспондує за дебетом з кредитом рахунків: 71 «Інший операційний дохід».
Згідно з пунктом 39 підрозділу 4 розділу XX Перехідні положення ПК України (в редакції на час здійснення фінансової реструктуризації редакції) тимчасово, до 1 січня 2023 року платник податку на прибуток підприємств: 1) зменшує фінансовий результат до оподаткування: на суму доходів, визнаних ним відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності внаслідок списання йому податкового боргу, анулювання (прощення) та/або розстрочення (відстрочення) його зобов'язань відповідно до положень пункту 37 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу, а також внаслідок анулювання (прощення) його зобов'язань відповідно до закону щодо фінансової реструктуризації; на суму доходів, визнаних ним відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності у зв'язку з розформуванням резервів внаслідок реструктуризації ним зобов'язань відповідно до плану реструктуризації, підписаного згідно із законом щодо фінансової реструктуризації, або плану санації, затвердженого згідно із законодавством, що регулює відносини з питань відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, з урахуванням особливостей, встановлених законом щодо фінансової реструктуризації, якщо оподаткування таких резервів регулюється нормами пункту 139.3 статті 139 цього Кодексу;
2) збільшує фінансовий результат до оподаткування: на одну третю частину суми доходів, визнаних у зв'язку із зменшенням (розформуванням) резервів, на яку зменшувався його фінансовий результат до оподаткування згідно з підпунктом 1 цього пункту, в кожному з трьох років, наступних за роком, у якому було підписано план реструктуризації згідно із законом щодо фінансової реструктуризації або затверджено план санації згідно із законодавством, що регулює відносини з питань відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, з урахуванням особливостей, встановлених законом щодо фінансової реструктуризації;
3) не змінює фінансового результату до оподаткування: на суму використаного резерву внаслідок анулювання (прощення) зобов'язання на умовах плану реструктуризації, підписаного згідно із законом щодо фінансової реструктуризації, або плану санації, затвердженого згідно із законодавством, що регулює відносини з питань відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, з урахуванням особливостей, встановлених законом щодо фінансової реструктуризації; на суму доходів та витрат, не зазначених у підпунктах 1 і 2 цього пункту, що визнаються відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності внаслідок реструктуризації зобов'язань на умовах плану реструктуризації, підписаного згідно із законом щодо фінансової реструктуризації, або плану санації, затвердженого згідно із законодавством, що регулює відносини з питань відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, з урахуванням особливостей, встановлених законом щодо фінансової реструктуризації.
Відповідно до пункту 46 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідні положення ПК України (в редакції на час здійснення фінансової реструктуризації редакції, а саме: станом на 23 грудня 2020 року) тимчасово, до 1 січня 2023 року, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції: платників податку - боржника та/або поручителя (майнового поручителя - заставодавця, іпотекодавця) з постачання товарів для цілей погашення заборгованості боржника перед кредиторами відповідно до плану реструктуризації, підписаного згідно із законом щодо фінансової реструктуризації, або плану санації, затвердженого згідно із законодавством, що регулює відносини з питань відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, з урахуванням особливостей, встановлених законом щодо фінансової реструктуризації. Під час здійснення операцій з постачання товарів, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість згідно із цим пунктом, платники податку - боржник та/або поручитель (майновий поручитель - заставодавець, іпотекодавець) не застосовують норми пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 цього Кодексу щодо нарахування податкових зобов'язань або коригування раніше нарахованих податкових зобов'язань та/або сум податку, віднесених до податкового кредиту у зв'язку з таким постачанням; банків та інших фінансових установ з постачання (продажу, відчуження в інший спосіб) товарів, що були отримані ними від боржників, поручителів (майнових поручителів - заставодавців, іпотекодавців) за операціями з постачання товарів, що звільнені від оподатковування згідно з абзацом першим цього пункту. Звільнення від оподаткування операцій банків та інших фінансових установ стосується тієї частини вартості товарів, за якою вони були набуті у власність у рахунок погашення зобов'язань за договором кредиту (позики).
У разі постачання (продажу, відчуження в інший спосіб) банками та іншими фінансовими установами товарів, отриманих ними в результаті операцій, звільнених від оподаткування на підставі цього пункту, базою оподаткування є позитивна різниця між ціною постачання та ціною придбання таких товарів. Ціна придбання визначається як вартість товарів, за якою такі товари були отримані банками та іншими фінансовими установами.
Законом №1414-VIII визначено умови та порядок проведення процедури добровільної фінансової реструктуризації боржника із вжиттям відповідних заходів.
Відповідно до статті 2 Закону №1414-VIII фінансова реструктуризація здійснюється з метою: 1) сприяння відновленню господарської діяльності боржників, які перебувають у критичному фінансовому стані, шляхом реструктуризації їхніх грошових зобов'язань та/або їхньої господарської діяльності; 2) підтримки стабільності фінансової системи; 3) забезпечення доступу боржників до фінансування для відновлення їхньої господарської діяльності.
У частині першій статті 1 Закону №1414-VIII наведено визначення термінів: боржник - юридична особа суб'єкт підприємницької діяльності, який має заборгованість хоча б перед однією фінансовою установою, що не є пов'язаною з боржником особою, та ініціює проведення процедури фінансової реструктуризації відповідно до цього Закону, у тому числі комунальні та державні підприємства, крім фінансових установ та казенних підприємств; залучений кредитор - визначений боржником кредитор, вимоги якого можуть бути реструктуризовані відповідно до процедур, передбачених цим Законом, та який підписав згоду на реструктуризацію, а також орган стягнення (у разі визначення його боржником залученим кредитором у заяві про реструктуризацію), який бере участь у процедурі фінансової реструктуризації у порядку визначеному Законом; критичний фінансовий стан - ситуація, коли боржником визнана неспроможність своєчасно виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами; кредитор - фізична особа, фізична особа підприємець, юридична особа, органи стягнення, які мають документально підтверджені вимоги до боржника щодо його грошових зобов'язань; незалежний експерт - фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа, яка не є пов'язаною з боржником та/або з кредитором, відповідає вимогам, встановленим спостережною радою, обрана зборами кредиторів та проводить огляд фінансово-господарської діяльності боржника і готує звіт про проведення огляду фінансово-господарської діяльності боржника; план реструктуризації - договір, відповідно до якого проводиться реструктуризація грошового зобов'язання та/або господарської діяльності боржника у процедурі фінансової реструктуризації, укладений у порядку, визначеному Законом, між боржником, залученими кредиторами та інвесторами (за наявності), а також іншими особами, на яких покладені обов'язки відповідно до плану реструктуризації; процедура фінансової реструктуризації - комплекс заходів з реструктуризації грошового зобов'язання та/або господарської діяльності боржника, що здійснюється на умовах та в порядку, встановлених Законом.
Згідно зі статтею 14 Закону №1414-VIII визначено, що спостережна рада є координаційним органом з питань організації та проведення процедури фінансової реструктуризації. Спостережна рада складається з дев'яти осіб - по одному представнику від Національного банку України, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, державну політику з питань банкрутства, п'ятьох представників від об'єднань учасників фінансових ринків, об'єднань представників бізнесу, експертів фінансового ринку, кандидатури яких проходять обговорення на відкритому засіданні комітету Верховної Ради України, до предметів відання якого належать питання регулювання ринків фінансових послуг, який шляхом прийняття рішення делегує таких представників до спостережної ради.
До повноважень спостережної ради належить: 1) створення та формування персонального складу секретаріату; 2) розроблення та затвердження положення про секретаріат; 3) здійснення контролю за діяльністю секретаріату та узагальнення звітності, що надається секретаріатом, про перебіг та результати проведення процедури фінансової реструктуризації; 4) створення та формування персонального складу арбітражного комітету; 5) затвердження та внесення змін до списку арбітрів; 6) затвердження та внесення змін до арбітражного регламенту та ставок арбітражного збору; 7) затвердження рекомендацій та вимог до документів, необхідних для проведення процедури фінансової реструктуризації, які подаються до секретаріату або надсилаються секретаріатом, та до звіту про проведення огляду фінансово-господарської діяльності боржника; 8) розроблення та затвердження вимог до незалежних експертів.
Спостережна рада затверджує регламент своєї діяльності.
Статтею 15 Закону №1414-VIII визначено, що Спостережна рада утворює у встановленому нею порядку секретаріат, основним завданням якого є інформаційно-аналітичне, організаційне та адміністративне забезпечення проведення процедури фінансової реструктуризації відповідно до положень цього Закону. Секретаріат у своїй діяльності підзвітний спостережній раді.
Секретаріат відповідно до покладених на нього завдань: 1) вирішує адміністративні та процедурні питання, пов'язані з проведенням процедури фінансової реструктуризації, згідно з вимогами цього Закону; 2) готує та надає спостережній раді звіти про перебіг та результати процедури фінансової реструктуризації; 3) упорядковує та поширює інформацію про проведення процедури фінансової реструктуризації; 4) розробляє рекомендації щодо проведення процедури фінансової реструктуризації; 5) розробляє рекомендації та вимоги до документів, визначених пунктом 7 частини другої статті 14 цього Закону; 6) створює та веде власний веб-сайт, на якому розміщує інформацію відповідно до вимог цього Закону.
Матеріально-технічне та організаційне забезпечення роботи секретаріату здійснюється за рахунок коштів, одержаних від суб'єктів господарювання (у тому числі нерезидентів), фізичних осіб, міжнародних фінансових організацій у вигляді безповоротної фінансової допомоги, грантів, дарунків, інших надходжень, які не передбачають повернення коштів.
Секретаріат не бере безпосередньої участі в переговорах щодо реструктуризації між боржником і залученими кредиторами.
За приписами частини першої статті 5 Закону №1414-VIII у процедурі фінансової реструктуризації мають право брати участь фінансові установи, які є кредиторами боржника.
Інші кредитори мають право брати участь у процедурі фінансової реструктуризації, якщо в такій процедурі бере участь принаймні одна фінансова установа, що не є пов'язаною з боржником особою.
Частиною першою статті 18 Закону №1414-VIII передбачено, що боржник має право ініціювати проведення процедури фінансової реструктуризації шляхом подання письмової заяви про реструктуризацію до секретаріату за умови відсутності щодо нього порушеного провадження у справі про банкрутство або відсутності здійснення санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство.
Згідно статті 19 Закону №1414-VIII, Секретаріат реєструє заяву про реструктуризацію, отриману від боржника.
Секретаріат перевіряє відповідність заяви та згоди на реструктуризацію вимогам статті 18 цього Закону та не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після реєстрації заяви приймає рішення про початок проведення процедури фінансової реструктуризації.
У разі відсутності або невідповідності заяви чи згоди вимогам статті 18 цього Закону або подання повторної заяви боржником до спливу строку, визначеного частиною другою статті 4 цього Закону, секретаріат повертає боржнику заяву про реструктуризацію без розгляду та без початку процедури фінансової реструктуризації із зазначенням причин повернення.
Секретаріат не пізніше наступного робочого дня після реєстрації заяви надсилає кредиторам, визначеним у додатках до заяви про реструктуризацію, повідомлення, в якому зазначаються дата, час, місце проведення перших зборів залучених кредиторів та контактні дані секретаріату і боржника.
Дата проведення перших зборів залучених кредиторів повинна бути призначена не раніше ніж через сім робочих днів та не пізніше ніж протягом десяти робочих днів від дати початку процедури фінансової реструктуризації.
У разі прийняття секретаріатом рішення про початок процедури фінансової реструктуризації боржник не пізніше ніж за сім робочих днів до перших зборів залучених кредиторів повинен надати залученим кредиторам таку інформацію: 1) обґрунтування необхідності реструктуризації зобов'язань боржника у довільній формі; 2) довідку про повний об'єм зобов'язань боржника в розрізі основних кредиторів та/або груп кредиторів на останню доступну дату, в тому числі: фінансових установ; пов'язаних осіб боржника; кредиторів, що є пов'язаними особами боржника (за наявності); інших кредиторів; забезпечених кредиторів із зазначенням виду та предмета забезпечення; 3) інформацію про наявність простроченої заборгованості згідно з чинними договорами, існування права вимоги кредиторів дострокового погашення кредитів згідно з чинними договорами, наявність порушень чинних договорів забезпечення; 4) інформацію про наявність та стан забезпечення боржника та майнових поручителів; 5) очікування боржника щодо основних операційних та фінансових показників на найближчі 12 місяців у довільній формі; 6) перелік існуючих судових та виконавчих проваджень щодо боржника, сторін судового (виконавчого) провадження, номер справи, назва суду, арбітражу або іншого органу, який розглядає справу, або органу державної виконавчої служби України, в якому відкрито виконавче провадження, стислий опис предмета спору та поточний статус судового (виконавчого) провадження.
Не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після початку проведення процедури фінансової реструктуризації секретаріат надсилає усім кредиторам та пов'язаним особам боржника, визначеним у додатках до заяви про реструктуризацію, повідомлення про початок проведення процедури фінансової реструктуризації, а також розміщує таке повідомлення на веб-сайті секретаріату.
Повідомлення про початок проведення процедури фінансової реструктуризації боржника повинно містити: 1) повне найменування боржника, його поштову адресу, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; 2) перелік залучених кредиторів; 3) перелік пов'язаних осіб боржника; 4) дату початку проведення процедури фінансової реструктуризації; 5) інформацію про запровадження мораторію; 6) дату, час та місце проведення перших зборів залучених кредиторів.
Боржник має право доповнювати перелік залучених кредиторів шляхом надіслання до секретаріату повідомлення та згоди такого залученого кредитора на реструктуризацію. Такі зміни можуть бути внесені не пізніше ніж за два робочі дні до дня проведення перших зборів залучених кредиторів.
Не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після отримання повідомлення про внесення змін до переліку залучених кредиторів секретаріат: повідомляє усім залученим кредиторам про такі зміни; оновлює повідомлення про початок проведення процедури фінансової реструктуризації, розміщене на власному веб-сайті; надсилає такому залученому кредитору інформацію, визначену частинами першою та другою цієї статті.
Відповідно до статті 23 Закону №1414-VIII, після початку проведення процедури фінансової реструктуризації вирішуються питання про: 1) продовження або припинення дії мораторію; 2) залучення незалежного експерта для огляду фінансово-господарської діяльності боржника та плану реструктуризації; 3) погодження або відмову у спільному проведенні процедури фінансової реструктуризації для кількох боржників, що є пов'язаними особами (за наявності), з урахуванням вимог статті 4 цього Закону; 4) створення координаційного комітету фінансових установ; 5) створення комітету кредиторів; 6) укладення договору про відстрочку; 7) порядок співпраці та проведення переговорів між залученими кредиторами та боржником щодо підготовки плану реструктуризації; 8) інші питання.
Рішення щодо питань, зазначених у частині першій цієї статті, приймається двома третинами голосів, визначеними в порядку, встановленому статтею 5 цього Закону:
з питань, зазначених у пунктах 3 та 4 частини першої цієї статті, - залученими кредиторами, що є фінансовими установами;
з питання, зазначеного в пункті 5 частини першої цієї статті, - залученими кредиторами, що не є фінансовими установами;
з інших питань - залученими кредиторами.
Залучені кредитори - пов'язані особи боржника та орган стягнення у випадку, передбаченому частиною четвертою статті 5 цього Закону, не беруть участі у голосуванні, а їхні вимоги не враховуються при визначенні загальної суми голосів і вимог залучених кредиторів.
Рішення оформлюється письмово у довільній формі та підписується уповноваженими представниками залучених кредиторів, які брали участь у голосуванні. Два оригінальні примірники рішення передаються до секретаріату, один з яких залишається в секретаріаті у матеріалах справи про фінансову реструктуризацію боржника, другий примірник секретаріат направляє боржнику. Залучений кредитор може самостійно вручити один примірник боржнику, в такому разі до секретаріату передається один примірник рішення, який залишається в секретаріаті у матеріалах справи про фінансову реструктуризацію боржника.
Боржник або залучені кредитори мають право скликати збори залучених кредиторів шляхом подання до секретаріату повідомлення із зазначенням пропозицій щодо місця, часу та дати проведення таких зборів. Дата проведення зборів повинна бути призначена не раніше ніж протягом п'яти робочих днів з дати подання повідомлення до секретаріату.
Боржник подає план реструктуризації до секретаріату з копіями відповідно до кількості залучених кредиторів. Секретаріат надсилає такий план та повідомлення про проведення зборів для його затвердження усім залученим кредиторам не пізніше ніж за 10 робочих днів до запропонованої дати проведення зборів.
Рішення про затвердження плану реструктуризації приймається на зборах залучених кредиторів.
Боржник та залучені кредитори зобов'язані завершити переговори та затвердити план реструктуризації не пізніше ніж протягом 90 календарних днів із дати початку проведення процедури фінансової реструктуризації. Зазначений строк може бути продовжено за згодою залучених кредиторів, жоден із яких не є пов'язаною особою з боржником, у порядку, визначеному частиною другою статті 23 цього Закону, на строк, що не може перевищувати 90 календарних днів. Загальний строк проведення процедури фінансової реструктуризації не може перевищувати 180 днів.
У разі якщо боржник та залучені кредитори, які беруть участь у процедурі фінансової реструктуризації, не зможуть досягти згоди щодо затвердження плану реструктуризації протягом строку, визначеного цією статтею, проведення процедури фінансової реструктуризації припиняється.
Статтею 25 Закону №1414-VIII передбачено, що план реструктуризації розробляється боржником (боржниками в разі прийняття рішення про проведення спільної процедури фінансової реструктуризації) разом із кредиторами, що є пов'язаними особами боржника (за наявності), залученими кредиторами та інвесторами (за наявності) і повинен містити: 1) суми та умови проведення боржником виплат за вимогами залучених кредиторів; 2) суми та умови проведення боржником виплат за вимогами кредиторів, що є пов'язаними особами боржника (за наявності); 3) суми та умови сплати боржником зобов'язань за податками, зборами та іншими обов'язковими платежами, які здійснюються на умовах, встановлених статтею 28 цього Закону (за наявності); 4) умови участі інвесторів у плані реструктуризації (за наявності); 5) умови відкриття боржником банківського (банківських) рахунка (рахунків) у визначеному сторонами банку (банках), на який (які) переказуються кошти від продажу майна боржника виключно для цілей погашення його заборгованості перед залученими кредиторами; 6) інформацію про порядок погашення заборгованості перед іншими кредиторами боржника, які не беруть участі у процедурі фінансової реструктуризації; 7) умови отримання фінансування боржником (за потреби); 8) порядок проведення реструктуризації, в тому числі перелік договорів, які повинні бути підписані та/або змінені для завершення реструктуризації грошових зобов'язань та/або господарської діяльності боржника, та строки підписання таких договорів; 9) порядок здійснення контролю за виконанням плану реструктуризації; 10) умови та наслідки розірвання плану реструктуризації; 11) інші умови.
План реструктуризації може передбачати реструктуризацію грошових зобов'язань та/або господарської діяльності боржника шляхом: 1) внесення змін до кредитних договорів, у тому числі погашення заборгованості окремими траншами (розстрочки), перегляд строків погашення, зміна валюти виконання зобов'язання, розміру процентних ставок, у тому числі встановлення їх на рівні, нижчому собівартості залучення коштів, та повне зупинення нарахування процентів чи інших умов, пов'язаних з відповідним кредитним договором або забезпеченням за таким кредитним договором; 2) внесення змін до інших укладених договорів, умов боргових зобов'язань або зміни форми таких зобов'язань; 3) надання нового фінансування боржнику. При цьому обов'язок надання нового фінансування покладається на кредитора виключно за згодою такого кредитора; 4) відчуження майна боржника, заставодавця (іпотекодавця) зі збереженням або без збереження іпотеки, застави або інших видів забезпечення щодо такого майна. При цьому кошти, отримані від відчуження майна, що перебуває в заставі (іпотеці), спрямовуються на погашення вимог заставодержателя (іпотекодержателя) такого майна в межах вимог, забезпечених такою заставою (іпотекою); 5) передачі кредитору права власності на майно боржника в рахунок повного або часткового задоволення вимог. При цьому в разі часткового задоволення вимог кредитора за рахунок заставного майна право подальшої вимоги не припиняється. Передача кредитору права власності на майно боржника в рахунок повного або часткового задоволення вимог можлива виключно за згодою такого кредитора; 6) відчуження майна боржника, яке не є предметом застави або іпотеки; 7) прощення частини боргу; 8) припинення або внесення змін до договорів; 9) звернення стягнення на предмет забезпечення, внесення змін до договорів іпотеки та застави чи добровільної відмови від забезпечення; 10) надання додаткового забезпечення боржником або третіми особами, включаючи гарантію та поруки; 11) переведення зобов'язань боржника в капітал; 12) залучення нових інвестицій у капітал боржника; 13) задоволення вимог; 14) випуску цінних паперів; 15) реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділу, перетворення) боржника; 16) зміни керівника та/або членів органів управління і контролю боржника на осіб, визначених залученими кредиторами, які є фінансовими установами; 17) внесення змін до структури корпоративного управління боржника; 17-1) передачі боржнику в оренду та/або лізинг будь-якого майна залученого кредитора, а також укладення сторонами інших договорів, передбачених законодавством; 18) вжиття інших заходів до проведення фінансової реструктуризації.
У разі якщо планом реструктуризації передбачено реорганізацію (злиття, приєднання, поділ, виділ, перетворення) боржника, залучені кредитори не мають права вимагати від боржника дострокового виконання зобов'язань або забезпечення виконання зобов'язань.
План реструктуризації може передбачати поділ залучених кредиторів на категорії залежно від виду вимог та наявності (відсутності) забезпечення вимог таких кредиторів та передбачати різні умови задоволення вимог для кредиторів відповідних категорій. При цьому такі умови для залучених кредиторів, що є пов'язаними з боржником особами, не можуть бути кращими за умови задоволення вимог будь-якого іншого залученого кредитора.
План реструктуризації затверджується на зборах залучених кредиторів.
План реструктуризації вважається затвердженим та обов'язковим для виконання боржником, його пов'язаними особами та поручителями, а також усіма залученими кредиторами, якщо за нього проголосували всі залучені кредитори.
У разі якщо за затвердження плану реструктуризації проголосували залучені кредитори, яким належить більш як дві третини вимог залучених кредиторів, то для остаточного прийняття рішення щодо затвердження плану реструктуризації спір передається будь-яким залученим кредитором до арбітражу в порядку, передбаченому статтею 16 цього Закону.
У такому разі план реструктуризації вважається затвердженим усіма залученими кредиторами з дня винесення арбітром рішення про затвердження плану реструктуризації.
Залучені кредитори - пов'язані особи боржника, орган стягнення у випадку, передбаченому частиною четвертою статті 5 цього Закону, не беруть участі в голосуванні за затвердження плану реструктуризації, а їх вимоги не враховуються при визначенні загальної суми голосів і вимог залучених кредиторів.
Для підписання плану реструктуризації залучені кредитори, які є сторонами рамкового договору, можуть уповноважити представника, призначеного відповідно до положень рамкового договору.
Залучені кредитори, які не є сторонами рамкового договору, мають право укласти між собою договір, в якому врегулювати порядок голосування та необхідну кількість голосів для затвердження плану реструктуризації та визначити уповноваженого представника для підписання плану реструктуризації. План реструктуризації вважається затвердженим такими залученими кредиторами, якщо він був схвалений необхідною кількістю голосів у порядку, встановленому зазначеним договором.
План реструктуризації набирає чинності з дня його підписання боржником та залученими кредиторами, які проголосували за його затвердження, а також іншими особами, на яких покладені обов'язки відповідно до плану реструктуризації.
У разі затвердження плану реструктуризації за участі арбітра план реструктуризації набирає чинності з дня його підписання боржником, залученими кредиторами, які проголосували за його затвердження, іншими особами, на яких покладені обов'язки відповідно до плану реструктуризації, та арбітром, який затверджував такий план реструктуризації.
Затвердження та реалізація плану реструктуризації не вважаються порушенням договору між боржником та будь-яким кредитором, який не є стороною плану реструктуризації.
Умови, передбачені планом реструктуризації, щодо погашення заборгованості перед кредиторами, які не брали участі в голосуванні або голосували проти затвердження плану реструктуризації, повинні бути не гіршими, ніж умови погашення заборгованості перед кредиторами, які голосували за затвердження плану реструктуризації.
При цьому план реструктуризації не може передбачати обов'язку кредитора, який не брав участі в голосуванні або голосував проти затвердження плану реструктуризації, без його згоди щодо: 1) надання фінансування боржнику; 2) прощення частини боргу, у разі якщо такий борг повністю забезпечений заставою (іпотекою); 3) повного зупинення нарахування процентів; 4) направлення коштів, отриманих від відчуження майна, що перебуває в заставі (іпотеці) такого кредитора, на погашення вимог інших кредиторів, за винятком випадків, якщо сума виручених коштів перевищує вимоги кредитора, який не брав участі в голосуванні або голосував проти затвердження плану реструктуризації; 5) набуття права власності на майно боржника в рахунок повного або часткового задоволення вимог.
Умови затвердженого плану реструктуризації є обов'язковими для всіх залучених кредиторів, включаючи кредиторів, які не брали участі в голосуванні або голосували проти затвердження плану реструктуризації, та мають переважну силу над положеннями будь-яких договорів, укладених між залученими кредиторами та боржником, поручителями та/або майновими поручителями боржника (у разі їх включення до плану реструктуризації), вимоги за якими були включені до плану реструктуризації.
Затверджений план реструктуризації не потребує додаткового погодження органом стягнення.
Боржник зобов'язаний надіслати повідомлення про підписання плану реструктуризації до секретаріату.
До плану реструктуризації можуть вноситися зміни в порядку, передбаченому цим Законом для затвердження плану реструктуризації.
Припинення плану реструктуризації можливе з підстав, установлених планом реструктуризації, в тому числі в разі непідписання договорів та/або змін до договорів, які необхідні для завершення реструктуризації заборгованості та/або господарської діяльності боржника, у строки, встановлені у плані реструктуризації. Наслідки припинення плану реструктуризації визначаються умовами плану реструктуризації.
Відповідно до статті 27 Закону №1414-VIII, процедура фінансової реструктуризації вважається завершеною з моменту настання будь-якої з таких подій: 1) підписання плану реструктуризації; 2) надання незалежним експертом звіту про огляд фінансово-господарської діяльності, яким не підтверджується перспективність господарської діяльності боржника; 3) відкликання боржником своєї заяви про реструктуризацію протягом 30 календарних днів з моменту її подання до секретаріату шляхом подання письмової заяви боржником; 4) подання до секретаріату залученими кредиторами, жоден із яких не є пов'язаною особою, яким належить більше 50 відсотків вимог усіх залучених кредиторів без урахування вимог пов'язаних осіб, письмової заяви у довільній формі про те, що переговори з приводу реструктуризації припинено без досягнення згоди, що не потребує підтвердження з боку боржника; 5) закінчення строку, передбаченого абзацом четвертим частини третьої статті 23 цього Закону.
Боржник зобов'язаний повідомити секретаріат про настання будь-якої з подій, передбачених частиною першою цієї статті.
У разі неподання повідомлення боржником протягом одного робочого дня з дня настання подій, передбачених частиною першою цієї статті, будь-який залучений кредитор має право повідомити секретаріат про настання такої події.
Секретаріат реєструє таке повідомлення або письмову заяву, подану згідно з пунктами 3 і 4 частини першої цієї статті, та не пізніш як протягом наступного робочого дня публікує його (її) на офіційному веб-сайті секретаріату.
Залучені кредитори, що є фінансовими установами, у будь-який момент проведення процедури фінансової реструктуризації мають право прийняти рішення про завершення такої процедури на підставі: 1) порушення заборон, передбачених цим Законом у зв'язку з введенням мораторію; 2) порушення обмежень, встановлених договором про відстрочку; 3) невиконання прийнятих арбітром рішень щодо спорів у рамках процедури фінансової реструктуризації.
Рішення про завершення процедури фінансової реструктуризації з підстав, передбачених цією частиною, приймається кваліфікованою більшістю голосів у розмірі не менш як 75 відсотків від загальної суми вимог кредиторів, що є фінансовими установами.
Кредитори протягом одного робочого дня після прийняття рішення згідно з цією частиною письмово повідомляють секретаріат про прийняте рішення для оприлюднення відомостей про завершення процедури фінансової реструктуризації.
За приписами статті 29 Закону №1414-VIII правочини, вчинені під час проведення процедури фінансової реструктуризації, а також майнові дії боржника (поручителя), вчинені з метою виконання плану реструктуризації, не можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження справи про банкрутство боржника з підстав, передбачених статтею 42 Кодексу України з процедур банкрутства, за умови, що судом буде встановлено, що сторони діяли добросовісно і не мали наміру порушити права та законні інтереси інших кредиторів такого боржника.
Відповідно до розділу І Положення про Секретаріат, створений на виконання Закону України «Про фінансову реструктуризацію», затвердженого рішенням Спостережної ради від 20 грудня 2016 року, протокол засідання №6, Секретаріат виконує адміністративну, організаційну, аналітичну, інформаційно-довідкову роботу, пов'язану з процедурою фінансової реструктуризації та процедурою вирішення спорів в арбітражі, що здійснюється відповідно до Закону України «Про фінансову реструктуризацію» та Арбітражного регламенту, затвердженого Спостережною радою для цілей виконання Закону. Секретаріат утворюється Спостережною радою, створеною на виконання вимог Закону України «Про фінансову реструктуризацію» та діє при Асоціації «Незалежна асоціація банків України» (без статусу юридичної особи). У своїй діяльності Секретаріат підзвітний та підпорядкований Спостережній раді.
Секретаріат у своїй діяльності керується Законом, Арбітражним регламентом, іншими чинними нормативно-правовими актами України та цим Положенням.
Матеріально-технічне, адміністративне та організаційне забезпечення діяльності Секретаріату здійснюється Асоціацією «НАБУ» відповідно до Закону та Меморандуму про технічну допомогу/співпрацю між Спостережною Радою та Асоціацією «НАБУ», укладеного 20 грудня 2016 року.
Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Недотримання учасниками господарської операції вимог цивільного або господарського законодавства щодо істотних умов договору під час його укладення не має безпосереднього впливу на результати податкового обліку. Значення для податкового обліку має факт господарської операції, її дійсний зміст, фінансовий результат та економічний ефект.
Відповідно до підпункту 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 ПК України, розумною економічною причиною (діловою метою) є причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.
Розумна економічна причина (ділова мета) для цілей податкового обліку передбачає обов'язкову спрямованість господарської операції платника податків на отримання позитивного економічного ефекту.
Економічний ефект, зокрема, але не виключно, передбачає приріст (збереження) активів платника податків та/або їх вартості, а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.
Поняття економічного ефекту в нормах ПК України не розкрито, однак, виходячи із визначення господарської діяльності, наведеного у підпункті 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України, та розуміння економічної доцільності, можна дійти висновку, що економічний ефект передбачає отримання доходу, зокрема у формі приросту (збереження) активів платника податків та/або їх вартості.
Разом з цим, не обов'язково щоб такий ефект спостерігався негайно після вчинення господарської операції. Також не виключено, що в результаті об'єктивних причин економічний ефект може не настати взагалі і операція може виявитися збитковою, що є природнім перебігом подій при здійсненні господарської діяльності.
Проте з визначеного ПК України поняття ділової мети убачається, що обов'язковим є намір платника податків отримати відповідний економічний ефект, тобто господарська операція (принаймні за умови досягнення поставлених завдань) має передбачати можливість отримання доходу.
Мета отримання доходу як кваліфікуюча ознака господарської діяльності кореспондує з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності. Оскільки господарська діяльність складається із сукупності господарських операцій платника податку (які є формою здійснення господарської діяльності), то розумна економічна причина має бути наявною в кожній господарській операції. Лише в такому разі та чи інша операція може вважатися вчиненою в межах господарської діяльності платника податків. Якщо ж та чи інша операція не зумовлена розумними економічними причинами (позбавлена ділової мети), то такі операції для цілей податкового обліку не можуть вважатися вчиненими в межах господарської операції.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, що обґрунтовуючи правомірність оскаржуваних рішень, ГУ ДПС у Львівській області стверджує про те, що позивачем занижено об'єкт оподаткування податку на прибуток за II квартал 2020 року через включення до складу «Інших операційних витрат» витрат по списаній безповоротній фінансовій допомозі, занижено різниці, які виникають відповідно до Податкового кодексу України, на суму витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів, безпідставно застосовано вимоги пункту 39 підрозділу 4 розділу XX Перехідні положення ПК України та пункту 46 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідні положення ПК України.
Так, у періоді, який перевірявся, ТОВ «Центр Проект» у своїй діяльності керувалося наказами №01/01-17/ОД-ЦП від 1 січня 2017 року «Про організацію бухгалтерського обліку та облікової політики ТОВ «Центр проект»», №01/05-20/ОД-ЦП від 23 травня 2020 року «Про організацію бухгалтерського обліку та внесення змін та доповнень облікової політики ТОВ «Центр Проект», відповідно до яких податковий облік ведеться відповідно до законодавства України з використанням Плану рахунків бухгалтерського обліку. Також визначено, що застосовувати План бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємства. Облік витрат підприємства вести на рахунках класу 9 «Витрати діяльності» без використання рахунків класу 8 «Витрати за елементами».
Щодо списання безповоротної фінансової допомоги, то судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ «Центр Проект» (Надавач) та ТОВ «Альянс Маркет» (Отримувач) укладено Договір про надання безповоротної фінансової допомоги від 26 червня 2020 року (далі - Договір).
Відповідно до пункту 1.1 вказаного Договору надавач зобов'язується надати отримувачу безповоротну і безвідсоткову фінансову допомогу. Згідно з пунктом 2.1 Договору розмір допомоги, яка надається, становить 20000000 грн. На виконання умов Договору фактично надано допомогу у загальній сумі 18000000 грн, що підтверджується платіжними дорученнями від 30 червня 2020 року №7834 на суму 8800000 грн, від 30 червня 2020 року №7833 на суму 9200000 грн.
За операцією «надання безповоротної фінансової допомоги» 30 червня 2020 року складено бухгалтерську довідку №318, відповідно до якої у бухгалтерському обліку було здійснено такі проведення: Дт949 «Інші витрати операційної діяльності» Кт377 «Розрахунки з іншими кредиторами» на суму 180000000 грн.
Судами попередніх інстанцій під час судового розгляду справи з'ясовано, що вказана операція не вплинула на збільшення фінансового результату до оподаткування відповідного податкового (звітного) періоду. Відтак було складено та подано Декларацію з податку на прибуток підприємств за півріччя 2020 року та фінансову звітність малого підприємства станом на 30 червня 2020 року.
Сума безповоротної фінансової допомоги у надавача включається до складу витрат звітного періоду, а у одержувача - до складу доходів. У цьому випадку, витрати класифікуються як інші витрати операційної діяльності і відображуються на рахунку 949 «Інші витрати операційної діяльності».
Надання безповоротної фінансової допомоги враховується платником податку у витратах звітного періоду і впливає на розрахунок фінансового результату до оподаткування.
Суди попередніх інстанцій визнали безпідставними твердження відповідача «про заниження об'єкту оподаткування податку на прибуток за II квартал 2020 року через включення до складу «Інших операційних витрат» витрат по списаній безповоротній фінансовій допомозі наданій пов'язаній особі.
Чинним законодавством станом на червень 2020 року надання безповоротної фінансової допомоги, не передбачено відмінних від зазначених вище правил відображення в бухгалтерському обліку надання безповоротної фінансової допомоги у разі наданні її пов'язаній особі».
Також судами попередніх інстанцій зазначено, що оскільки позивачем правомірно обліковано надання безповоротної фінансової допомоги, як інші витрати операційної діяльності, та відображено на рахунку 949 «Інші витрати операційної діяльності», то безпідставними є твердження відповідача про необхідність відображення у бухгалтерському обліку ТОВ «Центр Проект» списання безповоротної фінансової допомоги у червні 2020 року у сумі 18000000 грн за рахунок прибутку».
Разом з цим, судами першої та апеляційної інстанції зазначено, що контролюючий орган безпідставно обґрунтовує обов'язковість відображення списання безповоротної фінансової допомоги у червні 2020 року у сумі 18000000 грн в бухгалтерському обліку позивача за рахунок прибутку пунктом 7 П(с)БО 16.
Так, пунктом 7 П(с)БО 16 визначено, що витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов'язати доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.
Проте, контролюючим органом залишено поза увагою Інструкцію про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 року №291 (далі - План рахунків №291), відповідно до якої на рахунку 94 «Інші витрати операційної діяльності» ведеться облік витрат операційної діяльності підприємства, крім витрат, які відображаються на рахунках 90 «Собівартість реалізації», 91 «Загальновиробничі витрати», 92 «Адміністративні Витрати», 93 «Витрати на збут».
Також, судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем не заперечувалася правильність бухгалтерського обліку за операцією «надання безповоротної фінансової допомоги»: проведення Дт949 «Інші витрати операційної діяльності» Кт377 «Розрахунки з іншими кредиторами».
Водночас операцію з «надання безповоротної фінансової допомоги» та бухгалтерські проведення Дт949 «Інші витрати операційної діяльності» Кт377 «Розрахунки з іншими кредиторами» трактує як списання безповоротної фінансової допомоги в бухгалтерському обліку.
Щодо розумної економічної причини, то судами попередніх інстанцій зазначено, що у період виникнення спірних правовідносин ПК України з метою оподаткування податком на прибуток підприємств не передбачено застосування ознаки розумної економічної причини (ділова мета) до операцій з надання безповоротної фінансової допомоги суб'єктам господарювання, що є резидентами та платниками податку на прибуток підприємств на загальних підставах.
Відповідач помилково трактує правозастосування пункту 14.1.231 ПК України щодо доведення наявності/відсутності ділової мети в операціях з надання безповоротної фінансової допомоги.
Абзацом шостим підпункту 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що цей підпункт застосовується для цілей статті 39 цього Кодексу, в тому числі при доведенні обставин, що свідчать про відсутність ділової мети, у випадках, визначених пунктом 140.5 статті 140 цього Кодексу, які передбачають застосування відповідних положень статті 39 цього Кодексу;
Враховуючи вище викладене, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що оскільки позивачем правомірно обліковано надання безповоротної фінансової допомоги, як інші витрати операційної діяльності, та відображено на рахунку 949 «Інші витрати операційної діяльності», то безпідставними є твердження відповідача про необхідність відображення в бухгалтерському обліку ТОВ «Центр Проект» списання безповоротної фінансової допомоги у червні 2020 року у сумі 18000000 грн за рахунок прибутку.
Щодо списання дебіторської заборгованості понад резерв, то судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
Так, ТОВ «Центр Проект» (Продавець) та ТОВ «Фінансова компанія «Морган кепітал» (Покупець) 4 серпня 2020 року укладено Договір купівлі-продажу №9, відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати/продати право вимоги за основним договором покупцю, а покупець зобов'язується прийняти таке право і сплатити за нього певну суму коштів, в порядку та на умовах, передбачених цим Договором.
У зазначеному Договорі вказано, що основний договір Договір поруки №9 від 3 вересня 2010 року, що укладений між ЗАТ «Ритейлінгова компанія «Євротек» (в подальшому найменування було змінено на Приватне акціонерне товариство Ритейлінгова компанія «Євротек», яке в подальшому було реорганізовано в ТОВ «Ритейлінгова компанія «ЄВРОТЕК» (ідентифікаційний код юридичної особи 34771370) та ПАТ «ВТБ Банк» (ідентифікаційний код юридичної особи 14359319) (далі - Первісний кредитор).
Відповідно до пункту 1.3 Договору № 9 від 4 серпня 2020 року загальна сума Права вимоги за Основним договором (заборгованість за основним боргом передбачена умовами Основного договору) станом на день укладення цього Договору складає 7228868,02 грн.
Пунктом 2.1 Договору № 9 від 4 серпня 2020 року визначено, що сторони домовились, що ціна переданого Права вимоги визначається у грошовій одиниці України гривні і становить 700000 грн. Пунктом 3.1 вказаного Договору визначено, що право вимоги переходить до Покупця з моменту підписання Сторонами даного договору.
На виконання умов Договору № 9 від 4 серпня 2020 року ТОВ «Центр Проект» та ТОВ «Фінансова компанія «Морган кепітал» склали Акт прийому-передачі документації до Договору №9 купівлі-продажу права вимоги від 4 серпня 2020 року.
4 серпня 2020 року ТОВ «Центр Проект» (Продавець) та ТОВ «Фінансова компанія «Морган кепітал» (Покупець) уклали договір купівлі-продажу №255285, відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати/продати право вимоги за основним договором покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти таке право і сплатити за нього певну суму коштів, в порядку та на умовах, передбачених цим Договором.
У договорі №255285 від 4 серпня 2020 року визначено, що основний договір Договір поруки №255285 від 10 січня 2013 року щодо забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором №11293098000 від 4 лютого 2008 року, що укладений між ПАТ «Укрсиббанк» (ідентифікаційний код юридичної особи 09807750) та ЗАТ «Ритейлінгова компанія «Євротек» (в подальшому найменування було змінено на Приватне акціонерне товариство Ритейлінгова компанія «Євротек», яке в подальшому було реорганізовано в ТзОВ «Ритейлінгова компанія «Євротек» (ідентифікаційний код юридичної особи 34771370).
Відповідно до пункту 1.3 Договору №255285 від 4 серпня 2020 року загальна сума Права вимоги за Основним договором (заборгованість за основним боргом передбачена умовами Основного договору) станом на день укладення цього Договору складає 3040188,79 грн.
Пунктом 2.1 договору вказаного визначено, що сторони домовились, що ціна переданого Права вимоги визначається у грошовій одиниці України гривні і становить 295000 грн. Згідно пункту 3.1 Договору, право вимоги переходить до Покупця з моменту підписання Сторонами даного договору.
На виконання умов Договору №255285 від 4 серпня 2020 року позивач та ТОВ «Фінансова компанія «Морган кепітал» склали Акт прийому-передачі документації до договору №255285 купівлі-продажу права вимоги від 4 серпня 2020 року.
4 серпня 2020 року ТОВ «Центр Проект» (Продавець) та ТОВ «Фінансова компанія «Морган кепітал» (Покупець) уклали Договір купівлі-продажу №EVG/02/09, відповідно до якого продавець зобов'язується передати/продати право вимоги за основним договором покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти таке право і сплатити за нього певну суму коштів, в порядку та на умовах, передбачених цим Договором.
Умовами вказаного Договору визначено, що основний договір Договір про надання позики №EVG/02/09 від 12 лютого 2009 року, укладений між ЗАТ «Євротек» (в подальшому назву було змінено на ПАТ «Євротек», яке в подальшому було реорганізовано в ТОВ «Євротек» (ідентифікаційний код юридичної особи 23509930) та ТОВ «Євротек Груп ПЛС» (реєстраційний номер 002654V).
Відповідно до пункту 1.3 Договору №EVG/02/09 від 4 серпня 2020 року загальна сума Права вимоги за Основним договором (заборгованість за основним боргом передбачена умовами Основного договору) станом на день укладення цього Договору складає 12406174,90 грн. Пунктом 2.1 вказаного Договору визначено, що сторони домовились, що ціна переданого Права вимоги визначається у грошовій одиниці України гривні і становить 1250000 гривень. Пунктом 3.1 Договору №EVG/02/09 від 4 серпня 2020 року визначено, що право вимоги переходить до Покупця з моменту підписання Сторонами даного договору.
На виконання умов договору №EVG/02/09 від 4 серпня 2020 року ТОВ «Центр Проект» та ТОВ «Фінансова компанія «Морган кепітал» склали Акт прийому-передачі документації до Договору №EVG/02/09 купівлі-продажу права вимоги від 4 серпня 2020 року.
Крім того, 4 серпня 2020 року ТОВ «Центр Проект» (Продавець) та ТОВ «Фінансова компанія «Морган кепітал» (Покупець) уклали договір купівлі-продажу №SR 08-108/29-1, відповідно до якого продавець зобов'язується передати/продати право вимоги за основним договором покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти таке право і сплатити за нього певну суму коштів, в порядку та на умовах, передбачених цим Договором.
У Договорі від 4 серпня 2020 року №SR 08-108/29-1 визначено, що основний договір договір про надання позики №SR 08-108/29-1 від 17 березня 2008 року щодо забезпечення виконання Договору про надання кредиту №CR08-145-6/29-1 від 16 травня 2008 року, укладеного між Приватним підприємством «Фараон» (ідентифікаційний код юридичної особи 32519011) та ЗАТ «ОТП Банк» (ідентифікаційний код юридичної особи 21685168).
Відповідно до пункту 1.3 Договору від 4 серпня 2020 року №SR 08-108/29-1 загальна сума Права вимоги за Основним договором (заборгованість за основним боргом передбачена умовами Основного договору) станом на день укладення цього Договору складає 10534385,27 грн. Пунктом 2.1 Договору від 4 серпня 2020 року №SR 08-108/29-1 визначено, що сторони домовились, що ціна переданого Права вимоги визначається у грошовій одиниці України гривні і становить 1000000 грн. Пунктом 3.1 Договору №SR 08-108/29-1 від 4 серпня 2020 року визначено, що право вимоги переходить до Покупця з моменту підписання Сторонами даного договору.
На виконання умов вказаного Договору позивач та ТОВ «Фінансова компанія «Морган кепітал» склали Акт прийому-передачі документації до Договору № SR 08-108/29-1 купівлі-продажу права вимоги від 4 серпня 2020 року.
Також 4 серпня 2020 року ТОВ «Центр Проект» (Продавець) та ТОВ «Фінансова компанія «Морган кепітал» (Покупець) уклали договір купівлі-продажу права вимоги №ЦП0008/0-19, відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати/продати право вимоги за основним договором покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти таке право і сплатити за нього певну суму коштів, в порядку та на умовах, передбачених цим Договором.
В договорі №ЦП0008/0-19 від 4 серпня 2020 року визначено, що основний договір Договір №ЦП0008/0-19 про надання фінансової допомоги від 24 травня 2019 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Євротек» (ідентифікаційний код юридичної особи 23509930) та позивачем (ідентифікаційний код юридичної особи 35101958).
Відповідно до пункту 1.3 Договору №ЦП0008/0-19 від 4 серпня 2020 року загальна сума Права вимоги за Основним договором (заборгованість за основним боргом передбачена умовами Основного договору) станом на день укладення цього Договору складає 2027000 грн. Пунктом 2.1 договору №ЦП0008/0-19 від 4 серпня 2020 року визначено, що сторони домовились, що ціна переданого Права вимоги визначається у грошовій одиниці України гривні і становить 170000 грн. Пунктом 3.1 вказаного Договору визначено, що право вимоги переходить до Покупця з моменту підписання Сторонами даного договору.
На виконання умов Договору №ЦП0008/0-19 від 4 серпня 2020 року позивач та ТОВ «Фінансова компанія «Морган кепітал» склали Акт прийому-передачі документації до Договору №ЦП0008/0-19 купівлі-продажу права вимоги від 4 серпня 2020 року.
4 серпня 2020 року ТОВ «Центр Проект» (Продавець) та ТОВ «Фінансова компанія «Морган кепітал» (Покупець) уклали договір купівлі-продажу права вимоги №ЦП0086/0-19, відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати/продати право вимоги за основним договором покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти таке право і сплатити за нього певну суму коштів, в порядку та на умовах, передбачених цим Договором.
У наведеному вище Договорі визначено, що основний договір договір № ЦП0086/0-19 про надання поворотної фінансової допомоги від 10 грудня 2019 року, укладений між Приватним підприємством «Фараон» (ідентифікаційний код юридичної особи 32519011) та позивачем (ідентифікаційний код юридичної особи 35101958).
Відповідно до пункту 1.3 Договору №ЦП0086/0-19 від 4 серпня 2020 року загальна сума Права вимоги за Основним договором (заборгованість за основним боргом передбачена умовами Основного договору) станом на день укладення цього Договору складає 136900 грн. Пунктом 2.1 Договору №ЦП0086/0-19 від 4 серпня 2020 року визначено, що сторони домовились, що ціна переданого Права вимоги визначається у грошовій одиниці України гривні і становить 15000 грн. Пунктом 3.1 цього ж Договору визначено, що право вимоги переходить до Покупця з моменту підписання Сторонами даного договору.
На виконання умов договору №ЦП0086/0-19 від 4 серпня 2020 року ТОВ «Центр Проект» та ТОВ «Фінансова компанія «Морган кепітал» склали акт прийому-передачі документації до договору №ЦП0086/0-19 купівлі-продажу права вимоги від 4 серпня 2020 року.
4 серпня 2020 року ТОВ «Центр Проект» (Продавець) та ТОВ «Фінансова компанія «Морган кепітал» (Покупець) уклали Договір купівлі-продажу права вимоги №ЦП0089/0-19, відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати/продати право вимоги за основним договором покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти таке право і сплатити за нього певну суму коштів, в порядку та на умовах, передбачених цим Договором.
У наведеному Договорі визначено, що основний договір Договір № ЦП0089/0-19 про надання поворотної фінансової допомоги від 10 грудня 2019 року, що укладений між ТОВ «Євротек», ідентифікаційний код юридичної особи 23509930, та ТОВ «Центр Проект» (ідентифікаційний код юридичної особи 35101958).
Відповідно до пункту 1.3 Договору №ЦП0089/0-19 від 4 серпня 2020 року загальна сума Права вимоги за Основним договором (заборгованість за основним боргом передбачена умовами Основного договору) станом на день укладення цього Договору складає 1109650 грн. Пунктом 2.1 цього Договору визначено, що сторони домовились, що ціна переданого Права вимоги визначається у грошовій одиниці України гривні і становить 110000 грн, а у пункті 3.1 зазначено, що право вимоги переходить до Покупця з моменту підписання Сторонами даного договору.
На виконання умов договору №ЦП0089/0-19 від 4 серпня 2020 року ТОВ «Центр Проект» та ТОВ «Фінансова компанія «Морган кепітал» склали Акт прийому-передачі документації до Договору №ЦП0089/0-19 купівлі-продажу права вимоги від 4 серпня 2020 року.
Також судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ «Фінансова компанія «Морган кепітал», як покупець, 4 листопада 2020 року здійснило розрахунок з продавцем ТОВ «Центр Проект» за передання/продаж прав вимог, шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок продавця, що підтверджується випискою з банківського рахунку. Встановлено, що від ТОВ «Фінансова компанія «Морган кепітал» надійшли кошти у загальній сумі: 15000 грн, призначення платежу: оплата за договором №ЦП0086/0-19 купівлі-продажу права вимоги від 4 серпня 2020 року; 110000 грн, призначення платежу: оплата за договором №ЦП0089/0-19 купівлі-продажу права вимоги від 4 серпня 2020 року; 170000 грн, призначення платежу: оплата за договором №ЦП0008/0-19 купівлі-продажу права вимоги від 4 серпня 2020 року; 295000 грн, призначення платежу: оплата за договором №255285 купівлі-продажу права вимоги від 4 серпня 2020 року; 700000 грн, призначення платежу: оплата за договором №9 купівлі-продажу права вимоги від 4 серпня 2020 року; 1000000 грн, призначення платежу: оплата за договором №SR 08-108/29-1 купівлі-продажу права вимоги від 4 серпня 2020 року; 1250000 грн, призначення платежу: оплата за договором №EVG/02/09 купівлі-продажу права вимоги від 4 серпня 2020 року.
ТОВ «Центр Проект» (Продавець) здійснено відображення операцій з купівлі-продажу прав вимог за укладеними з ТОВ «Фінансова компанія «Морган кепітал» (Покупець) договорами, в бухгалтерському обліку наступними проведеннями: по договору від 4 серпня 2020 року №SR 08-108/29-1: Дт377 Кт712 (на суму 1000000 грн) та Дт949 Кт377 на суму 10534385,27 грн, що підтверджується бухгалтерською довідкою №349 від 4 серпня 2020 року; по договору від 4 серпня 2020 року №9: Дт377 Кт712 (на суму 700000 грн) та Дт949 Кт377 на суму 7228868,02 грн, що підтверджується бухгалтерською довідкою №346 від 4 серпня 2020 року; по договору від 4 серпня 2020 року №ЦП0089/0-19: Дт377 Кт712 (на суму 110000 грн) та Дт949 Кт377 на суму 1109650 грн, що підтверджується бухгалтерською довідкою №345 від 4 серпня 2020 року; по договору від 4 серпня 2020 року №ЦП0008/0-19: Дт377 Кт712 (на суму 170000 грн) та Дт949 Кт377 на суму 2027000 грн, що підтверджується бухгалтерською довідкою №344 від 4 серпня 2020 року; по договору від 4 серпня 2020 року №EVG/02/9: Дт377 Кт712 (на суму 1 250 000 грн) та Дт949 Кт377 на суму 12406174,90 грн, що підтверджується бухгалтерською довідкою №343 від 4 серпня 2020 року; по договору від 4 серпня 2020 року №255285: Дт377 Кт712 (на суму 295000 грн) та Дт949 Кт377 на суму 3040188,79 грн, що підтверджується бухгалтерською довідкою №347 від 4 серпня 2020 року; по договору від 4 серпня 2020 року №ЦП0086/0-19: Дт377 Кт712 (на суму 15000 грн) та Дт949 Кт377 на суму 136900 грн, що підтверджується бухгалтерською довідкою №350 від 4 серпня 2020 року.
Як зазначено судами першої та апеляційної інстанцій під час передання/продажу права вимоги (дебіторської заборгованості) визнавалися доходи й витрати від операції з реалізації такої заборгованості. Витрати відображено на субрахунку 949 (Дт949 Кт377 на суми прав вимог за основним договором відповідно до пункту 1.3 договорів купівлі-продажу прав вимог). У подальшому, після отримання коштів від покупця, доходи відображено на субрахунку 712 (Дт 377 Кт 712 на суми отриманих коштів за договорами купівлі-продажу прав вимог), що відповідає застосуванню плану рахунків бухгалтерського обліку.
Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи досліджено оборотно-сальдові відомості по рахунку 386 за 23 грудня 2020 року, за квітень 2017 року - вересень 2023 року та встановлено, що резерв сумнівних боргів у сумі 7783131,68 грн створювався за договорами купівлі-продажу корпоративних прав, укладених з ДК АРДЕН ПЛС, та за Договором про надання фінансової допомоги, укладеного з ПП «Буд-Ритейл 4», договором №БР70009/0-12 від 21 вересня 2012 року, укладеного з ПП «Буд-Ритейл 6».
За змістом приписів статті 512 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою.
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Суди першої та апеляційної інстанції вказали про безпідставність доводів відповідача про те, що дебіторська заборгованість, яку позивачем було продано ТОВ «Фінансова компанія «Морган кепітал», є безнадійною, і відповідно посилання на пункту 11 П(С)БО 10, згідно з яким виключення безнадійної дебіторської заборгованості з активів здійснюється з одночасним зменшенням величини резерву, оскільки рішення ТОВ «Центр Проект» про списання безнадійної дебіторської заборгованості не приймалося.
При цьому судами попередніх інстанцій встановлено, що дебіторська заборгованість, яку ТОВ «Центр Проект» було продано ТОВ «Фінансова компанія «Морган кепітал», відноситься до заборгованості, призначеної для продажу, для якої не створюється резерв сумнівних боргів.
Судами попередніх інстанцій, що у відповідності до пункту 11 НП(с)БО 10 виключення саме безнадійної дебіторської заборгованості з активів здійснюється з одночасним зменшенням величини резерву сумнівних боргів.
У бухгалтерському обліку позивачем відображався як продаж дебіторської заборгованості так і було відображено витрати на субрахунку 949 (Дт949 Кт377 на суми прав вимог за основними договорами купівлі-продажу прав вимог), а доходи відображено на субрахунку 712 (Дт 377 Кт 712 на суми отриманих коштів за договорами купівлі-продажу прав вимог), що відповідає застосуванню плану рахунків бухгалтерського обліку.
У свою чергу податковим органом не вказано, які бухгалтерські проведення платника податку є помилковими.
Відповідач аналізуючи договори купівлі-продажу прав вимог дійшов висновку, що існує впевненість неповернення такої заборгованості боржником, а отже така заборгованість є безнадійною та списаною (виключеною) позивачем з активів підприємства.
Водночас позивач, спростовуючи доводи контролюючого органу вказала, що дебіторська заборгованість підлягала продажу, доказом чого є укладені договори купівлі-продажу і таке списання, на чому наголошує відповідач, не стосується спірних правовідносин.
За наведених вище обставин суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що є безпідставними твердження відповідача про те, що сума витрат ТОВ «Центр Проект» від списання дебіторської заборгованості за вище вказаними договорами (що є безнадійною для підприємства) понад суму резерву сумнівних боргів становить 25160035,30 грн (сума витрат від списання дебіторської заборгованості 32943166,98 грн - (мінус) сформований резерв сумнівних боргів 7783131,68 грн).
Щодо застосування фінансової реструктуризації (заниження різниць), то судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
10 листопада 2020 року ТОВ «Центр проект», як боржник, подало до Секретаріату Заяву про фінансову реструктуризацію (вих.№10/11/2020), а також Згоду на реструктуризацію (№10/11-20/1 від 10 листопада 2020 року) від Залученого Кредитора - ТОВ «Фінансова компанія «Морган кепітал» (код ЄДРПОУ 40008320) на участь у проведенні процедури фінансової реструктуризації з метою реструктуризації зобов'язань та/або господарської діяльності.
Секретаріатом 10 листопада 2020 року зареєстровано заяву позивача про реструктуризацію та згоду на реструктуризацію ТОВ «Фінансова компанія «Морган Кепітал» за вх.№2020-11-10/094 від 10 листопада 2020 року та прийнято рішення про початок проведення процедури фінансової реструктуризації щодо ТОВ «Центр проект» №2020/0041/ФР, про що повідомлено позивача про початок проведення процедури фінансової реструктуризації та перші збори Залучених Кредиторів (вих. №2020-11-10/096 від 10 листопада 2020 року). Відповідне повідомлення про початок проведення процедури фінансової реструктуризації від 10 листопада 2020 року №2020/0041/ФР боржника: ТОВ «Центр Проект» Секретаріат розмістив на веб-сайті Cекретаріату (https://fr.org.ua)
17 листопада 2020 року позивачем подано до Секретаріату Повідомлення про внесення змін і доповнень до переліку залучених кредиторів ТОВ «Центр проект», відповідно до якого до переліку залучених кредиторів було додатково включено наступних кредиторів: 1) ДЕГРЕСС ХОЛДІНГ ЛІМІТЕД (DEGRESS HOLDING LIMITED); 2) ДК АРДЕН ПЛС (DK ARDEN PLC); 3) ЄВРОТЕК ГРУП ПЛС (EVROTEK GROUP PLC).
ТОВ «Центр проект» просило Секретаріат повідомити наявних Залучених Кредиторів про внесення змін і доповнень до переліку Залучених Кредиторів; оновити повідомлення про початок процедури на веб-сайті Секретаріату; надіслати повідомлення додатковим Залученим Кредиторам про початок Процедури Фінансової Реструктуризації та перші збори Залучених Кредиторів разом із додатковою інформацією, що вимагається згідно із частиною 3 статті 19 Закону № 1414-VIII.
Секретаріатом 17 листопада 2020 року надіслано ТОВ «Центр проект» Повідомлення про внесення змін і доповнень до переліку Залучених Кредиторів (вих. № 2020-11-17/102), в якому зазначено, що Секретаріат прийняв зміни і доповнення до переліку Залучених Кредиторів та здійснив належні дії для інформування додаткових Залучених Кредиторів про дату, час та місце перших зборів Залучених Кредиторів та надав іншу відповідну інформацію.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 20 листопада 2020 року проведено перші збори залучених кредиторів у процедурі фінансової реструктуризації ТОВ «Центр проект» №2020/0041/ФР (за результатами проведення яких складено рішення (протокол) Перших Зборів Залучених Кредиторів від 20 листопада 2020 року по процедурі №2020/0041/ФР від 10 листопада 2020 року), на яких, зокрема, були прийняті наступні рішення: 1) здійснити фінансову реструктуризацію Боржника у встановлені строки до 8 лютого 2021 року; 2) погодити Боржнику залучити ТОВ «Терра Футура» (код ЄДРПОУ 40668861), яке є суб'єктом оціночної діяльності в якості Незалежного експерта з метою підготовки звіту про проведення огляду фінансово-господарської діяльності, стану заставного майна боржника та майнового поручителя, прогнозу основних операційних та фінансових показників боржника та пов'язаних із ним осіб на період проведення реструктуризації у відповідності до вимог статті 11 Закону № 1414-VIII; 3) залученим Кредиторам спільно з Боржником розпочати співпрацю і переговори щодо підготовки проекту Плану реструктуризації; 4) в строк до 24 грудня 2020 року погодити і підписати План реструктуризації. Збори Залучених Кредиторів щодо розгляду питання погодження Плану реструктуризації провести в строк до 28 грудня 2020 року.
ТОВ «ТЕРРА ФУТУРА» 3 грудня 2020 року підготовлено звіт за результатами проведення аналізу фінансово-господарської діяльності ТОВ «Центр проект». Пунктом 7.2 звіту визначено заходи щодо відновлення платоспроможності і відновлення ефективності господарської діяльності.
23 грудня 2020 року проведено другі збори залучених кредиторів у процедурі №2020/0041/ФР від 10 листопада 2020 року, за результатами яких складено рішення (протокол) №2 Зборів Залучених Кредиторів від 23 грудня 2020 року по процедурі №2020/0041/ФР від 10 листопада 2020 року, на яких розглянуто звіт ТОВ «Терра Футура» про проведення огляду фінансово-господарської діяльності ТОВ «Центр проект», проект Плану реструктуризації та затверджено План реструктуризації у процедурі №2020/0041/ФР від 10 листопада 2020 року. Також прийнято рішення, яким вирішено приступити до виконання затвердженого плану реструктуризації.
Секретаріат з фінансової реструктуризації листом вих. №2024-02-07/004 від 7 лютого 2024 року, підтвердив, що датою завершення процедури фінансової реструктуризації є 23 грудня 2020 року.
Відповідно до вказаного Плану реструктуризації, ТОВ «Центр проект» (Боржник) укладено з: 1) «ДК АРДЕН ПЛС» (Кредитор) Договір прощення боргу від 23 грудня 2020 року, відповідно до пункту 3 якого з моменту укладення цього договору зобов'язання Боржника перед Кредитором в частині заборгованості у розмірі 2471832,45 Євро (що за курсом НБУ станом на 23 грудня 2020 року складає 85443585,12 грн) та 694928,11 доларів США (що за курсом НБУ станом на 23 грудня 2020 року складає 19632622,51 грн), - є припиненим на підставі статті 605 ЦК України; 2) «ДЕГРЕСС ХОЛДІНГ ЛІМІТЕД» (Кредитор) Договір прощення боргу від 23 грудня 2020 року, відповідно до пункту 3 якого з моменту укладення цього договору зобов'язання Боржника перед Кредитором за нарахованими процентами у розмірі 2633568,31 Євро (що за курсом НБУ станом на 23 грудня 2020 року складає 91034292,41 грн), - є припиненим на підставі статті 605 ЦК України; 3) «ЄВРОТЕК ГРУП ПЛС» (Кредитор) Договір прощення боргу від 23 грудня 2020 року, відповідно до пункту 3 якого з моменту укладення цього договору зобов'язання Боржника перед Кредитором у розмірі 426992943,38 грн, є припиненим на підставі статті 605 ЦК України; 4) ТОВ «Фінансова компанія «Морган кепітал» (Кредитор) Договір прощення боргу від 23 грудня 2020 року, відповідно до пункту 4 якого з моменту укладення цього договору зобов'язання Боржника перед Кредитором в частині заборгованості в розмірі 34823197,49 грн, яка складається з заборгованості за основним боргом щодо повернення суми позики в розмірі 34822933,18 грн та нарахованими процентами - в розмірі 264,31 грн, є припиненим на підставі статті 605 ЦК України.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що зокрема аналізи рахунків 717, 612, 6851, 6852, підтверджують, що ТОВ «Центр Проект» у бухгалтерському обліку операції з прощення заборгованостей відображені наступними проведеннями: Кт рах 717 «Дохід від списання кредиторської заборгованості» на суму 657926640,92 грн; Дт рах 6851 «Розрахунки з іншими кредиторами (в національній валюті)» на суму 34823197,49 грн; Дт рах 6852 «Розрахунки з іншими кредиторами (в іноземній валюті)» на суму 466159712,71 грн; Дт рах 612 «Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями в іноземній валюті» на суму 156943730,72 грн».
Водночас податковий орган в частині відображення ТОВ «Центр проект» в бухгалтерському обліку операцій з прощення заборгованостей, допустив помилку, зазначивши невірні бухгалтерські проведення, а саме: Дт рах 717 «Дохід від списання кредиторської заборгованості» на суму 657926640,85 грн; Кт рах 6851 «Розрахунки з іншими кредиторами (в національній валюті)» на суму 34823197,42 грн; Кт рах 6852 «Розрахунки з іншими кредиторами (в іноземній валюті)» на суму 466159712,71 грн; Кт рах 612 «Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями в іноземній валюті» на суму 156943730,72 грн.
Судами першої та апеляційної інстанцій також встановлено, що ТОВ «Центр Проект» у відповідності до вимог про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку - відображено за кредитом 717 дохід від списання кредиторської заборгованості, що кореспондує за Дт6851, Дт6852, Дт612 - розрахунки з іншими кредиторами та погашення поточної заборгованості, її списання.
Відповідно до Плану реструктуризації від 23 грудня 2020 року, ТОВ «Центр проект» (Продавець) укладено з: 1) ОСОБА_1 . Договір купівлі-продажу нерухомого майна від 26 грудня 2020 року, відповідно до пункту 1.1 якого продавець продає, а покупець приймає у власність майно: нежитлова будівля, загальною площею 6771,3 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 351081846101. Пунктом 2.2. Договору визначено, що за домовленістю сторін ціна продажу майна складає 16470000 грн; 2) ТОВ «Євротек» Договір купівлі-продажу нерухомого майна від 29 грудня 2021 року, відповідно до пункту 1.1 якого продавець продає, а покупець приймає у власність майно: нежитлове приміщення магазину, що розташоване за адресою: Львівська область, м. Трускавець, площа Чорновола В., буд. 3 , загальною площею 683,6 кв.м. Пунктом 2.2. Договору визначено, що за домовленістю сторін ціна продажу майна складає 1160000 грн; 3) ТОВ «Євротек» Договір купівлі-продажу нерухомого майна від 29 грудня 2021 року, відповідно до пункту 1.1 якого продавець продає, а покупець приймає у власність майно: об'єкт нерухомого майна будівлю магазину, що розташована за адресою: Львівська область, м. Червоноград, проспект Шевченка Т. буд. 5б , загальною площею 768,4 кв.м. Пунктом 2.2. договору визначено, що за домовленістю сторін ціна продажу майна складає 1090000 грн; 4) Приватним підприємством «МОСТ-РІАЛ» Договір купівлі-продажу нерухомого майна від 2 лютого 2021 року, відповідно до пункту 1.1 якого продавець продає, а покупець приймає у власність наступне нерухоме майно: об'єкт нерухомого майна нежитлова будівля магазину, загальною площею 1361,2 кв.м., що розташована за адресою: Чернігівська область, м. Чернігів, проспект Миру, будинок 207а . Пунктом 2.2. Договору визначено, що за домовленістю сторін ціна продажу майна складає 2100000 грн; 5) Приватним підприємством «МОСТ-РІАЛ» договір купівлі-продажу нерухомого майна від 16 лютого 2021 року, відповідно до пункту 1.1 якого продавець продає, а покупець приймає у власність наступне нерухоме майно: нежитлове приміщення, загальною площею 542,1 кв.м., опис об'єкта: приміщення магазину, що розташоване за адресою: Чернігівська область, м. Чернігів, вул. Незалежності, будинок 4б , приміщення 2. Пунктом 2.2. Договору визначено, що за домовленістю сторін ціна продажу майна складає 2786823,82 грн; 6) Приватним підприємством «МОСТ-РІАЛ» Договір купівлі-продажу нерухомого майна від 4 лютого 2021 року, відповідно до пункту 1.1 якого продавець продає, а покупець приймає у власність наступне нерухоме майно: нежитлове приміщення, яке знаходиться за адресою: Чернігівська область, м. Чернігів, вул. Пухова генерала, будинок 101-А . Пунктом 2.2. Договору визначено, що за домовленістю сторін ціна продажу майна складає 4910000 грн; 7) Приватним підприємством «МОСТ-РІАЛ» Договір купівлі-продажу нерухомого майна від 2 лютого 2021 року, відповідно до пункту 1.1 якого продавець продає, а покупець приймає у власність наступне нерухоме майно: нежитлове приміщення, загальною площею 257,7 кв.м., що розташоване за адресою: Черкаська область, м. Черкаси, вул. Чайковського, будинок 63 . Пунктом 2.2. Договору визначено, що за домовленістю сторін ціна продажу майна складає 1410000 грн.
На виконання умов договорів купівлі-продажу нерухомого майна, позивачем укладено акти приймання-передачі від 30 грудня 2021 року, від 2 лютого 2021 року, від 16 лютого 2021 року, від 4 лютого 2021 року, від 30 грудня 2021 року, від 2 лютого 2021 року, від 26 грудня 2020 року.
Вказані операції з продажу об'єктів нерухомого майна відображено в бухгалтерському обліку проведеннями Дт361 Кт712, що підтверджують картки рахунку за грудень 2020 по контрагенту ОСОБА_1 , за грудень 2021 року по контрагенту ТОВ «Євротек», за 2 лютого 2021 року, за 4 лютого 2021 року, за 16 лютого 2021 року по контрагенту Приватному підприємству «МОСТ-РІАЛ».
У зв'язку з передачею об'єктів нерухомого майна за вище вказаними договорами, ТОВ «Центр проект» складено податкові накладні: №1 від 2 лютого 2021 року на суму 2100000 грн (операції звільнені від оподаткування (код ставки 903); №2 від 2 лютого 2021 року на суму 1410000 грн (операції звільнені від оподаткування (код ставки 903); №3 від 4 лютого 2021 року на суму 4910000 грн (операції звільнені від оподаткування (код ставки 903); №7 від 16 лютого 2021 року на суму 2786823,82 грн (операції звільнені від оподаткування (код ставки 903); №86 від 30 грудня 2021 року на суму 1160000 грн (операції звільнені від оподаткування (код ставки 903); №87 від 30 грудня 2021 року на суму 1090000грн (операції звільнені від оподаткування (код ставки 903); №96 від 26 грудня 2020 року на суму 16470000 грн (операції звільнені від оподаткування (код ставки 903).
ТОВ «Центр проект» з врахуванням вищенаведених операцій звільнених від оподаткування складено та подано податкові декларації з податку на додану вартість за лютий 2021 року, грудень 2020 року та грудень 2021 року.
При цьому судами попередніх інстанцій вказано, що на момент прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень контролюючий орган володів повною інформацією про господарські операції позивача, здійснені на виконання плану фінансової реструктуризації та про бухгалтерський облік як вказаних операцій, так і безповоротної фінансової допомоги, дебіторської заборгованості, що підтверджується наданими на запит відповідача відповідей, а саме: листів вих. №23/01/2024-1 від 23 січня 2024 року, №06-02/2024-1 від 6 лютого 2024 року, №07-02/2024-1 від 7 лютого 2024 року, №08-02/2024-1 від 8 лютого 2024 року, №13-02/2024-1 від 13 лютого 2024 року, №07-02/2024-1 від 7 лютого 2024 року, №13-02/2024-1 від 13 лютого 2024 року, №14-02/2024-1 від 14 лютого 2024 року.
Також судами першої та апеляційної інстанцій зазначено, що правочини, вчинені під час проведення процедури фінансової реструктуризації, а також дії ТОВ «Центр Проект», вчинені з метою виконання Плану реструктуризації, не визнавались недійсними, а відтак у позивача наявні підстави для застосування пільг в оподаткуванні, визначених пунктом 39 підрозділу 4 та пунктом 46 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України.
Частинами першою, другою статті 77 КАС України передбачено, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За вказаних вище обставин, оскільки відповідачем не доведено правомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 19 березня 2024 року №11207/13-01-07-01 та №11209/13-01-07-01, то колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог ТОВ «Центр Проект» та визнання протиправними і скасування вказаних податкових повідомлень-рішень.
Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року та постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2025 року у цій конкретній справі ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким дана належна юридична оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та не допущено порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Усі доводи та їх обґрунтування викладені в касаційній скарзі не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, тому підстави для скасування ухвалених судових рішень та задоволення касаційної скарги відсутні.
Відповідно до частин першої та другої статті 341 КАС України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Згідно із частиною першою статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 341, 344, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2025 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.
Постанову у повному обсязі складено 17 листопада 2025 року.
Суддя-доповідач О.В.Білоус
Судді Н.Є.Блажівська
І.Л.Желтобрюх