Справа № 560/1036/25
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Козачок І.С.
Суддя-доповідач - Сторчак В. Ю.
17 листопада 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сторчака В. Ю.
суддів: Матохнюка Д.Б. Граб Л.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" на додаткове рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 липня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 червня 2025 задоволено позов ОСОБА_1 до Державної установи "Український державний науково - дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" про визнання протиправним та скасування рішення.
В подальшому, представник позивача подав заяву про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу.
Додатковим рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 липня 2025 року заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового задоволено частково. Ухвалено додаткове судове рішення у справі та стягнуто на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 5000 грн. за рахунок асигнувань Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України". У задоволенні решти вимог відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України, суд що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Оцінюючи висновки суду першої інстанції в частині розподілу судових витрат, колегія суддів виходить з наступного.
Статтею 132 КАС встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до статті 134 КАС витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з частиною сьомою статті 139 КАС розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно з положеннями статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05 липня 2012 року № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Отже, документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов'язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Як встановлено судом, позивач просить стягнути витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 40000 грн., на підтвердження понесення яких наданий договір про надання правничої допомоги №2 від 02.01.2025, додаток 1 від 21.01.2025 до договору про надання правничої допомоги, акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 01.07.2025.
Зі змісту акту приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) вбачається, що адвокатом виконані наступні роботи: підготовка та подання позовної заяви в інтересах позивачки, оформлення та подання процесуальних клопотань, зокрема про заміну неналежного відповідача, додаткових пояснень, у тому числі клопотання про приєднання доказів та заяви від 15.05.2025.
Умовами договору ( п. 3.7) передбачено, що клієнт оплачує адвокату гонорар протягом 10 днів з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг). У п. 2 Додатку 1 від 21.01.2025 до Договору зазначається, що клієнт сплачує гонорар протягом 60 банківських днів з дня ухвалення судом першої інстанції рішення по справі.
Як встановлено з наданих до суду матеріалів, акт приймання-передачі виконаних робіт був підписаний позивачкою та адвокатом 01.07.2025.
При цьому, оцінивши документи, пов'язані з оплатою правничої допомоги, перевіривши розумну необхідність її надання, враховуючи предмет спору, конкретні обставини справи і суть наданих послуг, суд першої інстанції дійшов вірного переконання, що заявлений до відшкодування їх розмір 40000,00 грн., є завищеним, тому зменшив розмір судових витрат на професійну правничу допомогу та покласти на відповідача понесені позивачем судові витрати на оплату правничої допомоги адвоката в суді першої інстанції в сумі 5000,00 грн.
У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 по справі №755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) вказано, що при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 по справі №755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) вказала, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що на засадах співмірності та справедливості на користь позивача підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на правничу допомогу адвоката у сумі 5000 гривень.
Оскільки, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції надав належну оцінку наявним у справі доказам та зробив вірний висновок щодо часткового задоволення заявлених позивачем вимог та стягнення на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не встановлено.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" залишити без задоволення, а додаткове рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 липня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Сторчак В. Ю.
Судді Матохнюк Д.Б. Граб Л.С.