Справа № 240/26836/23
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Гурін Дмитро Миколайович
Суддя-доповідач - Сторчак В. Ю.
17 листопада 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сторчака В. Ю.
суддів: Граб Л.С. Матохнюка Д.Б. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 05 березня 2025 року у справі за адміністративним позовом Комунального некомерційного підприємства "Обласна клінічна лікарня ім.О.Ф.Гербачевського" Житомирської обласної ради до Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області про визнання протиправним та скасування висновку,
Комунальне некомерційне підприємство "Обласна клінічна лікарня ім.О.Ф.Гербачевського" Житомирської обласної ради звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області про визнання протиправним та скасувати висновок про результати моніторингу закупівлі №UA-2023-05-18-015343-а від 28.08.2023 Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 05 березня 2025 року позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано висновок про результати моніторингу закупівлі від 28.08.2023 №UA-2023-05-18-015343-а Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що 18.05.2023 Комунальне некомерційне підприємство "Обласна клінічна лікарня ім.О.Ф.Гербачевського" Житомирської обласної ради (далі Замовник, позивач) оприлюднило закупівлю у формі відкритих торгів з особливостями Процедура закупівлі відкриті торги з особливостями на закупівлю товарів: код згідно основного словника національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник»: 33600000-6 Фармацевтична продукція (MHH: Povidone-iodine, Ethanol, Chlorhexidine, Ammonia, Hydrogen peroxide, lodine, Viride nitens, Benzyl benzoate, Vaseline, Dexpanthenol, Dimethyl sulfoxide, Comb drug, Castor oil, Propanol, combinations, Lidocaine, Tacrolimus, Allopurinol, Ambroxol, Amiodarone, Amlodipine, Acety Isalieylie acid, Enalapril, Betahistine, Verapamil, Medicinal charcoal, Doxazosin, Doxyeyeline, Urapidil, Mono, Etamsylate, Pantoprazole, Captopril and diureties, Captopril, Carvedilol, Ketorolae, Clopidogrel, Levothyroxine sodium, Linezolid, Loratadine, Acetylsalicylie acid, Macrogol, Mycophenolic acid, Moxifloxacin, Isosorbide mononitrate, Nebivolol, Nimesulide, Glyceryl trinitrate, Nitroxoline, Omeprazole, Multienzymes (lipase. protease etc.), Paracetamol, Prednisolone, Tacrolimus, Ramipril, Sildenafil, Simvastatin, Spironolactone, Torasemide, Fluconazole, Folic acid, Lactulose, Levosimendan, Levofloxacin, Timolol, Perindopril and amlodipine, Bisoprolol, Pantoprazole, Molsidomine, Methylprednisolone, Lactie acid producing organisms), ідентифікатор №UA-2023-05-18-015343-а (Том №1 а.с.45-56).
Позивачем опубліковано тендерну документацію по даній закупівлі, яка складається з тендерної документації та 6-ти додатків. Додатком №5 передбачено проект договору про закупівлю.
Відповідно до підпункту 1.1 пункту 1 Розділу 3 «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» Тендерна пропозиція повинна складатися з: «(...) 1.1.5. Листа-згоди учасника з істотними умовами Договору відповідно до Додатку 4 до Тендерної документації.; 1.1.6. Підписаного проекту договору відповідно до Додатку 5 до тендерної документації (...)».
Згідно пункту 3 Розділу 6. «Результати торгів та укладання договору про закупівлю тендерної документації Учасник повинен надати підписаний проект договору відповідно Додатку 5 до тендерної документації.
Згідно пункту 3 Розділу 6. «Результати торгів та укладання договору про закупівлю» тендерної документації визначено, що договір про закупівлю укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону №922-VIII, крім частин третьої-п'ятої, сьомої-дев'ятої статті 41 Закону №922-VIII, та цих особливостей; умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, крім випадків: визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті; перерахунку ціни в бік зменшення ціни тендерної пропозиції переможця без зменшення обсягів закупівлі; перерахунку ціни та обсягів товарів в бік зменшення за умови необхідності приведення обсягів товарів до кратності упаковки.
Таким чином, істотні умови договору про закупівлю при його укладенні визначені з врахуванням вимог Цивільного і Господарського кодексів України, Закону України «Про публічні закупівлі» (далі Закон №922-VIII. Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178) (далі - Особливості).
20.06.2023 між позивачем та ТОВ «ДОЙЧ-ФАРМ» (далі - Учасник) укладено договір про закупівлю товарів за публічні кошти №386, який опубліковано позивачем 23.06.2023.
Наказом начальника Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області від 07.08.2023 №48-3 розпочато моніторинг закупівлі №UA-2023-05-18-015343-а.
28.08.2023 Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області оприлюднено висновок про результати моніторингу процедури закупівлі №UA-2023-05-18-015343-а « 33600000-6 Фармацевтична продукція (MHH: Povidone-iodine, Ethanol, Chlorhexidine, Ammonia, Hydrogen peroxide, lodine, Viride nitens, Benzyl benzoate, Vaseline, Dexpanthenol, Dimethyl sulfoxide, Comb drug, Castor oil, Propanol, combinations, Lidocaine, Tacrolimus, Allopurinol, Ambroxol, Amiodarone, Amlodipine, Acety Isalieylie acid, Enalapril, Betahistine, Verapamil, Medicinal charcoal, Doxazosin, Doxyeyeline, Urapidil, Mono, Etamsylate, Pantoprazole, Captopril and diureties, Captopril, Carvedilol, Ketorolae, Clopidogrel, Levothyroxine sodium, Linezolid, Loratadine, Acetylsalicylie acid, Macrogol, Mycophenolic acid, Moxifloxacin, Isosorbide mononitrate, Nebivolol, Nimesulide, Glyceryl trinitrate, Nitroxoline, Omeprazole, Multienzymes (lipase. protease etc.), Paracetamol, Prednisolone, Tacrolimus, Ramipril, Sildenafil, Simvastatin, Spironolactone, Torasemide, Fluconazole, Folic acid, Lactulose, Levosimendan, Levofloxacin, Timolol, Perindopril and amlodipine, Bisoprolol, Pantoprazole, Molsidomine, Methylprednisolone, Lactie acid producing organisms)».
Висновком про результати моніторингу закупівлі 28.08.2023 зафіксовані наступні порушення: Замовником з ТОВ «ДОЙЧ-ФАРМ» укладено договір про закупівлю від 20.06.2023 №386, умови якого не відповідають змісту тендерної пропозиції переможця та умовам тендерної документації (проєкту договору згідно Додатку №5 тендерної документації (Том №1 а.с.100-106), в частині строків дії обставин непереборної сили внаслідок дії якої кожна сторона договору має право його розірвати. Так, пунктом 8.5 розділу 8 «Обставини непереборної сили» проекту договору встановлено умову, а саме: «У разі коли строк дії обставин непереборної сили продовжується більше ніж 10 днів, кожна із Сторін в установленому порядку мас право розірвати цей Договір», тоді як в пункті 8.5 розділу 8 «Обставини непереборної сили» укладеного договору про закупівлю від 20.06.2023 №386 вказаний строк дії обставини непереборної сили змінено з 10 на 50 днів, чим не дотримано вимоги пункту 18 та абзацу четвертого пункту 46 Особливостей.
Разом з тим, відповідно до підпункту 2 пункту 21 Особливостей встановлено імперативну умову, що договір про закупівлю с нікчемним у разі його укладення з порушенням вимог пункту 18 цих Особливостей.
У пункті 3 висновку зазначено, що з огляду на встановлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, керуючись статтями 5 га 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі» відповідачем зобов'язано позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом розірвання договору про закупівлю від 20.06.2023 №386, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності нікчемності договору, та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.
Вважаючи, що висновок відповідача підлягає скасуванню, оскільки є безпідставним та протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору та, відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідача.
Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначає Закон України від 26.01.1993 №2939-XII «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні».
Згідно з частиною 1 статті 1 Закону №2939-XII здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політик у сфері державного фінансового контролю.
Частиною 2 статті 2 Закону №2939-XI державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.
Постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 №868 "Про утворення Державної аудиторської служби України", яка набрала чинності 03.11.2015, утворено Державну аудиторську службу України як центральний орлан виконавчої влади. діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів, реорганізувавши Державну фінансову інспекцію шляхом перетворення.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43. Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Пунктом 9 Положення №43 визначено, що Держаудитслужба в межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України видає накази, організовує та контролює їх виконання.
За своїм змістом висновок органу державного фінансового контролю є індивідуально-правовим актом, який повинен відповідати вимогам, встановленим статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною 10 статті 8 Закону №922-VIII у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у Висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду.
Згідно пункту 3 частини III Порядку заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 08.09.2020 №552, у разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 Висновку має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якого орган державного фінансового контролю зобов'язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов'язання щодо їх усунення.
Висновком відповідача визначено, що у договорі про закупівлю строк дії обставин непереборної сили визначено 50 днів, на відміну від проєкту договору, яким передбачено 10 днів. Утім такі зміни не стосуються істотних умов договору та не змінюють зміст тендерної пропозиції учасника.
Суд першої інстанції вірно не погодився з такими доводами, зазначивши, що відповідач помилково ототожнює поняття зміст (умови) договору та зміст тендерної пропозиції.
Відповідно до частини 1 статті 26 Закону №922-VIII тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника процедури закупівлі про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, наявність відсутність підстав, установлених у статті 17 цього Закону і в тендерній документації, та шляхом завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації. Тобто зміст тендерної пропозиції складають не тільки проект договору, а й інформація та документи, що подані учасником в електронному вигляді через електронну систему закупівель.
Аналогічне тлумачення викладене і у пункті 19 частини 2 статті 22 Закону №922-VIII, де зазначено, що формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов'язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції.
Отже, як вірно зазначив суд першої інстанції, Законом «зміст тендерної пропозиції» розуміється як сукупність умов та документів, що встановлені згідно вимог законодавства та тендерної документації.
Крім того, Законом №922-VIII визначено поняття щодо документів (файлів), що подаються у складі тендерної пропозиції (частина 5 статті 22, частина 11 статті 26, абзац третій частини 4 статті 28 Закону №922-VIII).
Таким чином, згідно положень Закону №922-VIII зміст тендерної пропозиції не є тотожним до змісту документів (файлів), які подані учасником у складі тендерної пропозиції.
Разом із тим, подання проєкту договору у складі тендерної пропозиції є вимогою тендерної документації, якої учасник має дотримуватись на виконання положень Закону №922-VIII. В той час, як укладення договору між замовником та переможцем закупівлі, як визначено у частині 1 статті 41 Закону №922-VIII (аналогічна норма визначена у п.19 Особливостей) відбувається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених Законом №922-VIIІ (положень статті 41 Закону №922-VIII - згідно п.19 Особливостей). Проте, ні Цивільним кодексом України, ні Господарським кодексом України, ні Законом №922-VIIІ не передбачено обов'язковості укладення договору про закупівлю виключно на умовах, що визначались проєктом договору (що містився у складі тендерної документації замовника або у складі тендерної пропозиції учасника).
Таким чином, відповідач дійшов помилкового висновку про те, що будь-яка невідповідність договору про закупівлю відповідному проекту договору, поданому учасником в складі тендерної пропозиції, незалежно від змісту, мала б наслідком нікчемність договору, що не узгоджується із нормами цивільного та господарського законодавства, які залишають питання визначення умов договору на розсуд сторін, окрім визнаних обов'язковими згідно законодавства.
За визначенням академічного тлумачного словника української мови «зміст» означає, зокрема, суть, внутрішня особливість чого-небудь. Виходячи із мовного, логічного та системного тлумачення норми частини 4 статті 36 Закону №922-VIII, що за приписами частини 4 статті 36 Закону №922-VIII умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі, тобто від основних (істотних) умов такої пропозиції, за відсутності яких учасник не був би визнаний переможцем процедури закупівлі і договір про закупівлю не міг бути укладений. Формальна невідповідність (словесна, граматична, синтаксична тощо) договору про закупівлю проекту договору переможця закупівлі, без аналізу умов договору та проекту, не може бути достатньою підставою для висновку про те, що умови договору про закупівлі відрізняються від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону переможця процедури закупівлі, що є порушенням частини 4 статті 36 Закону №922-VIII.
Враховуючи вищенаведене, невідповідності деяких (не істотних умов договору про закупівлю проекту договору, поданому в складі тендерної пропозиції учасника, не спричиняє невідповідність змісту тендерної пропозиції в цілому у розумінні Закону №922-VIII.
Відповідно до частини 1 статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.
Отже, істотні умови договору, у розумінні статті 638 Цивільного кодексу України, це умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.
За правилами частини 3 статті 180 Господарського кодексу України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Частина 4 статті 41 Закону №922-VIII передбачає заборону щодо зміни умов договору, а саме: заборону на зміну істотних умов договору порівняно зі змістом тендерної документації, і така заборона не стосується формального викладення певних положень договору в редакції, відмінній від проекту договору, якщо при цьому не змінюються істотні умови договору у розумінні статті 638 Цивільного кодексу України.
Отже, згідно наведеної норми Закону №922-VIII умови договору про закупівлю не повинні саме суттєво, змістовно виходити за рамки тендерної пропозиції (за винятком тих випадків, які передбачені Законом №922-VIII).
Принцип виявлення порушень відповідачем полягає у перевірці умов договору про закупівлю на відповідність змісту тендерної документації і тендерної пропозиції по суті, та перевірка зводиться до дослівного зіставлення тексту умов договору, укладеного з переможцем процедури закупівлі, з текстами/умовами проєкту цього договору, який був у складі тендерної документації, а також у складі тендерної пропозиції переможця.
Схожа правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 04.05.2022 у справі №160/6513/21.
При цьому, Мінекономіки, як Уповноважений орган у відповіді на запит 405/2019 зазначає, що у випадку змін умов договору про закупівлю, в тому числі, під час його укладення (зміни відносно проєкту договору) які не є істотними, сторони керуються Цивільним та Господарським кодексами України.
01.09.2023 укладено Додаткову угоду №2 до Договору, якою внесено зміни до пункту 8.5 розділу 8 «Обставини непереборної сили» договору про закупівлю, якими передбачено, що право на розірвання договору наступає у разі, коли строк дії обставин непереборної сили продовжується більше 10 днів (Том №2 а.с.72).
Про укладення Додаткової угоди №2 повідомлено відповідача листом (трекінг відправлення оператора поштового зв'язку від 08.09.2023 за номером 1000233599720 Том №2 а.с.73-74), у зв'язку із відсутністю технічної можливості для опублікування даного документа в електронній системі.
Стосовно зобов'язання позивача про вжиття заходів щодо усунення порушень виявлених відповідачем під час проведення моніторингу закупівель шляхом розірвання договору про закупівлю, варто зазначити, що згідно з частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).
Нормами частини 3 статті 215 Цивільного кодексу України визначено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Принцип презумпції правомірності правочину встановлений статтею 204 Цивільного кодексу України передбачає, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Таким чином, оскільки законом прямо не встановлено підстави недійсності договору, його можна визнати недійсним виключно за рішенням суду, а не як у даному випадку за рішенням чи вказівкою відповідача.
Статтею 651 Цивільного кодексу України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
Висновок відповідача щодо розірвання договору не дає чіткого розуміння Замовнику щодо варіанта поведінки, який би відповідав фактичним обставинам справи, що є порушенням вимог закону в частині змісту висновку, як акта індивідуальної дії.
Схожі правові висновки містяться у постановах Верховного Суду від 21.10.2021 у справі №640/17797/20, від 30.11.2021 у справі №420/5590/19, від 04.05.2023 у справі №160/5890/22.
З урахуванням вищевикладеного порушення законодавства у сфері публічних закупівель щодо відповідності вимог тендерної документації Замовника вимогам Закону №922-VIII відсутні, і як наслідок, не порушено пункт 18 та абзац четвертий пункту 46 Особливостей, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що у позивача відсутні підстави для розірвання договору на закупівлю фармацевтичної продукції від 20.06.2023 №386.
Таким чином, оскільки відповідачем не було доведено в судовому порядку правомірність висновку про результати моніторингу процедури закупівлі №UA-2023-05-18-015343-а від 28.08.2023, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про обгрунтованість позовних вимог позивача.
Враховуючи встановлені у справі обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог. При вирішенні даного публічно-правового спору, суд правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку і, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Щодо інших доводів скаржника, колегія суддів зазначає, що у рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії», заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Зазначеним вимогам закону рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 05 березня 2025 року, в межах доводів апеляційної скарги відповідача відповідає.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Апеляційний суд вважає, що Житомирський окружний адміністративний суд не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення без змін.
Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.6 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому відповідно до п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу судове рішення за результатами її розгляду судом апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 05 березня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Сторчак В. Ю.
Судді Граб Л.С. Матохнюк Д.Б.