17 листопада 2025 року м.Чернігів Справа № 620/10998/25
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді - Клопота С.Л.,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 та просить наступне.
1. Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо не внесення інформації стосовно ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг», про виключення його з військового облік
2. Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 внести інформацію стосовно ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг» про виключення його з військового обліку.
Позов мотивовано тим, що не внесення ІНФОРМАЦІЯ_3 інформацію стосовно ОСОБА_1 , до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг» про інформації про виключення його з військового обліку, є протиправною та порушує його права і охоронювані законом інтереси.
Ухвалою судді від 03.10.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення вказаної ухвали для подання відзиву на позов.
Представник відповідача у встановлений ухвалою суду строк подав відзив на позов, в якому просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні позову має бути відмовлено, враховуючи таке.
ОСОБА_1 (далі - Позивач), ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , відповідно до інформації в його військовому квитку № НОМЕР_2 виключений з військового обліку відповідно з 27.03.2000 відповідно до п. г ч. 5 ст. 37 Закону України «Про загальний військовий обов'язок і військову службу» (чинний на момент виникнення правовідносин) - як особу яку були засуджено до позбавлення волі за вчинення тяжких злочинів.
При здійсненні деяких правочинів у Заявника виникла потреба сформувати витяг із застосунку Резерв+ де вказано індивідуальний номер в реєстрі Оберіг та генерується QR-код.
Встановивши застосунок Резерв+ Позивач виявив, що інформація в реєстрі Оберіг, на думку Позивача, не відображає інформацію, а саме: не внесено інформацію про виключення Позивача з обліку військовозобов'язаних і Позивач перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 (далі - Відповідач).
28.08.2025 адвокатом було зроблено адвокатський запит до Відповідача де запитувалось ким і коли приймалось рішення про повторну постановку ОСОБА_1 на військовий облік, чи наявна інформація про виключення Позивача з військового обліку, чи взято до уваги відомості військового квитка № НОМЕР_2 , Позивача при прийнятті управлінських рішень.
За допомогою адвоката Позивач звернувся із заявою від 16.09.2025 до Відповідача з вимогою про внесення відомостей до АІТС «Оберіг» про виключення його з військового обліку відповідно до відомостей військового квитка № НОМЕР_2 з посиланням на статтю 58 Конституції України про незворотність нормативно_правових актів у часі.
На заяву отримано відповідь, оформлену листом від 21.09.2025 № 6/4708, якою Відповідач залишив вимоги Позивача без задоволення.
Обгрунтовуючи відмову Відповідач посилався на п. 4 постанови 560 та на абз 12 п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» - посилання на ці норми щодо Позивача є некоректним.
Не погодившись з цим, Позивач звернувся до суду з позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
18 травня 2024 року набрав чинності Закон України від 11.04.2024 № 3633-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» (далі - Закон № 3633).
Відповідно до ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (в редакції Закону № 3633, починаючи з 18.05.2024): «Виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які:
1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими;
2) припинили громадянство України;
3) визнані непридатними до військової служби;
4) досягли граничного віку перебування в запасі».
Враховуючи викладене, на цей час, факт засудження особи до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину не є підставою для виключення або зняття з військового обліку.
Від так у відповідача відсутні законні підстави для внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформації про виключення вас з військового обліку на підставі вироку суду про засудження особи до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.
Окремо суд зазначає, що у рішенні від 09 лютого 1999 року №1-рп/99 (справа №1-7/99 про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) Конституційний Суд України дійшов висновку про те, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно- правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Тобто, дія нормативно-правового акта в часі пов'язується із набранням чинності і з моментом втрати ним юридичної сили.
За колом осіб дія нормативно-правового акта поділяється на такі види: загальні (розраховані на все населення), спеціальні (розраховані на певне коло осіб) та виняткові (роблять винятки із загальних і спеціальних).
На порядок дії нормативно-правового акта за колом осіб поширюється загальне правило: нормативно-правовий акт діє стосовно всіх осіб, які перебувають на території його дії і є суб'єктами відносин, на яких він розрахований. Коло осіб, на яких поширює свою дію той чи інший нормативно-правовий акт, може визначатися також за ознакою статі, віком, професійної приналежності (наприклад, військовослужбовці), станом здоров'я.
Внесення змін до законодавства, яке призводить до погіршення становища особи, може суперечити принципу незворотності дії закону в часі (ст. 58 Конституції України), якщо йдеться про ретроактивну дію закону.
Однак у даному випадку йдеться не про кримінальну або адміністративну відповідальність, а про поновлення військового обліку, що регулюється спеціальним законодавством.
Законодавець має право змінювати критерії військового обліку, якщо це відповідає інтересам держави.
У зв'язку із внесенням змін до Закону №2232-XII було звужено коло підстав для виключення з військового обліку.
Метою таких змін було розширення кола осіб, щодо яких діє військовий обов'язок і які можуть бути використані для доукомплектування ЗСУ, тобто збільшення мобілізаційного ресурсу держави.
Від так, суд дійшов переконання щодо відсутності у відповідача, станом на час подання ним заяви, підстав для внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів запису про виключення позивача з військового обліку, як особи, яка була засуджена до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.
Аналогічний висновок міститься в постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.04.2025 у справі № 580/9033/24.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що наявні правові підстави для відмови у задоволенні позовних вимог.
Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту. Апеляційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 17 листопада 2025 року.
Суддя Сергій КЛОПОТ