Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про повернення позовної заяви
17 листопада 2025 р. № 520/28026/25
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Пасечнік О.В., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) щодо невключення ОСОБА_1 до складу грошового забезпечення сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", при обчисленні розміру грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) здійснити перерахунок грошової компенсації ОСОБА_1 за невикористані дні оплачуваних відпусток в загальній кількості 91 день, обчисливши її суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", та провести її виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою суду від 27.10.2025 по справі №520/28026/25 позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишено без руху.
Надано позивачу термін - п'ять календарних днів з дня отримання копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду з належним обґрунтуванням поважності причин пропуску строку та доказів поважності таких причин.
На виконання ухвали суду від 27.10.2025 позивачем надано заяву про поновлення строку звернення до суду.
В обґрунтування заяви зазначено, що предметом спору є стягнення грошового забезпечення, право на яке у позивача виникло після 19 липня 2022 року. Таким чином, до вказаних правовідносин має застосовуватись стаття 233 КЗпП України у новій редакції.
На думку позивача, справам про виплату усіх сум, що належать при звільненні встановлено тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені при звільненні.
Оскільки зі змісту наказу про звільнення позивач не зміг встановити, чи при обрахуванні компенсації за невикористані відпустки враховувалась додаткова грошова винагорода, в інтересах позивача 07.07.2025 направлявся адвокатський запит.
28.08.2025 представником позивача отримано відповідь ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) до якої надано довідку про грошове забезпечення ОСОБА_1 , за весь період проходження служби у Військовій частині НОМЕР_1 .
На думку позивача строк звернення до суду не пропущено, оскільки вважає, що рахувати тримісячний строк потрібно з дати отримання відповіді на адвокатський запит.
Дослідивши вказану заяву, суд зазначає наступне.
Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Приписами частин третьої і п'ятої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частин першої та другої статті 233 Кодексу законів про працю України, працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
Суд зазначає, що положення статті 233 КЗпП України у частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п'ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві.
Судом установлено, що позивач оскаржує бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо невключення до складу його грошового забезпечення сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", при обчисленні розміру грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток.
Отже, зважаючи на зміст спірних правовідносин, позивачу, в даному випадку, встановлено тримісячний строк для звернення до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів.
Слід звернути увагу, що позивач виключений зі списків особового складу військової частини з 06.09.2022, що вбачається з наявного в матеріалах справи витягу з наказу від 06.09.2022 №241 відповідно до якого позивачу виплачено компенсацію за 35 календарних дні невикористаної щорічної основної відпустки за 2022 рік у розмірі 50225 грн., виплачено компенсацію за невикористані календарні дні щорічної додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2019 рік - 14 днів, 2020 рік - 14 днів, 2021- 14 днів, 2022-14 днів.
Отже, позивач при звільненні та при отриманні остаточного розрахунку при звільненні мав бути обізнаний про розмір нарахованої та виплаченої йому грошової компенсації за невикористану відпустку.
Разом із тим, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою 20.10.2025, тобто з пропуском тримісячного строку звернення до суду.
Щодо доводів про те, що про порушення своїх прав позивач дізнався з листа відповідача від 22.08.2025, наданого у відповідь на звернення його представника, то суд не приймає вказані доводи до уваги, оскільки позивач, отримавши остаточний розрахунок при звільненні з 06.09.2022 був обізнаний про його розмір та складові, які зазначені в наказі про звільнення. Отримання відповіді на заяву позивача (його представника) не змінює момент, з якого він повинен був дізнатися про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона позивач (його представник) почав вчиняти дії щодо реалізації права особи і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду, як і не перериває такий строк.
Щодо посилання представника позивача на постанову Верховного Суду від 21.03.2025 у справі № 460/21394/23 суд зазначає, що в зазначеній постанові вказано, що початок перебігу тримісячного строку для подання адміністративного позову (у частині вимог за період з 19.07.2022 по 30.03.2023) слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документальної підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум, що, у цій справі, відбулося шляхом вручення грошового атестата (тобто, письмового документа, у якому детально зазначено суми, нараховані та виплачені позивачу при звільненні).
Разом з тим, як вбачається з витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_2 від 06.09.2025 №241, який позивачем додано до позовної заяви, позивача виключено зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення з 06.09.2022 та з такого наказу вбачається інформація про усі суми, що підлягають виплаті позивачу при звільненні, в тому числі, про спірну грошову компенсацію за невикористані дні відпустки, тому, відповідно, позивач дізнався про порушення своїх прав саме 06.09.2022 із зазначеного наказу.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10 вересня 2025 року у справі № 160/28405/24.
З огляду на приписи ч. 5 ст. 242 КАС України, а також враховуючи правову позицію Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №755/10947/17, відповідно до якої під час вирішення тотожних спорів суди мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду, врахуванню в межах даної справи підлягають наведені вище саме судом правові позиції Верховного Суду.
Як вже було зазначено судом, позивач був виключений зі списків особового складу військової частини з 06.09.2022 та згідно наказу про звільнення від 06.09.2022 дізнався про нараховані та виплачені йому при звільненні суми грошового забезпечення, однак звернувся до суду з даною позовною заявою 20.10.2025, тобто з пропуском тримісячного строку звернення до суду.
Інших причин пропуску строку звернення до суду в клопотанні про поновлення строку звернення до суду не наведено. Отже, заява представника позивача про поновлення строку звернення до суду не підлягає задоволенню.
Таким чином, позивач так і не навів достатніх та переконливих аргументів на підтвердження наявності об'єктивних, непереборних та істотних перешкод на звернення позивача до суду, які б завадили йому звернутися з цим позовом протягом встановленого законом строку, а тому наведені позивачем обставини суд визнає недостатніми для висновку про те, що позивач своєчасно звернувся до суду.
З огляду на викладене, суд робить висновок про відсутність підстав для поновлення позивачу строку звернення до суду.
Так, у вказаний судом строк, тобто до 03.11.2025, з урахуванням вихідних днів, та станом на момент прийняття судом даної ухвали позивач недоліки позовної заяви не усунув.
Згідно пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Згідно пункту 9 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Керуючись статтями 122, 123, 169, 293, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду - залишити без задоволення.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачу.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Пасечнік О.В.