Справа № 500/5367/25
17 листопада 2025 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Мірінович У.А., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали Приватного підприємства "Приватне мале підприємство "Лотос" до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-
До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного підприємства "Приватне мале підприємство "Лотос" до Тернопільської митниці, у якій позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товарів №UA403020/2025/000032/1 від 11.03.2025.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 07.03.2025 з метою митного оформлення ввезеної на територію України рибної продукції уповноваженим представником Приватного підприємства "Приватне мале підприємство "Лотос" було подано електронну митну декларацію №25UA403020002885U8, з вартістю товару згідно рахунку в сумі: по товару 1 - 5,1 дол. США/кг, по товару 2- 1,4 дол. США/кг, по товару 3 - 1,7 дол. США/кг, по товару 4 - 1,7 дол. США/кг, по товару 5 - 1,6 дол. США/кг, по товару 6 - 5,1 дол. США/кг.
Однак, після довготривалих консультацій між декларантом та митним органом, відповідач прийняв спірне рішення №UA403020/2025/000032/1 від 11.03.2025, яким скоригував митну вартість товару за резервним методом визначення вартості: по товару 1 морожена ікра тріски до суми 6,39 дол. США/кг, по товару 2 морожені обрізі сайди (лат.Pollachius virens) до суми 1,75 дол. США/кг, по товару 4 риба морожена Пікша (лат. Melanogrammus aeglefinus) до 1,96 дол. США/кг, по товару 3 морожена тріска (Gadus Morhua) до 6,4 дол. США/кг.
Позивач вважає, що відповідач безпідставно визначив іншу митну вартість імпортованих товарів, оскільки ним було надано всі належні основні документи, які підтверджували заявлену митну вартість товару та давали можливість визначити таку вартість за ціною договору. Надані документи підтверджували складову декларованої митної вартості за ціною Контракту, відповідають встановленим законодавством вимогам та не містять жодних розбіжностей.
Ухвалою суду від 17.09.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
26.09.2025 відповідачем надано до суду відзив на позовну заяву, у якому вимоги позивача не визнає та просить відмовити у їх задоволенні. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що під час здійснення митного контролю за митною декларацією №25UA403020002885U8 від 07.03.2025 митницею було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах, за результатами опрацювання якої встановлено: відповідно до п. 1.2 Договору від 10.08.2023 №10082023 серед документів, що повинні бути надані Продавцем Покупцю за кожною партією товару повинні бути: транспортна накладна, пакувальний лист, прайс-лист, інвойс, сертифікат походження, ветеринарний сертифікат, сертифікат якості, страховий поліс чи експортна декларація. До митного оформлення не подано: пакувальний лист, прайс-лист, страховий політ чи експортну декларацію. Крім того в інвойсі від 26.02.2025 №SR054754 не зазначено затрати на транспортування на умовах CFR - Клапейда, що може означати невключення у фактурну вартість товару усіх складових, які можуть впливати на ціну товару.
Таким чином, на переконання представника відповідача, наведені фактори вказують на наявність розбіжностей та невідповідностей у поданих до митного оформлення документах, а також наявні ризики декларування недостовірних відомостей щодо митної вартості товарів та не включення всіх складових митної вартості у повному обсязі.
Вказує, що крім того, у митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару, враховуючи те, що митна вартість згідно бази даних Держмитслужби щодо оформлених раніше митними органами товарів є вищою.
Ухвалою суду від 30.09.2025 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вказує наступне.
На виконання зовнішньоекономічного договору продажу і поставки товару №10082023 від 10.08.2023, укладеного між компанією «Iceland Seafood ehf.» (Ісландія) та Приватним підприємством «Приватне мале підприємство «Лотос» (Україна), згідно із рахунком-фактурою (інвойс) №SR054754 від 26.02.2025, позивачем на митну територію України ввезено товар - рибну продукцію.
07.03.2025 уповноваженою особою позивача агентом з митного оформлення подано до митного оформлення митну декларацію типу ІМ40ДЕ №25UA403020002885U8, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення наступні товари:
Товар №1 «Морожена Ікра Тріски некалібрована в ястиковій оболонці (Gadus morhua) -1152,00 кг. Запакована в 64 картонні коробки. Без харчових добавок, без теплової та кулінарної обробки. Перед вживанням повинна бути приготовлена. Дата виробництва:01/2025. Придатна 24 місяці з дати виробництва, при -18 град.С. Не міст містить ГМО. Виробник Н190 Baldvin Njalsson GK 400. Торговельна марка ICELAND SEAFOOD»;
Товар №2 «Морожені обрізі сайди (лат.Pollachius virens) вага нетто - 774,00кг. Запаковано в 43 картонних коробки (2x9 кг). Виробник Н190 Baldvin Njalsson GK 400. Морожені обрізі сайди (лат. Pollachius virens) вага нетто 1290,00кг. Запаковано в 43 картонних коробки (2х15 кг). Виробник A365 Arnar HU1. Являють собою шматки риби без шкіри, без плавців, з кістками, що неможливо видалити. Тепловій кулінарній обробці не піддавався, приправи та вміст складових сумішей відсутні. Не містять ГМО. Дата виробництва 01/2025. Термін зберігання при -18 град. С - 24 місяці. Торгівельна марка ICELAND SEAFOOD»;
Товар №3 «Морожена тріска (Gadus Morhua), без голови, патрана, некалібрована, вага нетто - 280,00кг. Без харчових добавок та приправ, без теплової та кулінарної обробки, не консервована. Запакована в 14 картонні коробки(1х20кг). Дата виготовлення 01/2025. Термін зберігання - 24 місяці. Температура замороження -18 град. С. Не містить ГМО. Виробник H190 Baldvin Njalsson GK 400. Торговельна марка ICELAND SEAFOOD»;
Товар №4 «Риба морожена: Пікша (лат.Melanogrammus aeglefinus), без голови, патрана, некалібрована, нетто - 520,00кг. Запаковано в 26 картонних коробках (1х20 кг). Тепловій кулінарній обробці не піддавалася, приправи та вміст складових сумішей відсутні. Не містить ГМО.Дата виробництва 01/2025р. Термін зберігання при -18 град. С 24 місяці. Виробник H190 Baldvin Njalsson GK 400. Торговельна марка ICELAND SEAFOOD»;
Товар №5 «Риба морожена: мольва (лат. Molva Molva), без голови, патрана, некалібрована - 1280,00кг. Запаковано у 64 картонних коробки (1х20кг). Тепловій кулінарній обробці не піддавалася, приправи та вміст складових сумішей відсутні. Не містить ГМО. Дата виробництва: 01/2025р. Термін придатності: 24 місяці від дати виробництва. Температура зберігання: -18град. С. Виробник H190 Baldvin Njalsson GK 400. Торговельна марка ICELAND SEAFOODMopoжена Ікра Тріски індустріальна в ястиковій оболонці, (Gadus morhua) -480,00 кг. Запакована в 16 картонні коробки (3х10 кг). Без харчових добавок, без теплової та кулінарної обробки. Перед вживанням повинна бути приготовлена. Дата виробництва: 01/2025. Придатна 24 місяці з дати виробництва, при -18 град. С. Не містить ГМО. Виробник Н190 Baldvin Njalsson GK 400. Торговельна марка ICELAND SEAFOOD»;
Товар №6 «Морожена Ікра Тріски індустріальна в ястиковій оболонці, (Gadus morhua) -480,00 кг. Запакована в 16 картонні коробки (3х10 кг). Без харчових добавок, без теплової та кулінарної обробки. Перед вживанням повинна бути приготовлена. Дата виробництва: 01/2025. Придатна 24 місяці з дати виробництва, при - 18 град. С. Не містить ГМО. Виробник H190 Baldvin Njalsson GK 400. Tорговельна марка ICELAND SEAFOOD».
Як слідує з матеріалів справи, до даної митної декларації уповноваженою особою позивача до митного оформлення були подані наступні документи:
сертифікат якості №б/н від 26.02.2025;
рахунок-фактура (інвойс) № SR054754 від 26.02.2025;
автотранспортна накладна №б/н від 03.03.2025;
сертифікат про походження товару № IS-067327-1 від 26.02.2025;
банківський платіжний документ, що стосується товару б/н від 07.03.2025;
рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 8 від 05.03.2025;
зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 10082023 від 10.08.2023;
доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 22.09.2023;
договір про надання послуг митного брокера № 33 від 05.05.2015;
договір (контракт) про перевезення №27062022 від 27.06.2022;
заява б/н від 05.03.2025 про те, що товари не є генетично модифікованим організмом або продукцією, виробленою із застосуванням генетично-модифікованих організмів
інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, згенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) № 12571836 від 05.03.2025;
рахунок BS25 Nr0388 від 04.03.2025;
єдиний уніфікований документ на розміщення та тимчасове зберігання товарів №856/13/7.25-28-01-01/24 від 06.03.2025;
копія митної декларації країни відправлення №25LTLU900007Е403A5 від 03.03.2025.
Під час здійснення митного контролю за МД №25UA403020002885U8 від 07.03.2025 митницею було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах, за результатами опрацювання якої встановлено:
1. до митного оформлення не подано: пакувальний лист, прайс-лист, страховий поліс чи експортна декларація;
2. в інвойсі від 26.02.2025 №SR054754 не зазначено затрати на транспортування на умовах CFR - Клапейда, що може означати невключення у фактурну вартість товару всіх складових, які можуть впливати на ціну товару.
У зв'язку із цим, 10.03.2025 митницею було направлено уповноваженій особі декларанта електронним повідомленням вимогу на надання додаткових документів:
- каталоги, специфікції, прейскуранти (працс-листи) виробника товару;
- висновки про якісні та вартісні характристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
11.03.2025 уповноваженою особою декларанта, окрім тих документів, які вже були подані до митної декларації, додатково надано: пакувальний лист, прайс-лист б/н від 26.02.2025, довідку про транспортні витрати №8 від 05.03.2025, заявку №5 від 27.02.2025 до договору про транспортно-експедиційні послуги по перевезенню вантажів, зовнішньоекономічний договір складського зберігання №24012023 від 24.01.2023.
Одночасно уповноважена особа декларанта повідомила митницю про те, що до митного оформлення подані усі документи, які підтверджують заявлену митну вартість, інших додаткових документів не існує та не будуть подані.
За результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів посадовою особою митниці прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA403020/2025/000032/1 від 11.03.2025, у графі 33 якого зазначено: Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв'язку з тим, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару, в документах поданих до митного оформлення наявні розбіжності, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов'язковими при її обчисленні та на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару. Враховуючи дану інформацію заявлена до митного оформлення митна вартість не може бути визнана.
Митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно статті 64 МКУ.
Товар 1: За основу для обрахунку митної вартості товару взято інформацію щодо визнаної митної вартості аналогічного товару згідно митного оформлення, яке вже здійснено за МД від 24.02.2025 № 25UA100350367409U0 на рівні 6,39 дол. США/ кг. (Ікра тріски BRIM SIAFOOD Iceland Frozen at Sea (Gadus Morhua), свіжеморожена, в ястиках, без харчових добавок, без приправ, без теплової кулінарної обробки, не готова до безпосереднього вживання, упакована в картонні коробки. Ікра тріски (Gadus Morhua) Frozen Cod Roe в ястиках свіжеморожена. Вага нетто - 3168 кг. Торговельна марка: нема даних. Країна виробництва Ісландія (IS);
Товар 2: За основу для обрахунку митної вартості товару взято інформацію щодо визнаної митної вартості аналогічного товару згідно митного оформлення, яке вже здійснено за ЕМД від 24.02.2025 № 25UA100350367409U0 на рівні 1,75 дол. США/ кг. (Товар№2: Морожені обрізі сайди (лат. Pollachius virens) вага нетто - 2394,00 кг. Являють собою шматки риби без шкіри, без плавців, з кістками, що неможливо видалити. Запаковано в 133 картонних коробки. Тепловій кулінарній обробці не піддавався, приправи та вміст складових сумішей відсутні. Не містять ГМО. Дата виробництва 09-11/2024. Термін зберігання при -18 град С - 24 місяці. Торгівельна марка ICELAND SEAFOOD. Виробник Н190 Baldvin Njalsson GK 400);
Товар 3: За основу для обрахунку митної вартості товару взято інформацію щодо визнаної митної вартості аналогічного товару згідно митного оформлення, яке вже здійснено за МД від 09.07.2025 № UA100380/2024/326992 на рівні 6,40 дол. США/ кг. (Товар№3: Тріска без голови патрана 3-4 кг - заморожена. Склад продукту: ТРІСКА (Gadus morhua). Алергени виділені великими літерами, упаковано в 18 ящиків, загальна вага нетто - 484 000 кг. Тріска без голови, патрана 3-4 кг - заморожена. Склад продукту: ТРІСКА (Gadus morhua). Алергени виділені великими літерами, упаковано в 4 ящиків, загальна вага нетто - 85 000 кг. Тріска б/г, патрана 4000-6000, морожена, упаковано в 3 ящика, загальна вага нетто - 81000 кг. Країна виробництва ES. Торговельна марка FRIOANTARTIC, S.A. Виробник FRIOANTARTIC, S.A.);
Товар 4: За основу для обрахунку митної вартості товару взято інформацію щодо визнаної митної вартості аналогічного товару згідно митного оформлення, яке вже здійснено за МД від 07.10.2024 № UA403020/2024/12877 на рівні 1,96 дол. США/ кг. (Риба морожена: Пікша (лат. Melanogrammus aeglefinus), без голови, патрана, некалібрована, нетто - 520,00 кг. Запаковано в 26 картонних коробках (1х20 кг). Тепловій кулінарній обробці не піддавалась, приправи та вміст складових сумішей відсутні. Не містить ГМО. Дата виробництва 01/2025р. Термін зберігання при -18 град. С 24 місяці. Виробник Н190 Baldvin Njalsson GK 400. Торговельна марка ICELAND SEAFOOD.
Позивач з метою випуску товару у вільний обіг скористався правом, визначеним частиною сьомою статті 55 МК України, та подав митному органу нові митні декларації, сплативши суму митних платежів згідно із заявленою митною вартістю.
Проте, у подальшому, не погоджуючись із рішення відповідача щодо коригування митної вартості товару, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з того, що відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України № 2747-IV від 06.07.2005 (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).
Як визначено частинами першою, другою статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частина третя статті 54 МК України).
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 МК України).
Наведені норми МК України вказують на те, що законодавець запропонував таку конструкцію регулювання митних відносин, якою визначається правильність визначення митної вартості декларантом, у випадку, якщо не доведено інше.
Відповідно до статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).
У частині третій статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Із наведених положень слідує, що митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов'язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) наявність розбіжностей у документах; 2) наявність ознак підробки документів; 3) відсутність у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
У пункті 2 частини п'ятої статті 54 МК України передбачено, що митний орган має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом.
Отже, праву митного органу на витребування додаткових документів передує його обов'язок належним чином обґрунтувати наявність підстав вважати та належним чином обґрунтувати причини, з яких митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих декларантом разом із митною декларацією.
Окрім цього, системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов'язковою обставиною, з якою закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Відповідно до частини п'ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця. Перелік витрат, які додаються при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, визначено у частині десятій статті 58 МК України.
Як обумовлено частиною третьою статті 57 МК України, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
За правилами, встановленими частинами четвертою-восьмою статті 57 МК України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Судом встановлено, що декларант позивача для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару подав до митного органу ряд документів та застосував перший метод визначення митної вартості - за ціною договору.
Разом з тим, вирішуючи спір по суті, суд бере до уваги, що відповідачем здійснювалась процедура письмових консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав та методу для визначення митної вартості товару відповідно до вимог статей 59 і 60 Митного кодексу України.
Як встановлено судом, поданий декларантом позивача до митного оформлення документ - інвойс № SR054754 від 26.02.2025 за назвою і змістом відповідає вимогам пункту 3 частини другої статті 53 МК України.
На виконання пункту 2 частини другої статті 53 МК України позивачем представлено договір (контракт) №10082023 від 10.08.2023 та доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 22.09.2023.
Також, митному органу представлено: сертифікат якості №б/н від 26.02.2025; автотранспортна накладна №б/н від 03.03.2025; сертифікат про походження товару № IS-067327-1 від 26.02.2025; банківський платіжний документ, що стосується товару б/н від 07.03.2025; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 8 від 05.03.2025; договір про надання послуг митного брокера № 33 від 05.05.2015; договір (контракт) про перевезення №27062022 від 27.06.2022; заява б/н від 05.03.2025 про те, що товари не є генетично модифікованим організмом або продукцією, виробленою із застосуванням генетично-модифікованих організмів інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, згенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) № 12571836 від 05.03.2025; рахунок BS25 Nr0388 від 04.03.2025; єдиний уніфікований документ на розміщення та тимчасове зберігання товарів №856/13/7.25-28-01-01/24 від 06.03.2025; копія митної декларації країни відправлення №25LTLU900007Е403A5 від 03.03.2025; пакувальний лист, прайс-лист б/н від 26.02.2025, довідку про транспортні витрати №8 від 05.03.2025, заявку №5 від 27.02.2025 до договору про транспортно-експедиційні послуги по перевезенню вантажів, зовнішньоекономічний договір складського зберігання №24012023 від 24.01.2023.
Дослідивши подані декларантом згідно із частиною другою статті 53 МК України наявні у нього документи, які подавалися із митною декларацією, а також додатково подані документи, суд дійшов висновку, що такі документально підтверджують складові митної вартості, які є обов'язковими при її обчисленні, а сумніви митного органу щодо заявленої митної вартості є безпідставними.
Так, відповідач у оскаржуваному рішенні посилається на те, що в інвойсі від 26.02.2025 №SR054754 не зазначено затрати на транспортування на умовах CFR-Клапейда, що може означати невключення у фактурну вартість товару усіх складових, які можуть впливати на ціну товару.
У пункті 3 частини другої статті 53 МК України зазначено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу).
Зокрема, проформа-інвойс це документ, у якому зазначається обов'язок продавця товарів (виконавця послуг) поставити товари (надати послуги) покупцю за наперед обговореною ціною. Ціна послуг та перелік товарів у цьому виді інвойсу не є остаточним, та надалі може змінюватись без проблем. Тобто, проформа існує, для узгодження ціни, обсягу поставки і тільки після того, коли сторони між собою досягнули згоди, складається рахунок-фактура (інвойс) або, як його ще іменують комерційний інвойс.
Комерційний інвойс (рахунок-фактура) це документ, що використовується для митної декларації під час продажу товарів, експортованих через міжнародні кордони. Цей документ є обов'язковим для проходження митниці. Без нього не розмитнять товар та не допустять на територію держави. Він виписується одночасно із відвантаженням товару та надсилається покупцеві.
У постанові Верховного Суду від 21 жовтня 2021 року у справі № 420/4820/19 суд дійшов висновку, що інвойс є розрахунково-платіжним документом, в якому виставляються суми до сплати покупцю, та в наданих до митного оформлення інвойсах міститься вся необхідна інформація для визначення митної вартості товару за ціною договору. Інвойс, засвідчений підписом та скріплений печаткою, є належним та допустимим засобом доказування митної вартості.
Пунктом 4.1 договору продажу і поставки товару №10082023 від 10.08.2023 передбачено, що поставка товару здійснюється на умовах FCA - Клапейда, CIF - Клапейда, CFR - Клапейда, CFR - Рига, DDP - Клапейда згідно з Міжнародними правилами тлумачення термінів «ІНКОТЕРМС 2020» і вказується в інвойсі на кожну партію товару.
У наданому до митного оформлення інвойсі №SR054754 від 26.02.2025 зазначено, що поставка здійснюється за умовами доставки CFR - Клапейда.
Умови поставки CFR (Cost and Freight / Вартість і фрахт) згідно міжнародних правил тлумачення термінів «ІКОТЕРМС 2020» означають, що продавець відповідає за доставку товару до порту відвантаження, його завантаження на судно, оплату фрахту до зазначеного порту призначення та оформлення експортних митних процедур. Проте, ризик втрати або пошкодження товару, а також будь-які інші витрати, що виникають після того, як товар перетнув борт судна в порту відвантаження, переходять до покупця.
Отже, умови поставки CFR передбачають включення вартості фрахту до ціни товару. Таким чином, ціна на умовах CFR вже містить вартість товару та вартість його транспортування до узгодженого порту призначення. Вимога митного органу додатково документально підтверджувати вартість фрахту до порту Клапейди за умов поставки CFR є неправомірною, оскільки ця вартість вже є складовою ціни договору (інвойсної вартості).
Верховний Суд у постановах від 10 грудня 2019 року у справі № 820/2003/17 та від 27 травня 2021 року у справі № 820/584/17 підтвердив, що при умовах поставки CFR витрати на доставку товару до порту призначення вже включені у фактурну вартість і не потребують окремого підтвердження.
Таким чином, зауваження відповідача щодо відсутності в інвойсі від 26.02.2025 №SR054754 затрат на транспортування на умовах CFR-Клапейда є необґрунтованим.
Щодо посилання відповідача на відсутність у наданому до митного оформлення рахунку - фактурі від 05.03.2025 №8 відомостей щодо таких складових, як вартість перевезення товарів, то суд такого вважає його необґрунтованим з огляду на наступне.
З матеріалів справи слідує, що для транспортування товару від Клайпеди до кінцевого місця поставки між ПП «ПМП «Лотос» (замовник) та ФОП ОСОБА_1 (виконавець) укладено договір на транспортно-експедиційні послуги №27062022 від 27 червня 2022 року, за умовами якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання щодо організації перевезень вантажів всіма видами транспорту, а також транспортно - експедиторського обслуговування вантажів за дорученням і за рахунок замовника. (а.с.29)
Пунктом 4.1 зазначеного договору передбачено, що розрахунки між сторонами проводяться в безготівковому порядку шляхом оплати замовником виставлених виконавцем рахунків в перебігу п'яти банківських днів з моменту виконання перевезення і здобуття рахунку і необхідних документів. Необхідними документами є ТТН або видаткова накладна, рахунок, акт виконаних перевезень.
Згідно рахунку - фактури №8 від 05.03.2025, виставленого ФОП ОСОБА_1 , як виконавцем послуги за перевезення вантажу автомобілем за маршрутом Клапейда (Литва) - м/п Ягодин - Тернопіль (Україна), вартість вказаної послуги складає 90000 грн. (а.с.30)
Суд звертає увагу, що на момент митного оформлення товару (07.03.2025) з дати виставлення зазначеного рахунку пройшло лише два дні, а тому строк сплати за послуги перевезення, визначений пунктом 4.1 договору №27062022 від 27 червня 2022 року, не настав.
Таким чином, позивачем надано до митного оформлення достатньо доказів, що підтверджують вартість транспортних витрат, а висновки митного органу про їх недостатність є безпідставними.
Щодо зауважень відповідача, про те, що рахунок - фактура від 04.03.2025 № BS24№0388 не містить інформації щодо числових значень складського зберігання товару, суд зазначає наступне.
Згідно договору зберігання товару №24012023 від 24/01/2023, укладеного між ЗАТ «Бенко Сервісас» (зберігач) та ПП «ПМП «Лотос» (поклажодавець), останній доручає, а зберігач бере на себе зобов'язання за винагороду зберігати товар (морожені рибпродукти), що передається поклажодавцем зберігачеві, а також здійснювати пов'язані із зберіганням товару складські роботи. (а.с.26-27)
Пунктом 4.1 зазначеного договору передбачено, що ціна договору, вид, кількість та вартість послуг зазначаються у рахунках. Загальна сума договору складається із сум усіх рахунків, виставлених за цим договором.
Згідно пункту 4.2 оплата за надані послуги за цим договором проводиться поклажодавцем таким чином:
- щомісячно за фактичною величиною наданих зберігачем за даний період послуг, на підставі виставленого зберігачем рахунку;
- передоплата згідно виставлених рахунків;
- 100% передоплата.
Згідно наданого позивачем до митного оформлення інвойсу (рахунку - фактури) №BS25 Nr0388 від 04.03.2025, виставленого ЗАТ «Бенко Сервісас» за поставкою згідно інвойсу №SR054754, загальна вартість наданих зберігачем послуг становить 488,06 євро. (а.с.28)
Суд зазначає, що наданий позивачем інвойс (рахунок - фактура) №BS25 Nr0388 від 04.03.2025 за своїм змістом містить опис / назву наданих зберігачем послуг та вартість кожної з них, а тому висновки митного органу про відсутність підтвердження вартості зберігання товару є необґрунтованими.
Щодо тверджень відповідача, про те, що до митного оформлення не був поданий документ про попередню оплату, який передбачений пунктом 4.2 Договору зберігання товару №24012023 від 24/01/2023, суд зазначає наступне.
Як зазначено вище судом, у пункті 4.2 Договору зберігання товару №24012023 від 24/01/2023 передбачено наступні способи оплати наданих зберігачем послуг: щомісячно за фактично надану кількість послуг, передоплата згідно виставленого рахунку, 100% передоплата.
Отже, сторонами зазначеного договору досягнуто згоди щодо альтернативних способів оплати, конкретний вид якого має бути визначений у кожному випадку окремо.
У наданому позивачем рахунку-фактури (інвойсі) №BS25 Nr0388 від 04.03.2025 терміном оплати зазначено, що оплата може бути здійснена через 30 днів. Разом з тим, судом встановлено, на момент митного оформлення товару (07.03.2025) пройшло лише 3 дні.
Таким чином, зауваження відповідача щодо відсутності на момент митного оформлення товарів платіжного документу на підтвердження факту сплати послуг з їх зберігання є необґрунтованим.
Також митний орган у своєму рішенні про коригування митної вартості вказує, що декларантом надано до митного оформлення прайс-лист від 26.02.2025 № б/н, який містить виключно інформацію щодо ціни оцінюваного товару на умовах поставки CFR Клайпеда, що обмежує його конкурентність.
Щодо наведеного суд зазначає, що згідно загальносвітової практики, прайс-лист має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов'язковим зазначенням валюти, умови поставки, умови платежу, термін поставки, характер тари та упаковки, дата його складання або ж число, з якого дані ціни вводяться в дію, термін дії, контактна інформація про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів.
Відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару. Приміткам та додатковими положеннями до статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі визначено, що сумісним зі статтею VII було б припущення, що "дійсна вартість" може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь-які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими "дійсної вартості".
Крім того, варто зазначити, що прайс-лист є документом продавця, відповідно, позивач позбавлений можливості впливати на його зміст та зазначення будь-якої інформації. При цьому, вимоги до змісту прайс-листів не встановлені жодним положенням чинного законодавства України, та в розумінні частини третьої статті 53 МК України, є додатковим документом для визначення митної вартості товару, який необхідний лише у випадку наявності розбіжностей в основних документах зазначених в частині першій статті 53 МК України.
Щодо мотивів відповідача про те, що ціни на імпортований товар, є нижчими від цін за аналогічні товари, розмитнення яких вже проводилося, то такі обставини не є та не можуть бути самостійною підставою для підвищення митної вартості товарів відповідно до вимог МК України, оскільки ці відомості мають допоміжний інформаційний характер, а отже, не можуть бути підставою для коригування митної вартості товарів.
Так, Верховний Суд у постановах від 19.02.2019 у справі №814/1888/16, від 24.12.2020 у справі №820/7316/15 вказав, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.
У постанові Верховного Суду від 20.09.2023 у справі № 821/411/18 зазначив про те, що доводи Митниці щодо оцінки ризиків при перевірці митної вартості товарів Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду оцінює критично з огляду на те, що спрацювання профілів ризиків автоматизованої системи аналізу та управління ризиками та наявність в базах митного органу інформації про те, що ідентичні або подібні товари було розмитнено іншими особами за вищою митною вартістю, не може бути підставою для відмови у прийнятті заявленої декларантом митної вартості за ціною контракту, за відсутності інших законних підстав для витребування додаткових документів, оскільки при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості, проведеним митним органом за другорядним методом, митний орган повинен довести, що: відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України: що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. В основу такого підходу лягли висновки про те, що торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо) (постанови Верховного Суду від 21.10.2021 у справі №420/4820/19, від 25.02.2021 у справі № 810/3295/17, від 23.11.2022 у справі № 810/2547/17).
Наведені обставини, встановлені у цій справі, дають підстави для висновку про те, що у відповідача були всі документи, які надавали йому можливість підтвердити визначену позивачем митну вартість товару за ціною договору. Натомість відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у МД, поданих декларантом позивача; не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах.
Суд не заперечує права митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (частина п'ята статті 54 МК України), проте для цього він має довести підстави застосування норм частини третьої статті 53 МК України: наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, ознак підробки або відсутність усіх відомостей про числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Саме лише посилання на наявність у нього інформації про іншу ціну ідентичного товару не є достатньою підставою не визнавати митну вартість, визначену за ціною договору.
Верховний Суд у постанові від 03.12.2020 у справі №810/2749/16 зазначив, що приписи МК України зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Разом з тим, саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.
За таких обставин, суд вважає, що відповідач не довів необхідність витребування у позивача додаткових документів для підтвердження митної вартості за обраним декларантом методом її визначення. Крім того, ні в спірному рішенні, ні у відзиві на позов відповідач не наводить конкретних числових значень складових митної вартості, які не підтвердженні документально.
Крім того, суд зазначає, що різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю товарів, що розмитнювались цією чи іншими особами у попередніх періодах, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товару до показників бази даних Держмитслужби.
Отже, встановлені судом обставини дають підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем-нерезидентом товару, або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.
За таких обставин рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA403020/2025/000032/1 від 11.03.2025 не відповідає критерію обґрунтованості, є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як слідує з матеріалів справи, що позивачем при зверненні з адміністративним позовом до суду було сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 грн.
Оскільки позовні вимоги позивача задоволено в повному обсязі, то на користь позивача, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 КАС України, суд
Позовні вимоги Приватного підприємства "Приватне мале підприємство "Лотос" до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, - задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товарів №UA403020/2025/000032/1 від 11.03.2025.
Стягнути на користь Приватного підприємства "Приватне мале підприємство "Лотос" за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці судові витрати зі сплати судового збору на суму 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 17 листопада 2025 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- Приватне підприємство "Приватне мале підприємство "Лотос" (місцезнаходження: вул. Бродівська, 44, м. Тернопіль, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 46003 код ЄДРПОУ 21153067);
відповідач:
- Тернопільська митниця (місцезнаходження: вул. Текстильна, 38, м.Тернопіль, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, 46004 код ЄДРПОУ 43985576).
Головуючий суддя Мірінович У.А.