17 листопада 2025 року Справа № 480/7817/25
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Шаповала М.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/7817/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії
Позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо застосування з 01.01.2025 понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану", при нарахуванні та виплаті пенсії ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2025 без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану", з врахуванням рішень Сумського окружного адміністративного суду від 16.11.2021 у справі № 480/7699/21, від 04.12.2023 у справі № 480/8247/23, від 22.07.2024 у справі № 480/3248/24 в розмірі 80 % грошового забезпечення без обмеження максимальним розміром;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо обмеження розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2025 на суму підвищення пенсії, перерахованої згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році";
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити з 01.03.2025 нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення всього розміру пенсії, з урахуванням індексації, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році", без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
На обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач перебуває на обліку в пенсійному органі та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Повідомлено, що з січня 2025 року розмір його пенсії був безпідставно зменшений, у зв'язку із застосуванням відповідачем положень постанови КМУ від 03.01.2025 № 1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану". Крім цього, не здійснено виплату збільшення пенсії з 01.03.2025, передбаченої постановою КМУ від 25.02.2025 № 209. Розмір пенсії обмежено 24352,62 грн. Вважає такі дії відповідача протиправними і такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, а тому просив позов задовольнити.
Ухвалою суду від 14.10.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач у встановлений судом строк письмового відзиву на позов не надав, про причини неподання відзиву суд не повідомив, тому суд визнає можливим вирішити справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України, яка передбачає, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами, а також враховуючи положення ч. 4 ст. 159 КАС України, відповідно до якої подання заяв по суті справи є правом учасників справи, а неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Розглянувши заяви по суті, дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив таке.
Позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Сумській області та отримує пенсію відповідно до положень Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", у розмірі 80 % грошового забезпечення.
23.09.2025 позивач звернувся із заявою до ГУ ПФУ в Сумській області про проведення виплати пенсії з 01.01.2025 без обмеження та застосування коефіцієнтів, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану", а також з нарахуванням збільшення розміру пенсії з 01.03.2025 відповідно до постанови КМУ № 209 від 25.02.2025.
Листом від 07.10.2025 ГУ ПФУ в Сумській області (відповідач) відмовив мені в проведенні виплати належної мені пенсії, без обмеження та застосування коефіцієнтів, визначених Постановою КМУ № 1 від 03.01.2025 та збільшення розміру пенсії відповідно до індексації згідно Постанови КМУ № 209 від 25.02.2025.
Відповідач зазначив, що з 01.01.2025 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів № 1 від 03.01.2025 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану". Пунктом 1 зазначеної Постанови встановлено, що у період воєнного стану у 2025 році пенсії (пенсійні виплати), призначені (перераховані) відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення: до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, 0,5; до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, 0,4; до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, 0,3; до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, 0,2.
Частиною 7 статті 43 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХП "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" визначено, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Відповідно до Закону України "Про державний бюджет України на 2025 рік", яким визначено прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, в сумі 2361,00 грн, максимальний розмір пенсії становить 23610,00 грн.
Відповідач зазначає, що з 01.03.2025 проведено індексацію пенсії ОСОБА_1 відповідно до Постанови КМУ № 209, але виплачується пенсія з урахуванням положень ст. 46 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" і постанови КМУ від 03.01.2025 № 1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану".
Вважаючи такі дії відповідача щодо зменшення розміру пенсії протиправними, позивач звернувся до суду з позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Аналізуючи обставини правомірності обмеження пенсії позивача з 01.03.2025, суд виходить з наступного.
Обмеження пенсій військовослужбовців встановлювались ч. 7 ст. 43 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Проте рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 визнано неконституційними положення ч. 7 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
У пункті 2 резолютивної частини згаданого рішення Конституційного Суду зазначено, що положення ч. 7 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Тож з урахуванням висновків, сформульованих у рішенні Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, суд у цій справі формулює власний висновок про те, що з 20.12.2016 частина 7 статті 43 Закону № 2262-ХІІ, яка передбачала обмеження пенсії максимальним розміром 10 прожитковими мінімумами для непрацездатної особи, є нечинною, а тому не підлягає застосуванню у спірних відносинах.
У постанові від 16.12.2021 у справі № 400/2085/19 Верховний Суд наголосив на протиправності обмеження органом пенсійного фонду максимального розміру пенсії особи, право на пенсійне забезпечення якої встановлене Законом № 2262-ХІІ, та зазначив, що у спірних відносинах підлягають застосуванню норми Закону № 2262-XII з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, а не норми Закону №3668-VI.
Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних відносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Як визначено частиною п'ятою статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Отже, наведені вище висновки Верховного Суду мали бути враховані пенсійним органом під час обчислення та виплати пенсії позивача з 01.03.2025, а також ураховуються судом при вирішення цієї справи.
Стосовно наявності у постанові Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 положення про підвищення пенсій "у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом", суд звертає увагу на те, що за загальним правилом вирішення колізій, передбаченим частиною третьою статті 7 КАС України, у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
У спірних відносинах згадане положення постанови № 209 суперечить приписам Закону № 2262-XII з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, які є спеціальними та підлягають застосуванню відповідачем.
До того ж закон не передбачає випадків обмеження пенсійної виплати максимальним розміром, визначеним за результатами перерахунку пенсії, здійсненого на виконання судового рішення, як це зробив відповідач у спірних відносинах.
Закон не уповноважує територіальний орган Пенсійного фонду на власний розсуд визначати підстави та умови для обмеження пенсійних виплат, а тому відповідні дії ГУПФ суд визнає протиправними, оскільки такі вчинені всупереч приписам ч. 2 ст. 19 Конституції України.
Зважаючи на факт визнання неконституційними положень ч. 7 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ, яка передбачала обмеження пенсії максимальним розміром, суд зазначає, що пенсійний орган обмежуючи позивачу виплату пенсії максимальним розміром, діяв всупереч приписам Конституції України та Закону № 2262-ХІІ.
Крім того, що стосується безпосередньо можливості обмеження пенсії максимальним розміром за рахунок встановлення коефіцієнтів до відповідних сум перевищення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 оці у період воєнного стану", то у постановах від 20.07.2022 у справі № 340/2476/21, від 25.07.2022 у справі № 580/3451/21, від 30.08.2022 у справі № 440/994/20, від 17.03.2023 у справі № 340/3144/21 Верховний Суд дійшов висновку про те, що у правовідносинах щодо призначення та перерахунку пенсій відповідно до Закону № 2262-XII норми зазначеного Закону підлягають застосуванню з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, у зв'язку з чим будь-яке обмеження максимального розміру зазначених пенсій є протиправним.
Зважаючи на встановлені в ході розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про наявність достатніх фактичних та юридичних підстав для задоволення позову у спосіб визначений судом.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо застосування з 01.01.2025 понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану", при нарахуванні та виплаті пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2025 без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану", з врахуванням рішень Сумського окружного адміністративного суду від 16.11.2021 у справі № 480/7699/21, від 04.12.2023 у справі № 480/8247/23, від 22.07.2024 у справі № 480/3248/24 в розмірі 80 % грошового забезпечення без обмеження максимальним розміром.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо обмеження розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2025 на суму підвищення пенсії, перерахованої згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити з 01.03.2025 нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення всього розміру пенсії, з урахуванням індексації, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році", без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 1211,20 гривень.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.М. Шаповал