Справа № 420/30511/25
17 листопада 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Харченко Ю.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області №155950015047 від 13 серпня 2025 про відмову у виплаті грошової допомоги у розмірі десяти призначених пенсії за віком відповідно до пункту 7-1 розділу XV Прикінцеві положення Закону України “Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування» у зв?язку з не зарахуванням до спеціального трудового стажу періоду роботи на посаді вихователя дитячого садка колгоспу “Родина» з 15.03.1984 року по 10.08.2001 року.
- Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Черкаській області зарахувати ОСОБА_1 період роботи на посаді вихователя дитячого садка колгоспу “Родина» з 15.03.1984 по 10.08.2021, який дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту “е» ст. 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення», нарахувати та виплатити грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, 08.10.2022 відповідно до пункту 7-1 розділу XV Прикінцеві положення Закону України “Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування».
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що дії відповідача щодо відмови у виплаті грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день призначення відповідно до п. 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з підстав відсутності спеціального страхового стажу, як працівника освіти, є протиправними та такими, що суперечать чинному законодавству, порушують конституційні права та гарантії на належний соціальний захист, тому позивач звертається до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з підстав, викладених у письмовому відзиві на позовну заяву, зазначаючи, що зі змісту норм чітко вбачається, що право на виплату грошової допомоги у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення, мають особи, за наявності сукупності таких обставин: - на день досягнення пенсійного віку працювали в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»-«ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», - мають достатній страховий стаж на посадах і в закладах, визначених Кабінетом Міністрів України; - до цього не отримували будь-яку пенсію. Вимоги позивача про зарахування періоду роботи на посаді вихователя дитячого садка колгоспу «Родина» є безпідставними, з огляду на те, що колгосп не є закладом або установою державної або комунальної форми власності, мав колективну форму власності, та не відносяться до закладів освіти, визначених Переліком № 909, робота в якому дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»-«ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення». На підставі наведеного, Головним управлінням прийнято рішення про відмову у зарахуванні спірних періодів роботи позивача до спеціального стажу, що дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та виплату грошової допомоги в розмірі 10 місячних пенсій.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 15.09.2025 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 420/30511/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, та системно проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 є пенсіонером та отримує пенсію за віком відповідно до ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
05.08.2025 року ОСОБА_1 до пенсійного органу із заявою про виплату грошової допомоги в розмірі 10 місячних пенсій.
13.08.2025 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області, за принципом екстериторіальності, прийнято рішення № 155950015047, яким відмовлено у виплаті, у зв'язку з тим, що при розгляді заяви від 05.08.2025, згідно довідки від 10.10.2022 № 18. виданої Приозерненським закладом дошкільної освіти (ясла-садок) «Пролісок» Суворовської селищної ради, яка міститься в матеріалах пенсійної справи, страховий стаж, який можливо зарахувати до вислуги років для виплати одноразової грошової допомоги гр. ОСОБА_1 складає 15 років 11 місяців 17 днів. До страхового стажу за вислугою років не враховано період роботи 01.08.1981 до 30.06.1982 та із 15.06.1984 до 10.08.2001 вихователем дитячого садка колгоспу «Родіна», оскільки колгоспи мали колективну форму власності. Додана до заяви довідка від 04.08.2025 № 61 сільськогосподарського виробничого кооперативу «Родина» не підтверджує державну чи комунальну форму власності ДНЗ. Відповідно до довідки Приозерненського закладу дошкільної освіти «Пролісок» від 10.10.2022 № 18 заклад віднесено до комунальної власності тільки із 22.01.2009.
Вказані дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, послугували підставою для звернення позивача до Одеського окружного адміністративного суду з даною позовною заявою.
Так, на думку суду, позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, є такими, що підлягають задоволенню, з урахуванням наступного.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам регулює Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Як передбачено п.7-1розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Такий Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, який визначає умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до п.7-1 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затверджений постановою Кабінету Міністрів Україні 23.11.2011 № 1191 (далі - Порядок №1191).
Відповідно до п.2 Порядку №1191 до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" і "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що передбачені: переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 р. N 909 "Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років".
Згідно п.5 Порядку №1191 грошова допомога надається особам, яким починаючи з 1 жовтня 2011 р. призначається пенсія за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.
З аналізу наведених норм законодавства можна зробити висновок, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов'язується з наявністю у неї необхідного спеціального страхового стажу роботи на певних визначених законодавством посадах й вихід на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" будь-якого іншого виду пенсії.
Як встановлено судом, неотримання позивачем до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" будь-якого іншого виду пенсії відповідачем не заперечується та не є спірним у справі.
З матеріалів справи видно, що згідно записів трудової книжки позивач в період з 15.03.1984 року по 10.08.2001 року працювала вихователем дитячого садка колгоспу «Родина».
Відповідно до довідки № 267 від 30.07.2025 виданої Сільськогосподарським виробничим кооперативом «Родина», колгосп «Родина» Кілійського району було реорганізовано в КСП «Родина» 12.11.1992 року згідно протоколу загальних зборів від 12.11.1992 року. Протокол № 2. КСП «Родина» було реорганізовано в СВК «Родина» 19.02.2000 року. Згідно протоколу загальних зборів від 19.02.2000 року. Протокол № 1. Правонаступником КСП «Родина» є СВК «Родина».
Довідкою № 65 від 21.07.2025 виданою Приозерненським закладом загальної середньої освіти також підтверджено, що позивач дійсно працювала вихователем в дитячому садку колгоспу «Родина» Кілійського району Одеської області з 15.03.1984 року по 10.08.2001 року.
Так, до Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909 (далі - Перелік), входять посади завідуючі, вихователі-методисти, вихователі, музичні керівники, вчителі-дефектологи, вчителі-логопеди, практичні психологи дошкільних навчальних закладів всіх типів.
Робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах до 1 січня 1992 року, яка давала право на пенсію за вислугу років відповідно до раніше діючого законодавства, зараховується до стажу для призначення пенсії за вислугу років.
В силу вимог ст.16, 18 Закону Української PCP "Про народну освіту" від 28.06.1974 з метою створення найсприятливіших умов для виховання дітей дошкільного віку і подання необхідної допомоги сім'ї створюються дитячі ясла, дитячі садки, дитячі ясла-садки загального і спеціального призначення та інші дитячі дошкільні заклади.
Дитячі дошкільні заклади організуються виконавчими комітетами районних, міських, селищних і сільських Рад народних депутатів, а також з їх дозволу державними підприємствами, установами та організаціями, колгоспами, іншими кооперативними та іншими громадськими організаціями.
Відповідно до ст.10 Конституції УРСР від 20.04.1978 основу економічної системи України становить соціалістична власність на засоби виробництва у формі державної (загальнонародної) і колгоспно-кооперативної власності.
Стаття 11 Конституції УРСР визначала, що у виключній власності держави є: земля, її надра, води, ліси. Державі належать основні засоби виробництва в промисловості, будівництві і сільському господарстві, засоби транспорту і зв'язку, банки, майно організованих державою торговельних, комунальних та інших підприємств, основний міський житловий фонд, а також інше майно, необхідне для здійснення завдань держави.
Статтею 13 Конституції УРСР було передбачено особисту власність громадян.
Отже, на періоди роботи позивача з 15.03.1984 року по 10.08.2001 року на посаді вихователя дитячого садка колгоспу «Родина», в Україні визнавалось дві форми власності: соціалістична та особиста.
Зважаючи на те, що в цей період колгоспи відносились до соціалістичної форми власності, а не до особистої, тому вказаний період роботи позивача прирівнюється до роботи в закладах державної та комунальної власності.,
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 31.01.2019 у справі №466/2943/17, який враховується судом в силу приписів ч.5 ст.242 КАС України.
Суд наголошує, що до призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" позивач не отримувала будь-яку пенсію, станом на день досягнення пенсійного віку вона працювала у закладах та установах державної та/або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до п."е" - "ж" ст.55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", та стаж роботи на таких посадах на момент досягнення пенсійного віку становив понад 30 років, з урахуванням зарахованого відповідачем самостійно та висновків суду у даному рішенні.
Отже, позивач підпадає під дію п.7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та має право на отримання грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Водночас, Верховний Суд у постанові від 02.03.2020 у справі № 175/4084/16-а дійшов висновку про те, що законодавство не ставить право особи на отримання такої допомоги в залежність від розміру або тривалості отримання нею пенсії та часу її призначення, якщо такі обставини мали місце до виходу на пенсію за віком.
За таких підстав, суд дійшов висновку, що суд дійшов висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області №155950015047 від 13 серпня 2025 про відмову у виплаті грошової допомоги у розмірі десяти призначених пенсії за віком відповідно до пункту 7-1 розділу XV Прикінцеві положення Закону України “Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування» у зв?язку з не зарахуванням до спеціального трудового стажу періоду роботи на посаді вихователя дитячого садка колгоспу “Родина» з 15.03.1984 року по 10.08.2001 року є протиправним.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтю 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно зі ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, підлягають задоволенню, з вищеокреслених підстав.
Керуючись статтями 2, 6-10, 77, 90, 139, 250, 251, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області №155950015047 від 13 серпня 2025 про відмову у виплаті грошової допомоги у розмірі десяти призначених пенсії за віком відповідно до пункту 7-1 розділу XV Прикінцеві положення Закону України “Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування» у зв?язку з не зарахуванням до спеціального трудового стажу періоду роботи на посаді вихователя дитячого садка колгоспу “Родина» з 15.03.1984 року по 10.08.2001 року.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Черкаській області зарахувати ОСОБА_1 період роботи на посаді вихователя дитячого садка колгоспу “Родина» з 15.03.1984 по 10.08.2021, який дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту “е» ст. 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення», нарахувати та виплатити грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, 08.10.2022 відповідно до пункту 7-1 розділу XV Прикінцеві положення Закону України “Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування».
5. Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (код ЄДРПОУ 21366538, вул. Смілянська, 23, м. Черкаси, 18000) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати по сплаті судового збору у загальному розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст.293, 295 КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст.255 КАС України.
Рішення складено 17.11.2025 року, з урахуванням знаходження судді Харченко Ю.В. у відпустці з 29.09.2025 по 24.10.2025 року включно.
Суддя Ю.В. Харченко