Справа № 540/929/22
17 листопада 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Харченко Ю.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Тягинської сільської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просить суд визнати протиправною бездіяльність Тягинської сільської ради щодо не прийняття рішення за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 від 15 грудня 2021 року про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення), меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) загальною площею 0,4803 га кадастровий номер 6520687100:02:039:0100 для ведення особистого селянського господарства; зобов'язати Тягинську сільську раду на найближчій сесії розглянути заяву ОСОБА_1 від 15 грудня 2021 року про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) загальною площею 0,4803 га кадастровий номер 6520687100:02:039:0100 для ведення особистого селянського господарства та прийняти рішення по зазначеній заяві відповідно до чинного законодавства.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України визначено перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, який є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає. За правилами ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України такими підставами є лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обгрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. При цьому, невідповідність місця розташування земельної ділянки має бути пояснена вказівкою на конкретні невідповідності законам або прийнятим відповідно до них нормативно-правовим актам, генеральним планам населених пунктів та іншої містобудівної документації, схемам землеустрою і техніко-економічним обґрунтуванням використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, тощо. У той же час, Відповідачем надано листи-відмови, які не містить пояснень із вказівкою на конкретні невідповідності.
Відповідач - Тягинська сільська рада відзив на позовну заяву до суду не надав.
Ухвалою суду від 02 серпня 2022 року прийнято позовну заяву до свого провадження та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 540/929/22 за позовом ОСОБА_1 до Тягинської сільської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою суду від 31.10.2022 року зупинено провадження у справі №540/929/22 за позовом ОСОБА_1 до Тягинської сільської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, - до деокупації Херсонської області.
Ухвалою суду від 17.11.2025 року поновлено провадження у справі № 540/929/22 за позовом ОСОБА_1 до Тягинської сільської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою суду від 17.11.2025 року у задоволенні клопотання представника позивача (від 15.09.2025 р. вхід. №ЕС/3842/22) щодо розгляду справи №540/929/22 за правилами загального позовного провадження, - відмовлено.
Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, та системно проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд встановив наступне.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є власником нерухомого майна за адресою АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , що розташоване на земельній ділянці кадастровий номер 6520687100:02:039:0100.
09.02.2201 року ОСОБА_1 звернувся до Тягинської сільської ради із заявою про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) загальною площею 0,4803 га, що розташована на території Тягинської сільської ради, кадастровий номер 6520687100:02:039:0100.
12.08.2021 року Тягинською сільською радою прийнято рішення № 207, яким надано громадянину ОСОБА_1 дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення особистого селянського господарства площею 0,4803 га, із земель комунальної власності, розташованої за межами населеного пункту на території Тягинської сільської ради Бериславського району Херсонської області з метою подальшої передачі її у власність. Кадастровий номер: 6520687100:02:039:0100.
ОСОБА_1 розроблено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення особистого селянського господарства площею 0,4803 га, із земель комунальної власності, розташованої за межами населеного пункту на території Тягинської сільської ради Бериславського району Херсонської області з метою подальшої передачі її у власність, кадастровий номер: 6520687100:02:039:0100, яку подано на затвердження до Тягинської сільської ради.
Листом від 26.01.2022 року № 02-26-106/0/22/700-46-02 Тягинською сільською радою надано відповідь ОСОБА_1 та повідомлено, що за результатами розгляду поданої технічної документації, встановлено, що на зазначеній земельній ділянці розташований об'єкт нерухомості - будівля олійниці що належить Вам згідно з договором купівлі-продажу об'єкту нерухомого майна від 22.10.2019 року. Згідно з розробленою документацією передбачається надання земельної ділянки 0,4803 га у власність гр.. ОСОБА_1 . Розглянувши подану Технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі Тягинська сільська рада не може її погодити та пропонує звернутись з відповідною заявою до ради та укласти відповідний договір оренди на земельну ділянку площею 0,4803 га. Кадастровий номер 6520687100:02:039:0100.
Вказані дії Тягинської сільської ради, послугували підставою для звернення позивача до Одеського окружного адміністративного суду з даною позовною заявою.
Так, на думку суду, позовні вимоги позивача є такими, що підлягають задоволенню, з урахуванням наступного.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізовується громадянами, юридичними особами та державою відповідно до закону.
Статтею 41 Конституції України передбачено, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
Згідно статей 2 та 3 Земельного кодексу України від 25.10.2001 № 2768-III (далі - ЗК України) (в редакції на час прийняття оскаржуваного рішення) земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Земельні відносини регулюються Конституцією України, вказаним Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Правові та організаційні основи діяльності у сфері землеустрою і спрямований на регулювання відносин, які виникають між органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами із забезпечення сталого розвитку землекористування визначає Закон України «Про землеустрій» 22.05.2003 № 858-IV (далі - Закон № 858-IV) .
Відповідно до статті 25 Закону № 858-IV проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок є одним із видів документів із землеустрою.
Частиною другою статті 50 Закону № 858-IV визначено, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється у разі формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання) або зміни цільового призначення земельної ділянки.
Згідно статті 40 ЗК України громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених цим Кодексом. Понад норму безоплатної передачі громадяни можуть набувати у власність земельні ділянки для зазначених потреб за цивільно-правовими угодами.
Частинами першою та другою статті 116 ЗК України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Повноваження, а також розмежування повноважень органів виконавчої влади, Верховної ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування визначені статтею 122 Земельного кодексу України.
Відповідно до статті 1 Закону № 858-IV технічна документація із землеустрою - сукупність текстових та графічних матеріалів, що визначають технічний процес проведення заходів з використання та охорони земель без застосування елементів проектування.
Згідно із статті 25 Закону № 858-IV документація із землеустрою розробляється в електронній та паперовій формах у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації. Видами документації із землеустрою, зокрема, є технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
Частиною другою статті 55 Закону № 858-IV визначено, що встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється відповідно до відомостей Державного земельного кадастру, матеріалів Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель, матеріалів топографо-геодезичних робіт.
Згідно статті 30 Закону № 858-IV погодження і затвердження документації із землеустрою проводиться в порядку, встановленому Земельним кодексом України, цим Законом.
За приписами частини першої статті 123 ЗК України (в редакції на час прийняття оскаржуваного рішення) надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.
Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі:
надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення;
формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання).
Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України «Про Державний земельний кадастр», право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.
Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.
Порядок погодження і затвердження документації із землеустрою визначено положеннями статтею 186 ЗК України.
Відповідно до пункту 5 частини п'ятої статті 186 ЗК України технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) затверджується:
у разі передачі на підставі такої документації земельної ділянки у власність та користування Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування - рішенням таких органів;
в інших випадках - власником (розпорядником) земельної ділянки, а щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, що перебуває у користуванні, - землекористувачем.
Згідно частини сьомої статті 186 ЗК України Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування, інші суб'єкти, визначені цією статтею, зобов'язані протягом десяти робочих днів з дня одержання документації із землеустрою безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про її погодження або про відмову в погодженні з обов'язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері. Строк дії таких висновків є необмеженим.
Згідно частини восьмої статті 186 ЗК України підставою для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.
Згідно частини десятої статті 186 ЗК України висновок (рішення) органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, іншого суб'єкта, визначеного цією статтею, щодо відмови у погодженні або затвердженні документації із землеустрою має містити вичерпний перелік недоліків документації із землеустрою з описом змісту недоліку та посиланням на відповідні норми законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, затверджену документацію із землеустрою або містобудівну документацію. Повторна відмова у погодженні або затвердженні документації із землеустрою допускається лише у разі, якщо розробник не усунув недоліки, зазначені у попередньому висновку (рішенні), а також якщо підстава для відмови виникла після надання попереднього висновку (рішення). Повторна відмова у погодженні або затвердженні не позбавляє розробника документації із землеустрою права усунути недоліки такої документації та подати її на погодження або затвердження.
Отже, надання земельної ділянки здійснюється, зокрема, на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу. При цьому затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється рішенням уповноваженого органу у разі передачі на підставі такої документації земельної ділянки у власність та користування. Підставою для відмови у затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.
Згідно п. «а» ч. 1 ст. 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад.
Статтею 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, зокрема, вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Згідно ч. 1, 5 ст. 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради. Сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.
Таким чином, станом на теперішній час, вирішення питання про погодження та затвердження або відмову у погодженні та затвердженні документації із землеустрою належить до компетенції органу місцевого самоврядування під час пленарного засідання, яким, враховуючи, що проект землеустрою було розроблено позивачем на виконання рішення Тягинської сільської ради 12.08.2021 року № 207, в даному випадку є Тягинська сільська рада.
Однак, у спірному випадку відповідачем не здійснено розгляд заяв позивача про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) у власність у передбачений законом спосіб, а саме, не прийнято по суті жодного з рішень - щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки чи відмови у його затвердженні.
На думку суду, рішення щодо затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки чи відмови у його затвердженні органом місцевого самоврядування є адміністративним актом, прийняттю якого повинна передувати визначена законом адміністративна процедура.
В той же час, суд зауважує, що як протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень треба розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Такий висновок наведений у постанові Верховного Суду від 17.04.2019 у справі №342/158/17 та враховується судом на підставі частини п'ятої статті 242 КАС України.
Тобто, оскільки відповідач за результатами розгляду заяви позивача одне з передбачених частиною десятою статті 186 ЗК України рішень не прийняв, суд дійшов висновку, що у спірних відносинах відповідач допустив протиправну бездіяльність не прийнявши рішення за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 від 15 грудня 2021 року про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення), меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) загальною площею 0,4803 га кадастровий номер 6520687100:02:039:0100 для ведення особистого селянського господарства.
Виходячи з принципу "належного врядування", суб'єкт владних повноважень повинен сам виправляти свої помилки і відновлювати права осіб, що звернулися до нього, і щодо яких мали місце порушення. Тим більше після того, як неправомірність рішення (дії, бездіяльності) встановлено судом. Зазначену правову позицію було висловлено у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі N 819/654/17.
Отже, наявні підстави для зобов'язання Тягинської сільської ради розглянути заяву ОСОБА_1 від 15 грудня 2021 року про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) загальною площею 0,4803 га кадастровий номер 6520687100:02:039:0100 для ведення особистого селянського господарства та прийняти рішення по зазначеній заяві відповідно до чинного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтю 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно зі ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Тягинської сільської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, підлягають задоволенню, з вищеокреслених підстав.
Керуючись статтями 2, 6-10, 77, 90, 139, 250, 251, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Тягинської сільської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
2. Визнати протиправною бездіяльність Тягинської сільської ради щодо не прийняття рішення за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 від 15 грудня 2021 року про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення), меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) загальною площею 0,4803 га кадастровий номер 6520687100:02:039:0100 для ведення особистого селянського господарства.
3. Зобов'язати Тягинську сільську раду розглянути заяву ОСОБА_1 від 15 грудня 2021 року про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) загальною площею 0,4803 га кадастровий номер 6520687100:02:039:0100 для ведення особистого селянського господарства та прийняти рішення по зазначеній заяві відповідно до чинного законодавства.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст.293, 295 КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст.255 КАС України.
Рішення складено 17.11.2025 року, з урахуванням знаходження судді Харченко Ю.В. у відпустці з 29.09.2025 по 24.10.2025 року включно.
Суддя Ю.В. Харченко