Рішення від 17.11.2025 по справі 420/9640/25

Справа № 420/9640/25

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2025 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Хлімоненкова М.В., розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, у якому позивач просить суд зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду в Одеській області нарахувати та виплатити за 39 місяців, тобто за період з 04.04.2021 року (дата нарахування пенсії) по 04.07.2024 року (дата першої виплата перерахованої пенсії) по 2013,44 гривні за один місяць не до виплаченої пенсії в загальному розмірі 78 524,16 (сімдесят вісім тисяч п'ятсот двадцять чотири гривні 16 копійок) гривень.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач зазначив, що за його заявою від 05.05.2021р. ГУ ПФУ з 04.04.2021р. нарахував та став сплачувати пенсію в розмірі відповідному страховому стажу у 33 роки та 10 місяців. Як з'ясувалося у подальшому, працівники ГУ ПФУ не зарахували у його трудовий стаж роботу водієм у Одеській овочевій опитній станції (надалі ОООС) за період з 23.06.1981 року по 08.08.1988 року, однак про не зарахування цього періоду трудового стажу позивача вони не попередили. Після отримання архівної довідки позивач надав її працівникам ГУ ПФУ і у його страховий стаж був врахований період роботи у ОООС з 23.06.1981 року по 08.08.1988 року. З урахуванням цього періоду роботи був підвищений розмір пенсії позивача на 2013,44 гривень.

На думку позивача, з вини працівників ГУ ПФУ з 04.04.2021 року (дата нарахування пенсії) по 04.07.2024 року (дата першої виплата перерахованої пенсії) він не доотримував по 2013,44 гривні щомісячно, за цей період строком у 39 місяців він не отримав 78 524,16 гривень (2013.44грн х 39 місяців 78524,16 грн). Вважає, що вказана сума повинна бути відшкодована ГУ ПФУ оскільки її працівники з самого початку безпідставно не включили у його, неправильно розрахували її розмір, а тому і звернувся до суду з цією позовною заявою.

Ухвалою суду від 08.04.2025 року відкрито спрощене позовне провадження у справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Відповідачем було подано відзив на позов, в якому просить відмовити в задоволенні позову, та зазначає, що за заявою від 05.05.2021 ОСОБА_1 з 04.04.2021 призначено пенсію за віком обчислену за нормами Закону, при страховому стажі 33 роки 9 місяців (враховано по 30.09.2020). При призначенні пенсії Головним управлінням до страхового стажу Позивача не зараховано період роботи з 23.06.1981 по 08.08.1988 згідно із записами в трудовій книжці від 19.10.1977 НОМЕР_1 , оскільки відсутня назва організації при прийнятті на роботу.

Згідно заяви від 03.07.2024 та наданими документами, зокрема архівною довідкою від 01.07.2024 №Б-235, виданою комунальною установою Овідіопольської селищної ради «Об'єднаний трудовий архів», пенсію Позивачу перераховано при страховому стажі 40 років 11 місяців (враховано по 13.01.2021), середньомісячній заробітній платі 25013,63 грн, визначеній за період з 01.07.2000 по 30.09.2020 згідно даних персоніфікованого обліку, та її розмір з 01.07.2024 становить 10687,88 грн, де: розмір пенсії за віком - 10234,83 грн; доплата за 5 років понаднормового стажу - 118,05 грн; надбавка на індексації з 01.03.2022 - 135,00 грн; надбавка на індексації з 01.03.2023 - 100,00 грн; надбавка на індексації з 01.03.2024 - 100,00 грн.

Відповідач вважає, що для перерахунку пенсії з більш раннього строку підстави відсутні, як слідство відсутні і підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Дослідивши наявні у справі докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини.

Позивач - ОСОБА_1 , є пенсіонером, перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ в Одеській області та отримує пенсію за віком.

05.05.2021 ОСОБА_1 з 04.04.2021 призначено пенсію за віком обчислену за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», при страховому стажі 33 роки 9 місяців (враховано по 30.09.2020). При призначенні пенсії Головним управлінням до страхового стажу Позивача не зараховано період роботи з 23.06.1981 по 08.08.1988 згідно із записами в трудовій книжці від 19.10.1977 НОМЕР_1 .

На підставі заяви позивача від 03.07.2024 та наданої архівної довідки від 01.07.2024 №Б-235, виданої комунальною установою Овідіопольської селищної ради «Об'єднаний трудовий архів», пенсію Позивачу перераховано при страховому стажі 40 років 11 місяців.

25.09.2024 позивач звернувся до відповідача із заявою, у якій просив перерахувати його пенсію за період з 03.04.2021 по 01.06.2024, оскільки виплати недонараховані через не врахування семи років трудового стажу.

У відповідь Головне управління ПФУ в Одеській області листом №27804-26473/Б-02/8-1500/24 від 09.10.2024 повідомило позивача, що за результатами перевірки електронної пенсійної справи встановлено, що при призначенні пенсії до страхового стажу не зараховано період роботи з 23.06.1981 по 08.08.1988 згідно із записами в трудовій книжці від 19.10.1977 НОМЕР_2 , оскільки відсутня назва організації при прийнятті на роботу. Одночасно поінформовано, що згідно заяви від 03.07.2024 та долучених додаткових документів про стаж з 01.07.2024 проведено перерахунок пенсії відповідно до Закону при страховому стажі 40 років 11 місяців, середньомісячній заробітній платі 25013,63 грн, визначеній за період з 01.07.2000 по 30.09.2020 згідно даних персоніфікованого обліку, та її розмір становить 10687.88 грн, де: розмір пенсії за віком 10234,83 грн: доплата за 5 років понаднормового стажу 1118.05 грн; надбавка на індексацію з 01.03.2022 - 135,00 грн; надбавка на індексацію з 01.03.2023 - 100,00 грн; надбавка на індексацію з 01.03.2024 - 100,00 грн.

Також позивач звернувся до відповідача із заявою від 30.01.2025, у якій вказав, що різниця між пенсією, яку він отримував раніше і яку отримує після її перерахування становить 2013,44 гривень (10687,88-8673,56 2013,44). Так як з вини працівників ГУ ПФУ з 04.04.2021 року (дата нарахування пенсії) по 04.07.2024 року (дата першої виплати перерахованої пенсії) він щомісячно не до отримував по 2013,44 гривні, то за цей період строком у 39 місяців він не до отримав 78 524,16 гривень пенсії (2013,44грн х 39 місяців = 78524,16 грн). Просив донарахувати та виплати йому 78524,16 гривень не доплаченої пенсії.

У листі №4215-3043/Б-02/8-1500/25 від 18.02.2025 Головне управління ПФУ в Одеській області вказало про відсутність підстав для перерахунку пенсії з більш раннього строку із тих же мотивів що і у листі №27804-26473/Б-02/8-1500/24 від 09.10.2024.

Не погодившись із відмовою відповідача, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи відповідають вони встановленим ч. 2 ст. 2 КАС України вимогам.

Згідно з ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами п.6 ч.1 ст.92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

З 01.01.2004 таким законом є Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV), який був прийнятий на зміну положенням Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788 від 05 листопада 1991 року, та безпосередньо ним визначено принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Приписами ч.1 ст. 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Як визначено п.1 ст.9 Закону №1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

У відповідності до ст.1 Закону №1058-IV:

- пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом;

- страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Таке ж визначення міститься і в ч.1 ст.24 Закону №1058-IV, яка передбачає, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно з ч.2 ст.24 Закону №1058-IV, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.

За приписами ч.4 ст.24 Закону України № 1058-IV, періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч.1 ст.26 Закону України № 1058-IV, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Частиною першою статті 44 Закону №1058-IV визначено, що призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом. Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи. Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

До набрання чинності Законом № 1058-IV діяв Закон України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі Закон № 1788-XII).

Відповідно до статті 56 Закону №1788-XII, до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Відповідно до пункту 12 Положення про Пенсійний фонд України, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» правління Пенсійного фонду України затвердило Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 25.11.2005 №22-1 (далі - Порядок №22-1).

Відповідно до пункту 1.1. Порядку №22-1 заява про призначення, перерахунок пенсії, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1) […] подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).

Документи, необхідні для перерахунку пенсії, наведені в розділі ІІ Порядку № 22-1.

Згідно з абзацом першим підпункту 2 пункту 2.1 розділу ІІ Порядку №22-1 передбачено, що до заяви додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637.

За періоди роботи після впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.

Пунктом 4.7 Порядку №22-1 передбачено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Відповідно до ч. 1 ст. 48 Кодексу Законів про працю України - трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Згідно із ст.62 Закону України № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Такий порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637), у розумінні пунктів 1, 2 якого, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Згідно з пунктом 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Також суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.105 Закону №1058-IV пенсіонери мають право на оскарження рішень, дій (бездіяльності) виконавчих органів Пенсійного фонду та їх посадових осіб в адміністративному порядку у порядку підлеглості до керівника виконавчого органу Пенсійного фонду, посадовою особою якого винесено оскаржуване рішення, вчинено дії (бездіяльність), а в разі відмови у задоволенні скарги - до органу Пенсійного фонду вищого рівня та/або до адміністративного суду.

Як було встановлено судом в ході розгляду справи, з 04.05.2021 ОСОБА_1 призначено пенсію за віком обчислену за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», при страховому стажі 33 роки 9 місяців (враховано по 30.09.2020). При призначенні пенсії Головним управлінням до страхового стажу Позивача не було зараховано період роботи з 23.06.1981 по 08.08.1988 згідно із записами в трудовій книжці від 19.10.1977 НОМЕР_1 .

Надалі, після надання позивачем до органу пенсійного фонду архівної довідки від 01.07.2024 №Б-235, виданої комунальною установою Овідіопольської селищної ради «Об'єднаний трудовий архів», яка підтверджує його зайнятість на посаді водія автопарку Одеської овочевої опитної станції у період з 23.06.1981 по 08.08.1988, за заявою позивача від 03.07.2024 до його страхового стажу був зарахований вказаний період та пенсію Позивачу було перераховано при страховому стажі 40 років 11 місяців. З 01.07.2024 розмір пенсії становить 10687,88 грн.

До суду позивач звернувся із вимогою зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду в Одеській області нарахувати та виплатити за 39 місяців, тобто за період з 04.04.2021 по 04.07.2024 по 2013,44 гривні за один місяць не довиплаченої пенсії в загальному розмірі 78 524,16 гривень.

Втім, суд зауважує, що позивач не оскаржував протиправні дії відповідача щодо не зарахування до страхового стажу періоду роботи з 23.06.1981 по 08.08.1988 з моменту призначення пенсії (з 04.05.2021), не просив зарахувати вказаний період роботи до страхового стажу з моменту призначення пенсії та здійснити перерахунок пенсії з моменту її призначення.

Такі вимоги позивачем не заявлені і у позові, що є предметом розгляду у даній справі.

Окрім того, позивачем не доведено та у суду відсутні підстави вважати, що розмір щомісячної доплати пенсії, за умови зарахування до страхового стажу позивача періоду роботи з 23.06.1981 по 08.08.1988, буде складати 2013,44 грн. Оскільки такий розмір доплати визначений як різниця між розмірами пенсії у червні та у липні 2024 року. Втім з моменту призначення пенсії у травні 2021 року до липня 2024 року пенсія могла підлягати перерахункам (зокрема, індексаціям), у зв'язку із чим, її розмір підлягав поступовому збільшенню.

Без зарахування пенсійним органом до страхового стажу позивача періоду роботи з 23.06.1981 по 08.08.1988 та проведення перерахунку пенсії з моменту її призначення (04.05.2021) у суду відсутні підстави вважати що розмір пенсії з моменту її призначення збільшиться на 2013,44 грн.

Суд зауважує, що предметом позову є безпосередньо матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої особа звертається до суду за захистом своїх прав чи інтересів

Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Закріплений у ст.9 КАС України принцип диспозитивності передбачає розгляд судом справи в межах позовних вимог і підстав позову, визначених особою, яка звернулася за захистом до суду, покладає на суд обов'язок вирішувати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі (учасники спірних правовідносин); під час розгляду справи суд зв'язаний предметом і обсягом заявлених позивачем вимог. Вихід суду за межі позовних вимог процесуальний закон допускає як виняток у разі, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, і таких вихід обґрунтований (мотивований) судом у рішенні.

При цьому на думку суду, вихід за межі позовних вимог може передбачати задоволення позовних вимог у більшому розмірі ніж просив позивач, покладення додаткових обов'язків на відповідача для ефективного захисту та відновлення прав позивача, проте не може передбачати повну зміну предмету позову.

Таким чином, враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є необгрунтованими, безпідставними та суд не вбачає підстав для їх задоволення шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду в Одеській області нарахувати та виплатити за період з 04.04.2021 року по 04.07.2024 року по 2013,44 гривні щомісяця не до виплаченої пенсії в загальному розмірі 78 524,16 грн.

Підсумовуючи вищенаведене у сукупності, виходячи із заявлених предмета та підстав позову, оцінивши докази у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, у задоволенні якого слід відмовити.

Судові витрати не розподіляються.

На підставі викладеного, керуючись ст.242-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, код ЄДРПОУ 20987385, адреса: вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012.

Суддя Марина ХЛІМОНЕНКОВА

Попередній документ
131832977
Наступний документ
131832979
Інформація про рішення:
№ рішення: 131832978
№ справи: 420/9640/25
Дата рішення: 17.11.2025
Дата публікації: 19.11.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Одеський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (17.11.2025)
Дата надходження: 02.04.2025
Предмет позову: про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії