09 вересня 2025 р. № 400/11585/21
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Величка А.В.,
за участю секретаря судового засідання Бєлякової М.Д.,
представника позивача: Герасимова О.В.,
представників відповідача: Спинул Ю.І., Терентьєвої Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Миколаївської області про визнання протиправним та скасування п.1 наказу від 25.10.2021 року № 1661; зобов'язання вчинити певні дії; стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - ,
До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області (далі - відповідач) з позовними вимогами про:
- визнання протиправним та скасувати п.1 Наказу № 1661 від 25.10.2021 року "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників ГУ НП області" про звільнення ОСОБА_1 , виконуючого обов'язки заступника начальника з превентивної діяльності Баштанського районного управління поліції ГУНП в Миколаївській області підполковника поліції Хрипка Єгора Євгеновича, зі служби в Національній поліції;
- зобов'язання Головного управління Національної поліції в Миколаївській області поновити ОСОБА_1 на попередній роботі на посаді виконуючого обов'язки заступника начальника з превентивної діяльності Баштанського районного управління поліції ГУНП в Миколаївській області;
- стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ з 2004 року. Наказом Головного управління Національної поліції в Миколаївській області №483 о/с від 02.08.2021 року на ОСОБА_1 , покладено тимчасове виконання обов'язків заступника начальника з превентивної діяльності Баштанського районного управління поліції ГУНП в Миколаївській області. 25.10.2021 року наказом №1661 за підписом начальника ГУНП в Миколаївській області позивач був звільнений зі служби в поліції за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився в порушенні вимог статей 2,6,7,8, п.п.1,2 п.1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію", вимог п. 2,3,4,13 ч.3 ст. 1, ст. 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 року № 2337, вимог Наказу НПУ від 23.09.2016 року № 920 "Про заходи щодо укріплення службової дисципліни в органах та підрозділах Національної поліції України", вимог розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року № 1179, ігноруванні Присяги та посадових інструкції, що призвело до надзвичайної події за участю працівника поліції, внаслідок чого розпочато кримінальне провадження відносно поліцейського, використанні своїх службових повноважень і пов'язаних з цим можливостей, для одержання неправомірної вигоди, що у подальшому призвело до висвітлення події в ЗМІ, що компрометує авторитет поліції як правоохоронного органу, викликає в населення неповагу до поліції, знижу є авторитет та довіру до Національної поліції України в цілому. Вказав, що його вина у вчиненні кримінального правопорушення на час прийняття оскаржуваного рішення не доведена, службова перевірка належним чином не проведена, а її результати сфальсифіковані, що свідчить про незаконне звільнення. Вказані обставини свідчать, що оскаржуваний наказ прийнятий без урахування принципу пропорційності, та без урахування права особи на участь у процесі прийняття рішення, а тому звернувся до суду за захистом своїх прав.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 22.11.2021 року справа №400/11585/21 була розподілена судді Миколаївського окружного адміністративного суду Лебедєвій Г.В.
Ухвалою суду від 29.11.2021 року, судом на підставі положень ч.1 ст.169 КАС України позовну заяву залишено без руху, та позивачу наданий десятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
14.12.2021 року за вх. №33226 через канцелярію суду від позивача до суду надійшла уточнена позовна заява (з копією для учасників справи) із зазначенням своєї адреси електронної пошти та із зазначенням офіційної електронної адреси відповідача - Головного управління Національної поліції в Миколаївської області.
Ухвалою від 17.12.2021 року Миколаївський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі № 400/11585/21 та ухвалив розглядати справу за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 26 січня 2022 року.
28.12.2021 року до канцелярії суду надійшов відзив від Головного управління Національної поліції України в Миколаївській області, в якому вказує, що рішення про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції прийнято законно, із урахуванням обставин дисциплінарного проступку, виявленого та задокументованого у відповідності до наказу МВС України та обставин, що передували прийняттю управлінського рішення щодо звільнення позивача з органів поліції. Так, в ході проведення службового розслідування встановлено, згідно ч. 2 ст. 56 Закону України «Про Національну поліцію» позивач виконував основні обов'язки поліцейського та був суб'єктом, на якого поширюється дія статті 3 Закону України «Про запобігання корупції». Відповідно до наказу ГУНП № 453о/с від 02.08.2021 року на підполковника поліції ОСОБА_1 покладено тимчасове виконання обов'язків заступника начальника з превентивної діяльності Баштанського РВП, на підставі чого, він є службовою особою, що здійснює функції представників влади. Отже, в даному випадку позивачем вчинено діяння, несумісне з його посадою, оскільки позивачем було скоєно проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків. Наказом ГУНП в Миколаївській області №1661 від 25.10.2021 за вчинення дисциплінарного проступку підполковника поліції ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності в вигляді «звільнення зі служби в поліції».
Підготовче судове засідання, призначене на 26.01.2022 року, відкладено на 16.02.2022 року.
Підготовче судове засідання, призначене на 16.02.2022 року, відкладено на 16.03.2022 року.
Відповідно до наказу голови суду від 26.08.2022 року №106-к “Про відрядження судді ОСОБА_2 » суддю ОСОБА_2 тимчасово відраховано зі штату Миколаївського окружного адміністративного суду, на час переведення на посаду судді Одеського окружного адміністративного суду шляхом відрядження з 29 серпня 2022 року (підстава Рішення голови Верховного Суду від 22.08.2022 року № 401/0/149-22 “Про відрядження судді Миколаївського окружного адміністративного суду Лебедєвої Г. В. до Одеського окружного адміністративного суду»).
Відповідно до розпорядження в.о. керівника апарату суду від 20.10.2022 року № 830/02-10 про призначення повторного автоматизованого розподілу справи № 400/11585/21 та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.10.2022 року, справу № 400/11585/21 передано на розгляд судді Величку А.В.
Ухвалою від 26.10.2022 року суд прийняв до провадження адміністративну справу №400/11585/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Миколаївської області про визнання протиправним та скасування п.1 наказу від 25.10.2021 року № 1661; зобов'язання вчинити певні дії; стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та продовжив розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою від 08.12.2022 року суд призначив підготовче судове засідання на 22.12.2022 року.
Ухвалою від 30.12.2022 року суд зупинив провадження в адміністративній справі №400/11585/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Миколаївської області про визнання протиправним та скасування п.1 наказу від 25.10.2021 року № 1661; зобов'язання вчинити певні дії; стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу до припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Ухвалою від 27.06.2025 року суд поновив провадження у справі №400/11585/21 зі стадії, на якій його було зупинено та призначив підготовче судове засідання на 17 липня 2025 року.
17.07.2025 року суд закрив підготовче провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Миколаївської області про визнання протиправним та скасування п.1 наказу від 25.10.2021 року № 1661; зобов'язання вчинити певні дії; стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та призначив справу № 400/11585/21 до судового розгляду по суті на 09 вересня 2025 року.
В судовому засіданні 09.09.2025 року представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представники відповідача проти позову заперечили.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши вступне слово представників сторін, ознайомившись з заявами учасників справи по суті справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 з 2004 року проходив службу в органах внутрішніх справ та з 2015 року в Національній поліції України.
Наказом ГУНП № 453о/с від 02.08.2021 року на підполковника поліції ОСОБА_1 покладено тимчасове виконання обов'язків заступника начальника з превентивної діяльності Баштанського РВП.
Наказом ГУНП в Миколаївській області від 16.09.2021 року №1095 «Про призначення
службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії» призначено службове розслідування за фактом можливого порушення службової дисципліни з боку окремих працівників поліції Баштанського РВП ГУНП.
За результатами службового розслідування складено Висновок службового розслідування за фактом можливого порушення службової дисципліни з боку окремих працівників поліції Баштанського РВП ГУНП від 25.10.2021 року, який затверджений начальником ГУНП в Миколаївській області.
Відповідно до вказаного висновку, Дисциплінарною комісією Головного управління Національної поліції в Миколаївській області встановлено, що відомості, які стали підставою для проведення службового розслідування вважати такими, що підтвердилися. За вчинення дисциплінарного проступку, який виразився в порушенні вимог статей 2, 6, 7, 8, п. 1 п.п. 1, 2 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» зі змінами та доповненнями, вимог п. 2, 3, 4, 13 ч. 3 ст. 1, ст. 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337, вимог наказу НПУ від 23.09.2016 № 920 «Про заходи щодо укріплення службової дисципліни в органах та підрозділах Національної поліції України», вимог розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, ігноруванні Присяги та посадових інструкцій - діяти відповідно до своїх функціональних (посадових) обов'язків, що призвело до надзвичайної події за участю працівника поліції, внаслідок чого розпочато кримінальне провадження відносно поліцейського, використанні своїх службових повноважень і пов'язаних з цим можливостей, для одержання неправомірної вигоди, що у подальшому призвело до висвітлення події в ЗМІ, що компрометує авторитет поліції як правоохоронного органу, викликає в населення неповагу до поліції, знижує авторитет та довіру до Національної поліції України в цілому, підполковника поліції ОСОБА_1 звільнити зі служби в поліції.
25.10.2021 року наказом начальника ГУНП в Миколаївській області №1661 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників ГУНП області" ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції.
Вважаючи наказ Головного управління Національної поліції в Миколаївській області "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників ГУНП області" від 25.10.2021 року протиправним, позивач оскаржив його до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України, визначаються Законом України “Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року №580-VIII, який згідно з пунктом 1 розділу XI Прикінцевих та Перехідних положень цього Закону набрав чинності з 7 листопада 2015 року.
За приписами п.1 та п.2 ч.1 ст.18 Закону України “Про Національну поліцію», визначено поняття основних обов'язки поліцейського, згідно яких поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Відповідно до ч.1 ст.19 Закону України “Про Національну поліцію», у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Згідно із частиною 2 статті 19 цього Закону підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Частиною першою статті 77 Закону України “Про Національну поліцію» визначено підстави звільнення поліцейських зі служби в поліції.
Зокрема, пунктом 6 частини 1 вказаної статті визначено як підставу звільнення, реалізацію дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Законом України “Про Дисциплінарний статут Національної поліції» від 15 березня 2018 року № 2337-VIII (далі - Закон № 2337) затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 2337 службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Статтею 12 Закону № 2337 визначено, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Відповідно до частини першої статті 11 Закону № 2337 за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Згідно з частиною другою статті 1 Закону № 2337 службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Частиною 3 статті 1 Закону № 2337 передбачено, що службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Згідно п. 5 розділу І Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, поліцейський здійснює свою діяльність відповідно до основоположних принципів, які закріплені в Конституції України, Законі України “Про Національну поліцію», інших законодавчих актах України, а також у цих Правилах, зокрема: верховенства права; дотримання прав і свобод людини; законності; відкритості та прозорості; політичної нейтральності; взаємодії з населенням на засадах партнерства; безперервності; справедливості, неупередженості та рівності.
Відповідно до розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ № 1179 від 09 листопада 2016 року, під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; поважати і не порушувати права та свободи людини, до яких, зокрема, відносяться права: на життя; на повагу до гідності; на свободу та особисту недоторканність; недоторканність житла; на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань; на свободу світогляду і віросповідання; володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; на мирні зібрання; на свободу пересування, вільний вибір місця проживання; інші права, які передбачені Конституцією та законами України, міжнародними договорами України; у кожному окремому випадку обирати той захід з-поміж заходів, передбачених законодавством України, застосування якого призведе до настання найменш негативних наслідків; неухильно дотримуватись антикорупційного законодавства України, обмежень, пов'язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законами України “Про Національну поліцію», “Про запобігання корупції» та іншими актами законодавства України; виявляти повагу до гідності кожної людини, справедливо та неупереджено ставитися до кожного, незважаючи на расову чи національну приналежність, мову, стать, вік, віросповідання, політичні чи інші переконання, майновий стан, соціальне походження чи статус, освіту, місце проживання, сексуальну орієнтацію або іншу ознаку; поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати; контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку; мати охайний зовнішній вигляд, бути у встановленій формі одягу; дотримуватися норм ділового мовлення, не допускати використання ненормативної лексики; зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Під час виконання службових обов'язків поліцейському заборонено: сприяти, здійснювати, підбурювати або терпимо ставитися до будь-яких форм катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження чи покарання; допускати будь-які привілеї чи обмеження за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовною або іншими ознаками; використовувати будь-які предмети, на яких зображена символіка політичних партій, та провадити політичну діяльність, висловлювати особисте ставлення до діяльності політичних партій під час виконання службових повноважень, а також використовувати службові повноваження в політичних або особистих цілях; розголошувати та використовувати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків, у тому числі після припинення служби в поліції, крім випадків, визначених законом; знімати з однострою чи приховувати нагрудний знак (жетон), а також будь-яким іншим чином перешкоджати прочитанню інформації на ньому або фіксуванню за допомогою технічних засобів, крім випадків, коли поліцейський виконує службові обов'язки в режимі секретності в установленому законодавством України порядку; перебувати на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння, уживати тютюнові вироби під час безпосереднього виконання службових обов'язків і в невстановленому місці.
Поліцейський повинен дотримуватись субординації у стосунках з колегами, з повагою ставитись до старших за віком.
Відповідно до п. 1 ст. 18 «Основні обов'язки поліцейського» Закону, поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватись положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових обов'язків, наказів керівництва.
Вимоги статей 3, 22, 24 Закону України «Про запобігання корупції» передбачають, що суб'єктам, на яких поширюється дія цього Закону, забороняється використовувати своє становище та пов'язані з ним можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, а у разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди або подарунка, незважаючи на приватні інтереси, зобов'язані невідкладно вжити таких заходів: відмовитися від пропозиції, за можливості ідентифікувати особу, яка зробила пропозицію; залучити свідків, якщо це можливо, у тому числі з числа співробітників; письмово повідомити про пропозицію безпосереднього керівника (за наявності) або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації, спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції.
Відповідно до статті 12 Закону № 2337 дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Частиною 1 статті 13 Закону № 2337 передбачено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Згідно з частиною третьою статті 13 Закону № 2337 до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; пониження у спеціальному званні на один ступінь; звільнення з посади; звільнення із служби в поліції.
Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 14 Закону № 2337 службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку (ч. 4 статті 14 Закону № 2337).
Згідно ч. 6 статті 14 Закону № 2337 службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України (ч. 10 статті 14 Закону № 2337).
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 року № 893 "Про реалізацію окремих положень Дисциплінарного статуту Національної поліції України затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (надалі - Порядок).
Відповідно до абз. 2 п. 1 розділу ІІ Порядку підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
У наказі про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії визначаються голова та члени дисциплінарної комісії, зазначається підстава проведення службового розслідування, а також прізвище, ім'я, по батькові, посада поліцейського, стосовно якого воно проводитиметься (п. 4 розділу ІІ Порядку) .
У відповідності до п. 1 pозділу V Порядку проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення. Службове розслідування розпочинається із дня видання наказу про його призначення та завершується в день затвердження керівником, який призначив службове розслідування висновку службового розслідування.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону № 2337 проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії.
Порядок утворення дисциплінарних комісій та їх повноваження визначаються Міністерством внутрішніх справ України (ч. 7 ст. 15 Закону № 2337).
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 року № 893 "Про реалізацію окремих положень Дисциплінарного статуту Національної поліції України затверджено Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України.
Частиною 1, 2 статті 16 Закону № 2337 передбачено, що службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником. У разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів.
За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку (ч. 10 статті 14 Закону № 2337).
Висновок службового розслідування затверджує керівник, який його призначив, або особа, яка виконує обов'язки керівника (п. 9 pозділу VІ Порядку).
Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби (ч. 3 статті 19 Закону № 2337).
Пунктом 1 розділу VІІ Порядку передбачено, що у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.
Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування.
Застосування до поліцейського, винного в учиненні дисциплінарного проступку, дисциплінарних стягнень та їх виконання здійснюються з урахуванням вимог статей 19-22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Наказ про застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення виконується шляхом його оголошення в органі (підрозділі, закладі, установі) поліції, ЗВО та особистого ознайомлення поліцейського з ним, що здійснюється кадровим підрозділом органу (підрозділу, закладу, установи), ЗВО за місцем проходження служби зазначеним поліцейським. Таке ознайомлення засвідчується шляхом проставляння поліцейським, притягнутим до дисциплінарної відповідальності, підпису, прізвища та ініціалів на останньому аркуші копії наказу, долученої до його особової справи (п. 2 розділу VІІ Порядку).
Отже, з огляду на вищевикладене, підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності є повне доведення вини особи в ході службового розслідування, метою якого і є саме з'ясування обставин вчинення дисциплінарного порушення, уточнення ступеня вини особи.
Такими підставами є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях особи рядового або начальницького складу ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.
У процесі розгляду справи судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в Національній поліції України.
Наказом начальника Головного управління Національної поліції в Миколаївській області (далі - ГУНП) № 483 о/с від 02.08.2021 року на підполковника поліції ОСОБА_1 , покладено тимчасове виконання обов'язків заступника начальника з превентивної діяльності Баштанського районного управління поліції ГУНП в Миколаївській області.
15.09.2021 до ГУНП в Миколаївській області надійшла інформація про затримання працівниками Миколаївського управління ДВБ Національної поліції України т.в.о. заступника начальника Баштанського районного відділу поліції ГУНП підполковника поліції ОСОБА_1 в межах кримінального провадження № 62021150010000317 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України за фактом отримання неправомірної вигоди в сумі 12000 грн. від свого підлеглого поліцейського СРПП Баштанського РВП ГУНП сержанта поліції ОСОБА_3 , що може свідчити про можливе порушення службової дисципліни з боку підполковника поліції ОСОБА_1 .
За наведеним фактом призначено службове розслідування та утворена дисциплінарна комісія (наказ ГУНП від 16.09.2021 № 1095).
Відповідно до наказу ГУНП від 16.09.2021 № 561о/с, на час проведення службового розслідування, ОСОБА_1 відсторонено від виконання службових обов'язків (посади).
16.09.2021 слідчим Першого слідчого відділу ТУ ДБР Соловйовою-Албул К.В. ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
17.09.2021 Заводським районним судом м. Миколаєва відносно ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб (до 17.11.2021), з правом внесення застави у сумі 190 000 (сто дев'яносто тисяч) гривень.
17.09.2021 наказом ГУНП № 567о/с, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 67 Закону України «Про Національну поліцію» підполковника поліції ОСОБА_1 зараховано у розпорядження ГУНП.
В ході проведеного службового розслідування встановлено, що у невстановлені досудовим розслідуванням дату та час, але не пізніше 15.09.2021, підполковник поліції ОСОБА_4 , переслідуючи мету незаконного збагачення, вирішив протиправно скористатися своїм службовим становищем, у зв'язку із чим у нього виник злочинний умисел, направлений на вимагання і одержання неправомірної вигоди для себе від окремих підлеглих працівників сектору реагування патрульної поліції (далі - СРПП) Баштанського РВИ за не перешкоджання їх службовій діяльності з одночасним умисним створенням для переконливості своїх злочинних намірів умов, за яких підлеглі службові особи були вимушені надати неправомірну вигоду.
Про вказаний злочинний умисел, ОСОБА_1 у невстановлені досудовим розслідуванням дату, час та у невстановленому місці повідомив свого підлеглого - сержанта поліції ОСОБА_3 .
Згідно злочинного плану, керуючись корисливим мотивом, ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_3 про те, що, під час відпрацювання Баштанського району Миколаївської області, перебуваючи у складі екіпажу СРПП Баштанського РВП, останній повинен вимагати від водіїв неправомірну вигоду за їх не притягнення до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху України, зокрема передбачене ст. 130 КУпАП та з отриманих коштів надавати ОСОБА_1 неправомірну вигоду у розмірі 3000 (три тисячі) доларів США з екіпажу СРПП щомісячно.
Водночас, у разі ненадання відповідних грошових коштів, ОСОБА_1 погрожував ОСОБА_3 створенням штучних перешкоду його службовій діяльності.
Через декілька днів, обдумавши ситуацію, яка склалася, та усвідомивши протиправний характер вимог ОСОБА_1 , 08.09.2021 ОСОБА_3 звернувся до МУ ДВБ з відповідною заявою про вчинений злочин.
Водночас, з огляду на постійні скарги з боку ОСОБА_3 про непосильний розмір раніше обговорюваної суми, а саме 3000 (гри тисячі) доларів США, та неможливість її надання, продовжуючи реалізацію свого умислу на отримання неправомірної вигоди, ОСОБА_5 висловив ОСОБА_3 нову вимогу щодо надання йому неправомірної вигоди у сумі 6000 (шість тисяч) гривень за добу.
15.09.2021 приблизно у період часу з 12:00 по 13:00 ОСОБА_6 , зустрівшись біля магазину «Бювет» (Миколаївська область, м. Баштанка, вул. Баштанської республіки, буд. 54) за попередньою домовленістю з ОСОБА_3 , повторно пред'явив аналогічну протиправну вимогу останньому щодо надання йому неправомірної вигоди в сумі 6000 (шість тисяч) гривень щоденно, запевнивши ОСОБА_3 ,, що у разі не надання йому зазначеної неправомірної вигоди, ним у подальшому будуть створюватись штучні перешкоди щодо здійснення ним службової діяльності.
Під час відбутої зустрічі, ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_3 про необхідність надання йому визначених ним сум неправомірної вигоди за два відпрацьованих дні, що складає 12000 (дванадцять тисяч) гривень у цей же день, тобто 15.09.2021, на що ОСОБА_3 вимушений був погодитися.
15.09.2021 приблизно о 20:30 ОСОБА_3 , діючи під контролем правоохоронних органів, прибувши на службовому автомобілі марки «Тойота Пріус» до Баштанського РВП (Миколаївська область, м. Баштанка, вул. Семена Бойченка, буд. 5-А) та, перебуваючи поблизу адміністративної будівлі вказаного підрозділу поліції, виконуючи незаконну вимогу ОСОБА_1 , передав, а ОСОБА_5 одержав неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів в сумі 12000 (дванадцять тисяч) гривень за невтручання в службову діяльність ОСОБА_3 та не створення штучних перешкод.
В той же день, після одержання неправомірної вигоди, ОСОБА_1 затримано працівниками МУ ДВБ спільно з працівниками ТУ ДБР.
Суд зауважує, що відповідно до підпункту «з» пункту 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», поліцейські є суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону.
Відповідно до статті 22 Закону України «Про запобігання корупції», особам, зазначеним в частині 1 статті 3 цього Закону, забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов'язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, в тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах.
Відповідно до частини 1 статті 24 Закону України «Про запобігання корупції», особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняні до них особи в разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди або подарунка, незважаючи на приватні інтереси, зобов'язані невідкладно вжити таких заходів: 1) відмовитися від пропозиції; 2) за можливості ідентифікувати особу, яка зробила пропозицію; 3) залучити свідків, якщо це можливо, в тому числі з числа співробітників; 4) письмово повідомити про пропозицію безпосереднього керівника або керівника органу, підприємства, установи, організації, спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції.
Відповідно до частин 1 статті 18 Закону України «Про національну поліцію», поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватись положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до нормативно-правових актів, посадових обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини.
Відповідно до частини 1 статті 64 Закону України «Про національну поліцію України», особа, яка вступає на службу в поліції, складає присягу на вірність українському народові такого змісту: «Я, (прізвище, ім'я, по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити українському народові, дотримуватись Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки».
Відповідно до абзаців 1, 2, 3, 6 пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен: неухильно дотримуватись положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; неухильно дотримуватись антикорупційного законодавства України, обмежень, пов'язаних зі службою в національній поліції України, визначених Законами України «Про національну поліцію», «Про запобігання корупції» та іншими актами законодавства України.
У відповідності до матеріалів справи, ОСОБА_1 присягнув на вірність Українському народові дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки.
Відповідно до посадової інструкції, затвердженої 02.08.2021 року начальником Баштанського РВП, т.в.о. заступника начальника з превентивної діяльності Баштанського РВП підполковник поліції ОСОБА_5 уповноважений на: забезпечення, у межах повноважень, охорони прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку, у тому числі безпеки дорожнього руху; визначення посадові обов'язки особового складу патрульної поліції та установлення окремих напрямків службової діяльності; заслуховування на оперативних нарадах, працівників патрульної поліції з питань виявлення адміністративних та кримінальних правопорушень та своєчасний їх розгляд; здійснення контролю за додержанням Правил дорожнього руху України його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі; особисто відповідає за якість та повноту збору матеріалів за ст. 130 КУпАП та своєчасне направлення на розгляд до суду; у встановленому порядку подання керівнику відділу та керівництву ГУНП пропозиції щодо заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників відділу поліції, а також призначення на посади, тощо.
З огляду на викладене, суд відзначає, що ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді поліцейського та відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про національну поліцію», взявши на себе обов'язок служити суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання законності, публічної безпеки і порядку, давши присягу вірно служити українському народу, дотримуватись конституції і законів, поважати і охороняти права і свободи людини, честь держави, гідно нести високе звання поліцейського, сумлінно виконувати свої службові обов'язки, - мав бути взірцевим прикладом у чесному ставленні до служби, поведінки в побуті, підтримання високого звання поліцейського серед громадян. До поліцейських, враховуючи надзвичайну суспільну важливість наданих ним державою владних повноважень щодо захисту прав і свобод громадян, з боку суспільства пред'являються підвищенні моральні вимоги стосовно бездоганної поведінки на службі, в сім'ї, побуті, в тому числі у вільний від роботи час. Від вчинків кожного поліцейського складається загальне ставлення до всієї правоохоронної системи.
На думку суду, навіть сам по собі факт можливого отримання позивачем неправомірної вигоди підриває авторитет органів поліції та набуває суспільного резонансу через створення негативної громадської думки, що завдало непоправної шкоди репутації й авторитету діяльності Національної поліції України.
Обставини, встановлені службовим розслідуванням щодо отримання неправомірної вигоди за невтручання в службову діяльність ОСОБА_3 та не створення штучних перешкоді є несумісними з посадою і званням, які обіймав позивач, є такими, що підривають авторитет національної поліції України, особливо з урахуванням широкого суспільного резонансу описаних подій.
При цьому суд звертає особливу увагу на те, що ані під час службового розслідування, ані в позовній заяві, ані під час судових засідань позивач не заперечував самого факту незаконного отримання грошей, а посилається лише на недоведеність його вини та на процедурні порушення, які на його думку, були допущені під час службового розслідування та винесення оскаржуваного наказу.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що в ході службового розслідування дисциплінарна комісія ГУНП не вирішувала питання про обґрунтованість обвинувачення позивача, яке здійснюється в межах досудового розслідування, а лише перевіряла дотримання позивачем вимог, що пред'являються до поліцейських та наявності в діях позивача складу дисциплінарного проступку.
Більше того, суд зазначає, що суд також не наділений повноваженнями при розгляду даної справи надавати оцінку обґрунтованості врученої позивачу підозри.
Суд зазначає, що рішення про захід впливу у вигляді звільнення вжито до позивача за дії, що виразились у скоєнні проступку, що підриває авторитет поліції і її працівників в очах громадськості, порушення етики поведінки поліцейського, чим допущено порушення службової дисципліни. Тобто, наказ про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності ґрунтується на самостійних підставах, натомість, встановлення вини позивача у скоєнні злочину є компетенцією кримінального суду.
Суд вважає за необхідне зазначити, що рішення у кримінальному провадженні не може свідчити про наявність чи відсутність вини особи у скоєнні дисциплінарного проступку або самого факту скоєння такого проступку, так як у цьому випадку надається правова кваліфікація діям (бездіяльності) особи на підставі Кримінального кодексу України. Суд звертає увагу, що предметом цього спору є порушення позивачем службової дисципліни.
Суд також враховує, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини не є порушенням статті 6 Конвенції притягнення до дисциплінарної відповідальності на основі відомостей про факти, що встановлені у кримінальному провадженні, якщо такі відомості аналізувалися під кутом зору правил службової етики, навіть якщо особа була у кримінальному провадженні виправданою (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 06.10.1982р. у справі «X. v. Austria» про неприйнятність заяви № 9295/81) чи таке провадження було закрите (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 07.10.1987р. у справі «C. v. the United Kingdom» про неприйнятність заяви № 11882/85).
Більше того, гарантована пунктом 2 статті 6 Конвенції презумпція невинуватості застосовується до процедури, яка за своєю суттю є кримінальною, і в межах якої суд робить висновок про вину особи саме у кримінально-правовому сенсі (рішення Європейського суду з прав людини від 11.02.2003р. у справі «Ringvold v. Norway», заява № 34964/97). Відтак, зазначена гарантія не може бути поширена на дисциплінарні й інші провадження, які згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції охоплюються поняттям спору щодо прав та обов'язків цивільного характеру.
Крім того, суд зауважує, що обрання того чи іншого виду дисциплінарного стягнення є правом роботодавця в залежності від його оцінки та кваліфікації дій особи, відносно якої має бути застосовано таке стягнення, тобто належить до дискреційних повноважень відповідача, який за умови встановлення факту порушення службової дисципліни має право з урахуванням всіх обставин справи та особи порушника обрати один з визначених законом видів покарання.
Аналогічні висновки містять в постановах Верховного Суду від 21.12.2018 року по справі №805/623/16-а, від 25.04.2018 року у справі №800/547/17, від 22.03.2019 року у справі 804/676/18, від 22.11.2019 року у справі 826/6107/18, від 31.03.2020 року у справі 806/2492/16, від 25.06.2020 року №2240/2329/16.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Що стосується опитування позивача, то необхідно зауважити, що відповідачем вживались заходи щодо опитування позивача в рамках службового розслідування, а саме відповідно до положень ч. 6 ст. 18 Дисциплінарного статуту, 07.10.2021 за № 368/43-2021 ОСОБА_1 на адресу проживання, яка зазначена в його особистій справі № 684 ( АДРЕСА_1 ) рекомендованим листом (далі - Лист) з смс оповіщенням (№5400144493644) направлено запрошення до адміністративної будівлі ГУНП (м. Миколаїв, вул. Декабристів, буд. 5), з метою надання пояснення за фактом можливого порушення службової дисципліни з його боку при обставинах, які призвели до внесення відомостей до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України. Також, у Листі повідомлялося про те, що для узгодження виниклих питань з вказаного приводу, ОСОБА_1 можете зателефонувати старшому інспектору ВСР УГІ ГУНП майору поліції ОСОБА_7 на мобільний номер: НОМЕР_1 .
Крім цього, у Листі зазначено проте, що відповідно до положень ч. 10 ст. 18 Дисциплінарного статуту, якщо поліцейський, викликаний для надання пояснень, не з'явився та не повідомить про причини свого неприбуття, він вважається таким, що відмовився від надання пояснень.
Відповідно до відомостей офіційного інтернет сайту «Укрпошта» зазначений Лист можна отримати з 11.10.2021, про що адресату на мобільний телефон приходить повідомлення. Проте, станом на 20.10.2021, ОСОБА_1 до відділення Укрпошти за місцем проживання не прибув та лист не отримав, тобто не з'явився для надання пояснень, тому було складено акт про відмову в наданні пояснень.
З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку про правомірність притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції у зв'язку з вчиненням ним дисциплінарного проступку, який компрометує його як поліцейського та дискредитує поліцію в цілому. Відтак, відсутні підстави для скасування оскарженого наказу та поновлення позивача на службі в поліції.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч.1, ч.5 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, надано достатньо належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності своїх рішень.
З огляду на зазначене та оцінюючи у сукупності встановлені обставини і перевіривши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Керуючись статтями 2, 9, 72, 76, 77, 78, 80, 120, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до Головного управління Національної поліції в Миколаївської області (вул. Декабристів, 5, м. Миколаїв, Миколаївська обл., Миколаївський р-н, 54001, ідентифікаційний код 40108735) про визнання протиправним та скасування п.1 Наказу № 1661 від 25.10.2021 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників ГУНП області» про звільнення виконуючого обов'язки заступника начальника з превентивної діяльності Баштанського районного управління поліції ГУНП в Миколаївській області підполковника поліції ОСОБА_1 , зі служби в Національній поліції; зобов'язання відповідача поновити ОСОБА_1 на попередній роботі на посаді виконуючого обов'язки заступника начальника з превентивної діяльності Баштанського районного управління поліції ГУНП в Миколаївській області - відмовити.
2. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
3. Повний текст рішення складено та підписано суддею 17.11.2025 року.
Суддя А.В. Величко