справа №380/24156/23
з питань забезпечення позову
17 листопада 2025 року місто Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гулика А.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження клопотання представника позивача про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Державна екологічна інспекція у Львівській області до Бродівської міської ради Львівської області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання протиправним та скасування рішення
у провадженні Львівського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 до Бродівської міської ради Львівської області код ЄДРПОУ 26525941, місцезнаходження: 80600, Львівська обл., м. Броди, Площа Ринок, 20 про визнання протиправним та скасування рішення Бродівської міської ради №504 від 22.11.2017 “Про затвердження детального плану території та надання дозволу на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для будівництва та обслуговування групи жилих будинків по АДРЕСА_2 ».
14.11.2025 від представника позивача до суду надійшло клопотання про вжиття заходів забезпечення позову, у якому позивач просить суд забезпечити позов:
- шляхом зупинення дії рішення Бродівської міської ради Бродівського району Львівської області №504 від 22.11.2017 року “Про затвердження детального плану території та надання дозволу на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для будівництва та обслуговування групи жилих будинків по АДРЕСА_2 »;
- шляхом заборони Відповідачу - Бродівській міській раді Бродівського району Львівської області в особі структурного підрозділу - Відділу містобудування, архітектури та охорони культурної спадщини видавати будівельні паспорти забудови земельних ділянок кадастрові номери: 4620310100:15:002:0004, 4620310100:15:002:0005, 4620310100:15:002:0006, 4620310100:15:002:0008.
Вказана заява мотивована тим, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до негативних наслідків як для позивача у вигляді забудови інших земельних ділянок, сформованих внаслідок ухвалення оскаржуваного рішення, зокрема, земельної ділянки кадастровий номер 4620310100:15:002:0008, що, наприклад, унеможливить під'їзд до будинковолодіння позивача пожежної команди, що ускладнить чи навіть унеможливить ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, так і для Бродівської громади, оскільки відбудеться подальша протиправна забудова вулиці Набережної, запроектованої згідно з Генеральним планом м. Броди, а також земель зелених насаджень загального користування. Також, невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, оскільки відновити становище, котре існувало до цих вже наявних та з великою ймовірністю можливих порушень земельного, містобудівного та природоохоронного законодавства, а також прав та законних інтересів позивача та мешканців Бродівської громади, буде надзвичайно складно. Крім цього, з урахуванням викладеного для ефективного захисту та поновлення порушених прав та інтересів позивача необхідно ще додаткове звернення до суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення № 649 ХУІІ сесії УІІІ скликання Бродівської міської ради Бродівського району Львівської області від 17.02.2022 року про надання земельних ділянок на підставі оскаржуваного ДПТ; звернення до суду уповноваженого органу з позовом до ОСОБА_2 про знесення садибного (індивідуального) житлового будинку на земельній ділянці кадастровий номер 4620310100:15:002:0007 за адресою: АДРЕСА_2 як об'єкта самочинного будівництва; звернення до суду уповноваженого органу з позовом до ОСОБА_2 про зобов'язання здійснити рекультивацію земельної ділянки кадастровий номер 4620310100:15:002:0007 та приведення її в стан, що передував порушенню земельного законодавства.
Відповідно до частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі за текстом - КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Враховуючи відсутність необхідності у наданні учасниками справи пояснень та додаткових доказів, суд вважає за можливе розглянути заяву без їх повідомлення.
Вирішуючи заяву про забезпечення позову, суддя дійшов таких висновків.
Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені вказаною статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Зазначені підстави є оціночними, а тому містять небезпеку застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до негативних правових наслідків для позивача та/чи відповідача, а також інших осіб, що не є сторонами провадження.
Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій з боку суб'єкта владних повноважень, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, у тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивачів (заявників).
Тобто інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.
У зв'язку з цим необхідно, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є захід забезпечення позову, про який просить позивач, співмірним з позовними вимогами та чи відповідає він меті і завданням правового інституту забезпечення позову.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Відтак, заходи забезпечення позову застосовуються судом лише у виняткових випадках за наявності для цього умов та підстав, передбачених процесуальним законом, при цьому, такі заходи повинні відповідати критеріям адекватності та співмірності.
Відповідно до статті 151 КАС України позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Частина друга статті 151 КАС України визначає, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Системний аналіз зазначених норм дозволяє стверджувати, що заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим позовним вимогам, безпосередньо пов'язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення. Заявник обов'язково повинен обґрунтувати своє клопотання і з цією метою подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язує застосування певного заходу забезпечення позову. Доказами вважатимуться будь-які відомості, що вказують на ймовірне порушення чиїхось прав (свобод, інтересів) під час провадження у справі. При цьому тягар доказування при розгляді клопотання покладається виключно на заявника.
Частини перша і третя статті 152 КАС України визначають, що заява про забезпечення позову подається у письмовій формі і повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову, а також захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності. У заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів.
Отож, обов'язковою передумовою вжиття заходів забезпечення позову є обґрунтованість відповідних вимог сторони, у тому числі й із зазначенням очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішення, дії або бездіяльності, очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам останньої, неможливості у подальшому без вжиття таких заходів відновлення прав особи та обов'язковим поданням доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову. При цьому, ознаки протиправності повинні бути пов'язані саме з порушеними правами, свободами чи інтересами.
Отже, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявників щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.
Суд враховує правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 06.02.2019 по справі № 826/13306/18, згідно з якою суд зазначає, що обґрунтовуючи клопотання про забезпечення позову щодо «очевидності» ознак протиправних бездіяльності, дій або рішень відповідача та порушення прав позивача, то попри те, що такі ознаки не мають окреслених меж, йдеться насамперед про їх «якість»: вони повинні свідчити про протиправність оскаржуваної бездіяльності дії або рішення поза обґрунтованим сумнівом. Суд, який застосовує заходи забезпечення позову з підстав очевидності ознак протиправності оскарженого рішення, на основі наявних у справі доказів, повинен бути переконаний, що рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, передбаченими частиною другою статті 2 КАС України, порушує права, свободи або інтереси позивача і вжиття заходів забезпечення позову є способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам цього порушення. Твердження про «очевидність» порушення до розгляду справи по суті є висновком, який свідчить про правову позицію суду наперед. Тому застосування заходів забезпечення позову з цієї підстави допускається у виключних випадках.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суддя з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, пересвідчується, зокрема у тому, чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду у майбутньому. Основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб.
Верховний Суд у постанові від 03.05.2023 у справі № 640/15534/22 вказав, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Оцінка доводів представника позивача про те, що існує невідповідність генеральному плану м.Броди 1996 року, відведення земельних ділянок здійснено зі складу земель рекреаційного призначення, здійснено перекручення відомостей державного земельного та містобудівного кадастру, надано недостовірну інформацію щодо вулиці Набережна, а також невиконання відповідачем постанови Кабінету Міністрів України від 25.04.2011 №555 «Про затвердження Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні» вже здійснюється судом у процесі розгляду справи по суті та не може бути надана під час вирішення такого клопотання.
Суд зауважує, що відносини щодо видачі будівельних паспортів забудови земельних ділянок кадастрові номери: 4620310100:15:002:0004, 4620310100:15:002:0005, 4620310100:15:002:0006, 4620310100:15:002:0008 не є предметом спору у справі. А тому відсутні підстави вважати, що такий спосіб забезпечення позову як заборона Відділу містобудування, архітектури та охорони культурної спадщини видавати будівельні паспорти забудови земельних ділянок є релевантним до спірних правовідносин у справі.
Суд зазначає, що забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе виключно за наявності підстав вважати, що рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень є очевидно протиправними.
Суд не має підстав вважати, що невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Суд звертає увагу на те, що у заяві про забезпечення позову представник позивача зазначає про можливі наслідки реалізації оскарженого рішення. Можливе настання негативних наслідків не є беззаперечним доказом для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову. Суд здійснює захист реально порушених прав, а не тих, які ймовірно може бути порушено у майбутньому.
Отже, на такому етапі суд позбавлений можливості встановити наявність очевидних, на думку представника позивача, ознак протиправності рішення Бродівської міської ради Бродівського району Львівської області №504 від 22.11.2017 року “Про затвердження детального плану території та надання дозволу на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для будівництва та обслуговування групи жилих будинків по АДРЕСА_2 », а також істотного ускладнення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Суд також відхиляє усі доводи представника позивача щодо навмисного, на його думку, затягування іншими учасниками справи судового процесу у справі, зловживання процесуальними правами, приховування доказів, оскільки такі не відносяться до підстав, з якими КАС України пов'язує вжиття заходів забезпечення позову.
З огляду на викладене, суд вважає, що відсутні передбачені частиною другою статті 150 КАС України обставини для вжиття заходів забезпечення позову, а тому немає підстав для задоволення клопотання представника позивача про забезпечення позову.
Керуючись статтями 150, 151, 154, 243, 248 КАС України, суд
у клопотанні представника позивача про забезпечення позову від 14.11.2025 у справі за позовом ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Державна екологічна інспекція у Львівській області до Бродівської міської ради Львівської області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання протиправним та скасування рішення відмовити повністю.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повної ухвали суду.
Суддя Гулик Андрій Григорович