17 листопада 2025 рокусправа № 380/18746/25
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Чаплик І.Д., розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказу, -
ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) звернувся до суду із позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області (місцезнаходження: 79007, м. Львів, пл. Генерала Григоренка, 3; ЄДРПОУ: 40108833), в якому просить:
визнати протиправним та скасувати Наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області № 3129 від 14.07.2025 "Про застосування дисциплінарного стягнення до окремого поліцейського БПОП “КОРД» (стрілецький) ГУНП у Львівській області.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що проходить службу в поліції на посаді старшого інспектора інженерно-будівельного відділення батальйону поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) Головного управління Національної поліції у Львівській області. Наказом Головного управління Національної поліції у Львівській області від 14.07.2025 №3129 «Про застосування дисциплінарного стягнення до окремого поліцейського БПОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП у Львівській області» позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності за порушення службової дисципліни та застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани та зменшено розмір премії за липень 2025 року до 1%. Позивач не погоджується із вказаним наказом та зазначає, що в його діях були відсутні ознаки дисциплінарного правопорушення, за вчинення якого він був притягнутий до відповідальності, при проведенні службового розслідування відповідачем не надано оцінку обставинам, на які позивач посилався у своїх письмових поясненнях. Наведене зумовило звернення позивача до суду.
Ухвалою від 19.09.2025 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами та запропоновано відповідачу протягом п'ятнадцяти днів подати відзив на позовну заяву та всі письмові докази, що підтверджують заперечення проти позову.
Відповідач 08.10.2025 подав відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог повністю. Відзив обґрунтований тим, що підставою для видання оскаржуваного наказу послужило службове розслідування, проведене за рапортом від 30.06.2025 т.в.о. командира батальйону поліції особливого призначення «Корпус оперативно раптової дії» (стрілецький) ГУНП у Львівській області з приводу можливого порушення службової дисципліни зі сторони старшого інспектора інженерно будівельного відділення БПОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП у Львівській області майора поліції ОСОБА_1 , під час подій, що мали місце 24.06.2025 у м. Львів. В ході проведення службового розслідування дисциплінарною комісією встановлено, що згідно рапорту (№ Р-т № 337 від 30.06.2025) поданого т.в.о. командира батальйону поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) ГУНП у Львівській області майором поліції Романом Пальчикевичем, 24.06.2025 з метою залучення особового складу БПОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП у Львівській області до заходів з розшуку малолітньої дитини, було здійснено оповіщення поліцейських підрозділу, котрі визначені наказом БПОП КОРД (стрілецький) ГУНП у Львівській області від 23.06.2025 № 13 про необхідність прибуття до точки збору, а саме місця постійної дислокації БПОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП у Львівській області за адресою: м. Львів, вул. Збиральна, 28. В подальшому на місце збору прибули усі оповіщені поліцейські, окрім інспектора інженерно-будівельного відділення БПОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП у Львівській області майора поліції ОСОБА_1 котрий у визначений час та місце не прибув та по телефону повідомив, прибути для пошуків дитини не бажає у зв'язку із хворобою коліна. Таким чином, в ході проведення службового розслідування встановлено, що факти порушень, які стали підставою призначення та проведення службового розслідування знайшли своє підтвердження та стали можливими унаслідок неналежного виконання службових обов'язків старшим інспектором інженерно-будівельного відділення БПОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП у Львівській області майором поліції ОСОБА_1 (0063350), котрий в порушення вимог пункту 1 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», щодо неухильного дотримання положень Конституції України та нормативно-правових актів, які регламентують діяльність поліції, пунктів 4, 5, 8, 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, підпунктів 1.1 та 1.8 пункту 1 наказу ГУНП у Львівській області від 09.06.2025 № 2560 «Про покращення службової дисципліни та забезпечення належного інформування», 24.06.2025 будучи поінформованим про необхідність прибуття до умовного місця збору, з метою залучення особового складу БПОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП у Львівській області до заходів з розшуку малолітньої дитини, до такого місця у визначений час не прибув та до заходів передбачених наказом БПОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП у Львівській області від 23.06.2025 № 13, залучений не був.
Представник позивача 14.10.2025 подав відповідь на відзив, у якій зазначив, що під час нічної телефонної розмови командир п. Сорока повідомив позивачу про усне доручення щодо виїзду до Закарпатської області. Позивач чітко зазначив, що має медичні протипоказання, очікує направлення на ВЛК (і отримав це направлення на ВЛК у день пошуку дитини). Уранці того ж дня позивач прибув до підрозділу та отримав направлення на ВЛК, що додатково підтверджує відсутність умислу ухилитись від виконання наказу. Стан здоров'я підтверджується численними медичними документами. Попри наявність цього документально підтвердженого медичного висновку, дисциплінарна комісія ГУНП у Львівській області не врахувала обставин, які об'єктивно унеможливлювали виконання наказу, і безпідставно поклала на позивача дисциплінарну відповідальність. Крім того, ще до зазначених подій позивач письмово інформував безпосереднє керівництво про стан здоров'я, проходив стаціонарне лікування та обстеження, що також підтверджується медичними документами. Таким чином, відсутність позивача на місці збору 24.06.2025 була зумовлена об'єктивними медичними причинами, що виключають наявність умисного порушення службової дисципліни.
Разом з відповіддю на відзив представник позивача подав клопотання про повернення відзиву без розгляду.
Представник відповідача 17.10.2025 подав заперечення на відповідь на відзив, у яких зазначив, що згідно з частиною першою статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, поліцейський отримує наказ від керівника в порядку підпорядкованості та зобов'язаний неухильно та у визначений строк точно його виконувати. Забороняється обговорення наказу чи його критика. Відповідно до пояснень отриманих дисциплінарною комісією, в тому числі пояснень ОСОБА_1 достовірним є те, що:- здійснено телефонні дзвінки, приблизно о 2:00 годині 23.06.2025, до позивача, під час яких йому доведено до відома наказ керівника про необхідність прибуття до місця дислокації особового складу БПОП «КОРД» (стрілецький) для можливого залучення у проведенні розшукових заходів щодо малолітньої дитини. - прибувши на місце збору група в складі 28 осіб у складі визначеному наказом БПОП КОРД (стрілецький) ГУНП у Львівській області від 23.06.2025 № 13, відправилася на пошуки малолітньої дитини, окрім майора поліції ОСОБА_1 ; - ОСОБА_1 отримавши відповідний наказ за місцем дислокації не прибув, а прибув на місце несення служби лише о 08:40 год. Таким чином, невиконання майором поліції ОСОБА_1 законного наказу керівництва свідчить про умисне та свідоме нехтування службовими обов'язками, вимогами Присяги поліцейського та положеннями Закону України «Про Національну поліцію».
Також 17.10.2025 представник відповідача подав заперечення на клопотання представника позивача про повернення відзиву без розгляду.
Представник позивача 17.10.2025 подав додаткові пояснення, у яких зазначив, що доводів законності свого рішення відповідач не навів.
Ухвалою від 14.11.2025 відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про повернення відзиву без розгляду.
Інших заяв по суті справи до суду не надходило.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини.
Позивач, ОСОБА_1 , проходить службу у органах Національної поліції України на посаді старшого інспектора інженерно-будівельного відділення батальйону поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) Головного управління Національної поліції у Львівській області.
У період з 18.02.2025 по 21.02.2025 позивач перебував на лікуванні у відокремленому підрозділі «Лікарня Святого Луки» Комунального некомерційного підприємства «1 територіальне медичне об'єднання м. Львова», що підтверджується випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №15129. Діагноз: хронічна нестабільність в передній хрестоподібній зв'язці або передньому розі медіального меніска. Травматичний розрив передньої хрестоподібної зв'язки лівого колінного суглоба. Травматичний розрив тіла, заднього рогу медіального та латерального менісків лівого колінного суглоба.
У період з 25.03.2025 по 14.04.2025 та з 07.05.2025 по 27.05.2025 позивач перебував на лікуванні у відокремленому підрозділі «Лікарня Святого Луки» Комунального некомерційного підприємства «1 територіальне медичне об'єднання м. Львова», що підтверджується випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №81 та №118. Діагноз: контрактура суглоба, інші локалізації.
19.06.2025 позивач звернувся до начальника управління кадрового забезпечення Головного управління Національної поліції у Львівській області із рапортом, у якому просив направити його на військово-лікарську комісію у зв'язку з тривалим перебуванням в стані непрацездатності.
Наказом командира батальйону поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) Головного управління Національної поліції у Львівській області від 23.06.2025 №13 «Про залучення БПОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП у Львівській області до проведення розшукових заходів», відповідно до усної вказівки заступника начальника ГУНП у Львівській області полковника поліції Романа Турчака щодо можливого залучення особового складу БПОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП у Львівській області до заходів з розшуку малолітньої дитини черговій частині батальйону наказано при отриманні вказівки керівництва ГУНП, командування батальйону щодо залучення особового складу БПОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП у Львівській області негайно здійснити оповіщення та збір поліцейських БПОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП у Львівській області, зокрема, майора поліції ОСОБА_1 , старшого інспектора інженерно-будівельного відділення.
Начальником інженерно-будівельного відділення БПОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП у Львівській області лейтенанта поліції Василем Сорокою було складено рапорт на ім'я т.в.о. командира БПОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП у Львівській області майора поліції Романа Пальчикевича від 25.06.2025, у якому вказано, що 24.06.2025 о 02:22 на підставі наказу БПОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП у Львівській області від 23.06.2025 №13 «Про залучення БПОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП у Львівській області до проведення розшукових заходів», відповідно до усної вказівки заступника начальника ГУНП у Львівській області полковника поліції Романа Турчака щодо можливого залучення особового складу БПОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП у Львівській області до заходів з розшуку малолітньої дитини було здійснено телефонний дзвінок до старшого інспектора інженерно-будівельного відділення майора поліції ОСОБА_1 з метою оповіщення останнього про необхідність прибуття до точки збору, а саме - місця постійної дислокації БПОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП у Львівській області за адресою: м. Львів, вул. Збиральна, 28. В подальшому, останній не піднімав слухавки, а перетелефонував о 02:26 та повідомив, що прибуде, однак о 02:33 в ході телефонної розмови майор поліції ОСОБА_2 повідомив, що прибути для пошуків дитини не бажає у зв'язку із хворобою коліна. В подальшому, прибувши на місце збору за адресою: м. Львів, вул. Збиральна, 28, група у складі, визначеному наказом БПОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП у Львівській області від 23.06.2025 №13 відправилась на розшуки малолітньої дитини, окрім майора поліції ОСОБА_1 , котрий у визначений час та місце не прибув.
Т.в.о. командира БПОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП у Львівській області майором поліції Романом Пальчикевичем було складено рапорт на ім'я т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції у Львівській області полковника поліції Романа Турчака від 30.06.2025 про те, що 24.06.2025 з метою залучення особового складу БПОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП у Львівській області до заходів з розшуку малолітньої дитини, було здійснено оповіщення поліцейських підрозділу, котрі визначені наказом БПОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП у Львівській області від 23.06.2025 №13 про необхідність прибуття до точки збору, а саме - місця постійної дислокації БПОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП у Львівській області за адресою: м. Львів, вул. Збиральна, 28. В подальшому на місце збору прибули усі оповіщені поліцейські, окрім інспектора інженерно-будівельного відділення майора поліції ОСОБА_1 , котрий у визначені час і місце не прибув та по телефону повідомив, що прибути для пошуків дитини не бажає у зв'язку із хворобою коліна. Враховуючи вищевикладене, в діях вищевказаного поліцейського містяться ознаки дисциплінарного проступку, що є підставою для призначення службового розслідування.
Наказом т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції у Львівській області від 30.06.2025 №2898 «Про призначення службового розслідування та створення дисциплінарної комісії» призначено службове розслідування за фактом можливого порушення службової дисципліни зі сторони окремого поліцейського батальйону поліції особливого призначення «корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) ГУНП у Львівській області службове розслідування у формі письмового провадження.
Проведення службового розслідування доручено дисциплінарній комісії у складі:
- голова комісії: начальник відділення моніторингу та контролю БПОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП у Львівській області капітан поліції Христина Смук;
- члени комісії: інспектор відділення моніторингу та контролю БПОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП у Львівській області старший лейтенант поліції ОСОБА_3 , інспектор відділення проведення спеціальних операцій БПОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП у Львівській області майор поліції Михайло Великопольський, інспектор відділення кадрового забезпечення БПОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП у Львівській області старший лейтенант поліції Оксана Качмар.
У матеріалах дисциплінарного провадження наявні письмові пояснення позивача щодо дисциплінарного провадження від 08.07.2025, у яких зазначено наступне: «24.06.2025 близько 02:25 я прокинувся та побачив два пропущені виклики у месенджері «WhatsApp» о 02:22 та о 02:23 від свого командира відділення Василя Сороки. Одразу о 02:26 я зателефонував йому у месенджер, під час розмови Сорока В. повідомив, що працівників БПОП залучають до пошуків безвісті зниклої дитини в Закарпатській області та потрібно взяти дводенний запас харчів, водозахисний одяг, ліхтарик та прибути на місце збору, за адресою: м. Львів, вул. Збиральна, 28. Я пояснив командиру, що маю проблеми із здоров'ям - захворювання нижніх кінцівок, про що раніше доповів т.в.о. командира БПОП «КОРД» (стрілецький) ОСОБА_4 та рапортом начальнику УКЗ ГУНП та через тривале лікування (120 діб безперервного перебування на листку непрацездатності) згідно медичного огляду № 10586753 направлений на військово-лікарську комісію для встановлення придатності для подальшої служби на займаній посаді, а також ризиків можливих при повторному травмуванні та погодився прибути на місце дислокації. Після цього о 02:33 повторно зателефонував до командира ОСОБА_5 та запитав його чи є відповідний наказ, доручення для відрядження в іншу область, на що останній повідомив, що з'ясує це питання та більше не телефонував та жодних інших вказівок я не отримував. Тому, цього ж дня я прибув на місце несення служби о 08:40. Крім цього зазначу, що з наказом БПОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП від 23.06.2025 № 13 мене ніхто не ознайомлював, та я не відмовлявся прибути на пошуки дитини в іншій області.».
Опитаний в ході службового розслідування, інженерно-будівельного відділення БПОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП у Львівській області лейтенант поліції ОСОБА_6 пояснив, що 23.06.2025 в БПОП КОРД (стрілецький) ГУНП у Львівській області видано наказ № 13 «Про залучення БПОП «КОРД» стрілецький) ГУНП у Львівській області проведення розшукових заходів». 24.06.2025 близько 02:20 до нього зателефонував черговий та повідомив про надходження вказівки керівництва про збір особового складу визначеного даним наказом. В зв'язку із цим він зателефонував до поліцейських котрі перебувають в його підпорядкуванні та о 02:22 24.06.2025, зокрема, до старшого інспектора інженерно-будівельного відділення майора поліції Тараса Хом'яка (тел. НОМЕР_2 ) з метою оповіщення останнього про необхідність прибуття до точки збору, а саме місця постійної дислокації БПОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП у Львівській області за адресою: м. Львів, вул. Збиральна, 28. В подальшому останній трубки не підіймав та перетелефонував о 02:26 та повідомив, що на місце збору прибуде, однак о 02:33 в ході телефонної розмови майор поліції ОСОБА_2 повідомив, що прибути для пошуків дитини не бажає у зв'язку із хворобою коліна. В подальшому прибувши на місце збору за адресою: м. Львів, вул. Збиральна, 28 група у складі визначеному наказом БПОП КОРД (стрілецький) ГУНП у Львівській області від 23.06.2025 № 13, відправилася на пошуки малолітньої дитини, окрім майора поліції ОСОБА_1 котрий у визначений час та місце не прибув. У зв'язку із зазначеним про вказану ситуацію ОСОБА_7 доповів рапортом 4 т.в.о. командира БПОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП майору поліції Роману Пальчикевичу.
Опитаний в ході службового розслідування, інспектор-черговий чергової частини БПОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП у Львівській області капітан поліції ОСОБА_8 пояснив, що 24.06.2025 близько 02:10 до нього надійшла вказівка керівництва про збір особового складу визначеного наказом БПОП КОРД (стрілецький) ГУНП у Львівській області № 13 «Про залучення БПОП «КОРД» стрілецький) ГУНП у Львівській області проведення розшукових заходів». В зв'язку із цим, він розпочав телефонний обдзвін поліцейських котрі перебували у списку додатку до наказу. Близько 02:25 до нього зателефонував раніше оповіщений начальник інженерного-будівельного відділення БПОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП лейтенант поліції Сорока В. та котрий повідомив, що не може зв'язатись із своїм підлеглим - старшим інспектором інженерного-будівельного відділення БПОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП майором поліції Тарасом Хом'яком. В зв'язку із цим, ОСОБА_8 було здійснено телефонний дзвінок до майора поліції Тараса Хом'яка (тел. НОМЕР_2 ), котрого в ході телефонного дзвінка було оповіщено про необхідність прибуття до точки збору, а саме місця постійної дислокації БПОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП у Львівській області за адресою: м. Львів, вул. Збиральна, 28, з метою залучення його до заходів з розшуку малолітньої дитини. В подальшому, через близько 5 хв. ОСОБА_8 було здійснено повторний телефонний дзвінок до майора поліції Тараса Хом'яка (тел. НОМЕР_2 ), котрий повідомив, що збирається вирушати на місце збору. Також було оповіщено всіх інших поліцейських визначених у списку-додатку до наказу та про результати було здійснено доповідь начальнику інженерного-будівельного відділення БПОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП лейтенанту поліції Сороці В. та т.в.о. командира БПОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП майору поліції роману Пальчикевичу.
Згідно із висновком службового розслідування від 14.07.2025 встановлено, що 13 травня 2025 року до Головного управління Національної поліції у Львівській області надійшов рапорт т.в.о. командира БПОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП у Львівській області, з приводу можливого порушення службової дисципліни зі сторони старшого інспектора інженерно-будівельного відділення БПОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП у Львівській області майора поліції ОСОБА_1 , під час подій, що мали місце 24.06.2025 у м. Львів. В ході проведення службового розслідування дисциплінарною комісією встановлено, що згідно рапорту (№ Р-т № 337 від 30.06.2025) поданого т.в.о. командира батальйону поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) ГУНП у Львівській області майором поліції Романом Пальчикевичем, 24.06.2025 з метою залучення особового складу БПОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП у Львівській області до заходів з розшуку малолітньої дитини, було здійснено оповіщення поліцейських підрозділу котрі визначені наказом БПОП КОРД (стрілецький) ГУНП у Львівській області від 23.06.2025 № 13 про необхідність прибуття до точки збору, а саме місця постійної дислокації БПОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП у Львівській області за адресою: м. Львів, вул. Збиральна, 28. В подальшому на місце збору прибули усі оповіщені поліцейські, окрім інспектора інженерно- будівельного відділення БПОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП у Львівській області майора поліції ОСОБА_1 котрий у визначений час та місце не прибув та по телефону повідомив, прибути для пошуків дитини не бажає у зв'язку із хворобою коліна. Відповідно до змісту рапорту (№ Р-т № 336 від 26.06.2025) поданого начальником інженерно-будівельного відділення батальйону поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) ГУНП у Львівській області лейтенантом поліції Василем Сорокою, «...о 02:22 24.06.2025 на підставі наказу БПОП КОРД (стрілецький) ГУНП у Львівській області від 23.06.2025 № 13 «Про залучення БПОП «КОРД» стрілецький) ГУНП у Львівській області проведення розшуковик заходів» та відповідно до усної вказівки заступника начальника ГУНП у Львівській області полковника поліції Романа Турчака щодо залучення особового складу БПОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП у Львівській області до заходів з розшуку малолітньої дитини, було здійснено телефонний дзвінок до старшого інспектора інженерно-будівельного відділення майора поліції Тараса Хом'яка (тел. НОМЕР_2 ) з метою оповіщення останнього про необхідність прибуття до точки збору, а саме місця постійної дислокації БПОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП у Львівській області за адресою: м. Львів, вул. Збиральна, 28. В подальшому останній трубки не підіймав та перетелефонував о 02:26 та повідомив, що на місце збору прибуде, однак о 02:33 в ході телефонної розмови майор поліції Тарас Хом 'як повідомив, що прибути для пошуків дитини не бажає у зв'язку із хворобою коліна. В подальшому прибувши на місце збору за адресою: м. Львів, вул. Збиральна, 28 група у складі визначеному наказом БПОП КОРД (стрілецький) ГУНП у Львівській області від 23.06.2025 № 13, відправилася на пошуки малолітньої дитини, окрім майора поліції ОСОБА_1 котрий у визначений час та місце не прибув...»
Також в ході службового розслідування здійснено аналіз наказу БПОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП у Львівській області від 23.06.2025 № 13 та встановлено, що у його описовій частині вказано: «...Відповідно до усної вказівки заступника начальника ГУНП у Львівській області полковника поліції Романа Турчака щодо можливого залучення особового складу БПОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП у Львівській області до заходів з розшуку малолітньої дитини...». Пунктом 1.1 резолютивної частини наказу визначено: «...При отриманні вказівки керівництва ГУНП, командування батальйону щодо залучення особового складу БПОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП у Львівській області до проведення заходів з розшуку малолітньої дитини на території Львівської області, негайно здійснити оповіщення та збір поліцейських БПОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП у Львівській області...», а пунктом 1.1.6 резолютивної частини даного наказу передбаченого, що до зазначених заходів необхідно залучити «...майора поліції ОСОБА_1 , старшого інспектора інженерно - будівельного відділення...».
Таким чином, в ході проведення службового розслідування встановлено, що факти порушень, які стали підставою призначення та проведення неналежного службового розслідування знайшли своє підтвердження та стали можливими унаслідок виконання службових обов'язків старшим інспектором інженерно-будівельного відділення БПОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП у Львівській області майором поліції ОСОБА_1 (0063350), котрий в порушення вимог пункту 1 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», щодо неухильного дотримання положень Конституції України та нормативно- правових актів, які регламентують діяльність поліції, пунктів 4, 5, 8, 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-УІІІ, підпунктів 1.1 та 1.8 пункту 1 наказу ГУНП у Львівській області від 09.06.2025 № 2560 «Про покращення службової дисципліни та забезпечення належного інформування», 24.06.2025 будучи поінформованим про необхідність прибуття до умовного місця збору, з метою залучення особового складу БПОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП у Львівській області до заходів з розшуку малолітньої дитини, до такого місця у визначений час не прибув та до заходів передбачених наказом БПОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП у Львівській області від 23.06.2025 № 13, залучений не був. У ході проведення службового розслідування обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність майора поліції ОСОБА_1 , не встановлені. Вивченням причин і умов, що сприяли згаданим вище порушенням службової дисципліни з боку останнього встановлено, що вони стали можливими унаслідок його особистої недисциплінованості, ігнорування ними вимог чинного законодавства та нормативних документів, що регламентують діяльність поліції, зокрема в умовах воєнного стану.
Наказом начальника Головного управління Національної поліції у Львівській області від 14.07.2025 №3129 «Про застосування дисциплінарного стягнення до окремого поліцейського БПОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП у Львівській області» за порушення службової дисципліни, зокрема вимог пункту 1 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», щодо неухильного дотримання положень Конституції України та нормативно-правових актів, які регламентують діяльність поліції, пунктів 4, 5, 8, 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, підпунктів 1.1 та 1.8 пункту 1 наказу ГУНП у Львівській області від 09.06.2025 № 2560 «Про покращення службової дисципліни та забезпечення належного інформування», на підставі пункту 2 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII. застосовано до старшого інспектора інженерно-будівельного відділення БПОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП у Львівській області майора поліції ОСОБА_1 (0063350) дисциплінарне стягнення - догана та відповідно до пункту 2 розділу IV Положення № 24 «Про преміювання поліцейських Головного управління Національної поліції у Львівській області» встановлено визначену згідно рекомендованих розмірів грошового забезпечення щомісячну премію у розмірі 1% за липень місяць 2025 року.
Згідно із результатами огляду №11142772 від 11.08.2025 військово-лікарською комісією Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Львівській області», яким ОСОБА_1 визнано непридатним до служби.
Не погоджуючись із вказаним наказом, яким його притягнуто до дисциплінарної відповідальності, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано такі обставини справи та норми чинного законодавства.
У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Аналіз даної норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, який побудовано на основі принципу "заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом". Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб'єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.
Вчинення ж державним органом чи органом місцевого самоврядування, їх посадовою особою дій у межах компетенції, але не передбаченим способом, у не передбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII).
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону № 580-VIII Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Згідно з статтею 3 Закону № 580-VIII, у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до частини 1 статті 17 Закону № 580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Згідно з частиною 1 статті 18 Закону № 580-VIII, поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Основні обов'язки та повноваження поліції визначені у статті 23 Закону № 580-VIII.
Відповідно до частин 1,2 статті 19 Закону № 580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Відповідно до частин 1, 2 статті 94 Закону №580-VIII поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.
Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.
Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (далі - постанова № 988) встановлено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Згідно з п. 2 Постанови № 988 виплата грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ із специфічними умовами навчання здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством внутрішніх справ.
Пунктом 4 Постанови № 988 надано право керівникам органів, закладів та установ Національної поліції в межах затверджених для них асигнувань на грошове забезпечення, зокрема: здійснювати преміювання поліцейських відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби; надавати поліцейським матеріальну допомогу для оздоровлення в розмірі посадового окладу.
Відповідно до пункту 3 розділу І Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 року № 260 (далі - Порядок № 260) грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад; оклад за спеціальним званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); премії; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Згідно пункту 7 розділу І Наказу № 260 грошове забезпечення поліцейським виплачується за місцем проходження служби виключно в межах асигнувань, затверджених кошторисом органу поліції на грошове забезпечення.
В силу пункту 12 розділу II Порядку № 260 керівники органів поліції мають право преміювати поліцейських відповідно до особливостей проходження служби та особистого внеску поліцейського в загальні результати служби з урахуванням специфіки і особливостей виконання покладених на нього завдань та в межах асигнувань, затверджених на грошове забезпечення для утримання Національної поліції України. У місяці виконання дисциплінарного стягнення поліцейського премія може не встановлюватися.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджений Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут НП України).
Дія цього Статуту поширюється на поліцейських, які повинні неухильно додержуватися його вимог.
Відповідно до частини 1 статті 1 Дисциплінарного статуту НП України службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Згідно з частиною 2 статті 1 вказаного Статуту службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Відповідно до частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту НП України службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Згідно з частинами 1, 2 статті 11 Дисциплінарного статуту НП України, за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (ч.1 ст. 12 Дисциплінарного статуту НП України).
Відповідно до статті 13 Дисциплінарного статуту НП України дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; пониження у спеціальному званні на один ступінь; звільнення з посади; звільнення із служби в поліції.
Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативно-правовими актами передбачені.
Службова дисципліна зобов'язує поліцейського бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України.
Поняття «службова дисципліна» включає у себе не лише обов'язок особи належним чином виконувати свої службові обов'язки, а і обов'язок дотримуватися положень чинного законодавства України та Присяги працівника поліції.
Також аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що під час вирішення питання про те, чи є порушення службових обов'язків грубим, суд має виходити з характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, яку завдано ним (могло бути завдано) шкоду.
Наведений висновок було висловлено у постанові Верховного Суду від 17.10.2024 у справі №420/18085/22.
Водночас, з наведених норм суд приходить до висновку, що для застосування до поліцейського будь якого виду дисциплінарного стягнення необхідно встановити факт вчинення ним дисциплінарного проступку, що призвело до порушення ним службової дисципліни.
Такий дисциплінарний проступок полягає у конкретних діях чи бездіяльності, які вчинені поліцейським протиправно та умисно, або у разі невиконання поліцейським конкретних службових обов'язків.
Водночас, для застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення, факт вчинення ним дисциплінарного проступку повинен бути встановлений у передбаченому законодавством порядку.
Відповідно до частин 1-4 статті 14 Дисциплінарного статуту НП України службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Згідно з частиною 6 статті 14 Дисциплінарного статуту НП України службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.
Згідно з частинами 1, 2, 7 статті 15 Дисциплінарного статуту НП України, проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії. Дисциплінарні комісії формуються з поліцейських та працівників поліції, які мають відповідні знання та досвід, необхідні для ефективного проведення службового розслідування. Порядок утворення дисциплінарних комісій та їх повноваження визначаються Міністерством внутрішніх справ України.
Згідно з частинами 1-2, 4 статті 16 Дисциплінарного статуту НП України, службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником. У разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів.
Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Згідно з частинами 1-2 статті 18 Дисциплінарного статуту НП України, під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій. Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи; ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України "Про захист персональних даних", "Про державну таємницю" та іншими законами; подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; користуватися правничою допомогою.
Згідно з частинами 1-2 статті 21 Дисциплінарного статуту НП України, дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу. У разі проведення службового розслідування за фактом вчинення дисциплінарного проступку днем його виявлення вважається день затвердження висновку за результатами службового розслідування.
Відповідно до частини п'ятої статті 23 Дисциплінарного статуту НП України, у місяці виконання дисциплінарного стягнення поліцейського може бути позбавлено премії повністю або частково в порядку, визначеному Міністерством внутрішніх справ України.
Згідно з частиною 1 статті 24 Дисциплінарного статуту НП України, поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення протягом місяця з дня його виконання (реалізації) шляхом подання рапорту до прямого керівника особи, яка застосувала дисциплінарне стягнення, а також шляхом звернення до суду в установленому порядку.
Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану визначено розділом V Дисциплінарного статуту НП України.
Так, статтею 26 Дисциплінарного статуту НП України визначає, що у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.
Зокрема, згідно з частинами 1, 2 статті 29 Дисциплінарного статуту НП України, у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 893 від 07.11.2018 затверджено Порядок проведення службових розслідувань в Національній поліції України (далі - Порядок №893).
Відповідно до розділу 5 Порядку №893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
Пункт 4 розділу 5 Порядку №893 встановлює, що службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Отже, мета службового розслідування полягає в тому, щоб повно, об'єктивно та всебічно встановити: обставини (час, місце) і наслідки правопорушення, з приводу якого було призначено розслідування; осіб, винних у правопорушенні, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли негативним наслідкам або створювали загрозу їх спричинення; наявність причинного зв'язку між неправомірним діянням особи, щодо якої призначено службове розслідування, та його наслідками; причини правопорушення та умови, що сприяли правопорушенню; вимоги законів чи інших нормативно-правових актів, розпорядчих документів або службових обов'язків, що були порушені; ступінь вини кожної з осіб, причетних до правопорушення, та мотиви протиправної поведінки працівника НП і його ставлення до вчиненого.
У постанові від 09.02.2022 у справі №160/12290/20 Верховний Суд вказав, що стосовно правової оцінки правильності й обґрунтованості рішення про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності, то вона повинна фокусуватися насамперед на такому:
- чи прийнято рішення у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією та законами України;
-чи дійсно у діянні особи є склад дисциплінарного порушення;
-чи є встановлені законом підстави для застосування дисциплінарного стягнення;
- чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) із учиненим діянням.
З матеріалів справи судом встановлено, що позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності за порушення службової дисципліни, яке виразилось у тому, що позивач 24.06.2025 будучи поінформованим про необхідність прибуття до умовного місця збору, з метою залучення особового складу БПОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП у Львівській області до заходів з розшуку малолітньої дитини, до такого місця у визначений час не прибув та до заходів передбачених наказом БПОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП у Львівській області від 23.06.2025 №13, залучений не був. Позивач зазначає, що невиконання ним вказаного наказу було зумовлено, незадовільним станом здоров'я, який, на думку позивача, перешкоджав йому у виконанні вказаного наказу та недоведенням до нього вказаного наказу.
Згідно із частинами першою, другою, четвертою статті 2 Дисциплінарного статуту НП України за своїм службовим становищем поліцейські можуть бути керівниками або підлеглими стосовно інших поліцейських. Керівник - це службова особа поліції, наділена правами та обов'язками з організації службової діяльності підлеглих їй поліцейських та інших працівників поліції і контролю за їхньою службовою діяльністю. Під час виконання службових обов'язків поліцейський підпорядковується лише своєму безпосередньому та прямому керівникові.
Відповідно до частин першої-четвертої статті 4 Дисциплінарного статуту НП України наказ є формою реалізації службових повноважень керівника, згідно з якими визначаються мета і предмет завдання, строк його виконання та відповідальна особа. Наказ має бути чітко сформульований і не може допускати подвійного тлумачення.
Наказ, прийнятий на основі Конституції та законів України і спрямований на їх виконання, віддається (видається) керівником під час провадження ним управлінської діяльності з метою виконання покладених на нього завдань та здійснення функцій відповідно до наданих повноважень.
Наказ може віддаватися усно чи видаватися письмово, у тому числі з використанням технічних засобів зв'язку.
Наказ віддається (видається), як правило, у порядку підпорядкованості. За потреби прямий керівник може віддати (видати) наказ підлеглому, минаючи його безпосереднього керівника, про що він повідомляє безпосередньому керівнику підлеглого або підлеглий сам доповідає про отримання нового наказу своєму безпосередньому керівнику.
Згідно із частинами 1-4 статті 5 Дисциплінарного статуту НП України поліцейський отримує наказ від керівника в порядку підпорядкованості та зобов'язаний неухильно та у визначений строк точно його виконувати. Забороняється обговорення наказу чи його критика. За відсутності можливості виконати наказ поліцейський зобов'язаний негайно повідомити про це безпосередньому керівнику з обґрунтуванням причин невиконання і повідомленням про вжиття заходів до подолання перешкод у виконанні наказу. У разі якщо поліцейський, який виконує наказ безпосереднього керівника, отримав від прямого керівника новий наказ, що стає перешкодою для виконання попереднього, він зобов'язаний негайно доповісти про це керівникові, який віддав (видав) такий наказ, і після отримання його згоди припинити виконання попереднього наказу. Керівник, який віддав (видав) новий наказ, повідомляє про це керівнику, який віддав (видав) попередній наказ. Поліцейському забороняється виконувати злочинний або явно незаконний наказ. У разі одержання наказу, що суперечить закону, підлеглий не повинен виконувати його, про що зобов'язаний невідкладно в письмовій формі доповісти керівнику, який віддав (видав) наказ, та своєму безпосередньому керівникові, а в разі наполягання на його виконанні - письмово повідомити про це прямому керівнику.
Наказом голови Національної поліції України від 09.08.2022 № 568 «Про деякі питання посиленого варіанту несення службової діяльності та період дії на території України воєнного стану», зобов'язано керівників ГУНП: організувати до завершення на території України воєнного стану службову діяльність поліцейських та державних службовців підпорядкованих органів у посиленому варіанті згідно з правовими засадами діяльності Національної поліції України в умовах воєнного стану та скасувати святкові дні; посилити добові наряди чергових служб та сформувати достатню кількість слідчо- оперативних груп; забезпечити чергування поліцейських у необхідній кількості для виконання поставлених службових завдань; заборонити підлеглим працівникам виїзд за кордон (окрім виняткових причин); у разі погіршення оперативної обстановки та необхідності залучення додаткових сил відкликати працівників із відпусток (окрім відпусток у зв'язку з вагітністю та пологами або для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку).
Відповідно до розділу II Положення про батальйон поліції особливого призначення «КОРД» (стрілецький) ГУНП у Львівській області, затвердженого наказом ГУНП № 16 від 28.06.2025 визначено, що участь у реалізації державної політики у сфері охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави, протидії злочинності, які пов'язані з підвищеною загрозою для життя і здоров'я поліцейських, високою ймовірністю збройного опору та передбачають, що поліцейські повинні мати високий рівень фізичної підготовленості, професійної майстерності та вміння впевнено діяти в екстремальних умовах, а також те, що здійснення заходів із оборони України, виконання завдань територіальної оборони, забезпечення та здійснення заходів правового режиму надзвичайного або воєнного стану, у тому числі шляхом взаємодії з іншими складовими сектору безпеки і оборони України.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 04.12.2017 №987 затверджено Положення про підрозділи поліції особливого призначення (далі - Положення №987), яке визначає основні завдання, функції, права, обов'язки та порядок діяльності підрозділів поліції особливого призначення (далі - Підрозділи) головних управлінь Національної поліції в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, областях та м. Києві (далі - ГУНП).
Пунктом 8 ст. 1 розділу ІІІ Положення №987 встановлено, що підрозділи поліції особливого призначення у межах повноважень, передбачених законодавством України, організовують та здійснюють заходи щодо рятування людей, забезпечення їх безпеки, охорони майна в разі стихійного лиха, аварій, пожеж, катастроф та ліквідації їх наслідків.
Згідно з статтею 3 розділу ІІІ Положення №987 підрозділи під час виконання покладених на них завдань та функцій у межах компетенції взаємодіють з органами і підрозділами поліції, Національною гвардією України, органами правопорядку, органами державної влади, органами місцевого самоврядування, а також з громадськими формуваннями з охорони громадського порядку та державного кордону і населенням відповідно до законодавства України.
Відповідно до статті 2 розділу ІV Положення №987 за наказом Національної поліції України, підписаним Головою Національної поліції України або особою, яка виконує його обов'язки, його заступником, який відповідно до функціональних обов'язків здійснює координацію і контроль діяльності ДПД, з метою участі в поліцейських операціях Підрозділи можуть відряджатися до інших регіонів держави та об'єднуватись у зведені загони.
З аналізу вказаних норм випливає, що при отриманні поліцейським наказу від безпосереднього керівника, він зобов'язаний неухильно та у визначений строк точно його виконувати, а за відсутності можливості виконати наказ поліцейський зобов'язаний негайно повідомити про це безпосередньому керівнику з обґрунтуванням причин невиконання і повідомленням про вжиття заходів до подолання перешкод у виконанні наказу. Також з вищенаведених норм суд приходить до висновку, що під час дії правового режиму воєнного стану на території України поліцейські зобов'язані проходити службу там, де це викликано інтересами служби і обумовлено наказами керівника органу (закладу, установи) поліції, до повноважень якого належить право призначення на посаду та звільнення з посади, а до завдань поліцейського за посадою помічника чергового чергової частини батальйону поліції особливого призначення «КОРД» (стрілецький) Головного управління Національної поліції у Львівській області належить у тому числі участь в заходах щодо рятування людей, забезпечення їх безпеки, охорони майна в разі стихійного лиха, аварій, пожеж, катастроф та ліквідації їх наслідків.
Суд вказує, що як видно із пояснень позивача, він 24.06.2025 близько 02:25 прокинувся та побачив два пропущені виклики у месенджері «WhatsApp» о 02:22 та о 02:23 від свого командира відділення Василя Сороки. Перетелефонувавши до командира, позивач дізнався про те, що за наказом командира БПОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП у Львівській області особовий склад батальйону скликається до Закарпатської області з метою розшуку зниклої малолітньої дитини. Позивач спочатку повідомив, що у нього наявний незадовільний стан здоров'я, який перешкоджає виконанню вказаного наказу, однак незважаючи на це, погодився прибути до місця дислокації підрозділу. Згодом позивач перетелефонував до свого командира з метою уточнення факту наявності відповідного наказу. Оскільки командир більше йому не передзвонював та не повідомив, чи відповідний наказ було видано, позивач прибув до місця проходження служби 24 червня 2025 року о 08:40.
Суд наголошує, що згідно з частиною першою статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, поліцейський отримує наказ від керівника в порядку підпорядкованості та зобов'язаний неухильно та у визначений строк точно його виконувати. Забороняється обговорення наказу чи його критика.
Таким чином, після доведення до його відома наказу, позивач повинен був вчинити усі можливі дії з метою його повного і вчасного виконання, а намагання позивача встановити факт наявності самого наказу суд розцінює як обговорення вказаного наказу, що не допускається згідно із зазначеними нормами Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Суд приходить до висновку, що позивач не вчинив усіх необхідних дій, спрямованих на його виконання, оскільки не прибув до місця дислокації батальйону поліції після оголошення збору з метою розшуків зниклої малолітньої дитини. При цьому, суд зважає на те, що позивача притягнуто до відповідальності за невиконання наказу, оскільки будучи поінформованим про необхідність прибуття до умовного місця збору, він до такого місця у визначений час не прибув. Тобто позивач не виконав наказ щодо прибуття на місце збору, виконання чого жодним чином не перешкоджав його стан здоров'я, та не повідомив безпосереднього керівника про неможливість виконання наданого йому наказу у встановленому порядку, тобто з обґрунтуванням причин невиконання і наданням відповідних доказів. Суд допускає, що при вчиненні вказаних дій існувала ймовірність звільнення позивача від залучення до заходів передбачених наказом БПОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП у Львівській області від 23.06.2025 № 13, однак позивач їх не вчинив, незважаючи на отриманий наказ, допустивши його невиконання посилаючись на стан здоров'я, який не перешкоджав його прибуттю до умовного місця збору та виконання наказу.
Щодо доводів позивача про незадовільний стан здоров'я, підтверджений медичними документами, то суд зазначає, що у разі неможливості виконати поставлений наказ поліцейський зобов'язаний негайно повідомити про це безпосередньому керівнику з обґрунтуванням причин невиконання. Водночас, як вже зазначав суд, позивач таких дій не вчинив. Також у матеріалах справи відсутні докази того, що на момент доведення до відома наказу №13 від 24.06.2025 позивач перебував на амбулаторному або стаціонарному лікуванні чи у відпустці за станом здоров'я, що могло б підтвердити дійсну неможливість виконання вказаного наказу або докази проходження позивачем військово-лікарської комісії із висновком про непридатність до служби в поліції чи до виконання певних завдань.
Щодо долучених до позовної заяви медичних документів про стан здоров'я, то суд не вправі надавати оцінку визначенню діагнозів позивача та перевіряти їх на предмет перешкоджання позивачу виконати вказаний наказ, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі, а отже, оцінка діагнозу позивача на предмет того, чи міг він виконати наказ командира БПОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП у Львівській області від 23.06.2025 №13 з огляду на стан його здоров'я, виходить за межі судового розгляду. При цьому, суд зважає на те, що долучені до матеріалів справи довідки про стан здоров'я позивача були наявні у відповідача, однак такі не є підставою для звільнення позивача від виконання службових обов'язків до моменту отримання висновку військово-лікарської комісії про його непридатність до служби в поліції та виконання таких обов'язків.
Таким чином, усі вказані дії позивача суд кваліфікує як відмову від виконання отриманого наказу.
Доводи позивача про штучність створеного наказу від 23.06.2025 №13 суд не бере до уваги, оскільки вказаний наказ не є предметом розгляду в межах вказаної адміністративної справи, а тому його правомірність судом не оцінюється. Доводи позивача про те, що відповідачем не зазначено доказів його ознайомлення з матеріалами, щодо незгоди із матеріалами, на підставі яких складено висновок службового розслідування та про те, що комісією не досліджено медичні документи суд також відхиляє, оскільки у матеріалах справи відсутні докази того, що позивач скористався своїм правом на ознайомлення з матеріалами дисциплінарного провадження, подання документів, які б підтверджували його незадовільний стан здоров'я та інших зауважень до комісії згідно з частинами 1-2 статті 18 Дисциплінарного статуту НП України, а також факту відмови з боку дисциплінарної комісії у наданні позивачеві матеріалів до ознайомлення чи відмови у долученні відповідних документів до матеріалів дисциплінарного провадження позивачем не подано, а судом не встановлено.. При цьому суд також зазначає, що у матеріалах справи наявний висновок №11142772 військово-лікарської комісії Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Львівській області», яким ОСОБА_1 визнано непридатним до служби, проте вказаний висновок було складено лише 11.08.2025, тобто після проведення службового розслідування та притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, а отже вказаний висновок не міг бути предметом дослідження дисциплінарною комісією та не має ретроспективної дії.
Таким чином, суд приходить до висновку, що матеріали службового розслідування, як і матеріали адміністративної справи, не містять жодних належних документальних доказів, які б підтверджували дійсну наявність у позивача поважних обставин на момент доведення до його відома наказу командира батальйону поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький) Головного управління Національної поліції у Львівській області від 23.06.2025 №13 «Про залучення БПОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП у Львівській області до проведення розшукових заходів», які б об'єктивно унеможливлювали виконання ним вимог такого наказу.
З наведеного суд приходить до висновку, що позивача було правомірно притягнуто до дисциплінарної відповідальності.
У силу частини 3 статті 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. Таким чином, усі юридичні фактори, котрі мають юридичне значення для вирішення питання про дисциплінарне покарання поліцейського повинні бути викладені дисциплінарною комісією у висновку службового розслідування.
Як зазначено судом вище, відповідно до статті 26 Дисциплінарного статуту у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених розділом V Статуту.
Згідно з частинами 1-2 статті 29 Дисциплінарного статуту у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції.
Дисциплінарне стягнення у виді пониження у спеціальному званні на один ступінь не застосовується до поліцейських, які мають первинне спеціальне звання рядовий поліції.
У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського, який має дисциплінарне стягнення у виді пониження у спеціальному званні на один ступінь і вчинив новий дисциплінарний проступок, до нього знову може бути застосовано дисциплінарне стягнення у виді пониження у спеціальному званні на один ступінь.
Згідно з усталеною практикою Верховного Суду, обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває у площині дискреційних повноважень суб'єкта його накладення.
Суд зауважує, що поняття “службова дисципліна» містить в собі не лише обов'язок особи належним чином виконувати свої службові обов'язки, а і обов'язок дотримуватися положень чинного законодавства України та Присяги працівника поліції.
В основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушенням Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Європейський суд з прав людини зазначав, що від держав очікується встановлення високих професійних стандартів у рамках їх правоохоронних систем і забезпечення того, щоб особи, які перебувають на службі в таких системах, відповідали необхідним критеріям (рішення від 12.01.2012 у справі «Горовенки та Бугара проти України» (заяви № № 36146/05 та 42418/05).
Отже, законодавець висуває підвищені вимоги до поліцейського, що пов'язано з особливим статусом Національної поліції, а також спрямованістю діяльності поліції на служіння суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, підтримання публічної безпеки і порядку. У свою чергу, недотримання поліцейським вищезазначених вимог є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення.
За наслідками вивчення причин і умов, що сприяли порушенням службової дисципліни з боку позивача встановлено, що вони стали можливими унаслідок особистої недисциплінованості, ігнорування ним вимог чинного законодавства та нормативних документів, що регламентують діяльність поліції. З огляду на встановлені у цій справі обставини суд вважає, що обраний вид дисциплінарного стягнення у вигляді догани, який не є найсуворішим, не викликає сумнівів щодо його пропорційності та співмірності складу дисциплінарного правопорушення позивача.
У контексті оцінки доводів позову суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
При цьому, суд враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
Зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Адміністративні суди у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч. 2 ст. 2 КАС України).
Підсумовуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що процедура притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності відбулася у відповідності до вимог чинного законодавства та відомчих нормативних актів Національної поліції України, таким чином спірний наказ від 14.07.2025 №3129 «Про застосування дисциплінарного стягнення до окремого поліцейського БПОП «КОРД» (стрілецький) ГУНП у Львівській області», яким на позивача накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани та знижено розмір премії за липень 2025 року до 1% є таким, що прийнятий у межах повноважень, у спосіб та у порядку, що визначенні чинним законодавством, а тому підстави для його скасування відсутні.
Відповідно до положень статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною другою статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до частини першої статті 245 КАС України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при відмові в позові судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262, 293, 295-297, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд,
у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції у Львівській області (місцезнаходження: 79007, м. Львів, пл. Генерала Григоренка, 3 код ЄДРПОУ: 40108833) про визнання протиправним та скасування наказу - відмовити.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду із врахуванням п.п. 15.5 п.15 Перехідних положень КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
СуддяЧаплик Ірина Дмитрівна