справа№380/14563/25
14 листопада 2025 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Коморного Олександра Ігоровича, розглянув у порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 про визнання протиправними дій Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю та зобов'язання вчинити дії, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 .
Обставини справи:
До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 з вимогами:
- визнати протиправними дії Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю (код ЄДРПОУ 40181003) щодо повернення на доопрацювання повідомлення про початок виконання будівельних робіт за реєстраційним номером: ЛВ051250714429, щодо об'єкта: «Реконструкція житлового будинку садибного типу з надбудовою та добудовою на вул. Тракт Глинянський, 83А в м.Львові», що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єкта з незначними наслідками (СС1), яке було подане 14.07.2025;
- зобов'язати Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю (код ЄДРПОУ 40181003) зареєструвати повідомлення про початок виконання будівельних робіт за реєстраційним номером: ЛВ051250714429, щодо об'єкта: «Реконструкція житлового будинку садибного типу з надбудовою та добудовою на вул. Тракт Глинянський, 83А в м.Львові», що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єкта з незначними наслідками (СС1), яке було подане 14.07.2025 року в Реєстрі будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.
Ухвалою від 22 липня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
02 вересня 2025 року до суду надійшла заява ОСОБА_2 про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні Відповідача.
03 вересня 2025 року Позивачем подано заперечення проти залучення ОСОБА_2 до участі у справі.
Ухвалою суду від 03 вересня 2025 року заяву ОСОБА_2 (надалі - Третя особа) про вступ у справу задоволено та залучено його до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні Відповідача.
Позиція Позивача (викладена у позовній заяві від 17.07.2025, відповіді на відзив від 11.08.2025 та додаткових поясненнях від 22.09.2025):
Позивач зазначає, що вона є власником житлового будинку (літ «А-1») загальною площею 35,6 м.кв. та земельної ділянки (кадастровий номер 4610137200:07:013:0176) за адресою: АДРЕСА_1 .
Маючи намір здійснити реконструкцію вказаного будинку, Позивач отримала схему намірів забудови (№ NB01:7800-4906-8130-4681), розроблену уповноваженою особою. 14 липня 2025 року Позивач, через Єдину державну електронну систему у сфері будівництва (надалі - ЄДЕССБ), подала повідомлення про початок будівельних робіт. Вказаному повідомленню системою було присвоєно реєстраційний номер ЛВ051250714429.
Згодом, згідно з відомостями ЄДЕССБ, Відповідач не зареєстрував вказане повідомлення, а повернув його на доопрацювання з трьома підставами:
1. Схема намірів забудови земельної ділянки № NB01:7800-4906-8130-4681( редакція 1) розроблена з порушенням ДБН Б.2.2-12:2019 "Планування і забудова територій" та Постанови КМУ № 722 від 24 червня 2022 року;
2. На схемі генплану ескізу намірів забудови виявлено недостовірні дані щодо конфігурації та розміщення існуючих будівель;
3. Відсутня згода сусіднього землекористувача на реконструкцію з надбудовою та добудовою.
Позивач вважає ці дії Відповідача протиправними, оскільки вони, на її думку, вчинені не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені законами України.
Правова позиція Позивача ґрунтується на тому, що стаття 34 та стаття 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (надалі - Закон № 3038-VI) встановлюють, що для об'єктів будівництва, які за класом наслідків належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) (до яких належить її реконструкція), право на виконання будівельних робіт виникає у замовника після подання ним повідомлення про початок виконання будівельних робіт.
На думку Позивача, зазначені норми Закону № 3038-VI мають імперативний характер і покладають на Відповідача лише один, безальтернативний обов'язок - внести отримане повідомлення до Реєстру будівельної діяльності. Позивач наголошує, що ані Закон № 3038-VI, ані Порядок виконання підготовчих та будівельних робіт, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. № 466 (надалі - Порядок № 466), не надають Відповідачу повноважень «повертати на доопрацювання» чи «відмовляти в реєстрації» повідомлення про початок виконання будівельних робіт.
На підтвердження цієї позиції Позивач у позовній заяві посилається на висновок Верховного Суду у постанові від 24 жовтня 2023 року у справі № 420/11131/22, де зазначено, що чинним законодавством «не передбачено повноважень посадової особи органу державного архітектурно-будівельного контролю направляти повідомлення про початок виконання будівельних робіт на доопрацювання, тобто не здійснювати реєстрацію поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт».
У додаткових поясненнях Позивач також зазначає, що аргументи Третьої особи щодо наявності самочинного будівництва та порушення її приватних прав (пошкодження суміжного будинку) не стосуються предмету даного публічно-правового спору і мають вирішуватися в порядку цивільного судочинства. Позивач стверджує, що в разі, якщо Відповідач вважає, що наявні ознаки самочинного будівництва, він мав би спершу зареєструвати повідомлення, а вже потім вживати заходів контролю, передбачених статтею 39-1 Закону № 3038-VI.
Позиція Відповідача (викладена у відзиві на позовну заяву від 07 серпня 2025 року):
Відповідач позовні вимоги не визнав та просив у їх задоволенні відмовити у повному обсязі. Відповідач посилається на Порядок ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 2021 р. № 681 (надалі - Порядок № 681). Пунктом 29 цього Порядку передбачено, що ЄДЕССБ автоматично проводить аналіз поданих документів та визначає рівень ризику (низький, середній, високий, критичний) для кожного поданого електронного документа з метою виявлення ймовірних порушень.
Відповідно до пункту 35 Порядку № 681, автоматична реєстрація без участі посадових осіб (підпункт 1 пункту 35) застосовується лише для документів з «низьким» рівнем ризику. Натомість документи з «середнім» (підпункт 2 пункту 35) та «високим» (підпункт 3 пункту 35) рівнем ризику підлягають "розгляду та реєстрації... за участю посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю".
Відповідач стверджує, що повідомлення Позивача не підлягало автоматичній реєстрації, оскільки ЄДЕССБ (враховуючи наявні в системі дані про попередні порушення та перевірки на об'єкті) визначила рівень ризику як середній або високий, а тому повідомлення було правомірно передано на розгляд посадовій особі Інспекції.
Під час цього розгляду посадова особа керувалася пунктом 15 Порядку № 466, який встановлює: «У разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних, наведених у надісланому... повідомленні... орган державного архітектурно-будівельного контролю письмово в паперовій або електронній формі через електронний кабінет повідомляє про це замовникові протягом одного робочого дня з дня такого виявлення».
Відповідач зазначає, що під час розгляду повідомлення ЛВ051250714429 виявлено низку недостовірних даних та порушень (порушення ДБН у схемі, невідповідність генплану, відсутність згоди сусіда при реконструкції спільної стіни), про що Позивача було повідомлено у встановлений спосіб (повернення на доопрацювання).
Крім того, Відповідач вказує на те, що Позивач намагається легалізувати вже фактично виконані будівельні роботи. Інспекція раніше, до подання цього повідомлення, вже проводила позапланову перевірку об'єкта, за результатами якої встановлено факт самочинного будівництва (реконструкції без дозвільних документів). Позивача притягнуто до адміністративної відповідальності (постанова від 17.04.2025 № 21-а) та видано припис про зупинення робіт, який не був виконаний. Відповідач долучив до відзиву детальну фотофіксацію об'єкта, яка підтверджує, що станом на дату подання повідомлення (14.07.2025) будівельні роботи вже фактично завершені. Подання повідомлення про початок робіт, які вже завершені, саме по собі є поданням недостовірних даних.
Позиція Третьої особи (викладена у заяві про вступ, поясненнях від 16.09.2025 та 25.09.2025):
Третя особа, ОСОБА_2 , є суміжним землекористувачем (претендує на спадщину щодо будинку АДРЕСА_1 , що має спільну стіну з будинком № 83А Позивача). Третя особа повністю підтримує позицію Відповідача та просить відмовити у задоволенні позову.
Третя особа стверджує, що Позивач вводить суд в оману, заявляючи про «намір» здійснити реконструкцію. Третя особа підтверджує, що реконструкція самочинно розпочата ще в лютому 2023 року і на момент подання повідомлення (липень 2025 року) практично завершена. Ці роботи, за твердженням Третьої особи, завдали непоправної шкоди його будинку (тріщини, руйнування даху, замокання стін), що підтверджується долученим до матеріалів справи експертним висновком №09/23-ОБ.
Третя особа надала докази того, що Відповідач неодноразово реагував на порушення, проводив перевірки та виносив Позивачу приписи (акт від 20.02.2025 №8-пп, припис від 20.02.2025; акт від 02.07.2025 №58-пп, припис від 02.07.2025) про усунення порушень та зупинення робіт. Ці приписи Позивачем ігнорувалися.
Третя особа наголошує, що оскільки на момент подання повідомлення (14.07.2025) щодо об'єкта в ЄДЕССБ вже містилася інформація про невиконані приписи про усунення порушень, поданий Позивачем документ, відповідно до підпункту 1 пункту 32 Порядку № 681, автоматично класифікувався як такий, що має «високий рівень ризику».
Відповідно до пункту 35 Порядку № 681, такий документ не підлягав автоматичній реєстрації, а правомірно надійшов на розгляд посадовій особі Відповідача.
Третя особа вважає, що Позивач, подаючи повідомлення про початок робіт, які вже завершені, та приховавши факт наявності невиконаних приписів, вчиняє дії, спрямовані на узаконення самочинного будівництва всупереч встановленому порядку та зловживає правом на судовий захист, намагаючись отримати судове рішення для легітимізації протиправних дій.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Суд розглянув матеріали справи, всебічно та повно з'ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та
ОСОБА_1 (надалі - Позивач) є власником житлового будинку загальною площею 35,6 квадратних метрів під літерою «А-1» за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно номер 435577049 від 16.07.2025 року.
Будинок знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 4610137200:07:013:0176 загальною площею 0.0158 гектарів, яка перебуває у власності Позивача. Цільове призначення земельної ділянки згідно відомостей Державного земельного кадастру: 02.01 Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
Позивач, маючи намір здійснити реконструкцію належного їй будинку, звернулася за розробленням схеми намірів забудови земельної ділянки.
У подальшому розроблено схему намірів забудови земельної ділянки з кадастровим номером 4610137200:07:013:0176 під реконструкцію житлового будинку площею 35,6 квадратних метрів під літерою «А-1». Дана схема намірів забудови земельної ділянки зареєстрована у Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва під номером NB01:7800-4906-8130-4681.
14.07.2025 року Позивачем подано повідомлення про початок будівельних робіт, яке має реєстраційний номер в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва: ЛВ051250714429. Повідомлення відправлено Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю.
Згідно відомостей Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва повідомлення про початок будівельних робіт ЛВ051250714429 не зареєстроване Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю, а повернуто на доопрацювання з наступних підстав:
- схема намірів забудови земельної ділянки NB01:7800-4906-8130-4681 (редакція 1) розроблена з порушенням Державних будівельних норм Б.2.2-12:2019 "Планування і забудова територій" та Постанови Кабінету Міністрів України номер 722 від 24 червня 2022 року;
- на схемі генплану ескізу намірів забудови виявлено недостовірні дані щодо конфігурації та розміщення існуючих будівель;
- відсутня згода сусіднього землекористувача на реконструкцію з надбудовою та добудовою.
Позивач вважає такі дії Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю протиправними, у зв'язку із чим звертається до суду.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Завданням адміністративного судочинства, згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Ключовим для даного спору є положення частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України. Ця норма визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача.
Суд, вирішуючи спір, застосовує положення Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (надалі - Закон номер 3038-VI) та низки підзаконних нормативно-правових актів, прийнятих на його виконання.
Відповідно до частини 1 статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками, об'єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.
Пунктом 4-1 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України номер 466 від 13.04.2011 передбачено, що Документи, що надають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, подаються за вибором замовника до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю в один із таких способів: в електронній формі - засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг або засобами іншої державної інформаційної системи, інформаційно-комунікаційної системи, інтегрованої із Єдиним державним вебпорталом електронних послуг, користувачами якої є замовник і відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю.
Пунктом 13 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України номер 466 від 13.04.2011, встановлено, що повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, та повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (далі - повідомлення), повідомлення про зміну даних у зазначених повідомленнях за формою згідно з додатками 1, 2 і 2-1 подається замовником (його уповноваженою особою) до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Пунктом 29 Порядку ведення Єдиної електронної системи у сфері будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України номер 681 від 23.06.2021 встановлено, що рівень ризику (низький, середній, високий, критичний) визначається з урахуванням критеріїв рівнів ризику, визначених пунктами 30-34 цього Порядку, для кожного документа, визначеного пунктом 28 цього Порядку, окремо автоматично програмними засобами Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва для виявлення ймовірних порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, а також обрання типу процедури розгляду та реєстрації електронних документів.
Пунктами 30, 31, 32, 33, 34 Порядку ведення Єдиної електронної системи у сфері будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України номер 681 від 23.06.2021 встановлено розмежування між рівнями ризику в електронних документах, які подаються в електронному вигляді, а саме:
До низького рівня ризику належать електронні документи, за результатами аналізу яких щодо їх повноти, відповідності формату, логічності та достовірності з урахуванням переліку критеріїв згідно з додатком 2 встановлено, що:
в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва та інших електронних інформаційних ресурсах наявні всі необхідні відомості, які пройшли аналіз та підтвердження їх повноти, відповідності формату, логічності та достовірності;
всіма задіяними на дату створення електронного документа суб'єктами містобудування створено та внесено всі відомості про об'єкт будівництва за допомогою Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва або в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва наявні відомості про документи, видача яких підтверджена суб'єктом, який видав документ (правонаступником - у разі його наявності);
відсутні критерії ризику, визначені пунктами 31-34 цього Порядку.
Не можуть бути віднесені до низького рівня ризику електронні документи, за результатами аналізу яких щодо їх повноти, відповідності формату, логічності та достовірності з урахуванням переліку критеріїв згідно з додатком 2 встановлено, що відсутні відомості, які вносяться замовником у форму (поля) електронного документа у Реєстрі будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва та/або в інших електронних інформаційних ресурсах, з якими здійснюється електронна інформаційна взаємодія;
строк між датою реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт та датою подання декларації про готовність об'єкта до експлуатації становить: для нового будівництва - до 30 календарних днів; для реконструкції, капітального ремонту - до 15 календарних днів;
у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (у тому числі його невід'ємних архівних складових частинах - Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державному реєстрі іпотек) наявні відомості про обтяження речових прав на нерухоме майно.
До високого рівня ризику належать електронні документи, за результатами аналізу яких щодо їх повноти, відповідності формату, логічності та достовірності з урахуванням переліку критеріїв згідно з додатком 2 встановлено, що:
наявна інформація про приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил;
електронний документ подано під час проведення перевірки в порядку державного архітектурно-будівельного контролю;
скасовано містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки або будівельний паспорт забудови земельної ділянки;
припинено (анульовано, скасовано) право на виконання підготовчих та будівельних робіт на об'єкті будівництва;
розрахунок класу наслідків (відповідальності) об'єкта будівництва, здійсненого проектною організацією, не відповідає розрахунку класу наслідків (відповідальності) об'єкта будівництва, здійсненому програмними засобами Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.
Усі інші електронні документи за результатами аналізу щодо їх повноти, відповідності формату, логічності та достовірності з урахуванням критеріїв ризику, які не віднесено до низького та високого рівня ризику, належать до середнього рівня ризику.
До критичного рівня ризику належать електронні документи, за результатами аналізу яких щодо їх повноти, відповідності формату, логічності та достовірності з урахуванням переліку критеріїв згідно з додатком 2 встановлено:
наявність перевищення обмежень гранично допустимої висотності будинків, будівель та споруд у метрах, максимально допустимого відсотка забудови земельної ділянки, максимально допустимої щільності населення в межах житлової забудови відповідної житлової одиниці (кварталу, мікрорайону), зазначених у містобудівних умовах та обмеженнях забудови земельної ділянки;
на дату надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, будівельного паспорта невідповідності цільового та функціонального призначення земельної ділянки містобудівній документації на місцевому рівні, крім випадку, коли містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки надаються у формі висновку уповноваженого органу містобудування та архітектури про можливість/неможливість розміщення на земельній ділянці об'єктів, визначених пунктом 9-3 розділу V «Прикінцеві положення» Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»;
відхилень від техніко-економічних показників, встановлених проектною документацією на будівництво об'єкта;
порушень охоронних зон об'єктів транспорту, зв'язку, інженерних комунікацій та інших планувальних обмежень, що зазначені у містобудівних умовах та обмеженнях забудови земельної ділянки, внесених до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва;
у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяжень, що не передбачають права на виконання будівельних робіт, згідно з додатком 5;
заяви виконавців окремих видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури, щодо внесення недостовірних відомостей про залучення їх замовником як осіб, які здійснюють авторський та технічний нагляд, з накладенням кваліфікованого електронного підпису.
Пунктом 35 вищезгаданого порядку встановлено, що за результатами визначення рівня ризику обираються автоматично програмними засобами Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва такі типи процедури розгляду та реєстрації відповідного електронного документа:
для низького рівня ризику - автоматична реєстрація електронного документа та внесення відомостей (даних) до Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва без участі посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю;
для середнього рівня ризику - розгляд та реєстрація документів у Реєстрі будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва за участю посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю;
для високого рівня ризику - розгляд та реєстрація документів у Реєстрі будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва за участю посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю та автоматичне надіслання програмними засобами Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва до відповідного органу Державної інспекції архітектури та містобудування України повідомлення про необхідність проведення позапланової перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, з метою огляду об'єкта будівництва (візуальне обстеження об'єкта будівництва, у тому числі фото- та відеофіксація). Результати фото- та відеофіксації вносяться посадовою особою органу Державної інспекції архітектури та містобудування України до відомостей про об'єкт будівництва в Реєстрі будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва;
для критичного рівня ризику - автоматичне блокування можливості подання/ внесення електронного документа або відомостей до Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, що передбачає припинення програмними засобами можливості подальшого заповнення документа замовником та його надсилання, а також надсилання повідомлення (попередження) про блокування замовнику.
Пунктом 7 частини 1 статті 7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю здійснюється шляхом надання (отримання, реєстрації), відмови у видачі чи припинення дії документів (адміністративних актів), що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів (крім припинення дії документів (адміністративних актів), що засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів) виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю міських рад населених пунктів, які є адміністративними центрами областей, міських рад населених пунктів з чисельністю населення понад 50 тисяч, структурними підрозділами з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій - щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними та середніми наслідками, розташованих у межах відповідних населених пунктів.
У відповідності до пункту 13 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України номер 466 від 13.04.2011, у разі коли програмними засобами Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва автоматично обирається тип процедури розгляду та реєстрації повідомлення за участю посадової особи органу державного архітектурно-будівельного контролю, автоматична реєстрація повідомлення є неможливою. У такому випадку органом державного архітектурно-будівельного контролю здійснюється розгляд повідомлення в порядку, визначеному цим Порядком.
Таким чином розгляд вищезгаданого повідомлення відноситься до компетенції Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю та таке повідомлення не підлягало автоматичній безумовній реєстрації.
Сама сутність поняття «розгляд» передбачає аналіз поданої інформації посадовою особою Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю.
Пунктом 15 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України номер 466 від 13.04.2011, у разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні про початок виконання підготовчих робіт чи повідомленні про початок виконання будівельних робіт, які не є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом відповідно до статті 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», орган державного архітектурно-будівельного контролю письмово в паперовій або електронній формі через електронний кабінет повідомляє про це замовникові протягом одного робочого дня з дня такого виявлення.
Під час розгляду відповідачем поданого ОСОБА_1 повідомлення встановлено наступне:
Схема намірів забудови земельної ділянки NB01:7800-4906-8130-4681 (редакція 1) розроблена з порушенням Державних будівельних норм Б.2.2-12:2019 "Планування і забудова територій" та Постанови Кабінету Міністрів України номер 722 від 24 червня 2022року.
Суд зазначає, що підпунктом 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України номер 722 від 24.06.2022 встановлено, що на період дії воєнного стану в Україні та протягом одного року з дня припинення чи скасування воєнного стану: будівництво індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) площею до 500 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки за рішенням замовника відповідно до містобудівної документації на місцевому рівні, а у разі відсутності затвердженої містобудівної документації на місцевому рівні - відповідно до цільового призначення земельної ділянки та обмежень у використанні земель, визначених Законом України «Про охорону культурної спадщини», може здійснюватися замовником без отримання будівельного паспорта забудови земельної ділянки.
У такому разі замовник звертається до архітектора або інженера-проектувальника, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат, на підставі укладеного між ними договору, архітектор або інженер-проектувальник забезпечує створення та/або завантаження до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва з накладенням кваліфікованого електронного підпису схеми намірів забудови земельної ділянки (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, відстані до меж сусідніх земельних ділянок та розташованих на них об'єктів, інженерних мереж і споруд, фасади та плани поверхів об'єктів із зазначенням габаритних розмірів, перелік систем інженерного забезпечення, у тому числі автономного, що плануються до застосування, тощо), створеної з дотриманням вимог законодавства, будівельних норм і правил.
Позивач будує свою правову позицію на тому, що стаття 36 Закону номер 3038-VI, яка регулює подання повідомлення про початок будівельних робіт для об'єктів класу наслідків (відповідальності) СС1, має імперативний характер і встановлює для органу контролю виключно обов'язок внести відомості до реєстру, не надаючи права на перевірку чи повернення.
Суд погоджується, що Закон номер 3038-VI є актом вищої юридичної сили. Водночас, суд зазначає, що правовідносини у сфері будівництва регулюються не лише цим Законом, але й низкою підзаконних нормативно-правових актів, прийнятих Кабінетом Міністрів України на його виконання, як це прямо передбачено частиною 3 статті 36 цього ж Закону. Суд має застосовувати норми права у їх сукупності.
Ці порядки (Порядок номер 466 та Порядок номер 681) не суперечать Закону номер 3038-VI, а деталізують його положення, зокрема процедуру опрацювання документів, поданих в електронній формі через Єдину державну електронну систему у сфері будівництва, яку і обрав Позивач.
Суд вважає необґрунтованим твердження Позивача про безумовну автоматичну реєстрацію будь-якого повідомлення. Як детально проаналізовано, Порядок номер 681 прийнятий саме з метою впровадження ризик-орієнтованого підходу. Відповідно до пункту 29 та пункту 35 Порядку номер 681, автоматична реєстрація без участі посадових осіб (підпункт 1 пункту 35) передбачена виключно для документів з низьким рівнем ризику. Натомість, для середнього та високого рівня ризику (підпункти 2 та 3 пункту 35) прямо передбачений «розгляд та реєстрація документів... за участю посадових осіб».
Таким чином, право Відповідача на "ручний" розгляд повідомлення (замість його автоматичної реєстрації) прямо залежить від рівня ризику, який визначає система.
Третя особа у своїх поясненнях та Відповідач у відзиві обґрунтовано посилаються на підпункт 1 пункту 32 Порядку номер 681, який визначає критерії високого рівня ризику. До таких критеріїв належить: "наявна інформація про приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності...".
Відповідачем та Третьою особою надано суду належні та допустимі докази, які підтверджують обставини, встановлені судом. Суд встановив, що до подачі оспорюваного повідомлення (14.07.2025), Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю здійснювались заходи державного архітектурно-будівельного контролю щодо об'єкта будівництва по вулиці Тракт Глинянський, 83А.
Суду надано докази (зокрема, Акт від 20.02.2025 номер 8-пп, Припис від 20.02.2025, Акт від 02.07.2025 номер 58-пп, Припис від 02.07.2025, протоколи про адміністративні правопорушення, Накази Міністерства про погодження перевірок), які підтверджують, що станом на дату подання Позивачем повідомлення, щодо об'єкта будівництва за адресою: місто Львів, вулиця Тракт Глинянський, 83А, вже існували чинні, зареєстровані в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва та невиконані приписи про усунення порушень та зупинення робіт.
За результатами цих перевірок встановлено, що ОСОБА_1 проведено будівельні роботи з реконструкції індивідуального житлового будинку садибного типу, літера «А-1» шляхом прибудови та надбудови. Відповідно до інформації з Реєстру будівельної діяльності, відомості про реєстрацію документів, що дають право на виконання цих робіт, були відсутні, що кваліфіковано як виконання будівельних робіт без подання повідомлення. За результатами перевірки ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності постановою Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю від 17.04.2025 номер 21-а.
Вказане підтверджує, що роботи щодо реконструкції фактично завершено ще до подачі повідомлення про початок будівельних робіт.
Отже, повідомлення Позивача номер ЛВ051250714429, згідно з підпунктом 1 пункту 32 Порядку номер 681, мало високий рівень ризику. Як наслідок, воно не підлягало автоматичній реєстрації та правомірно передано на розгляд посадовій особі Відповідача (Інспекції) відповідно до підпункту 3 пункту 35 Порядку номер 681.
Таким чином, перший та основний аргумент Позивача про обов'язок Відповідача "автоматично" зареєструвати повідомлення спростовується нормами Порядку номер 681, прийнятого на виконання Закону номер 3038-VI.
Як встановлено у розділі II, пункт 15 Порядку номер 466 регулює дії органу контролю у разі виявлення недостовірних даних, надаючи йому право повідомити про це замовника.
Відповідач, повернувши повідомлення на доопрацювання, зазначив три конкретні підстави:
1. Порушення Державних будівельних норм Б.2.2-12:2019 та Постанови Кабінету Міністрів України номер 722 у схемі намірів забудови;
2. Недостовірні дані щодо конфігурації та розміщення існуючих будівель;
3. Відсутня згода сусіднього землекористувача (Третьої особи) на реконструкцію.
Суд зазначає, що Відповідачем та Третьою особою доведено (актами перевірок, приписами, фотофіксацією), що Позивач подала повідомлення про початок робіт щодо об'єкта, який вже самочинно реконструйований та щодо якого вже видані приписи про зупинення робіт. Подання повідомлення про намір здійснити роботи, які фактично вже виконані, є поданням недостовірних даних у розумінні пункту 15 Порядку номер 466 (зокрема, щодо конфігурації та розміщення існуючих будівель).
Таким чином, Відповідач, отримавши на розгляд (в порядку пункту 35 Порядку номер 681) повідомлення з високим рівнем ризику та виявивши у ньому очевидні недостовірні дані, діяв правомірно та у спосіб, передбачений пунктом 15 Порядку номер 466, повідомивши Позивача про виявлені недоліки (що було оформлено як "повернення на доопрацювання"). При цьому, вказаний обов'язок щодо виправлення даних Позивачем виконано не було.
Посилання Позивача на постанову Верховного Суду у справі номер 420/11131/22 суд вважає нерелевантним. У вказаній справі суд розглядав ситуацію, де орган державного архітектурно-будівельного контролю втрутився у реєстрацію повідомлення, щодо якого, вочевидь, не було доведено наявності обставин, які б виключали автоматичну реєстрацію (низький ризик). У справі, що розглядається ( номер 380/14563/25), Відповідач та Третя особа надали належні та допустимі докази (частина 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України), які підтверджують наявність обставин високого ризику (активні невиконані приписи), які прямо виключали автоматичну реєстрацію та зобов'язували Відповідача здійснити розгляд повідомлення.
Суд також враховує доводи Третьої особи про те, що Позивач, подаючи повідомлення про початок вже завершеного будівництва, фактично намагається легалізувати самочинне будівництво в обхід встановленої законом процедури, що може свідчити про зловживання процесуальними правами.
Суд, у відповідності до вимог статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Суд вважає, що Відповідач виконав свій обов'язок доказування за частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідач довів, що:
Повідомлення Позивача номер ЛВ051250714429 не підлягало автоматичній реєстрації, оскільки в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва наявна інформація про невиконані приписи щодо цього об'єкта, що автоматично кваліфікувало документ як такий, що має "високий рівень ризику" (відповідно до підпункту 1 пункту 32 Порядку номер 681).
У зв'язку з цим, повідомлення було правомірно передано на ручний розгляд посадовій особі Відповідача (відповідно до підпункту 3 пункту 35 Порядку номер 681).
Під час розгляду посадова особа Відповідача встановила наявність недостовірних даних у повідомленні (Позивач заявляла про намір реконструювати об'єкт, який вже був реконструйований самочинно).
Дії Відповідача щодо повідомлення Позивача про ці недоліки ("повернення на доопрацювання") відповідають повноваженням, наданим пунктом 15 Порядку номер 466.
Оскаржувані дії Відповідача вчинені на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України.
Відповідно, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дій щодо повернення повідомлення та зобов'язання його зареєструвати слід відмовити.
Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при відмові у задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, судові витрати, понесені Позивачем, йому не відшкодовуються. Позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 968,96 гривень.
Керуючись статтями 2, 9, 77, 90, 139, 241-246, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. В позові ОСОБА_1 про визнання протиправними дій Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю та зобов'язання вчинити дії - відмовити повністю.
2. Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 14.11.2025.
Суддя Коморний О.І.