про залишення позовної заяви без руху
17 листопада 2025 року м. ДніпроСправа № 360/2187/25
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Свергун І.О., перевіривши матеріали позовної заяви адвоката Меламеда Вадима Борисовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
12.11.2025 до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява адвоката Меламеда Вадима Борисовича в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі- відповідач), в якій представник позивача просить:
1) визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо перебування громадянки ОСОБА_1 - представника дискримінованої групи громадян України, євреїв та неєвреїв, асоційованих з ними, які виїхали на постійне місце проживання до Ізраїлю - у ситуації забороненої дискримінації порівняно з іншими пенсіонерами;
2) зобов'язати відповідача вжити позитивні дії:
2.1 негайно усунути виявлену дискримінацію шляхом:
2.1.1 - скасування всіх змін, внесених відповідачем до електронної пенсійної справи позивача в режимі «макетної обробки», як таких, що здійснені у спосіб, не передбачений чинним законодавством та відновлення попередніх значень;
2.1.2 - скасування результатів протиправних розрахунків пенсії, здійснених із порушенням вимог законодавства, зокрема протоколі розрахунку №909190192844 від 02.07.2025 року;
2.2 застосувати до позивача загальний, передбачений законом порядок поновлення, нарахування та розрахунку пенсії з використанням стандартних алгоритмів програмного забезпечення ІКІС ПФУ, без ручного або «макетного» втручання в електронну пенсійну справу;
2.3 включити позивача до кола осіб, яким відповідач проводить індексацію, автоматичні масові перерахунки, доплати та надбавки до пенсії, відповідно до пенсійного законодавства в редакції, чинній на момент здійснення перерахунку пенсії для фактичної виплати;
2.4 розробити та впровадити заходи щодо недопущення подальшої дискримінації громадян України, які виїхали на постійне проживання за кордон, зокрема позивача, у тому числі шляхом аналізу внутрішніх практик, співпраці з профільними громадськими організаціями, проведення просвітницької роботи серед працівників територіальних органів Пенсійного фонду України;
2.5 здійснити перерахунок та виплату на визначений позивачем банківський рахунок поточної пенсії позивача та недоотриманої пенсії позивача починаючи з 01.07.2017 року відповідно до статей 27, 28 та частин 2, 3 статті 42, пунктів 4-1, 4-3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 № 251 та від 20.02.2019 № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», саме - в чинній редакції на момент виконання судового рішення, з використанням стандартних алгоритмів програмного забезпечення ІКІС ПФУ, без ручного або «макетного» втручання в електронну пенсійну справу;
2.6 здійснити виплату нарахованої пенсії за винятком уже виплачених відповідачем сум за вказаний період, з нарахуванням компенсації втрати частини доходів;
2.7 нарахувати та виплатити позивачу компенсацію за моральну шкоду в сумі 250 000 грн;
2.8 встановити судовий контроль за виконанням судового рішення та зобов'язати відповідача подати звіт про його виконання у десятиденний строк з моменту набрання рішенням законної сили.
Розглянувши матеріали адміністративного позову, суд дійшов такого.
Згідно з пунктами 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі (частина друга стаття 171 КАС України).
Перевіривши матеріали адміністративного позову, суд дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, у зв'язку з чим вона має бути залишена без руху з таких підстав.
У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску (частина шоста статті 161 КАС України).
На думку суду, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, яка звертається до суду, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами.
Згідно з абзацом першим частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, законодавством регламентовано шестимісячний строк звернення особи до суду за захистом її прав, свобод та законних інтересів, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на суд.
Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналогічні правові висновки були висловлені Верховним Судом у постановах від 28 березня 2018 року у справі № 809/1087/17 та від 22 листопада 2018 року у справі № 815/91/18.
Оскільки початок шестимісячного строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права, при визначенні початку цього строку суд має з'ясувати момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
В позовній заяві позивач, зокрема, просить зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивача, починаючи з 01.07.2017.
До суду представник позивача звернувся 11.11.2025 (дата формування в системі «Електронний суд»), тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду.
До позовної заяви позивачем не додано заяви про поновлення строку звернення до суду та безпосередньо в позовній заяві клопотань щодо поновлення строку звернення до суду також не заявлено.
За таких обставин суд вважає, що позивачем пропущено строк звернення до суду з даним позовом.
Частиною першою статті 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина друга статті 123 КАС України).
КАС України не пов'язує право суду поновити пропущений строк звернення до адміністративного суду з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Таким чином, у кожному випадку, суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та робить висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.
Заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості. Відповідно з цим, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Отже, згідно з частиною першою статті 123 КАС України позивач (представник позивача) має право подати суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати підстави для поновлення пропущеного строку.
Відповідно до частини першої статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Відповідно до пункту 4, 5, 9 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору (частина дев'ята статті 160 КАС України).
Заявлені позивачем вимоги є неконкретизованими. Так, представник позивача в позовній заяві зокрема просить суд зобов'язати відповідача вжити позитивні дії:
негайно усунути виявлену дискримінацію шляхом:
- скасування всіх змін, внесених відповідачем до електронної пенсійної справи позивача в режимі «макетної обробки», як таких, що здійснені у спосіб, не передбачений чинним законодавством та відновлення попередніх значень;
- скасування результатів протиправних розрахунків пенсії, здійснених із порушенням вимог законодавства, зокрема протоколі розрахунку №909190192844 від 02.07.2025 року.
При цьому суд зауважує, що представник позивача не зазначає:
- які саме зміни, внесені відповідачем до електронної пенсійної справи позивача в режимі «макетної обробки», слід скасувати;
- які саме результати протиправних розрахунків пенсії слід скасувати.
Відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Отже, законодавець визначив право формувати позовні вимоги саме за позивачем.
Окрім того, оглядом позовної заяви встановлено, що в ній зазначено зміст позовних вимог, однак взагалі не викладено обставин, якими представник позивача обґрунтовує свої вимоги щодо проведення індексації пенсії саме з 01.07.2017 (посилання на підстави, нормативно-правові акти тощо).
Таким чином, позивачу слід надати суду позовну заяву, приведену у відповідність до вимог статті 160 КАС України. Також позивачу слід надати суду докази надсилання її копії іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 2 статті 132 КАС України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI).
Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Частиною першою статті 4 Закону № 3674-VI встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону № 3674-VI за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Згідно з частиною другою статті 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; майнового характеру - у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною третьою статті 4 Закону № 3674-VI визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено прожитковий мінімум в розрахунку на місяць для працездатних осіб у розмірі 3028,00 гривень з 1 січня 2025 року.
Позивачем заявлено вимоги майнового характеру в розмірі 250000,00 грн та сім вимог немайнового характеру, які не мають похідного характеру (а саме вимоги 2.1.1, 2.1.2, 2.2, 2.3, 2.4, 2.5, 2.6), тому позивач за подання даної позовної заяви повинен був сплатити судовий збір у розмірі 6782,72 грн за сім вимог немайнового характеру та 2000,00 грн за вимоги майнового характеру.
Відтак, розмір ставки судового збору в даному випадку становить 8782,72 грн.
Позивачем при зверненні до суду з даним позовом судовий збір не сплачено, про що складено акт.
Позивачу слід надати суду платіжний документ про сплату суми судового збору в сумі 8782,72 грн в дохід Державного бюджету України за наступними реквізитами:
22030101 Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050):
Отримувач коштів: ГУК у Луг.обл./МТГ м.Сєвєр/22030101;
Рахунок отримувача: UA288999980313101206084012499;
Код отримувача: 37991110;
Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.);
Відомча ознака: 84 Окружні адміністративні суди.
Згідно з частиною першою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву адвоката Меламеда Вадима Борисовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії залишити без руху.
Запропонувати позивачеві протягом десяти календарних днів з дня отримання цієї ухвали усунути зазначені в ухвалі недоліки позовної заяви шляхом надання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням підстав для поновлення строку, з обґрунтуванням та документальним підтвердженням наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду з позовною заявою; позовної заяви, приведеної у відповідність до вимог статті 160 КАС України, та її копії відповідно до кількості учасників справи; документа про сплату судового збору в дохід Державного бюджету України в розмірі 8782,72 грн.
Якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовна заява буде повернута позивачеві та вважатиметься неподаною.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
СуддяІ.О. Свергун