про зупинення провадження у справі
14 листопада 2025 рокум. ДніпроСправа № 360/957/25
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Кисельова Є.О., розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом адвоката Вишневського Яни Ігорівни в інтересах ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
У провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває вказана адміністративна справа та з урахуванням уточнення позовних вимог просять суд:
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо призначення та проведення службового розслідування відносно ОСОБА_1 ; -- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 № 783 від 01.02.2024 «Про призначення службового розслідування», в частині, що стосується ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 «Про усунення від виконання службових обов'язків військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 » № 788 від 01.02.2024 в частині, що стосується ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 38 від 07.02.2024 в частині, що стосується ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 «Про продовження терміну службового розслідування» №1475 від 01.03.2024 в частині, що стосується ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 «Про результати службового розслідування» №1174 від 29.03.2024, в частині що стосується визнання винним капітана ОСОБА_1 та порушення відносно нього клопотання перед командиром про накладення дисциплінарного стягнення на підставі п. «д» статті 48 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України «Пониження в посаді» владою старшого командира;
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування в повному обсязі грошового забезпечення ОСОБА_1 за увесь час усунення від посади заступника командира групи інженерного забезпечення військової частини НОМЕР_1 ;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату грошового забезпечення (в тому числі додаткову грошову винагороду) ОСОБА_1 за увесь час усунення від посади заступника командира групи інженерного забезпечення військової частини НОМЕР_1 .
Ухвалою суду від 12.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою суду від 11.07.2025 вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 11.07.2025 було повторно витребувано від відповідача додаткові докази.
Ухвалою суду від 10.09.2025 було повторно витребувано від відповідача додаткові докази.
Ухвалою суду від 13.10.2025 було повторно витребувано від відповідача додаткові докази.
Суд вбачає за необхідне вирішити питання про зупинення провадження у цій справі з огляду на наступне.
Спірним, у межах розгляду цієї справи є, зокрема, право позивача на виплату додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за період з лютого по березень 2024 року.
На момент звернення до суду позивач проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою військової частини НОМЕР_1 від 25.03.2025 № 4861.
За визначенням, що міститься у статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Отже, на момент звернення до суду у цій справі, позивач перебуває на публічній службі та заявив вимоги, зокрема, щодо нарахування та виплати додаткової винагороди під час проходження служби.
Строки звернення до адміністративного суду у справах щодо проходження публічної служби урегульовано статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
За правилами частини п'ятої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Отже, для звернення до адміністративного суду з позовом щодо проходження публічної служби встановлено місячний строк і цей строк обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Водночас, 06.04.2023 Верховний Суд ухвалив рішення за результатами розгляду зразкової справи № 260/3564/22, предметом спору якої також є вимоги щодо нарахування і виплати додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану». У означеній справі позивач перебуває на публічній службі. Вимоги щодо нарахування та виплату додаткової винагороди охоплюють періоди з 01.10.2022 по 31.10.2022, з 01.11.2022 по 17.11.2022, з 30.11.2022 по 30.11.2022, з 01.12.2022 по 31.12.2022.
У рішенні від 06.04.2023 у справі № 260/3564/22 предметом дослідження Верховним Судом було, зокрема, питання дотримання строку звернення до суду з таким позовом, по суті якого сформований наступні висновки:
«Перевіряючи дотримання позивачем строку звернення до суду з цим позовом, Суд виходить з того, що спір щодо стягнення належного позивачу грошового забезпечення (належної працівникові заробітної плати) є спором, пов'язаним з недотриманням законодавства про оплату праці.
Відповідно до частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 № 2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України від 01.07.2022 № 2352-IX, який набрав чинності з 19.07.2022, частини першу і другу статті 233 Кодексу законів про працю України викладено в такій редакції:
«Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
Отже, до 19.07.2022 Кодекс законів про працю України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права».
Відтак, зміст рішення Верховного Суду від 06.04.2023 у справі № 260/3564/22 дає підстави для висновку, що у цьому рішенні суд виснував про поширення приписів статті 233 Кодексу законів про працю України в частині, що стосується строку звернення до суду у справах щодо проходження публічної служби, на правовідносини, пов'язані з недотриманням законодавства про оплату праці, які виникли і після 19.07.2022.
Подібний підхід щодо застосування приписів статті 233 Кодексу законів про працю України застосовано Верховним Судом у подальшій правозастосовній практиці.
Так, наразі на розгляді Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду перебуває справа № 420/27284/24, правові висновки якої матимуть значення для правильного вирішення цієї справи.
У межах касаційного провадження у справі № 420/27284/24, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність вирішення питання щодо застосування строку звернення до суду з позовними вимогами, які стосуються виплати додаткової винагороди після липня 2022 року.
В ухвалі від 06.06.2025 зазначеної справи Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зазначив, що ключовим для правильного вирішення цієї справи є з'ясування питання щодо правової природи спору про стягнення належних працівникові виплат під час проходження ним публічної служби. Адже, стаття 233 Кодексу законів про працю України у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 № 2352-IX, зазнала змін, відповідно до яких, правило, що «у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком», - не міститься. На переконання колегії суддів, стаття 233 Кодексу законів про працю України, у чинній її редакції, в частині, що стосується строку звернення до суду буде підлягати застосуванню лише у тому випадку, коли особа, яка перебувала на публічній службі, після звільнення заявить вимоги щодо виплати усіх сум, належних при звільненні. Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає, що до спірних правовідносин слід застосувати норми статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, які є спеціальними при вирішенні питання, що стосується строку звернення у справах щодо проходження публічної служби.
Вирішуючи питання про зупинення провадження у справі, cуд виходить з такого.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд має право зупинити провадження у справі в разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.
Отже, правовідносини у цій справі та у справі № 420/27284/24 є подібними, а передача останньої на розгляд Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду здійснена з метою формування єдиної правозастосовної практики.
Беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі № 360/1728/25 до набрання законної сили рішенням Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у справі № 420/27284/24.
Керуючись статтями 236, 241, 243, 256, 294 КАС України, суд
Зупинити провадження у справі № 360/957/25 за позовом адвоката Вишневського Яни Ігорівни в інтересах ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та зобов'язання вчинити певні дії до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 420/27284/24.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
СуддяЄ.О. Кисельова