про залишення позовної заяви без руху
17 листопада 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/7650/25
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Казанчук Г.П., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить:
- визнати протиправними дії суб'єкта владних повноважень військової частини НОМЕР_2 щодо обчислення і виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення в тому числі одноразових видів грошового забезпечення та компенсаційних виплат (грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та інших виплат) за період з 29.01.2020 року по 19.05.2023 року без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на 01 січня календарного року (а саме 01 січня 2020 року у розмірі 2102,00 гривні, 01 січня 2021 року у розмірі 2270,00 гривні, 01 січня 2022 року у розмірі 2481,00 гривні, 01 січня 2023 року у розмірі 2684 грн);
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення в тому числі одноразових видів грошового забезпечення та компенсаційних виплат (грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та інших виплат) за період з 29.01.2020 року по 19.05.2023 року з врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на 01 січня календарного року (а саме 01 січня 2020 року у розмірі 2102,00 гривні, 01 січня 2021 року у розмірі 2270,00 гривні, 01 січня 2022 року у розмірі 2481,00 гривні, 01 січня 2023 року у розмірі 2684 грн множеного на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату (доплату) з урахуванням раніше виплачених сум.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи подано позов у строк, установлений законом.
За правилами частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (абзац перший).
Приписами частини третьої статті 122 КАС України визначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У силу норм частини п'ятої статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду для захисту прав, свобод та інтересів особи.
Приписами частин першої та другої статті 233 КЗпП України у редакції, чинній до 19 липня 2022 року, передбачалося, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до місцевого загального суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом №2352-IX, який набрав чинності 19 липня 2022 року, внесено зміни до деяких законодавчих актів України, у тому числі до КЗпП України, і відповідно до частин першої та другої статті 233 КЗпП України (у редакції зі змінами, внесеними згідно із Законом №2352-IX) працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
З урахуванням висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 21.03.2025 у справі №460/21394/23 (адміністративне провадження №К/990/45865/24) правовідносини, які мають місце у період до 19 липня 2022 року, підлягають правовому регулюванню згідно з положенням статті 233 КЗпП України (у попередній редакції); у період з 19 липня 2022 року підлягають застосуванню норми статті 233 КЗпП України (у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин»).
З урахуванням пункту 1 глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України та постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року №651, відлік тримісячного строку звернення до суду зі спорами, визначеними статтею 233 КЗпП України, почався 01 липня 2023 року.
Предметом спору у цій справі є перерахунок грошового забезпечення протягом періоду з 29.01.2020 року по 19.05.2023 року.
Отже, враховуючи вищевикладене, правовідносини, які виникають після 19 липня 2022 року передбачають регулювання вже нині чинною редакцією статті 233 КЗпП України, яка передбачає тримісячний строк звернення до суду.
Згідно частини 2 статті 233 КЗпП України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Грошове забезпечення, позивач отримував щомісячно, тобто був обізнаний із сумою отримання такого грошового забезпечення та його складових, а тому частина 2 статті 233 КЗпП України на дані правовідносини не застосовуються.
Вказаний адміністративний позов позивачем подано до суду 10.11.2025 через систему «Електронний суд».
Тобто звертаючись до суду з відповідними позовними вимогами за період в т.ч. з 19.07.2022 позивач пропустив строк для звернення до суду.
Відповідно до частини 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно до вимог частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина 2 статті 123 КАС України).
Відтак, суддя дійшла висновку, що оскільки позивачем пропущений строк звернення до адміністративного суду з цим позовом щодо позовних вимог з 19.07.2022, йому необхідно подати до суду заяву про поновлення строку звернення, вказавши поважні причини його пропуску, а також надати документальні докази в підтвердження поважності причин його пропуску.
Поважними причинами пропуску такого строку можуть бути визнані лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Зважаючи на вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху з встановленням строку для усунення недоліків.
Керуючись статтями 120, 122, 123, 169, 170 КАС України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.
Повідомити особу, що подала позовну заяву про необхідність виправити вказані в описовій частині ухвали недоліки позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання ухвали.
Роз'яснити особі, що подала позовну заяву, що у разі не усунення вказаних недоліків позовної заяви у встановлений строк, остання буде вважатися неподаною та повернута.
Ухвала судді набирає законної сили з моменту її підписання та окремому оскарженню не підлягає.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Г.П. КАЗАНЧУК