17 листопада 2025 року Справа № 280/7074/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Конишевої О.В., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до Запорізької обласної державної (військової) адміністрації (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 164, код ЄДРПОУ 00022504)
Бердянської районної державної адміністрації Запорізької області (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, пр. Перемоги, буд. 3, код ЄДРПОУ 02140840)
Приморської міської військової адміністрації Бердянського району Запорізької області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 164, код ЄДРПОУ 44797386)
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
13.08.2025 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Запорізької обласної державної (військової) адміністрації (далі - відповідач 1), Бердянської районної державної адміністрації Запорізької області (далі - відповідач 2), Приморської міської військової адміністрації Бердянського району Запорізької області (далі - відповідач 3),в якому позивач просить суд:
1. Визнати протиправними дії трьох відповідачів, якими порушено моє право на визначення шкоди та збитків завдані як власнику земельної ділянки.
2. Зобов'язати Запорізьку обласну державну (військову) адміністрацію на підставі надісланого мною звернення та доданих до нього документів, зареєстрованого відповідачем - 1 за № 79-Т-0606-2 від 23.05.2025 спільно із Бердянською районною державною адміністрацією Запорізької області, та спільно із Приморською міською військовою адміністрацією Бердянського району Запорізької області:
- визначити розмір моєї упущеної вигоди у вартісному виразі, а саме дохід який я міг би одержати за умови відсутності збройної агресії та окупації земельної ділянки з кадастровим номером 2324880100:09:021:0030, за період з 26.02.2022 по дату набуття рішення Суду законної сили;
- визначити розмір щомісячної упущеної вигоди який я не зможу одержувати у майбутньому у зв'язку із окупацією земельної ділянки з кадастровим номером 2324880100:09:021:0030;
- визначити розмір реальних збитків, а саме дохід який я міг би одержати внаслідок продажу земельної ділянки з кадастровим номером 2324880100:09:021:0030 за умови відсутності збройної агресії та її тривалої окупації.
Ухвалою суду від 18.08.2025 залишено позовну заяву без руху.
Ухвалою суду від 16.09.2025 відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання на 06.10.2025.
Ухвалою суду відкладено підготовче засідання на 20.10.2025.
Ухвалою суду від 20.10.2025 закрито підготовче провадження та призначено судове засіданнях на 03.11.2025.
03.11.2025 позивач не з'явився, відповідачі написали клопотання про розгляд справи у письмовому провадженні.
Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що вищевказану земельну ділянку планував здавати в оренду та одержувати орендну плату у виді грошових коштів, однак у зв'язку із збройною агресією російської федерації земельна ділянка окупована агресором, отже, впродовж 3-х років і 5-х місяців (та у майбутньому) він позбавлений можливості використовувати земельну ділянку за призначенням, а саме здавати в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а також позбавлений доходу у вигляді орендної плати, який він міг би отримувати за умови відсутності збройної агресії. Також позбавлений можливості продажу ділянки. Звернувся до Запорізької обласної державної (військової) адміністрації з приводу визначення розміру реальних збитків, упущеної вигоди для подальшої компенсації у зв'язку із окупацією земельної ділянки, однак позивач вважає, що ЗОДА не виконано дій щодо задоволення звернення. Вважає, що відповідачі протиправно відмовили позивачу у визначенні розміру збитків, що унеможливлює одержання відповідної компенсації .Просить позов задовольнити.
Запорізька обласна державна (військова) адміністрація подала відзив у якому заперечила проти задоволення позовних вимог, зокрема зазначила, що визначення збитку або розміру відшкодування може здійснюватися у зв'язку із втратою, знищенням або пошкодженням будь-якого виду майна (нерухомого майна, рухомого майна та інше), у тому числі, внаслідок збройної російської федерації. Тому для визначення збитків у вигляді упущеної вигоди необхідно обґрунтувати реальну можливість отримання таких доходів заявником, тобто, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б реально ним отримані, що зробити в умовах окупації територій де знаходяться земельні ділянки не є можливим. Крім того, для визначення розміру збитків необхідно звернутися до районної державної адміністрації або до виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, на території якої знаходиться земельна ділянка, тому звернення було направлено за належністю. Просить у задоволенні позову відмовити.
Бердянська районна державна адміністрація Запорізької області у відзиві заперечила проти задоволення позовних вимог з посиланням на Порядок визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 326, Методику визначення шкоди та збитків, завданих земельному фонду України внаслідок збройної агресії Російської Федерації (далі - Методика), затверджену Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 18 травня 2022 року № 295 та Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 р. № 284. Враховуючи викладене, для визначення розміру та упущеної вигоди необхідно здійснити обстеження земельної ділянки за кадастровим номером 2324880100:09:021:0030, що в умовах тимчасової окупації Бердянського району Запорізької області є неможливим. На теперішній час відсутня процедура дистанційного обстеження земельних ділянок. Просить у задоволенні позову відмовити.
Приморська міська військова адміністрація Бердянського району Запорізької області у відзиві заперечила проти задоволення позовних вимог з посиланням на Порядок визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації, № 326, Методику визначення шкоди та збитків, завданих земельному фонду України внаслідок збройної агресії Російської Федерації № 295 та Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам № 284, з аналізу нормативних актів робить висновок, що доводи позивача є необґрунтованими та безпідставними. Просить у задоволенні позову відмовити.
Розглянувши наявні заяви по суті справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується вимоги, дослідивши докази, суд встановив наступне.
Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 28.07.2017 № 93123942, наданого гр. ОСОБА_1 земельна ділянка з кадастровим номером 2324880100:09:021:0030, площею 2 га, належить на праві приватної власності гр. ОСОБА_1 , цільове призначення відповідної земельної ділянки 01.03 для ведення особистого селянського господарства.
23.05.2025 вх.№ 79-Т-0606-2 позивач звернувся до Запорізької обласної державної (військової) адміністрації з приводу визначення розміру реальних збитків, упущеної вигоди для подальшої компенсації у зв'язку із окупацією земельної ділянки з кадастровим номером 2324880100:09:021:0030. До звернення додав витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, витяг з Державного земельного кадастру на земельну ділянку, наказ Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області про надання земельної ділянки у власність, копію паспорту, копію довідки про присвоєння податкового номеру.
У відповіді від 04.06.2025 № 79-Т-0606-2 Запорізька обласна державна (військова) адміністрація запропонувала позивачу звернутися до Бердянської районної державної (військової) адміністрації Запорізької області або до Приморської міської територіальної громади Бердянського району Запорізької області, як суб'єктів, уповноважених законом на визначення розміру таких збитків. Також Запорізька обласна державна (військова) адміністрація зазначила, що в Бердянському районі розпорядженням голови районної державної адміністрації, начальника районної військової адміністрації від 07.07.2022 № 14 створено комісію з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам Бердянського району внаслідок збройної агресії російської федерації та затверджено її склад.
27.06.2025 року позивач звернувся до Бердянської міської ради Запорізької області з приводу визначення розміру реальних збитків, упущеної вигоди для подальшої компенсації у зв'язку із окупацією земельної ділянки з кадастровим номером 2324880100:09:021:0030.
Листом від 08.07.2025 № 06- 0595/02-05 Бердянська міська рада Запорізької області переслала звернення позивача до Бердянської районної державної адміністрації Запорізької області.
Листом від 08.07.2025 № 0034-Т-0034 Бердянська міська рада повідомила позивача про направлення звернення до Бердянської районної державної адміністрації Запорізької області.
Листом від 28.07.2025 № 01- 05/726 Приморська міська військова адміністрація Бердянського району Запорізької області, повідомила, що Бердянська районна державна адміністрація Запорізької області переадресувала звернення позивача до Приморської адміністрації. У цьому листі Приморська міська військова адміністрація Бердянського району Запорізької області відмовила позивачу у визначенні розміру збитків, із посиланням на Методику визначення шкоди та збитків, завданих земельному фонду України внаслідок збройної агресії Російської Федерації, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 18.05.2022 № 295 та неможливість обстеження земельної ділянки , яка знаходиться на окупованій території.
За інформацією Приморської міської військової адміністрації Бердянського району Запорізької області від 17.06.2025 № 01-02/590 Приморською міською радою Бердянського району Запорізької області прийнято рішення від 02.03.2018 № 41 «Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам», яким затверджено склад комісії із визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам. Так як необхідно здійснити обстеження земельної ділянки для визначення розміру упущеної вигоди, але земельна ділянка знаходиться на окупованій території, а дистанційне обстеження не можливо, розрахунок упущеної вигоди не виявляється можливим.
Так як позивач позбавлений можливості використовувати земельну ділянку за призначенням, а саме здавати в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а також позбавлений доходу від продажу земельної ділянки, тому вважає, що має право на відшкодування збитків, упущеної вигоди для подальшої компенсації, у зв'язку із окупацією земельної ділянки, так як позивачу було відмовлено, він звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до пункту 3 статті 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» за фізичними особами незалежно від перебування їх на обліку як внутрішньо переміщених осіб чи від набуття ними спеціального правового статусу та за юридичними особами зберігається право власності, інші речові права на майно, у тому числі на нерухоме майно, включаючи земельні ділянки, що знаходиться на тимчасово окупованій території, якщо таке майно набуте відповідно до законів України. Власник земельної ділянки, яка знаходиться на тимчасово окупованій території, залишається її власником. Окупація не змінює права власності на землю.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.
Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Згідно ч. 3 ст.152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом (…)ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.
Основним нормативно-правовим актом, що регулює питання визначення шкоди, завданої землі та ґрунтам внаслідок бойових дій, та її розміру є Порядок визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії російської федерації, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 326 (далі-Порядок №326).
Відповідно до п 1 Порядку №326 встановлено, що цей Порядок встановлює процедуру визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації (далі - шкода та збитки), починаючи з 19 лютого 2014 року.
Згідно пп.9 п.2 та п.3 Порядку №326 визначення шкоди та збитків здійснюється окремо за такими напрямами:
9) шкода, завдана земельним ресурсам, - напрям, що включає шкоду від пошкодження і знищення родючого шару ґрунту та шкоду, зумовлену забрудненням і засміченням земельних ресурсів.
Основні показники, які оцінюються:
витрати на рекультивацію земель, які були порушені внаслідок бойових дій, будівництво, облаштування та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій для облаштування державного кордону;
витрати на консервацію земельних ділянок, забруднених хімічними речовинами внаслідок надзвичайних ситуацій та/або збройної агресії та бойових дій під час воєнного стану, а також земельних ділянок, на яких розташовані військові інженерно-технічні та/або фортифікаційні споруди;
збитки, завдані власникам (землекористувачам) земельних ділянок сільськогосподарського призначення;
витрати на відновлення меліоративних систем;
шкода, завдана ґрунтам та земельним ділянкам внаслідок забруднення ґрунтів речовинами, які негативно впливають на їх родючість та інші корисні властивості;
шкода, завдана ґрунтам та земельним ділянкам внаслідок засмічення земельних ділянок сторонніми предметами, матеріалами, відходами та/або іншими речовинами.
Визначення шкоди та збитків за показниками, зазначеними в абзацах третьому - шостому цього підпункту, здійснюється відповідно до методики, затвердженої наказом Мінагрополітики. Визначення шкоди та збитків за показниками, зазначеними в абзацах сьомому і восьмому цього підпункту, здійснюється відповідно до методики, затвердженої наказом Міндовкілля за поданням Держекоінспекції.
Відповідальними за визначення шкоди та збитків:
за показниками, зазначеними в абзацах третьому - шостому цього підпункту, є обласні, Київська міська держадміністрації (на період воєнного стану - військові адміністрації);
за показниками, зазначеними в абзацах сьомому і восьмому цього підпункту, - Держекоінспекція;
Переліки основних показників у межах кожного напряму не є вичерпними і можуть бути доповнені у методиках, зазначених у пункті 2 цього Порядку.
Пунктом 9 Порядку №326 визначено, що з метою подання до Реєстру збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України, створеного Резолюцією Комітету Міністрів Ради Європи про створення Розширеної часткової угоди стосовно реєстру збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України, CM/Res(2023)3 від 12 травня 2023 р. (далі - Реєстр збитків), , завданих починаючи з 24 лютого 2022 р. або пізніше на території України в межах її міжнародно-визнаних кордонів, включаючи її територіальні води, міжнародно-протиправними діями Російської Федерації в Україні або проти України (далі - заява), шкода та збитки класифікуються за категоріями, визначеними у пунктах 10-12 цього Порядку.
Згідно пп.3 п.10 Порядку №326 суб'єкт подання заяви - фізична особа (категорія A):
економічні збитки, що включають (підкатегорія A3):
примусове відчуження об'єктів права власності, - є прямим наслідком події, пов'язаної з бойовими діями (A3.1);
пошкодження або знищення житла (як такого, що належало на праві приватної власності), - є прямим наслідком події, пов'язаної з бойовими діями (A3.2);
пошкодження або знищення об'єктів приватної власності (крім житла), - є прямим наслідком події, пов'язаної з бойовими діями (A3.3);
позбавлення роботи або можливості займатися підприємницькою діяльністю, втрату доходу, - до цієї категорії суб'єктів подання також включаються як наймані працівники, так і самозайняті особи (A3.4);
неможливість використання земель сільськогосподарського призначення (A3.5.);
Тобто з аналізу наведених вище норм Порядку №326, суд робить висновок, що право на подання заяви до Реєстру збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України фізичною особою про відшкодування збитків, втрат чи шкоди у зв'язку з неможливістю використання земель сільськогосподарського призначення (А3.5) виникає у позивач у разі завданої шкоди земельним ресурсам від пошкодження і знищення родючого шару ґрунту, шкоду, зумовлену забрудненням і засміченням земельних ресурсі внаслідок бойових дій та понесених або необхідних витрат на поліпшення якості земель, які були порушені внаслідок бойових дій.
Таким чином, Порядок №326 не наділяє правом позивача подати заяву про відшкодування збитків, втрат чи шкоди до Реєстру збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України у зв'язку з тим, що земельна ділянка знаходиться на окупованій території і позивач не може отримувати дохід від здачі в оренду и чи продажу земельної ділянки.
Однак як зазначено у п.3 Порядку №326 переліки основних показників у межах кожного напряму не є вичерпними і можуть бути доповнені у методиках, зазначених у пункті 2 цього Порядку.
На виконання зазначеного Порядку №326 розроблено Методику визначення шкоди та збитків, завданих земельному фонду України внаслідок збройної агресії російської федерації, затверджену Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 18.05.2022 № 295 (далі - Методика).
Згідно з пунктом 1 Методики ця Методика визначає процедуру визначення шкоди та збитків, завданих земельному фонду України внаслідок збройної агресії російської федерації, що включає втрати земельного фонду, а також пов'язану з ними упущену вигоду.
Відповідно до пункту 3 Методики Інформаційною базою для визначення шкоди та збитків завданих земельному фонду України внаслідок збройної агресії Російської Федерації є акти обстеження земельних ділянок, акти комісій із визначення збитків власників землі та землекористувачів, звіти про експертну грошову оцінку земельних ділянок, первинні документи, облікові регістри, бухгалтерська та інша звітність, що ґрунтується на даних бухгалтерського обліку підприємств, установ та організацій, проектно-кошторисна документація, відомості Державного земельного кадастру, документація із землеустрою, дані дистанційного зондування Землі та інші документально підтверджені відомості.
Пункт 4 Методики закріплює, шо шкода та збитки, що завдані земельному фонду України внаслідок збройної агресії Російської Федерації, включає абзаци третій - шостий підпункту 9 пункту 2 Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 р. № 326.
Витрати власників землі та землекористувачів на рекультивацію земель, які були порушені внаслідок бойових дій, будівництва, облаштування та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій для облаштування державного кордону, а також витрати на консервацію земельних ділянок, забруднених хімічними речовинами внаслідок надзвичайних ситуацій та/або збройної агресії та бойових дій під час воєнного стану, а також земельних ділянок, на яких розташовані військові інженерно-технічні та/або фортифікаційні споруди, визначаються на підставі кошторисної вартості запроектованих робіт відповідних реалізованих робочих проектів землеустрою щодо рекультивації порушених земель та консервації земель, які розроблені у відповідності до Правил розроблення робочих проектів землеустрою, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02 лютого 2022 р. № 86.
Розмір завданих збитків власникам (землекористувачам) земельних ділянок сільськогосподарського призначення, в тому числі із урахуванням фактично понесених витрат на приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, визначається відповідно до Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 р. № 284 (п.6 Методити).
Витрати на відновлення меліоративних площ включають втрати на відновлення меліорованих земель, водогосподарсько-меліоративних систем, об'єктів інженерної інфраструктури зрошувальних і осушувальних систем, дренажної інфраструктури, об'єктів сільськогосподарського водопостачання та водовідведення, які були порушені та зруйновані внаслідок бойових дій, та визначаються на підставі кошторисної вартості робіт у відповідних проектах реконструкції та капітального ремонту меліоративних систем та/або окремих об'єктів інженерної інфраструктури, що розроблені у відповідності до ДБН В.2.4-1-99 «Меліоративні системи та споруди», що затверджений наказом Держбуду України від 25 червня 1999 р. № 153 (п.7 Методики).
Наведені норми чітко розрізняють поняття «витрати», «збитки» та «шкода».
Статтею 156 Земельного кодексу України закріплено, що власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок:
а) вилучення (викупу) сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом;
б) тимчасового зайняття сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для інших видів використання;
в) встановлення обмежень щодо використання земельних ділянок;
г) погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників;
ґ) приведення сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників у непридатний для використання стан;
д) неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки;
е) використання земельних ділянок для потреб нафтогазової галузі;
є) використання земельних ділянок для потреб надрокористування для геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислової розробки родовищ) загальнодержавного та місцевого значення та (або) видобування корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення та для будівництва і розміщення споруд/об'єктів, пов'язаних із зазначеним видом діяльності.
Відповідно до п.1 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 р. № 284 (далі-Порядок №284) власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.
Пунктом 3 порядку №284 визначено, що відшкодуванню підлягають:
вартість житлових будинків, виробничих та інших будівель і споруд, включаючи незавершене будівництво;
вартість плодоягідних та інших багаторічних насаджень;
вартість лісових і деревно-чагарникових насаджень;
вартість водних джерел (колодязів, ставків, водоймищ, свердловин тощо), зрошувальних і осушувальних систем, протиерозійних і протиселевих споруд;
понесені або необхідні витрати на поліпшення якості земель за період використання земельних ділянок з урахуванням економічних показників, на незавершене сільськогосподарське виробництво (оранка, внесення добрив, посів, інші види робіт), на розвідувальні та проектні роботи;
інші збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обгрунтовані.
Тобто п. 1 порядку №284 чітко встановлює, що власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки у з'язку із: вилученням (викупом); тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання. Також окремо виділяється відшкодування неодержаного доходу, у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянки.
При цьому Порядок №284 розшифоровує, що неодержаний доход - це доход, який міг би одержати власник землі, землекористувач, у тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення (викупу) або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян.
Відповідно до ч.1, 4 ст. 111 Земельного кодексу України обтяження прав на земельну ділянку встановлюється законом або актом уповноваженого на це органу державної влади, посадової особи, або договором шляхом встановлення заборони на користування та/або розпорядження, у тому числі шляхом її відчуження.
Обмеження у використанні земель (крім обмежень, безпосередньо встановлених законом та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами) підлягають державній реєстрації в Державному земельному кадастрі у порядку, встановленому законом, і є чинними з моменту державної реєстрації.
Статтею 146 Земельного кодексу України визначено, що викуп земельних ділянок для суспільних потреб, які перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, здійснюється у випадках та в порядку, встановлених законом.
Згідно ч.1 та 2 ст. 147 Земельного кодексу України встановлено, що підстави та порядок примусового відчуження земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності визначаються законом.
З метою забезпечення інтересів держави, територіальних громад, а також власників нерухомого майна відомості про межі територій, до складу яких входять земельні ділянки, необхідні для розміщення об'єктів, щодо яких відповідно до закону може здійснюватися примусове відчуження земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності, зазначаються у комплексних планах просторового розвитку території територіальних громад, генеральних планах населених пунктів, детальних планах території. Відомості про такі межі вносяться до Державного земельного кадастру.
Згідно ст. 156 Земельного кодексу України та п.6 Постанови №284 тимчасове зайняття сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників пов'язано може бути з такими видами використання як наприклад: для розвідувальних робіт, а також для обов'язкових планових робіт з будівництва, технічного обслуговування і ремонту лінійної частини магістральних трубопроводів та інше. Тимчасове зайняття сільськогосподарських земель здійснюється шляхом укладення договору оренди або іншого правочину, що надає право користування землею на певний термін.
Жодної із наведених вище підстав для відшкодування збитків у позивача не виникло.
Враховуючи, те, що неодержання доходу також пов'язано з вилученням (викупом), тимчасовим зайняттям, обмеженням прав, погіршенням якості землі або приведенням її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, тому суд робить висновок, що діючи норми закону не містять підстав для відшкодування збитків, включаючи і неодержані доходи власникам земельних ділянок, які у зв'язку з окупацією території не отримують дохід від здачі в оренду або продажу такої земельної ділянки.
Крім того, суд звертає увагу, що Порядок та Методика визначення шкоди та збитків, завданих земельному фонду України внаслідок збройної агресії російської федерації передбачає алгорітм дій, для визначення розміру та упущеної вигоди, який можна здійснити лише на територіях які підконтрольні Україні.
Суд вертає увагу, що на даний час порядок компенсації за земельні ділянки , які знаходяться на окупованих територіях не визначений, підстав для відшкодування збитків, які наведені вище у позивача відсутні.
Згідно з вимогами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні позовну ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Запорізької обласної державної (військової) адміністрації (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 164, код ЄДРПОУ 00022504), Бердянської районної державної адміністрації Запорізької області (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, пр. Перемоги, буд. 3, код ЄДРПОУ 02140840), Приморської міської військової адміністрації Бердянського району Запорізької області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 164, код ЄДРПОУ 44797386)- відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення виготовлено в повному обсязі 17.11.2025.
Суддя О.В. Конишева