13 листопада 2025 року 14:46Справа № 640/34207/21 ЗП/280/782/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., за участю секретаря судового засідання Власюка В.О. та представників
позивача Кривомаз Ю.В.
відповідача 1 Норця В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СІЕЙЧЕС УКРАЇНА»
до 1. Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків
2. Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, стягнення заборгованості та пені,
Товариство з обмеженою відповідальністю «СІЕЙЧЕС УКРАЇНА» (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до 1. Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - відповідач 1), 2. Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві (далі - відповідач 2), в якій (з урахуванням заяви про зміну позовних вимог від 14.11.2022, що прийнята до розгляду Окружним адміністративним судом міста Києва ухвалою від 15.11.2022) просило:
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків від 27.08.2021 № 00005150402;
стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України в місті Києві (ЄДРПОУ 37993783) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СІЕЙЧЕС УКРАЇНА» заборгованість з відшкодування ПДВ у розмірі 9 158 878,00 грн за податковою декларацією з податку на додану вартість за квітень 2021 року;
стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України в місті Києві пеню: у розмірі 102 571,18 грн за несвоєчасне бюджетне відшкодування ПДВ у сумі 16 639325,00 грн, з дня виникнення підстав для нарахування пені (02.07.2021) до моменту її відшкодування (до 26.07.2021 включно); у розмірі 37 285,66 грн за несвоєчасне бюджетне відшкодування ПДВ у сумі 2 400 223,00 грн, з дня виникнення підстав для нарахування пені (02.07.2021) до моменту її відшкодування (до 02.09.2021 включно); пеню, на рівні 120 % облікової ставки Національного банку України встановленої на момент виникнення пені, нараховану з дня виникнення підстав для нарахування пені (02.07.2021) протягом строку її дії до дати винесення рішення судом у справі, за несвоєчасне (неповернуте) бюджетне відшкодування ПДВ у сумі 9 158 878,00 грн.
Позовні вимоги (з урахуванням заяви про зміну позовних вимог від 14.11.2022) обґрунтовані тим, що спірним податковим повідомленням-рішенням відповідач зменшив суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 9 158 878 грн та застосував штрафні санкції у розмірі 4 579 439 грн. Товариство із даним податковим повідомленням-рішенням не погоджується та посилається, передусім, на відсутність підстав для проведення документальної позапланової виїзної перевірки на підставі пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України та наявність інших процедурних порушень з боку контролюючого органу, а саме: перевірка питань, які вже охоплені попередніми перевірками; складання акту перевірки та податкового повідомлення-рішення неуповноваженим органом; невідповідність податкового повідомлення-рішення вимогам Податкового кодексу України та його складання не на підставі акту перевірки. Також зазначає про незгоду із розміром штрафних санкцій, оскільки відповідачем не враховано відсутність повторності порушення та заперечує проти застосування штрафних санкцій в цілому. Також звертає увагу на те, що рішення ДПС України про результати розгляду скарги позивача є невмотивованим. Зауважує, що дані обставини у сукупності свідчать про протиправність податкового повідомлення-рішення та наголошує, що має право на стягнення з Державного бюджету України заборгованості з відшкодування ПДВ та пені. Просить задовольнити позов.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.11.2021 відкрито провадження в адміністративній справі; ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.
Відповідач 2 позов не визнав, у поданому відзиві (вх. від 21.12.2021) послався на те, що до Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві інформація з Реєстру про узгоджені суми бюджетного відшкодування ПДВ за декларацією від 20.05.2021 № 9131765464 (квітень 2021 року) в сумі 2 400 223,00 грн надійшла 02.09.2021 у вигляді платіжного доручення від 27.08.2021 № 84404145 та в сумі 16 639 325,00 грн - 26.07.2021 у вигляді платіжного доручення від 19.07.2021 № 82752770. В той же день, тобто в день отримання інформації з Реєстру, здійснено перерахування коштів на рахунок позивача. Враховуючи викладене, позивачу відшкодовано ПДВ в сумі 19 039 548,00 грн за квітень 2021 року в межах установленого законом строку, тобто п'яти операційних днів. Звертає увагу, що до Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві інформація з Реєстру про узгоджені суми бюджетного відшкодування ПДВ відносно позивача у розмірі 9 158 878,00 грн не надходила, відповідно підстав для перерахування не було. Таким чином, відповідачем 2 виконано всі приписи та норми законодавства щодо бюджетного відшкодування на рахунок позивача. Вважає, що позивач повинен вимагати саме від відповідача 1 вчинити дії, спрямовані на повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування. У задоволенні позову просить відмовити.
Відповідач 1 позов також не визнав, подав відзив (вх. від 22.12.2021) та відзив на заяву про зміну позовних вимог (вх. від 01.12.2022), в яких послався на законність проведення перевірки та наявність у контролюючого органу повноважень на її проведення. Зазначає, що в акті перевірки міститься висновок про нереальність господарських операцій позивача із його контрагентом ТОВ «АЛЬЖЕ», який ґрунтується на тому, що по контрагенту (у т.ч. по ланцюгу) відсутня інформація щодо наявності земельних ресурсів; незначна наявність основних засобів; незначна кількість працюючих. Податкові декларації зі сплати земельного податку та орендної плати за землю до ДПІ за основним місцем обліку не подавались, що свідчить про неможливість (у т.ч. по ланцюгу) вирощування кукурудзи; згідно податкових декларацій та ЄРПН ТОВ «АЛЬЖЕ» (у т.ч. по ланцюгу) не має постачальників за операціями оренди землі, нерухомості, машин та механізмів, обробки землі та збору врожаю зернових, зернобобових та технічних культур тощо; неналежністю СГ - постачальників ТОВ «АЛЬЖЕ» до суб'єктів реальної економічної діяльності у зв'язку із відсутністю подальшого придбання с/г продукції - обрив ланцюга (формують податковий кредит за рахунок придбання дизельного палива, бензину А-92, А-95); інформація щодо наявних транспортних засобів ТОВ «АЛЬЖЕ» до органів ДПС не подавалася. Крім того вказує, що сума бюджетного відшкодування підлягає поверненню лише у разі, якщо дана сума стане узгодженою. В даному випадку податкове повідомлення-рішення від 27.08.2021 № 00005150402 не скасоване, отже предмет спору щодо стягнення з Державного бюджету України сум відсутній. Також, оскільки була призначена позапланова перевірка, то підстав для стягнення пені за за несвоєчасне бюджетне відшкодування немає. Просить у задоволенні позову відмовити.
Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано.
На виконання положень п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2825-ІХ Окружним адміністративним судом міста Києва надіслано дану справу до Київського окружного адміністративного суду.
На виконання Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 № 399, Київським окружним адміністративним судом передано справу Запорізькому окружному адміністративному суду.
31.03.2025 справа № 640/34207/21 за результатом автоматизованого розподілу судової справи між суддями передана на розгляд судді Бойченко Ю.П.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 01.04.2025 прийнято до провадження адміністративну справу № 640/34207/21; розгляд справи розпочато спочатку; призначено підготовче засідання на 29.04.2025; запропоновано учасникам справи надати письмові пояснення у випадку зміни обставин, якими обґрунтовано їх вимоги та заперечення.
28.04.2025 від представника позивача надійшла відповідь на відзив відповідача 1 на заяву про зміну позовних вимог (вх. № 20521), в якій, крім іншого, зазначено, що позивач в позовній заяві навів детальну аргументацію, чому сума бюджетного відшкодування набула статусу узгодженої, а у зв'язку із її неповерненням - набула статусу заборгованості бюджету та підлягає стягненню разом із відповідною пенею з Державного бюджету. Це випливає саме з незаконності перевірки, призначеної та проведеної відповідачем 1. Єдиним ефективним способом захисту за розглядуваних обставин (затримка бюджетного відшкодування у зв'язку із проведенням завідомо незаконної перевірки) є стягнення бюджетного відшкодування. При цьому позивач за законом (п. 200.23 Податкового кодексу України) має право і на стягнення пені (як відшкодування шкоди, спричиненої несвоєчасним поверненням належних позивачу коштів).
Від відповідача 1 надійшли додаткові пояснення (вх. від 28.04.2025 № 20736), в яких контролюючий орган зазначає про передчасність позовних вимог щодо стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби в м. Києві заборгованості з відшкодування ПДВ за податковою декларацією з податку на додану вартість за квітень 2021 року та пені на рівні 120% облікової ставки Національного банку України, за несвоєчасне відшкодування податку на додану вартість.
У підготовчому засіданні 29.04.2025 оголошено перерву до 10.06.2025.
15.05.2025 від представника позивача надійшли заперечення на додаткові пояснення відповідача 1 (вх. № 24195).
Протокольною ухвалою суду від 10.06.2025 закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті 16.07.2025.
В судовому засіданні 16.07.2025 оголошено перерву до 12.08.2025.
Протокольною ухвалою суду від 12.08.2025 відкладено судове засідання до 14.10.2025.
У судовому засіданні 14.10.2025 оголошено перерву до 05.11.2025.
У судовому засіданні 05.11.2025 оголошено перерву до 12.11.2025.
11.11.2025 від відповідача 1 надійшли додаткові пояснення (вх. від 56686), відповідно до яких розмір завищення податкового кредиту по декларації з ПДВ за квітень 2021 року у сумі 9 158 878 грн складається з наступних епізодів: 1) Центральним МУ ДПС зроблено висновок про нереальність здійснення господарської операції між ТОВ «Сіейчес Україна» та з ТОВ «АЛЬЖЕ» у розмірі 9 147 372,96 гривень; 2) Центральним МУ ДПС встановлено, що ТОВ «СІЕЙЧЕС УКРАЇНА» завищено суму та період виникнення від'ємного значення з ПДВ, що включені до розрахунку бюджетного відшкодування (додаток 3) податкової звітності з ПДВ за квітень 2021 року, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування на 11 504,91 гривень (ст. 6 акту перевірки 19.07.2021 № 633/31-00-04-02-03/35704808).
У судовому засіданні 12.11.2025 оголошено перерву до 13.11.2025.
У судовому засіданні 13.11.2025 на підставі ст. 250 КАС України судом проголошено скорочене судове рішення. Технічна фіксація здійснювалася за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності з'ясував наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «СІЕЙЧЕС УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 35704808) зареєстроване в якості юридичної особи. Основним видом економічної діяльності позивача є оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (код КВЕД 46.21).
Наказом Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 18.06.2021 № 437 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «СІЕЙЧЕС УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 35704808), керуючись пп. 19-1.1.1 п. 19-1.1 ст. 19-1, пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп.78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, наказано провести документальну позапланову виїзну перевірку позивача з 24.06.2021 тривалістю 15 робочих днів. Перевірку провести з питання законності декларування від'ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн по декларації з податку на додану вартість за квітень 2021 року (вх. від 20.05.2021 № 9131765464) з урахуванням періодів декларування від'ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків.
На підставі пп. 19-1.1.1 п. 19-1.1 ст. 19-1, пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп.78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, направлень від 24.06.2021 № 517, № 501 та наказу від 18.06.2021 № 437, у період з 24.06.2021 по 15.07.2021 Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «СІЕЙЧЕС УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 35704808) щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за квітень 2021 року від'ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, за результатами якої складено акт від 19.07.2021 № 633/31-00-04-02-03/35704808.
У висновку акту перевірки зазначено, що наведена у цьому акті податкова інформація, яка наявна в інформаційних базах ДПС та зібрана в межах організації та проведення цієї перевірки, у тому числі представлена платником податків, та результати її опрацювання є відповідно до пп. 19-1.1.46 п. 19-1. ст. 19-1, п. 74.3 ст. 74 і пп. 83.1.2 п. 83.1 ст. 83 Податкового кодексу України підставою для зазначених нижче висновків.
Перевіркою дотримання податкового законодавства при декларуванні від'ємного значення з ПДВ у декларації за березень 2021 року, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, встановлено порушення платником податків п. 44.1 ст. 44, пп. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, п. 5 Розділу V наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» від 28.01.2016 № 21, завищено податковий кредит по декларації з податку на додану вартість за квітень 2021 року у сумі 11 559 101 грн, завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду (показник 19 Декларації) 11 559 101 грн, що призвело до завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню на 11 559 101 грн.
ТОВ «СІЕЙЧЕС УКРАЇНА» мало всі можливості дотримуватись правил і норм, за порушення яких Податковим кодексом України передбачена відповідальність, однак не було заходів щодо їх дотримання.
Недотримання цих правил та норм є умисними діями особи, які визначають її вину у вчиненні податкового правопорушення.
Висновки акту перевірки ґрунтуються на тому, що документально оформлені позивачем поставки товару від ТОВ «ГЛЕНПОРТ ОДЕСА» (код ЄДРПОУ 38721941) не підтверджуються реальним його одержанням (придбанням) від контрагентів зазначеного товариства, а саме ТОВ «АГРО-ЦВІТ-2012», ФГ «ЛОСЬОВЕ». Відсутність придбання товару по ланцюгу постачання засвідчує недійсність (неможливість) формування відповідного активу та доводить нереальність здійснення поставки (продажу) товару ТОВ «ГЛЕНПОРТ ОДЕСА» позивачу. Зазначене порушення призвело до завищення податкового кредиту позивачем за січень-лютий 2021 року по взаємовідносинам з ТОВ «ГЛЕНПОРТ ОДЕСА» на суму ПДВ 2 400 233 грн, внаслідок чого завищено суму від'ємного значення, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування на 2 400 233 грн.
Також, документально оформлені позивачем поставки товару від ТОВ «АЛЬЖЕ» (код ЄДРПОУ 37970551) не підтверджуються реальним його одержанням (придбанням) від контрагентів зазначеного товариства, а саме ФГ Захарченка А.В., ФГ «НИВА-2007», ФГ «ЗЛАК», ПП «ОБЕРІГ». Відсутність придбання товару по ланцюгу постачання засвідчує недійсність (неможливість) формування відповідного активу та доводить нереальність здійснення поставки (продажу) товару ТОВ «АЛЬЖЕ» позивачу. Зазначене порушення призвело до завищення податкового кредиту позивачем за січень-лютий 2021 року по взаємовідносинам з ТОВ «АЛЬЖЕ» на суму ПДВ 9 147 373 грн, внаслідок чого завищено суму від'ємного значення, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування на 9 147 373 грн.
Не погодившись із такими висновками, позивач подав заперечення на акт перевірки (вих. від 05.08.2021 № 01-0508Н).
Розглянувши зазначені заперечення, постійна комісія з розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства України ухвалила викласти висновки акту перевірки у наступній редакції, зокрема, абзаци 2, 3: перевіркою дотримання податкового законодавства при декларуванні від'ємного значення з ПДВ у декларації за березень 2021 року, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, встановлено порушення платником податків п. 44.1 ст. 44, пп. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, п. 5 Розділу V наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» від 28.01.2016 № 21, завищено податковий кредит по декларації з податку на додану вартість за квітень 2021 року у сумі 9 158 878 грн, завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду (показник 19 Декларації) 9 158 878 грн, що призвело до завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню на 9 158 878 грн. Наведене відображено у листі «Про результати розгляду заперечення» від 20.08.2021 № 501/31-00-04-02-02.
В ході розгляду заперечень, з урахуванням позиції скаржника та його доводів щодо поставки товару від ТОВ «ГЛЕНПОРТ ОДЕСА» встановлено обставини та факти, що спростовують висновки акту перевірки.
На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми «В1» від 27.08.2021 № 00005150302, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 9 158 878 грн та застосовано штрафні санкції у розмірі 4 579 439 грн.
При цьому, матеріалами справи підтверджується, що сума 9 158 878 грн (заокруглена) включає:
3 599 375,14 грн та 5 547 997,82 грн - по взаємовідносинам із ТОВ «АЛЬЖЕ»;
11 504,91 грн - по взаємовідносинам із ТОВ «ГЛЕНПОРТ ОДЕСА».
Рішенням ДПС України від 05.11.2021 № 25096/6/99-00-06-01-02-06 скаргу позивача залишено без задоволення, а зазначене податкове повідомлення-рішення - без змін.
Наведені обставини зумовили звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «СІЕЙЧЕС УКРАЇНА» до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступними мотивами.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до статті 62 ПК України одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 21.02.2020 у справі № 826/17123/18 сформулювала правовий висновок, відповідно до якого, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.
Таким чином, звертаючись до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення, позивач вправі посилатись на процедурні порушення проведення перевірки та надіслання рішень за результатами перевірки, а суд зобов'язаний надавати правову оцінку таким доводам позивача в першу чергу.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 5 ст. 242 КАС України).
Надаючи оцінку доводам позивача про наявність процедурних порушень під час призначення та проведення перевірки, суд керується наступними мотивами.
Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
У відповідності до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.
Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України передбачено, що документальна позапланова перевірка здійснюється у випадку, якщо платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.
Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.
Верховний Суд неодноразово, зокрема, але не виключно, у постановах від 19.02.2021 у справі № 821/1235/17, від 21.07.2021 у справі № 420/2382/20 за наслідками аналізу вищенаведеної норми права висловлював правову позицію, що зміст наведеної норми свідчить про два окремі випадки проведення документальної позапланової перевірки: перший - подання декларації, в якій заявлено до відшкодування з бюджету суми податку на додану вартість; другий - подання декларації з від'ємним значенням податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.
Стаття 200 ПК України встановлює порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.
За правилами пункту 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Відповідно до пункту 200.4 статті 200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
За правилами підпункту 2 пункту 5 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 (далі - Порядок № 21), якщо в результаті розрахунку значення різниці між сумою податкових зобов'язань (рядок 9) і податкового кредиту (рядок 17) отримано від'ємне значення, то заповнюється рядок 19 декларації.
Аналіз норми підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України у взаємозв'язку з пунктами 200.1, 200.4 статті 200 ПК України і Порядку № 21 дають підстави для наступного висновку.
Податок на додану вартість підлягає або сплаті до бюджету, або бюджетному відшкодуванню в залежності від того, яке значення має різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду: позитивне чи від'ємне. Наслідком накопичення за результатами звітного (податкового) періоду податкового кредиту в більшому розмірі, ніж податкових зобов'язань з податку на додану вартість, є виникнення від'ємного значення з цього податку, яке в подальшому призводить до виникнення права на бюджетне відшкодування ПДВ.
Для висновку про правомірність декларування платником податків від'ємного значення ПДВ податковий орган в межах проведення документальної позапланової перевірки, призначеної на підставі підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України, перевіряє правильність декларування платником податків як податкового зобов'язання з ПДВ, так і податкового кредиту з цього податку за звітний (податковий) період. Податковий орган при проведенні такої перевірки не обмежений розміром від'ємного значення ПДВ, який задекларовано у податковій декларації, оскільки повинен пересвідчитись у правильності визначення платником податків від'ємного значення різниці між сумами податкового зобов'язання та податкового кредиту. Протилежний підхід суперечитиме поняттю «від'ємне значення ПДВ» у розумінні норм ПК України та нівелюватиме мету проведення перевірки на підставі підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України, яка носить превентивний характер, що полягає у запобіганні безпідставному декларуванню від'ємного значення ПДВ.
Встановлене в абзаці другому підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України обмеження щодо предмета документальної позапланової перевірки, призначеної з цієї підстави, закріплює неможливість перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати інших передбачених Податковим кодексом України податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства.
Аналогічне правозастосування закріплене у постановах Верховного Суду від 24.01.2023 у справі № 640/6754/21, від 18.09.2025 у справі № 320/2394/23.
Також, у постанові від 23.09.2025 у справі № 640/23760/20 Верховний Суд зазначив, що заявлене до відшкодування від'ємне значення за будь-яких умов є частиною бюджетного відшкодування. Враховуючи, що в межах спірних правовідносин було наявне як від'ємне значення податку на додану вартість так і бюджетне відшкодування цього податку у розмірах більших 100 тис. гривень, зазначення у наказі про проведення перевірки виключно предмету цієї перевірки - «від'ємне значення» не позбавляє права відповідача на проведення перевірки бюджетного відшкодування за відповідний звітний період. Такий недолік наказу не дозволяє здійснити висновком про протиправність проведеної перевірки та нівелювати її наслідки.
Таким чином, суд доходить висновку про правомірність призначення документальної позапланової виїзної перевірки позивача на підставі підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України.
Суд зазначає, що призначення перевірки відбулося у зв'язку із поданням позивачем декларації з ПДВ за квітень 2021 року, в якій заявлено від'ємне значення з податку на додану вартість, тобто у контролюючого органу були наявні підстави для проведення перевірки на підставі підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.
Стосовно доводів позивача щодо повторності проведення перевірки по взаємовідносинам із ТОВ «АЛЬЖЕ» слід звернути увагу на наступне.
Відповідно до пункту 78.2 статті 78 ПК України контролюючим органам забороняється проводити документальні позапланові перевірки, які передбачені підпунктами 78.1.1, 78.1.4, 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, у разі, якщо питання, що є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок платника податків.
Сторонами визнається та обставина, що сума бюджетного відшкодування по декларації за квітень 2021 року сформована позивачем за рахунок від'ємного значення попереднього звітного періоду, а саме за податковим кредитом січня, лютого 2021 року по відносинам з ТОВ «АЛЬЖЕ», а саме:
3 599 375,14 грн - сума від'ємного значення у зв'язку із податковим кредитом, задекларованим у січні 2021 року та перенесеного до від'ємного значення за лютий 2021 року;
5 547 997,82 грн - сума від'ємного значення у зв'язку із податковим кредитом, задекларованим у лютому 2021 року.
Так, позивачем відображено у рядку 16 декларації з податку на додану вартість суму 5 547 997,82 грн, яка не підтверджена за результатами проведеної контролюючим органом перевірки (акт документальної позапланової перевірки від 18.06.2021 № 331/31-00-07-02-01; податкове повідомлення-рішення за формою «В4» у сумі 8 377 995,11 грн).
Згідно додатку 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» (Д5) до податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2021 року від 18.03.2021 № 9055485167, до складу податкового кредиту включено ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ «АЛЬЖЕ» у загальній сумі ПДВ 6 002 302,94 грн, у тому числі:
податкові накладні, період оформлення яких січень 2021 року на 311 693,49 грн, не відображено у додатку 3 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування до податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2021 року від 20.05.2021 № 9131765464;
податкові накладні, період оформлення яких лютий 2021 року на суму 5 690 609,45 грн, відображено у додатку 3 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування до податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2021 року від 20.05.2021 № 9131765464 на суму ПДВ 5 547 997,82 грн.
ТОВ «СІЕЙЧЕС УКРАЇНА» не було віднесено до складу податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за лютий 2021 року суму ПДВ у розмірі 3 599 375,14 грн, період виписки - січень 2021 року. Цю суму віднесено до складу податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за січень 2021 року від 22.02.2021 № 9031268914 відповідно Додатку 5 такої декларації та відображено у додатку 3 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування» до податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2021 року від 20.05.2021 № 9131765464.
Згідно підпункту 5 пункту 5 розділу V Порядку № 21, сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3), відображається у рядку 21 та переноситься до рядка 16.1 наступного звітного (податкового) періоду.
Підпунктом 5 пункту 4 розділу V Порядку № 21 визначено, що у рядку 16 відображається від'ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду.
У рядок 16.1 переноситься значення рядка 21 декларації за попередній звітний (податковий) період.
У рядку 16.2 вказуються суми збільшення/зменшення залишку від'ємного значення за результатами уточнюючих розрахунків, поданих протягом звітного (податкового) періоду.
У рядку 16.3 вказується сума збільшення/зменшення від'ємного значення, узгоджена за результатами перевірки контролюючого органу, у звітному (податковому) періоді, на який припадає день узгодження податкового повідомлення-рішення, враховуючи процедури адміністративного оскарження відповідно до статті 56 розділу II Кодексу.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.12.2021 у справі № 640/25746/21, що набрало законної сили 05.07.2022, визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 18.06.2021 №330/31-00-07-02-01, від 18.06.2021 №331/31-00-07-02-01.
При цьому, рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.12.2021 у справі № 640/25746/21, що набрало законної сили 05.07.2022, установлені наступні обставини:
«…Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Сіейчес Україна» (код ЄДРПОУ 38234181) щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за лютий 2021 року від'ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, за результатами якої складено акт від 21.05.2021 № 383/31-00-07-02-01/35704808.
За результатами перевірки встановлено порушення позивачем п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 ПК України, п. 5 Розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 року №21, в результаті чого завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за лютий 2021 року на сумі 13 824 409 грн.
Висновки акта перевірки ґрунтуються на порушенні позивачем норм податкового законодавства, що стосуються віднесення сум сплаченого постачальникам у ціні товару ПДВ до складу податкового кредиту, у зв'язку з непідтвердженням реальності здійснення господарських операцій з контрагентами-постачальниками: TOB «Колосс Груп» (код ЄДРПОУ 40573529), TOB «Агротрансфер» (код ЄДРПОУ 41903355), TOB «Альже» (код ЄДРПОУ 37970551), TOB «Трубіж Агро Північ» (код ЄДРПОУ 40413012).
TOB «Сіейчес Україна» подано заперечення до акту від 04.06.2021 №01-040621.
За результатами розгляду заперечень, листом відповідача від 14.06.2021 №281/31-00-07-02-03 заперечення залишені 6ез задоволення, а висновки акту - без змін.
На підставі висновків акту перевірки, 12.08.2020 відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 18.06.2021:
№330/31-00-07-02-01, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 5 446 414,32 грн;
№331/31-00-07-02-01, яким зменшено суму від'ємного значення з податку на додану вартість на 8 377 995,11 грн. …».
Однак, суд не погоджується із твердженнями позивача про те, що в даному випадку існувала повторність проведення перевірки, на яку розповсюджується заборона повторного проведення, оскільки предметом перевірки, за результатами якої складено акт від 21.05.2021 № 383/31-00-07-02-01/35704808, було питання щодо дотримання товариством податкового законодавства при декларуванні за лютий 2021 року від'ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.
Натомість, у справі, що розглядається, предметом перевірки є питання дотримання позивачем податкового законодавства при декларуванні за квітень 2021 року від'ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.
Тобто, перевірка відбулася у зв'язку із поданням позивачем декларації з ПДВ за квітень 2021 року, в якій заявлено від'ємне значення з податку на додану вартість, і контролюючий орган мав обов'язок провести перевірку на підставі підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України. При цьому, відсутні підстави стверджувати про те, що питання, що є предметом зазначених перевірок, є ідентичними.
Щодо тверджень позивача про те, що декларація з ПДВ за січень 2021 року пройшла камеральну перевірку без будь-яких зауважень контролюючого органу суд зазначає, що такі твердження не підтверджені жодним доказом. Так, до матеріалів справи не надано ані декларації за січень 2021 року, ані акту перевірки, на який посилається позивач. Крім того, камеральна та документальна перевірки є різними за своєю суттю, підставами призначення та обсягом документів, що досліджуються. Отже в даному випадку відсутні підстави стверджувати про повторність проведеної перевірки.
Стосовно доводів позивача про те, що акт перевірки та податкове повідомлення-рішення складені неуповноваженим органом, оскільки Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків не може бути визнаним легітимним територіальним органом слід зазначити про таке.
Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби» від 30.09.2020 № 893 (далі - Постанова № 893) ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком (у тому числі, Офіс великих платників податків ДПС).
Пунктом 2 Постанови № 893 установлено, що територіальні органи Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, продовжують здійснювати свої повноваження та функції до утворення Державною податковою службою територіальних органів згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови та прийняття рішення про можливість забезпечення здійснення такими органами повноважень та функцій територіальних органів, що ліквідуються. Таке рішення приймається Державною податковою службою після здійснення заходів, пов'язаних із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань даних про територіальні органи Державної податкової служби, що будуть утворені згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови, як відокремлені підрозділи юридичної особи публічного права, затвердженням положень про них, структур, штатних розписів, кошторисів та заповненням 30 відсотків вакансій;
права та обов'язки територіальних органів Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, переходять Державній податковій службі та її територіальним органам у межах, визначених положеннями про Державну податкову службу та її територіальні органи.
Так, згідно з наказом Державної податкової служби України «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» від 30.09.2020 № 529 утворені як відокремлені підрозділи Державної податкової служби України територіальні органи згідно з переліком (додаток до цього наказу), серед яких Офісу ВПП ДПС немає. Натомість у переліку є Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Західне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Південне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків та Північне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків.
У свою чергу, наказом Державної податкової служби України «Про початок забезпечення здійснення територіальними органами ДПС повноважень та функцій» від 24.12.2020 № 755 розпочато з 01.01.2021 здійснення територіальними органами ДПС своїх повноважень.
Тобто, на підставі наказу Державної податкової служби України від 30.09.2020 № 529 на базі ліквідованого Офісу ВПП ДПС та його територіальних управлінь утворено як відокремлені підрозділи Державної податкової служби нові управління по роботі з великими платниками податків, в тому числі і Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків.
Таким чином, Офіс ВПП ДПС з 01.01.2021 не здійснює повноваження та функції як контролюючий орган у сфері реалізації державної податкової політики, натомість такі функції здійснюють нові управління по роботі з великими платниками податків.
Посилання позивача на те, що у Положенні про Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, затвердженому наказом ДПС України від 12.11.2020 № 643, не вказано, на яку саме територію поширюється повноваження такого територіального органу суд відхиляє, оскільки доказів того, що зазначене Положення та/або Постанова № 893, та/або накази Державної податкової служби України від 30.09.2020 № 529, від 24.12.2020 № 755 оскаржувалися позивачем або іншими особами, та були скасовані, до суду не надані, отже вони є чинними та підлягають застосуванню.
Покликання позивача на те, що на території м. Києва повноваження ДПС забезпечуються ГУ ДПС у м. Києві судом також не приймаються, оскільки на час складання акту перевірки товариство перебувало на податковому обліку в Центральному міжрегіональному управлінні ДПС по роботі з великими платниками податків, отже саме цей територіальний орган ДПС України є уповноваженим органом на проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача.
Стосовно тверджень позивача про те, що спірне податкове повідомлення-рішення складене не на підставі акту перевірки слід зазначити наступне.
Згідно п. 86.1 статті 86 ПК України, серед іншого, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Акт перевірки - документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати.
Матеріали перевірки - це: акт (довідка) перевірки з інформативними додатками, які є його невід'ємною частиною; заперечення, надані платником податків до акта (довідки) перевірки (у разі їх наявності на час розгляду); пояснення та їх документальне підтвердження, які надані платником податків відповідно до підпункту 16.1.15 пункту 16.1 статті 16 та відповідно до абзацу другого підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 розділу I цього Кодексу.
За правилами п. 86.7 ст. 86 ПК України у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом'якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).
Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід'ємною частиною матеріалів перевірки.
У відповідності до пп. 86.7.1 п. 86.7 ст. 86 ПК України акт перевірки, заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи і пояснення, у разі їх подання платником податку у визначеному цим пунктом порядку (далі - матеріали перевірки), розглядаються комісією такого контролюючого органу з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок (далі - комісія з питань розгляду заперечень), яка є постійно діючим колегіальним органом контролюючого органу. Склад комісії та порядок її роботи затверджуються наказом керівника контролюючого органу.
Розгляд матеріалів перевірки здійснюється комісією з питань розгляду заперечень контролюючого органу протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень відповідно до цього пункту (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у запереченнях, додаткових документах та поясненнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Підпунктом 86.7.4 пункту 86.7 ст. 86 ПК України визначено, що під час розгляду матеріалів перевірки комісія з питань розгляду заперечень:
встановлює, чи вчинив платник податку, щодо якого було складено акт перевірки, порушення податкового, валютного та/або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;
розглядає обставини вчинених правопорушень, які відображені в акті перевірки, а також встановлені при розгляді наданих платником податків відповідно до цього пункту письмових пояснень та їх документального підтвердження (зокрема щодо обставин, що стосуються події правопорушення, та вжитих платником податків заходів щодо дотримання правил та норм законодавства, з посиланням на документи та інші фактичні дані, що підтверджують зазначені обставини);
досліджує питання наявності або відсутності обставин, що виключають вину у вчиненні правопорушення (крім правопорушень, відповідальність за які настає незалежно від наявності вини), пом'якшують або звільняють від відповідальності;
досліджує питання щодо необхідності проведення перевірки у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу;
визначає розмір грошових зобов'язань та/або суму зменшення бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, та/або суму зменшення податку на доходи фізичних осіб, задекларованого до повернення з бюджету, зокрема при використанні права на податкову знижку, та/або заниження чи завищення суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, а також необхідність надсилання (вручення) платнику податків відповідного податкового повідомлення-рішення у випадках, передбачених цим Кодексом.
При розгляді матеріалів перевірки контролюючим органом досліджуються всі наявні фактичні дані, що стосуються предмета розгляду, у тому числі документи, надані платником податків або витребувані у нього, письмові та усні пояснення платника податку, інші фактичні дані, що наявні або доступні контролюючому органу.
За результатами розгляду матеріалів перевірки комісія з розгляду заперечень приймає висновок, що є невід'ємною частиною матеріалів перевірки.
Підпункт 86.7.5 пункту 86.7 статті 86 ПК України визначає, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу на підставі висновку комісії контролюючого органу з питань розгляду заперечень протягом п'яти робочих днів, наступних за днем прийняття такого висновку комісією і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків, у порядку, визначеному підпунктом 86.7.1 цього пункту.
Матеріалами справи підтверджується, що позивач, не погодившись із висновками акту перевірки від 19.07.2021 № 633/31-00-04-02-03/35704808, подав заперечення (вих. від 05.08.2021 № 01-0508Н). Розглянувши зазначені заперечення, постійна комісія з розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства України ухвалила викласти висновки акту перевірки у новій редакції, зокрема: «…завищено податковий кредит по декларації з податку на додану вартість за квітень 2021 року у сумі 9 158 878 грн, завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду (показник 19 Декларації) 9 158 878 грн, що призвело до завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню на 9 158 878 грн. …». Наведене відображено у листі «Про результати розгляду заперечення» від 20.08.2021 № 501/31-00-04-02-02.
Отже, податкове повідомлення-рішення від 27.08.2021 № 00005150402 приймалося відповідачем 1 на підставі акту перевірки від 19.07.2021 № 633/31-00-04-02-03/35704808 та висновку комісії контролюючого органу з питань розгляду заперечень, що узгоджується із приписами, яким висновки акту викладені у новій редакції, що узгоджується із вищенаведеними приписами ПК України.
За формою спірне податкове повідомлення-рішення також відповідає вимогам статті 58 ПК України. Незгода позивача із сутністю обґрунтувань податкової щодо наявності вини товариства не свідчить про те, що таких обґрунтувань не наведено.
Щодо аргументів позивача про те, що рішення ДПС України від 05.11.2021 № 25096/6/99-00-06-01-02-06 про результати розгляду скарги товариства є невмотивованим суд зазначає, що дане рішення не є предметом спору. Отже, аргументи позивача в цій частині судом відхиляються.
За таких обставин, матеріалами справи не підтверджується наявність процедурних порушень під час призначення та проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «СІЕЙЧЕС УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 35704808) щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за квітень 2021 року від'ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, за результатами якої складено акт від 19.07.2021 № 633/31-00-04-02-03/35704808.
Стосовно суті виявлених порушень слід звернути увагу на наступне.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина 2 даної статті).
Отже, обов'язок доказування в адміністративному судочинстві розподіляється таким чином, що як позивач, так і відповідач повинні довести обставини, на яких ґрунтуються їх вимоги і заперечення. Встановлений частиною 2 статті 77 КАС України обов'язок суб'єкта владних повноважень щодо доказування правомірності оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності не позбавляє необхідності доведення позивачем в ході судового розгляду справи заявлених ним підстав позову.
Крім того, у випадку невиконання учасником справи його обов'язку із доведення відповідних обставин необхідними доказами, такий учасник має усвідомлювати та несе ризик відповідних наслідків, зокрема, відмови у задоволенні позовних вимог, про що зазначив Верховний Суд у постанові від 13.02.2024 у справі № 420/23351/21.
Разом із тим, позивачем не надано до суду належних та достовірних доказів на спростування обставин, викладених в акті перевірки від 19.07.2021 № 633/31-00-04-02-03/35704808, щодо нереальності господарських операцій із ТОВ «АЛЬЖЕ» в частині 3 599 375,14 грн - суми від'ємного значення у зв'язку із податковим кредитом, задекларованим у січні 2021 року, хоча платник безумовно має у власному розпорядженні первинні документи за спірний період.
Більш того, позовна заява обґрунтована саме наявністю, на думку товариства, процедурних порушень під час призначення та проведення перевірки, наявність яких матеріалами справи не підтверджена. Підприємство лише додатково, у Додатку № 1 до позовної заяви вказує про реальність господарських операцій позивача з його контрагентами.
Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 996-XIV) первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Аналіз наведених норм свідчить на користь висновку про те, що господарська операція для визначення податкового кредиту має бути фактично здійсненою та підтвердженою належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність такої операції, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку.
При цьому потрібно, щоб ці документи підтверджували і розкривали суть, внутрішню сторону господарської операції, її справжність, економічну вигоду (виправданість, ризик) й ділову мету. Щоб так кваліфікувати природу господарської операції, необхідно послатися на допустимі та належні докази, якими засвідчується стан (якість) такої операції. Без цього неможливо перевірити правильність обчислення і сплати суми грошового зобов'язання на підставі такої операції.
Наведений висновок відповідає висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 04.11.2025 у справі № 420/4433/23.
В контексті наведеного слід зазначити, що надані позивачем до матеріалів справи податкові накладні за січень 2021 року не можуть бути єдиним доказом поставки, оскільки вони не підтверджують факт отримання позивачем товару, а лише підтверджують факт виникнення податкових зобов'язань у постачальника з податку на додану вартість. Більш того, суду не надано податкову накладну від 29.01.2021 № 20 (сума ПДВ 460 893,56 грн), на яку міститься посилання в акті перевірки.
Враховуючи, що доводи позивача про наявність процедурних порушень під час проведення перевірки не підтвердилися, а матеріали справи не містять належних та достовірних доказів реальності господарських операцій позивача з ТОВ «АЛЬЖЕ» по податкових накладним, виписаним у січні 2021 року, а саме сукупності первинних документів, податкове повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків форми «В1» від 27.08.2021 № 00005150402 в частині, якою Товариству з обмеженою відповідальністю «СІЕЙЧЕС УКРАЇНА» зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 3 599 375,14 грн є правомірним та не підлягає скасуванню.
Що стосується податкового повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків форми «В1» від 27.08.2021 № 00005150402 в частині, якою Товариству з обмеженою відповідальністю «СІЕЙЧЕС УКРАЇНА» зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 5 547 997,82 грн слід зазначити наступне.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.12.2021 у справі № 640/25746/21, що набрало законної сили 05.07.2022, установлені наступні обставини:
«… Щодо реальності здійснення господарських операцій з контрагентом TOB «Альже» (код ЄДРПОУ 37970551) суд зазначає наступне.
Між ТОВ «Сіейчес Україна» та TOB «Альже» укладено ряд договорів поставки, а саме від 24.11.2020 № 946276, від 23.11.2020 № 946045, від 10.11.2020 № 944498, від 11.09.2020 № 938208, від 20.10.2020 № 942006, від 12.11.2020 № 944809, від 12.01.2021 № 951034, від 12.01.2021 № 951036, від 25.01.2021 №952918, від 01.02.2021 №953772, на підставі яких позивач закупляв зернові культури, а саме кукурудзу та пшеницю врожаю 2020 року для їх подальшого експорту.
В підтвердження виконання умов договорів поставки позивачем подано копії видаткових накладних, податкових накладних з доказами реєстрації, залізничних накладних.
Оплата за товар здійснювалась у порядку безготівкового розрахунку, що підтверджується платіжними дорученнями, наявними в матеріалах справи.
У подальшому придбаний у TOB «Альже» товар використовувався позивачем у власній господарській діяльності (експорт сільськогосподарської продукції), що підтверджується експортними контрактами та ВМД.
За умовами договорів поставки господарські операції з TOB «Альже» здійснювалися на умовах DAP (Інкотермс-2010) - товар поставлявся безпосередньо на зерновий термінал TOB «МСП Ніка-Тера» (код ЄДРПОУ 22439446). Перевезення вантажу в зерновий термінал TOB «МСП Ніка-Тера» здійснювалося перевізником TOB «Перша Логістична Компанія» (код ЄДРПОУ 37678031), що підтверджується залізничними накладними.
Отримання товару загальним обсягом 13 169,72 т за зазначеними залізничними накладними підтверджується листом припортового зерноперевантажувального терміналу TOB «МСП Ніка-Тера» від 25.06.2021 № 372-25/06.
З метою додаткового підтвердження руху товару безпосередньо від контрагента TOB «Альже» (код ЄДРПОУ 37970551) представником позивача направлено адвокатський запит перевізнику TOB «Перша Логістична Компанія».
У відповіді на адвокатський запит від 29.07.2021 № 335, TOB «Перша Логістична Компанія» підтвердило факт здійснення експедирування вантажів на адресу вантажоодержувача TOB «МСП Ніка-Тера» в квоту позивача на підставі договору транспортного експедирування від 11.03.2020 №1103-20, укладеного з TOB «Альже» (код ЄДРПОУ 37970551) та у відповідності до залізничних накладних, копії яких містяться у матеріалах справи.
Поряд з цим, як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався із запитом до AT «Українська залізниця», яке підтвердило здійснення залізничних перевезень відповідно до залізничних накладних.
Таким чином, реальність руху товару від контрагента TOB «Альже» до позивача підтверджується первинними документами, складеними за результатами виконання умов договорів поставки, а також документами та поясненнями, наданими третіми особами.
При цьому, суд зазначає, що в акті перевірки податковий орган не заперечує достатність зазначеного обсягу земельних ресурсів для вирощування відповідними сільськогосподарськими виробниками товару в обсязі, реалізованому контрагенту позивача TOB «Альже». …
… Враховуючи вищенаведене в сукупності, повно і всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову ТОВ «Сіейчес Україна» та наявність підстав для його задоволення та визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень від 18.06.2021 №330/31-00-07-02-01, від 18.06.2021 №331/31-00-07-02-01. …».
Частиною 4 статті 78 КАС України установлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Як вже зазначалося вище, відповідачем 1 винесено податкові повідомлення-рішення від 18.06.2021:
№ 330/31-00-07-02-01, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 5 446 414,32 грн;
№ 331/31-00-07-02-01, яким зменшено суму від'ємного значення з податку на додану вартість на 8 377 995,11 грн.
Тобто, реальність господарських операцій позивача із ТОВ «АЛЬЖЕ» по податкових накладним, виписаним у лютому 2021 року, підтверджена рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.12.2021 у справі № 640/25746/21, що набрало законної сили 05.07.2022. Отже, дані обставини не потребують доказування, тому податкове повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків форми «В1» від 27.08.2021 № 00005150402 в частині, якою Товариству з обмеженою відповідальністю «СІЕЙЧЕС УКРАЇНА» зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 5 547 997,82 грн є протиправним та підлягає скасуванню.
Також підлягає скасуванню повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків форми «В1» від 27.08.2021 № 00005150402 в частині, якою Товариству з обмеженою відповідальністю «СІЕЙЧЕС УКРАЇНА» зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 11 504,91 грн, оскільки в даній частині контролюючий орган не довів наявність порушення.
Так, в акті перевірки (арк. 6 акту) податкова обмежилась лише посиланням на те, що проведеною перевіркою встановлено порушення п. 200.1, п. 200.4, п. 200.8, п. 200.9 ст. 200 Податкового кодексу України та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року № 21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 р. за № 159/28289 в частині визначення сум та періодів виникнення від'ємного значення з податку на додану вартість, що включені до розрахунку бюджетного відшкодування (додаток 3) податкової звітності з податку на додану вартість за квітень 2021 року, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування на 11 504,91 грн по контрагенту ТОВ «ГЛЕНПОРТ ОДЕСА». Однак, в чому саме таке порушення полягає та чим підтверджується його наявність, в акті перевірки не конкретизовано. Доказів до суду щодо наявності цього порушення також не надано. Звідси, в цій частині податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.
Що стосується розміру штрафних санкцій, застосованих до позивача, слід зазначити, що він підлягає перерахунку з огляду на наступні обставини.
Так, як вже зазначалося вище, податкове повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків форми «В1» від 27.08.2021 № 00005150402 підлягає скасуванню в частині, якою Товариству з обмеженою відповідальністю «СІЕЙЧЕС УКРАЇНА» зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 5 559 502, 86 грн (по взаємовідносинам із ТОВ «АЛЬЖЕ» за лютий 2021 року та по контрагенту ТОВ «ГЛЕНПОРТ ОДЕСА»).
Відповідно, податкове повідомлення-рішення в частині, якою Товариству з обмеженою відповідальністю «СІЕЙЧЕС УКРАЇНА» зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 3 599 375,14 грн залишається в силі.
Стаття 123 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачає штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у разі визначення контролюючим органом суми податкового зобов'язання та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, зменшення бюджетного відшкодування або виявлення фактів використання податкових пільг не за цільовим призначенням чи всупереч умовам чи цілям їх надання.
Згідно п. 123.1 статті 123 ПК України вчинення платником податків діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов'язання та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2 (крім випадків зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету у зв'язку із використанням права на податкову знижку), 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, -
тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 10 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.
За правилами п. 123.2 статті 123 ПК України діяння, передбачені пунктом 123.1 цієї статті, вчинені умисно, -
тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми визначеного податкового зобов'язання та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.
Відповідно до п. 123.3 статті 123 ПК України діяння, передбачені пунктом 123.2 цієї статті, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів, -
тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.
У спірному випадку відповідач 1 застосував до позивача штрафні санкції в розмірі 50 відсотків, посилаючись на те, що попередньою перевіркою встановлені аналогічні порушення та винесено ППР від 26.07.2021 № 4043100070201.
Однак, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.01.2022 у справі № 640/30582/21, що набрало законної сили 28.06.2022, крім іншого, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 26 липня 2021 року №4043100070201.
Тобто, в даному випадку відсутня повторність вчинення порушення, оскільки ППР від 26.07.2021 № 4043100070201, на яке контролюючий орган самостійно посилається у розрахунку штрафних санкцій, скасоване.
Щодо застосування штрафу в розмірі 25 відсотків слід зазначити, що контролюючий орган не довів, що діяння, передбачені пунктом 123.1 цієї статті, вчинені позивачем умисно.
Отже, до позивача слід застосувати штрафні санкції в розмірі 10 відсотків від суми 3 599 375,14 грн, а саме 359 939,51 грн.
Відповідно, податкове повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків форми «В1» від 27.08.2021 № 00005150402 в частині, якою Товариству з обмеженою відповідальністю «СІЕЙЧЕС УКРАЇНА» застосовано штрафні санкції у розмірі 4 219 501,49 грн підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
Що стосується покликань позивача не недоведеність податковою вини платника у цих порушеннях слід зауважити, що відповідно до п. 109.3 ст. 109 ПК України вина є необхідною умовою притягнення платника податків до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення у випадках, регламентованих п. 119.3 ст. 119, пунктами 123.2-123.5 ст. 123, пунктами 124.2, 124.3 ст. 124, пунктами 125-1.2-125-1.4 ст. 125-1 ПК України. Тобто, йдеться про вичерпний перелік складів податкових правопорушень, що передбачають умисел на їх вчинення та для притягнення до відповідальності за які встановлюється вина платника податків.
В даному випадку до позивача застосовуються штрафні санкції на підставі п. 123.1 статті 123 ПК України.
Суд також враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 30.01.2024 у справі № 280/4484/23, відповідно до яких суд, перевіряючи склад кожного податкового порушення, одним з елементів якого є розмір штрафних санкцій, має право визнати податкове повідомлення-рішення неправомірним та скасувати його в частині, що, серед іншого пов'язано із правильністю застосованих контролюючим органом штрафних (фінансових) санкцій. Такий висновок зумовлений правом позивача на звернення до суду із визначенням способу судового захисту відповідно до пункту 2 частини першої статті 5 КАС України та правом суду при вирішенні справи по суті задовольнити позов частково, зокрема, прийняти рішення про визнання протиправним та скасувати окремі положення індивідуального акта (частина перша, пункт 2 частини другої статті 245 КАС України).
Підсумовуючи наведене, слід визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків форми «В1» від 27.08.2021 № 00005150402 в частині, якою Товариству з обмеженою відповідальністю «СІЕЙЧЕС УКРАЇНА» зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 5 559 502 (п'ять мільйонів п'ятсот п'ятдесят дев'ять тисяч п'ятсот дві) гривні 86 коп. та застосовано штрафні санкції у розмірі 4 219 501 (чотири мільйони двісті дев'ятнадцять тисяч п'ятсот одна) гривня 49 коп.
Стосовно позовних вимог в частині стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України в місті Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СІЕЙЧЕС УКРАЇНА» заборгованості з відшкодування ПДВ у розмірі 9 158 878,00 грн за податковою декларацією з податку на додану вартість за квітень 2021 року слід зазначити наступне.
Відповідно до пункту 200.7 статті 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
За правилами підпункту 200.7.2, пункту 200.7 статті 200 ПК України, заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження.
Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.
Пунктом 200.15 статті 200 ПК України визначено, що у разі коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.
Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов'язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.
У разі неузгодження контролюючим органом суми податку, заявленої до відшкодування, або її частини зобов'язання з бюджетного відшкодування податку в частині неузгодженої суми виникає з дня закінчення процедури адміністративного або судового оскарження, за результатами якої прийнято рішення на користь платника податків.
Порядок узгодження зазначеної у заяві суми бюджетного відшкодування закріплений в пункті 200.12 статті 200 ПК України.
Пунктом 200.12. статті 200 ПК України, зокрема, визначено, що зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з однієї із таких дат:
а) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення перевірки, в разі, якщо контролюючим органом внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про відсутність порушень під час такої перевірки;
б) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату початку та закінчення проведення перевірки даних, зазначених у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, з обов'язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна);
в) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для складення акта перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату складення акта перевірки;
г) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату та номер податкового повідомлення-рішення;
ґ) з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення.
У випадках, передбачених підпунктами "б" і "в" цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування в автоматичному режимі на наступний робочий день після виникнення такого випадку.
У випадках, передбачених підпунктами "а", "г" і "ґ" цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом на наступний робочий день після виникнення такого випадку.
Узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України".
На підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п'яти операційних днів (пункт 200.13 статті 200 Податкового кодексу України).
Вказані норми статті 200 Податкового кодексу України узгоджуються з пунктами 6, 7, 11, 12 Порядку ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.2017 № 26 (далі - Порядок № 26), який набрав чинності 01.04.2017.
Таким чином, перерахування узгоджених сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість здійснюється органом Казначейства на підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, який формується шляхом автоматичного внесення до нього контролюючим органом заяв платників податків про повернення сум бюджетного відшкодування у хронологічному порядку їх надходження, або даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника за результатами адміністративного або судового оскарження.
При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили (абзац четвертий пункту 56.18 статті 56 ПК України).
Процедура адміністративного оскарження закінчується: днем отримання платником податків рішення відповідного контролюючого органу про повне задоволення скарги (підпункт 56.17.2 пункту 56.17 статті 56 ПК України).
Станом на день розгляду даної справи податкове повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків форми «В1» від 27.08.2021 № 00005150402 є неузгодженим, оскільки рішення суду у справі №640/34207/21 не набрало законної сили. Крім цього, даним рішенням спірне податкове повідомлення-рішення скасоване частково, а не в повному обсязі, отже вимоги щодо стягнення заборгованості з відшкодування ПДВ у розмірі саме 9 158 878,00 грн є необґрунтованими.
Відтак, враховуючи, що доводи позивача про процедурні порушення, допущені контролюючим органом під час проведення перевірки, і які, на його думку, нівелюють всі наслідки проведеної перевірки, в тому числі ППР від 27.08.2021 № 00005150402, з дня його прийняття, не підтвердилися, позовні вимоги в частині стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України в місті Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СІЕЙЧЕС УКРАЇНА» заборгованості з відшкодування ПДВ за податковою декларацією з податку на додану вартість за квітень 2021 року є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Стосовно позовних вимог про стягнення пені, суд зазначає, що відповідно до пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.
Щодо пені на рівні 120 % облікової ставки Національного банку України встановленої на момент виникнення пені, нарахованої з дня виникнення підстав для нарахування пені (02.07.2021) протягом строку її дії до дати винесення рішення судом у справі, за несвоєчасне (неповернуте) бюджетне відшкодування ПДВ у сумі 9 158 878,00 грн то, як вже зазначалося вище, станом на день розгляду даної справи податкове повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків форми «В1» від 27.08.2021 № 00005150402 є неугодженим.
Отже, в даному випадку відсутній факт невідшкодування позивачу узгодженої суми бюджетного відшкодування у сумі 9 158 878,00 грн у встановлений законом строк, тому товариство не набуло права на нарахування пені на цю суму у порядку, встановленому п. 200.23 ст. 200 Податкового кодексу України.
Стосовно пені у розмірі 102 571,18 грн за несвоєчасне бюджетне відшкодування ПДВ у сумі 16 639 325,00 грн, з дня виникнення підстав для нарахування пені (02.07.2021) до моменту її відшкодування (до 26.07.2021 включно) слід зазначити наступне.
Так, суд вже зазначав про правомірність призначення та проведення контролюючим органом документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «СІЕЙЧЕС УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 35704808) щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за квітень 2021 року від'ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, за результатами якої складено акт від 19.07.2021 № 633/31-00-04-02-03/35704808.
Як слідує із відзиву відповідача 2 та доданих до нього документів, до Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві інформація з Реєстру про узгоджені суми бюджетного відшкодування ПДВ за декларацією від 20.05.2021 № 9131765464 (квітень 2021 року) надійшла 26.07.2021 в сумі 16 639 325,00 грн у вигляді платіжного доручення від 19.07.2021 № 82752770.
В той же день, тобто 26.07.2021, здійснено перерахування зазначеної суми на рахунок позивача.
Отже, платіжне доручення № 82752770 складено 19.07.2021 (у день складання акту перевірки) та 26.07.2021 (тобто протягом п'яти операційних (робочих) днів) бюджетне відшкодування в сумі 16 639 325,00 грн перераховане на поточний банківський рахунок платника податку.
Таким чином, в даному випадку відсутній факт несвоєчасного відшкодування позивачу узгодженої суми бюджетного відшкодування у сумі 16 639 325,00 грн, тому товариство не набуло права на нарахування пені у розмірі 102 571,18 грн у порядку, встановленому п. 200.23 ст. 200 Податкового кодексу України.
Стосовно пені у розмірі 37 285,66 грн за несвоєчасне бюджетне відшкодування ПДВ у сумі 2 400 223,00 грн, з дня виникнення підстав для нарахування пені (02.07.2021) до моменту її відшкодування (до 02.09.2021 включно) слід зазначити наступне.
Так, внаслідок правомірно призначеної та проведеної документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «СІЕЙЧЕС УКРАЇНА» відповідачем 1 складено акт від 19.07.2021 № 633/31-00-04-02-03/35704808. Не погодившись із висновками акту, позивач подав заперечення (вих. від 05.08.2021 № 01-0508Н), розглянувши які постійна комісія з розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства України ухвалила викласти висновки акту перевірки у новій редакції. Наведене відображено у листі «Про результати розгляду заперечення» від 20.08.2021 № 501/31-00-04-02-02. На зазначеному листі міститься напис - вх. № 28-08/2021 від 25.08.2021.
Як слідує із відзиву відповідача 2 та доданих до нього документів, до Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві інформація з Реєстру про узгоджені суми бюджетного відшкодування ПДВ за декларацією від 20.05.2021 № 9131765464 (квітень 2021 року) надійшла 02.09.2021 в сумі 2 400 223,00 грн у вигляді платіжного доручення від 27.08.2021 № 84404145.
В той же день, тобто 02.09.2021, здійснено перерахування зазначеної суми на рахунок позивача.
Отже, платіжне доручення № 84404145 складено 27.08.2021 (тобто після закінчення процедури адміністративного оскарження та одержання його результатів позивачем) та 02.09.2021 (тобто протягом п'яти операційних (робочих) днів) бюджетне відшкодування в сумі 2 400 223,00 грн перераховане на поточний банківський рахунок платника податку.
Таким чином, в даному випадку відсутній факт несвоєчасного відшкодування позивачу узгодженої суми бюджетного відшкодування у сумі 2 400 223,00 грн, тому товариство не набуло права на нарахування пені у розмірі 37 285,66 грн у порядку, встановленому п. 200.23 ст. 200 Податкового кодексу України.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Суд у цій справі також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Враховуючи викладене у сукупності, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «СІЕЙЧЕС УКРАЇНА» підлягають частковому задоволенню.
Згідно з ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем сплачено судовий збір в сумі 22 700,00 грн на підставі платіжного доручення від 18.11.2021 № 7941.
Отже, присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 1 підлягає судовий збір в сумі 9 636,15 грн (тобто 42,71%, пропорційно до задоволених позовних вимог).
Керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СІЕЙЧЕС УКРАЇНА» задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків форми «В1» від 27.08.2021 № 00005150402 в частині, якою Товариству з обмеженою відповідальністю «СІЕЙЧЕС УКРАЇНА» зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 5 559 502 (п'ять мільйонів п'ятсот п'ятдесят дев'ять тисяч п'ятсот дві) гривні 86 коп. та застосовано штрафні санкції у розмірі 4 219 501 (чотири мільйони двісті дев'ятнадцять тисяч п'ятсот одна) гривня 49 коп.
3. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
4. Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 9 636 (дев'ять тисяч шістсот тридцять шість) гривень 15 копійок присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СІЕЙЧЕС УКРАЇНА» (04070, м. Київ, вул. Сагайдачного, буд. 33, пов. 6; код ЄДРПОУ 35704808) за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11-Г; код ЄДРПОУ 44082145).
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Рішення в повному обсязі складено та підписано 17.11.2025.
Суддя Ю.П. Бойченко