13 листопада 2025 рокуСправа № 280/7855/24 м. Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Артоуз О.О., розглянувши заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3, ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
В провадженні Запорізького окружного адміністративного суду перебувала зазначена справа.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 02.12.2024 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії задоволено частково, визнано протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 19.07.2024 №084350005799, яким ОСОБА_1 відмовлено у призначені пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1, відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02.03.2015 № 213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» згідно із Рішенням Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23.01.2020 з 11.07.2024 та прийняти рішення з врахуванням висновків суду, вказаних у мотивувальній частині рішення суду, стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 03.09.2025 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області залишено без задоволення, рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02.12.2024 в адміністративній справі №280/7855/24 залишено без змін.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 25.09.2025 задоволено заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про виправлення описки у рішенні суду.
Позивачем виконавчі листи не отримано.
03 листопада 2025 року на адресу Запорізького окружного адміністративного суду надійшла заява позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду. У своїй заяві заявник стверджує, що рішення суду станом на день подання цієї заяви відповідачем умисно не виконується. Заявник просить суд: зобов'язати відповідача подати у 15-денний строк звіт про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02.12.2024.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 03.11.2025 прийнято до розгляду заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі, призначено до розгляду заяву без виклику сторін за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні та запропоновано відповідачам до 07.11.2025 подати до суду письмові пояснення щодо заяви, яка перебуває на розгляді, а також документи в обґрунтування наданих пояснень.
12 листопада 2025 року на адресу суду надійшов відзив ГУ ПФУ в Донецькій області на заяву про встановлення судового контролю. Головне управління повідомляє, що рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02.12.2024 по справі №280/7855/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 виконано, а саме: скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 19.07.2024 №084350005799 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02.03.2015 № 213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» згідно із Рішенням Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23.01.2020 з 11.07.2024 з врахуванням висновків суду, вказаних у мотивувальній частині рішення суду; призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до пункту «а» статті 13 Закону №1788-ХІІ з 11.07.2024. Таким чином Головним управлінням здійснено всі можливі дії в межах функціональних повноважень та діючого законодавства з метою виконання рішення суду. Боржник просить відмовити у задоволенні заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суд.
Розглянувши заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, суд зазначає наступне.
За приписами ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, інститут судового контролю за виконанням судового рішення спрямований на забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві.
Відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Конституційний Суд України у Рішенні від 30.06.2009 №16-рп/2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Шмалько проти України» від 20.07.2004 зазначив, що право на судовий захист, передбачене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, що остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося. Одним з механізмів, спрямованих на забезпечення ефективності судового рішення, тобто на його виконання, є судовий контроль.
Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі «Сокур проти України»(Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26.04.2005, та у справі «Крищук проти України» (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19.02.2009).
Згідно із частинами 2, 3 ст. 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
В основу ефективності правосуддя покладається здійснення судом належного контролю за виконанням судового рішення, оскільки головною метою судового рішення є ефективність у поновленні порушених прав осіб.
Тобто рішення суду, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України "Про виконавче провадження". Судовий контроль у формі зобов'язання подати звіт, також є формою забезпечення виконання судових рішень.
Положеннями ст. 381-1 КАС України визначено, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.
Заяву подано позивачем в порядку ст. 382 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Частиною 1 ст. 382-1 КАС України передбачено, що суд розглядає заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої ч. 5 ст. 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
Отже, наведені процесуальні норми мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення.
Правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати. У разі невиконання судового рішення позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження.
Так, Конституційний Суд України, розглядаючи справу № 1-7/2013, у рішенні від 26.06.2013 звернув увагу, що вже неодноразово вказував на те, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).
Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Отже, обов'язковість судового рішення, яке набрало законної сили, гарантується Конституцією України та процесуальним законодавством, а невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно ст. 381-1 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Аналіз зазначених положень дає підстави для висновку про те, що встановлення судового контролю за виконанням судових рішень є заходом превентивного впливу на відповідача у справі з метою своєчасного виконання свої зобов'язань у межах відповідної справи.
Враховуючи викладене суд зазначає, що встановлення судового контролю за виконанням судового рішення шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, про що просить заявник, є правом суду, а не обов'язком, яке не виключає існування принципу обов'язковості судового рішення, згідно із яким судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України (ст. 129-1 Конституції України, ч. 2 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України).
З наданих представником відповідача пояснень та доказів вбачається, що на виконання Запорізького окружного адміністративного суду від 02.12.2024 по справі №280/7855/24 відповідачем повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1, відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02.03.2015 № 213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» згідно із Рішенням Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23.01.2020 з 11.07.2024 та прийнято рішення від 31.10.2025 № 084350005799 про призначення пенсії ОСОБА_1 з 11.07.2024.
Відтак, відповідачем виконано рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02.12.2024 по справі №280/7855/24.
Доводи заяви позивача про встановлення судового контролю щодо невиконання відповідачем рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02.12.2024 по справі №280/7855/24 не спростовують наведених висновків суду.
Заява позивача не містить конкретних та обґрунтованих аргументів на користь того чому позивач вважає, що ГУ ПФУ в Донецькій області не виконує рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02.12.2024 по справі №280/7855/24, а відтак суд як і боржник позбавлені можливості перевірити та надати відповідь на такі аргументи.
Підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення (стаття 382 КАС України) є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.
Верховний Суд у постанові від 29.04.2022 у справі № 120/2914/19-а зазначив, що спосіб судового контролю, передбачений статтею 382 КАС України, спрямований на забезпечення виконання судового рішення суб'єктом владних повноважень. При цьому, аби застосувати вказаний спосіб судового контролю суд повинен мати обґрунтовані сумніви у належному виконанні суб'єктом владних повноважень свого конституційного обов'язку - виконання судового рішення. У свою чергу, особа, яка звертається із заявою про встановлення судового контролю у порядку, передбаченому статтею 382 КАС України, повинна навести достатні аргументи, які б підтверджували необхідність застосування такого виду судового контролю.
З огляду на матеріали справи судом встановлено відсутність підстав вважати, що відповідач ГУ ПФУ в Донецькій області ухиляється від виконання рішення суду, оскільки, ним фактично виконано рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02.12.2024 по справі №280/7855/24.
Таким чином, з урахуванням наведеного, а також зважаючи на те, що матеріалами справи підтверджується виконання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02.12.2024 по справі №280/7855/24 суд дійшов висновків про відсутність підстав для задоволення заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.
Керуючись ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3, ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити ді - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.
Ухвала виготовлена та підписана 13 листопада 2025 року.
Суддя О.О. Артоуз