14 листопада 2025 рокуСправа № 280/9925/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Сацького Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача про забезпечення позову в адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).
до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ).
про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 ), у якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , що полягає у невнесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформації відносно ОСОБА_1 , а саме - про визнання його за висновком ВЛК непридатним до військової служби та про виключення його з військового обліку;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформацію відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а саме - про його виключення з військового обліку на підставі пп. 3) ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» згідно інформації, наявної у його паперовому військово-обліковому документі;
- визнати протиправною постановку (взяття) на військовий облік військовозобов'язаного ОСОБА_1 у ІНФОРМАЦІЯ_5 ;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 видалити інформацію з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відносно ОСОБА_1 , а саме - про його постановку (взяття) на військовий облік в статусі військовозобов'язаного у ІНФОРМАЦІЯ_5 .
11.11.2025 представник ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про забезпечення позову шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_6 вчиняти дії, пов'язані з: постановкою на облік, поновленням на обліку, прийняттям наказу про призов позивача на військову службу під час мобілізації, на особливий період та відправленням його на військову службу під час мобілізації, на особливий період до місць проходження військової служби - до моменту набрання законної сили рішенням у справі № 280/9925/25.
Зазначена заява обґрунтована тим, що виключення громадянина України з військового обліку як такого, що був визнаний військово-лікарською комісією непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку , свідчить про те, що держава в особі компетентного органу (ТЦК та СП) прийняла рішення про визнання особи непридатною до проходження військової служби на підставі Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», звільнивши її від виконання військового обов'язку. Виключення громадянина України з військового обліку означає, що ця особа більше не перебуває на такому обліку та втрачає статус військовозобов'язаного/резервіста, а тому не може бути призваною на військову службу за мобілізацією під час дії правового режиму воєнного стану. Позивач обґрунтовано розраховував, що після виключення його з військового обліку за станом здоров'я, ІНФОРМАЦІЯ_2 внесе таку інформацію до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Разом з тим, незважаючи на викладене, ІНФОРМАЦІЯ_2 поставлено ОСОБА_1 на військовий облік. ОСОБА_1 зауважує, що він ніколи не перебував та ніколи не звертався до ІНФОРМАЦІЯ_1 ні з питань постановки (взяття) на військовий облік, ні з будь-яких інших питань, що стосуються військового обліку.
Враховуючи вищевикладене, представник позивача зазначає, що на сьогодні існують ризики стосовно незаконного призову на військову службу за мобілізацією ОСОБА_1 , а також наявні об'єктивні обставини та підстави для обґрунтованого припущення, що права (інтереси) позивача в подальшому можуть бути порушені і для їх відновлення доведеться докласти значних зусиль та витрат.
Вирішуючи вказану заяву по суті, суд враховує такі норми права.
Відповідно до частин першої, другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з частиною другою статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання (частина шоста статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України).
При цьому, суд звертає увагу, що заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами.
Поряд з цим, співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу, дотримання дозволеного законодавством способу забезпечення позову.
Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 25 квітня 2019 року по справі № 826/10936/18, від 07 квітня 2020 року по справі № 826/13413/18.
Розглядаючи та вирішуючи подану заяву, суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може ускладнити або призвести до неможливості виконання судового рішення.
Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до прийняття у справі судового рішення по суті заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.
Адекватність заходів для забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
У даному випадку, звернувшись до суду з заявою про забезпечення позову, заявник зазначає, що у 2000 році він був виключений з військового обліку відповідно до п. «а» частини 5 статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», в редакції закону, яка діяла станом на 2000 рік, тому втратив статус військовозобов'язаного/резервіста. Незважаючи на викладене, ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 поставлено на військовий облік.
З огляду на викладене, представник позивача зазначає, що невжиття заходів забезпечення позову об'єктивно може призвести до незаконного призову на військову службу за мобілізацією ОСОБА_1 , внаслідок чого для відновлення його прав доведеться докласти значних зусиль.
Під час розгляду заяви про забезпечення позову судом враховано, що відповідно до частини дев'ятої статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» початком проходження військової служби вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або день прибуття до Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України - для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу.
Тобто на військову службу під час мобілізації, в особливий період, призиваються, у тому числі військовозобов'язані, які набувають нового юридичного статусу - військовослужбовці. При цьому виключення з військового обліку потрібно розуміти як втрата статусу військовозобов'язаного або призовника та набуття статусу невійськовозобов'язаного. Тобто особи, які були виключені з військового обліку не підлягають врученню повісток, проходженню військово-лікарської комісії та мобілізації.
У даному випадку, відповідно до поданих заявником доказів ОСОБА_1 перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_6 та має статус військовозобов'язаного.
З огляду на викладене, суд зазначає, що якщо ОСОБА_1 поновлений на військовому обліку існує очевидна ймовірність подальшого призову його на військову службу під час мобілізації в особливий період, внаслідок він набуде нового юридичного статусу військовослужбовця, що унеможливить виконання рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Фактично, у разі задоволення позову в цій справі, не можливо буде виконати рішення суду, що виключає доцільність існування самого такого позову, оскільки в такому випадку судове провадження не забезпечує ефективний захист потенційно порушеного права, що є неприпустимим.
У той же час, у разі відмови в задоволенні позовних вимог відповідач може невідкладно вчинити дії щодо призову на військову службу ОСОБА_1 .
Разом з тим, станом на день розгляду заяви про забезпечення позову, суд позбавлений права встановлювати наявність або відсутність у ОСОБА_1 підстав для поновлення на військовому обліку.
З урахуванням викладеного, з огляду на вищезазначені приписи законодавства, суд вважає, що заявником доведено умову застосування заходів забезпечення позову, а саме: що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Однак, суд вважає за необхідне вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_1 вчиняти дії щодо призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 - до набрання законної сили рішенням суду в адміністративній справі №280/9925/25.
На переконання суду, вжиття заходів забезпечення позову у вищевказаний спосіб, не суперечить меті застосування правового інституту забезпечення позову та забезпечить ефективність судового захисту, у разі задоволення даного позову. Водночас, такий захід забезпечення позову відповідає положенням Кодексу адміністративного судочинства України та не відноситься до переліку заборон щодо забезпечення позову, передбачених цим Кодексом.
Згідно з Рекомендацією NR (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятою Комітетом міністрів Ради Європи 13.09.1989, рішення про вжиття тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов'язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акту.
Суд також наголошує, що будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявності об'єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.
Суд зауважує, що забезпечення мобілізації в Україні є надважливим завданням у воєнний час, однак, у даному випадку, мобілізація має становити баланс між приватним інтересом мобілізованого та публічним інтересом держави. Віднайти такий баланс можливо лише після розгляду справи по суті та прийняття судового рішення.
Під час вирішення питання щодо вжиття заходів забезпечення позову, суд оцінив чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти, та дійшов висновку, що вжиття вказаних заходів забезпечення позову буде мати наслідком виключно збереження існуючого становища до розгляду справи по суті. Водночас, невжиття таких заходів, очевидно, може призвести до того, що захист прав, свобод та інтересів ОСОБА_1 , на захист яких заявлено позов, стане неможливим або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, в тому числі матеріальних.
Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що подану заяву про забезпечення адміністративного позову необхідно задовольнити.
За приписами статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.
Керуючись статтями 150, 154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву представника ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити.
Заборонити ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчиняти дії щодо призову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на військову службу під час мобілізації - до набрання законної сили рішенням суду в адміністративній справі № 280/9925/25.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала виготовлена у повному обсязі та підписана суддею 14 листопада 2025 року.
Суддя Р. В. Сацький