17 листопада 2025 року м. Житомир справа № 640/8151/20
категорія 111031102
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Лавренчук О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС України про про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №22740-13 та №22741-13 від 22.06.2016,
встановив:
ОСОБА_1 звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС України, у якому просить: визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 22.06.2016 №22740-13 та №22741-13.
В обґрунтування позову вказує, що згідно договору № ЕЛюА-0002/230 від 17.08.2012 та договору № ЕЛюА-0005/100 від 10.04.2014 було придбано автомобілі: Lexus RX 350 3.5L, 2012 року випуску, за ціною 576528,30 грн та Lexus GX 460 4.6L, 2013 року випуску, за ціною 793409,12 грн. Пункт 267.4 ст. 267 ПК України встановлює, що ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті. Відповідно до підпункту 267.5.1 пункту 267.5 ст. 267 ПК України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року. Наведені правові норми вказують, що фізичні та юридичні особи - власники легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, у 2016 році - повинні сплатити транспортний податок з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль. На переконання позивача, розрахунки середньоринкової вартості автомобіля з офіційного веб-сайту Мінекономрозвитку в розумінні ст. 73 КАС України не є належним доказом того, що автомобілі позивача були об'єктом оподаткування транспортним податком у 2016 році. Просить позов задовольнити.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду та відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відзив на позовну заяву надійшов до суду 09.06.2020. Заперечуючи позовні вимоги відповідач зазначає, що підпунктом 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України (в редакції іній до 01.01.2016), встановлено, що об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см. Зважаючи на відсутність інформації про фактичний пробіг автомобіля, останній має зазначатися виходячи із нормативного середньорічного пробігу транспортного засобу встановленого Постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2016 року № 66. Так, згідно норм пп. 267.1.1, 267.1.2 п. 267.1, п. 267.4, пп. 267.5.1 п. 267.5.1, п. 267.6.1 п. 267.6 ст. 267 ПК України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 ікту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування. Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000,00 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до пункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року (при цьому, кандарний рік - це проміжок часу з 1 січня по 31 грудня, який триває 365 або 366 (у високосному році) календарних днів). Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку. Згідно з абз. 1 пп.267.6.2 п.267.6 ст. 267 цього Кодексу, податкове/податкові повідомлення - рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року). Також слід зазначити, що інформація щодо пробігу автомобіля, якщо не відомий фактичний, розраховується відповідно до Методики, де зазначено, що нормативний середньорічний пробіг транспортних засобів 27 тис. км. Просить відмовити у задоволенні позову.
Позивачем подано до суду відповідь на відзив, у якому зазначає, що Київською міською радою прийнято рішення від 11.02.2016 №103/103 "Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 23.06.2011 №242/5629 "Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві та акцизного податку", яким затверджено Положення про транспортний податок у новій редакції. Вказує, що за приписами законодавства, об'єктом оподаткування транспортним податком у 2016 році міг бути легковий автомобіль, з року випуску якого минуло не більше п'яти років, за умови, якщо його середньоринкова вартість складатиме понад 1033500,00 грн. Просить позов задовольнити.
Відповідачем надано додаткові пояснення. Заперечуючи викладені позивачем у відповіді на відзив аргументи, відповідач зауважує, що ПК України по відношенню до винесених податкових повідомлень-рішень є спеціальним законом, що регулює нарахування, обчислення та сплату транспортного податку з платників податку
Позивачем до суду надано відповідь на додаткові пояснення відповідача, у якій позивачем зазначається, щона момент винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень належні мені автомобілі мали бути об'єктом оподаткування в розумінні положень підп. 267.2.1. п. 267.2. ст. 267 ПК України лише за наявності одночасно двох обставин: з років випуску автомобілів минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість останніх становила понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, при цьому якщо вартість автомобілів, розрахована за зазначеною вище Методикою, не відповідала вартісним критеріям для об'єкта оподаткування, обов'язку сплачувати транспортний податок у мене не виникло!
Ухвалою від 26.01.2022 постановлено замінити відповідача у справі №640/8151/20 з Головного управління ДПС у м. Києві на правонаступника - Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС України (код ЄДРПОУ ВП 44116011).
13 грудня 2022 року Верховна Рада України прийняла Закон України № 2825-ІХ «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон № 2825-ІХ), який набрав чинності 15 грудня 2022 року.
Відповідно до статті 1 Закону № 2825-ІХ Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано.
На підставі пункту другого розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2825-ІХ, за результатами автоматизованого розподілу, справу передано на розгляд Житомирському окружному адміністративному суду.
Автоматизованим розподілом судової справи між суддями 07 березня 2025 року, суддю Лавренчук О.В. визначено головуючою суддею для розгляду даної адміністративної справи
Суддя Лавренчук О.В. своєю ухвалою від 12.03.2025 прийняла справу до свого провадження.
Відзив на позовну заяву надійшов до суду 03.04.2025. Заперечуючи позовні вимоги представник відповідача, серед іншого, посилається на правову позицію Верховного Суду у справі №0440/7026/18 у якому зазначається: " Аналіз вищенаведених положень Податкового кодексу України, Методики та Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів свідчить, що для визнання автомобіля об'єктом оподаткування транспортним податком з фізичних осіб до уваги береться, зокрема середньоринкова вартість такого автомобіля, яка визначається статистичними методами з урахуванням певних ознак, параметрів і характеристик транспортного засобу та встановлюється, виключно. Мінекономрозвитку. Відтак, перелік легкових автомобілів, які є об'єктом оподаткування у 2018 році (з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року), із зазначенням марки, моделі, року випуску, об'єму циліндрів двигуна, типу пального, розміщується на офіційному веб-сайті центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі. Обов'язок щодо визначення середньоринкової вартості транспортного засобу законодавець покладає на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку. Межі повноважень податкового органу полягають виключно у прийнятті податкового повідомлення-рішення на підставі розміщеної на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку інформації про автомобілі, які є об'єктом оподаткування транспортним податком у 2018році.»." Просить відмовити у задоволенні позову.
У період із 30.06.2025 по 18.07.2025, із 06.08.2025 по 26.08.2025, із 29.10.2025 по 13.11.2025, головуюча у справі суддя перебувала у відпустці.
Розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні), з особливостями, визначеними статтями 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, позовну заяву та відзив, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, суд дійшов наступних висновків.
Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Встановлено, що на підставі договору купівлі - продажу №ЕЛюА-0002/230 від 17.08.2012, позивач придбала автомобіль Lexus RX 350 3.5L, 2012 року випуску, за ціною 576 528,30 грн (а.с. 82).
На підставі договору купівлі - продажу №ЕЛюА-0005/1000 від 10.04.2014, позивач придбала автомобіль Lexus GX 460 4.6L, 2013 року випуску, за ціною 793409,12 грн.
ДПІ у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві 22.06.2016 прийнято:
- податкове повідомлення-рішення №22741-13, яким ОСОБА_1 визначено суму грошового зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб за 2016 рік у розмірі 25000,00 грн (а.с. 9);
- податкове повідомлення-рішення №22740-13, яким ОСОБА_1 визначено суму грошового зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб за 2016 рік у розмірі 25000,00 грн (а.с. 10).
Звертаючись до суду з позовом, позивач вважає, що податкові повідомлення - рішення від 22.06.2016 є протиправними, а тому підлягають скасуванню.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України (далі - ПК України), Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» від 25.12.2015 № 928-VІІІ (далі - Закон № 928-VІІІ), Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів та внесення змін у додатки 1 і 2 до Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів» від 18.02.2016 №66 (далі - Постанова № 66).
Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України визначено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною особою за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Згідно зі ст. 265 ПК України податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.
Законом України №71-VІІІ від 28.12.2014 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» з 01.01.2015 введено в дію статтю 267 Податкового кодексу України «Транспортний податок» та Законом України № 909-VIII від 24.12.2015 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році", який набрав чинності 01.01.2016 викладено в новій редакції підпункт 267.2.1 пункту 267.1 статті 267 Податкового кодексу України та пункт 267.6 статті 267 Податкового кодексу України доповнено підпунктами 267.6.7 - 267.6.10.
Відповідно до пункту 267.1 статті 267 Податкового кодексу України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.
Підпунктом 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України (в редакції чинній до 01.01.2016), встановлено, що об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.
Згідно з підпунктом 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України (в редакції чинній з 01.01.2016) об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті.
Відповідно до пункту 267.4 статті 267 Податкового кодексу України, ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.
Згідно з приписами підпункту 267.5.1 пункту 267.5 статті 267 Податкового кодексу України, базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
Підпунктом 267.6.1 пункту 267.6 статті Податкового кодексу України передбачено, що обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.
Відповідно до статей 10 та 265 Податкового кодексу України транспортний податок є місцевим податком
Пунктом 4.4 статті 4 ПК України встановлено, що установлення і скасування податків та зборів, а також пільг їх платникам здійснюються відповідно до цього Кодексу Верховною Радою України, а також Верховною Радою Автономної Республіки Крим, сільськими, селищними, міськими радами та радами об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад у межах їх повноважень, визначених Конституцією України та законами України.
Згідно з пунктом 8.3 статті 8 ПК України до місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.
Пунктом 10.3 статті 10 ПК України встановлено, що місцеві ради в межах повноважень, визначених цим Кодексом, вирішують питання відповідно до вимог цього Кодексу щодо встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) та встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів, туристичного збору.
Відповідно до пункту 12.3 статті 12 ПК України сільські, селищні, міські ради та ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів. Рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
Рішенням Київської міської ради №58/923 від 28.01.2015 «Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 23 червня 2011 року №242/5629» внесені зміни до рішення Київської міської ради від 23.06.2011 а саме, встановлений в м. Києві новий податок на майно - транспортний податок, та затверджено положення про транспортний податок та рішенням Київської міської ради № 103/103 від 11.02.2016 "Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 23 червня 2011 року N 242/5629 "Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві та акцизного податку" внесення змін до додатка 2 до рішення Київської міської ради від 23 червня 2011 року N 242/5629 "Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві" (в редакції рішення Київської міської ради від 28 січня 2015 року N 58/923)" та викладено пункт 2.1 розділу 2 викласти в такій редакції: "2.1. Об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті", а також доповнено розділу 6 новими пунктами 6.7 - 6.10.
Відповідно до підпункту 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 ПК України, податкове законодавство ґрунтується, зокрема, на принципі стабільності - згідно якого зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року
Статтею 5 ПК України визначено порядок співвідношення податкового законодавства з іншими законодавчими актами, а саме: для регулювання відносин у сфері справляння податків і зборів, застосовуються поняття, правила та положення, які встановлено Податковим кодексом України.
Відповідно до частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються: не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду; після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.
Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що оскільки «Транспортний податок» введено в дію Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», який набрав чинності з 01.01.2015 та введено в дію в місті Києві рішенням №58/923 від 28.01.2015 «Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 23 червня 2011 року №242/5629», у той час, як Законом України № 909-VIII від 24.12.2015 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році" та рішенням Київської міської ради № 103/103 від 11.02.2016 "Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 23 червня 2011 року N 242/5629 "Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві та акцизного податку" лише конкретизовано один з критеріїв визначення об'єктів оподаткування, суд дійшов висновку про наявність у відповідача правових підстав для застосування у 2016 році положень вказаних нормативно правових актів.
Крім того, пунктом 4 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону № 909-VIII визначено, що в 2016 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів на 2016 рік не застосовуються вимоги, встановлені підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України та Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».
Тобто, в даному випадку не встановлюється новий податок та не змінюється його ставка, а лише змінюються вимоги до об'єкта оподаткування таким податком, що зумовлено внесенням змін до ПК України, та якими має бути запроваджено механізм справляння та порядок сплати транспортного податку встановленого ПК України, безвідносно до прийняття місцевою радою рішення щодо цього податку в порядку, встановленому підпунктом 12.3.4 пункту 12.3.4 ст. 12 ПК.
Як вже зазначалось, відповідно до норм п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПК України об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті.
Постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2016 року № 66 затверджено Методику визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів та внесення змін у додатки 1 і 2 до Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів.
Згідно п. 2 зазначеної Методики середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за формулою, визначеною у п. 3 Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.04.2013 № 403, де за ціну нового транспортного засобу (Цн) береться ціна нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач.
Відповідно до пункту 4 Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів інформація про ціни нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач подається до 10 січня базового податкового (звітного) періоду (року) державним підприємством "Держзовнішінформ" до Мінекономрозвитку.
Мінекономрозвитку відповідно до цієї Методики розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого базового податкового (звітного) періоду подає ДФС інформацію про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (пункт 13 Методики).
Пунктом 14 даної Методики встановлено, що Мінекономрозвитку забезпечує роботу офіційного веб-сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, тип двигуна, об'єм циліндрів двигуна, тип коробки переключення передач та пробіг.
З аналізу вищевикладеного вбачається, що об'єктом оподаткування транспортним податком є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Законом України про Державний бюджет України на 2016 рік встановлено у 2016 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня - 1378 гривень.
Відповідач не зазначив з чого виходив при здійсненні розрахунку середньоринкової вартості транспортного засобу, належного позивачу.
Разом з тим, частина 1 статті 77 КАС України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Позивачем, на підтвердження вартості придбаних транспортних засобів, надано до суду копії договорів купівлі - продажу:
- №ЕЛюА-0002/230 від 17.08.2012, який підтверджує, що позивач придбала автомобіль Lexus RX 350 3.5L, 2012 року випуску, за ціною 576 528,30 грн (а.с. 82);
- №ЕЛюА-0005/1000 від 10.04.2014, який підтверджує, що позивач придбала автомобіль Lexus GX 460 4.6L, 2013 року випуску, за ціною 793409,12 грн.
За умовами вказаних договорів, товар є новим.
Позивачем визнається, що вказані транспортні засоби належать їй на праві приватної власності.
Разом з тим, згідно інформації, розміщеної на офіційному веб-сайті Міністерства економічного розвитку та торгівлі України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна легкових автомобілів, що перебуває у власності позивача, їх вартість станом на дату придбання складає більше трьох мільйонів гривень кожне.
У Додаток 1 до Порядку (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2016 р. № 66) міститься таблиця "Коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів", у якій зазначено, що:
для легкових автомобілів застосовуються коефіцієнти з урахуванням строку експлуатації транспортних засобів у роках
50 (строку експлуатації транспортних засобів понад 2 до 3 років )
45 (строку експлуатації транспортних засобів понад 3 до 4 років )
42 (строку експлуатації транспортних засобів понад 4 до 5 років )
Якщо фактичний середньорічний пробіг транспортних засобів понад 27 тис. кілометрів застосовується коефіцієнт з урахуванням різниці між фактичним та нормативним середньорічним пробігом транспортних засобів у тис. кілометрів, що становить від 0,5 до 7,5.
Вказана обставина свідчить на користь висновку, що у 2016 році вартість транспортних засобів Lexus RX 350 3.5L, 2012 року випуску та Lexus GX 460 4.6L, 2013 року випуску становила вище 1033500 грн кожного, тобто перевищувала 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року та відповідно є об'єктами оподаткування транспортним податком.
Посилання позивача на факт допущення відповідачем порушень при визначенні середньо ринкової вартості автомобіля Lexus RX 350 3.5L, 2012 року випуску та автомобіля Lexus GX 460 4.6L, 2013 року випуску не приймаються судом до уваги з огляду на те, що позивачем не наведено обґрунтування на підтвердження того, що вартість вказаного автомобіля складає менше 750 розмірів мінімальної заробітної плат.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що відповідач приймаючи 22 червня 2016 року оскаржувані податкові повідомлення - рішення про визначення суми податкового зобов'язання за платежем «транспортний податок з фізичних осіб» на суму 25000,00 грн, діяв з урахуванням усіх обставин, що мали значення для його прийняття, на підставі та в межах повноважень визначених Законом, відтак заявлені позовні вимоги є безпідставними та задоволенню не підлягають.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 242-246, 255, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС України (код ЄДРПОУ ВП 44116011) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22.06.2016 №22740-13 та №22741-13.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Лавренчук
17.11.25