17 листопада 2025 року
м. Харків
справа № 643/9099/24
провадження № 22-ц/818/4818/25
Харківській апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Тичкової О.Ю.,
суддів колегії - Маміної О.В., Пилипчук Н.П.,
сторони справи:
позивач - Акціонерне товариства «Харківобленерго»
відповідач - ОСОБА_1
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Харківобленерго», на рішення Салтівського районного суду м. Харкова від 31 липня 2025 року в складі судді Замікули Б.С.,-
У серпні 2024 року АТ «Харківобленерго» звернулось до суду з позовом про стягнення до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованої електричної енергії в розмірі 12966,22 грн, внаслідок порушення відповідачем Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ), а також судові витрати у сумі 3028 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що 30.05.2023 при огляді електроустановки за адресою: АДРЕСА_1 , де мешкає відповідач, представниками АТ «Харківобленерго» виявлено порушення вимог п. 8.4.2 ПРРЕЕ, а саме «Збереження засобів вимірювальної техніки, інші дії, які призвели до зменшення показників приладу обліку № 581458 СО-Э09». Зокрема, як вказує позивач, прилад обліку № 581458 СО-ЭА09 враховує близько до 50% від спожитої електроенергії.
На підставі виявленого порушення представниками АТ «Харківобленерго» був складений акт про порушення № 233708 від 30.05.2023 (далі - Акт), в якому зафіксоване вказане порушення, накреслена графічна схема виявленого порушення на момент перевірки. Крім того складено акт технічного огляду№ 243045 від 30.05.2023.
На виконання вимог п. 8.2.6 ПРРЕЕ уповноваженими співробітниками АТ «Харківобленерго» проведено засідання комісії з розгляду акту про порушення, яке оформлене протоколом № 235-2023 від 11.07.2023.
У вказаному протоколі члени комісії дійшли висновку про причетність побутового споживача до порушення ПРРЕЕ та зазначено відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, зазначено відповідний розрахунок.
Однак, всупереч вимог п. 8.2.7. ПРРЕЕ, споживач не сплатив вартість донарахованої електричної енергії, у зв'язку з чим, посилаючись на приписи законодавства та положення договору, укладеного із споживачем, позивач просить стягнути вказану заборгованість з відповідача у судовому порядку.
Рішенням Салтівського районного суду м. Харкова від 31 липня 2025 року позов Акціонерного товариства «Харківобленерго» залишено без задоволено.
Рішення обґрунтовано тим, що позивачем не надано суду доказів в обґрунтування позовних вимог та не надано об'єктивних та переконливих доказів на підтвердження порушення відповідачем вимог п. 8.4.2. ПРРЕЕ та, як наслідок, вини відповідача щодо заподіяння матеріальної шкоди,.
Не погодившись з рішенням суду АТ «Харківобленерно» подав апеляційну скаргу в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просило рішення скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд неповно встановив обставини у справі, зробив висновки що не відповідають обставинам у справі та вимогам закону. Судом не були взяті до уваги докази, що надані позивачем. Шкода яка була завдана Позивачу протиправної поведінкою Відповідача доведена беззаперечними доказами, зокрема: акт про порушення № 233708 від 30.05.2023, яким зафіксовано порушення п. 8.4.2 Правил: “дії що призвели до зменшення показників приладу обліку»; акт №172 проведення експертизи лічильника електроенергії від 06.07.2023, відповідно до якої лічильник не відповідає метрологічним характеристикам, недооблік електричної енергії -56%; протокол засідання комісії №235-2023 від 11.07.2023 , відповідно до якого було визначено об'єм необлікованої електричної енергії - 2105 кВт год, що склало 12 966 грн 92 коп.; Протиправна поведінка Відповідача полягає у порушені Правил РРЕЕ, Договору, норм ЦК України;
Відповідачем не наведено контрдоказів, не спростовано факт порушення Правил, тобто ті дії які зафіксовані в акті про порушення та призвели до зміни показів засобів вимірювальної техніки, який знаходиться безпосередньо у квартирі Відповідача.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги в межах вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, лише якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
У відповідності до частин 1-5 статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам рішення суду першої інстанції відповідає.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи відповідач у справі, ОСОБА_1 , є користувачем електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору про користування електричною енергією 26.10.2005 (особовий рахунок № НОМЕР_1 ). В подальшому, шляхом підписання заяви від 28.11.2018 ОСОБА_1 приєдналась до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії.
Відповідачем вказаний факт не заперечувався.
Під час судового розгляду встановлено, що 30.05.2023 при огляді електроустановки за адресою: АДРЕСА_1 , де мешкає відповідач, представниками АТ «Харківобленерго» виявлено порушення вимог п. 8.4.2 ПРРЕЕ, а саме «Збереження засобів вимірювальної техніки, інші дії, які призвели до зменшення показників приладу обліку № 581458 СО-Э09». На підставі виявленого порушення представниками АТ «Харківобленерго» був складений Акт про порушення № 233708 від 30.05.2023 (далі - Акт), в якому зафіксоване вказане порушення, накреслена графічна схема виявленого порушення на момент перевірки. Крім того складено акт технічного огляду № 243045 від 30.05.2023.
Як зазначається в Акті про порушення № 233708 від 30.05.2023, прилад обліку № 581458 СО-ЭА09 враховує близько до 50% від спожитої електроенергії.
Акті про порушення № 233708 від 30.05.2023 та Акт технічного огляду № 243045 від 30.05.2023 підписаний ОСОБА_1 .
Також позивачем надано Акт № 172 проведення експертизи лічильника від 06.07.2023, складений уповноваженими співробітниками АТ «Харківобленерго». Предметом дослідження експертизи була робота приладу обліку № 581458 СО-Э09», який був замінений за результатами огляду електроустановки за місцем проживання відповідача, з огляду на підозру на його неправильну роботу.
Серед іншого, в Акті № 172 проведення експертизи лічильника від 06.07.2023 зазначено про наявність пломби на лічильнику (п. 2). Крім того, у висновку експертизи вказано, що лічильник не відповідає метрологічним характеристикам, додаткового дослідження потребує внутрішня компоновка електронних елементів плати лічильника. Недооблік електричної енергії ~ 56 %.
Після проведення експертизи лічильник поміщений до сейф-пакету № 0506142.
Крім того, до Акту № 172 проведення експертизи лічильника від 06.07.2023 надано протокол № 172 від 06.07.2023, в якому детально викладені обставини дослідження лічильника.
Зокрема, у протоколі № 172 від 06.07.2023 зазначено, що під час зовнішнього огляду пошкоджень корпусу лічильника та клемної колодки не виявлено. Водночас метрологічні характеристики лічильника СО-Э09 № 581458 не відповідають встановленим вимогам для лічильників електричної енергії класу точності 1,0. До протоколу надано розрахунок похибки показників.
За наслідками виявленого порушення та проведених досліджень уповноваженими представниками АТ «Харківобленерго» проведено засідання комісії, оформлене протоколом № 235-2023 від 11.07.2023.
У вказаному висновку комісії підтверджено раніше виявлені порушення роботи приладу обліку електричної енергії та вказано про порушення споживачем ПРРЕЕ. Крім того, комісією встановлено, що обсяг недооблікованої електроенергії складає 2105 кВт/год, а її вартість - 12966,92 грн.
Відповідно до частини 1 статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
За частинами 1 та 2 статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
У пункті 6.4.1. Кодексу комерційного обліку електричної енергії зазначено, що учасники ринку та споживачі несуть відповідальність відповідно до законодавства за використання електричної енергії без приладів обліку (якщо використання приладів обліку обов'язкове) або вплив на роботу засобів комерційного обліку, пошкодження засобів комерційного обліку, пошкодження або зрив установлених на них пломб, пломбувального матеріалу та індикаторів, порушення схеми комерційного обліку чи в будь-який інший спосіб, що має явні або підтверджені результатами експертизи ознаки втручання в роботу засобів комерційного обліку.
Відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії, забезпеченням енергетичної безпеки України, конкуренцією та захистом прав споживачів і працівників галузі, врегульовані Законом України «Про ринок електричної енергії» (далі - Закон).
За вимогами частини 3 статті 58 Закону споживач зобов'язаний, зокрема, сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів, дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів.
Згідно зі статтею 77 Закону учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом. Правопорушеннями на ринку електричної енергії, зокрема, є: крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку; пошкодження цілісності пломб, повірочного тавра тощо; несанкціоноване втручання в роботу об'єктів електроенергетики.
Правила роздрібного ринку електричної енергії, затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року № 312, регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами.
Згідно з пунктом 1.2.7 глави 1.2 розділу І Правил постачання електричної енергії здійснюється електропостачальником на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу, який розробляється електропостачальником на основі Примірного договору про постачання електричної енергії споживачу (додаток 5 до цих Правил) та укладається в установленому цими Правилами порядку.
Відповідно до підпункту 20 пункту 5.5.5 глави 5.5 розділу V Правил споживач електричної енергії зобов'язаний не допускати безоблікового використання електричної енергії або використання електричної енергії для професійної та/або господарської діяльності на об'єктах, які розраховуються за електричну енергії за тарифом побутових споживачів, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення безоблікового використання електричної енергії.
Згідно з абзацом 3 пункту 1.1.2 глави 1.1 розділу І Правил акт про порушення - документ установленої форми, який складається для фіксації факту порушення на об'єкті споживача цих Правил.
Відповідно до пункту 8.2.4 глави 8.2 розділу VІІІ Правил у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до порядку, визначеного главою 8.4 цього розділу.
Підпунктом 7 пункту 8.4.2 глави 8.4 розділу VIII Правил передбачено, що визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення таких порушень : самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електромережі, що не є власністю оператора системи, з порушенням схеми обліку.
Згідно з пунктом 8.2.5 глави 8.2 розділу VІІІ Правил у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки, оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 9 до цих Правил.
В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил необхідні для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням, ЕІС код площадки комерційного обліку, за якою виявлено порушення (за наявності), та у разі виявлення порушень, зазначених у пункті 8.4.2 глави 8.4 цього розділу: меж балансової належності; перерізів та матеріалу всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення; номінальної сили струму спрацювання комутаційних апаратів, задіяних у схемі підключення; фазування лічильника на дату оформлення акта про порушення.
Особа, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки, має пред'явити представникам оператора системи документ, що посвідчує її особу. Відповідні дані, що посвідчують особу, зазначаються в акті про порушення (крім випадку складення акта у присутності споживача). У разі відмови особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки, пред'являти представникам оператора системи документ, що посвідчує її особу, відповідна відмова особи має фіксуватися відеозйомкою, про що зазначається в акті про порушення.
В акті зазначаються заходи, яких було вжито або яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.
Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.
Акт про порушення підписується представником (представниками) оператора системи, який (які) брали участь у перевірці, та споживачем (представником споживача) або іншою особою, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки.
У разі відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписати акт про порушення або залишення ним місця порушення в акті про порушення робиться відповідний запис. У цьому разі акт про порушення вважається дійсним, якщо його підписали більше одного уповноваженого представника оператора системи та незаінтересована особа (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення цієї особи або більше одного уповноваженого представника оператора системи, а відмова споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення підтверджується відеозйомкою.
За пунктом 8.2.6 глави 8.2 розділу VІІІ Правил акт про порушення розглядається комісією з розгляду актів про порушення, що створюється оператором системи і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників оператора системи.
Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення.
Споживач має бути повідомлений оператором системи про місце, час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 7 календарних днів до призначеної дати засідання.
У разі відмови споживача або представника споживача від отримання акта про порушення, у якому визначено місце, час та дату проведення засідання комісії, або окремого повідомлення про місце, час і дату засідання комісії оператор системи направляє споживачу таке повідомлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу, визначену в даних щодо споживача, наявних в оператора системи, у строк до 60 календарних днів від дати складення акта (крім випадків проведення експертизи або отримання висновку заводу виробника пломби та/або індикатора, та/або засобу вимірювальної техніки електричної енергії; повторного розгляду акта на засіданні комісії з розгляду актів про порушення). У такому разі оператор системи має право розглянути акт про порушення на засіданні комісії, яке має відбутися по закінченню 30 календарних днів від дати направлення споживачу такого повідомлення, але не пізніше 90 календарних днів від дати направлення такого повідомлення. За зверненням споживача оператор системи може розглянути акт про порушення на засіданні комісії раніше указаного терміну.
Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу.
У протоколі комісії зазначається ЕІС код точки/точок комерційного обліку, за якою(ими) виявлено порушення (за наявності).
У разі розгляду питання щодо використання на об'єкті побутового споживача електричної енергії на непобутові потреби копія рішення комісії видається/надсилається електропостачальнику.
У разі причетності споживача до порушень, зазначених у пункті 8.4.2 глави 8.4 цього розділу, у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. У такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти глави 8.4 цього розділу та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків.
У разі встановлення, що порушення роботи вузла обліку виникло не з вини споживача, обсяг спожитої електричної енергії споживачем від дня порушення вимірювань до дня відновлення вимірювань, визначається відповідно до Кодексу комерційного обліку.
Метою проведення засідання комісії є встановлення наявності або відсутності факту порушення, викладеного в акті про порушення, та у разі його встановлення визначити обсяг необлікованої електричної енергії та суми завданих споживачем збитків.
Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 22 серпня 2022 року у справі № 206/5490/20.
Пунктом 8.2.7. Правил визначено, що кошти за необліковану електричну енергію та суми збитків перераховуються споживачем на поточний рахунок оператора системи.
Споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка (у випадку неотримання споживачем рахунка у поштовому відділенні упродовж 5 робочих днів з дня надходження рахунка до поштового відділення споживача рахунок вважається отриманим споживачем на 5 робочий день).
У разі незгоди споживача з фактом безоблікового споживання електричної енергії та відмови від сплати вартості необлікованої електричної енергії оператор системи звертається з позовом до суду для підтвердження факту безоблікового споживання електричної енергії та стягнення вартості необлікованої електричної енергії.
Спірні питання, які виникають між сторонами при складанні акта про порушення та/або визначенні обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, вирішуються Регулятором, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики відповідно до компетенції, енергетичним омбудсменом та/або судом.
Якщо судом прийнято рішення, яким спростовано факт безоблікового споживання електричної енергії споживачем та/або відмовлено оператору системи в задоволенні позову щодо стягнення зі споживача вартості необлікованої електричної енергії, розрахованої на підставі акта про порушення, та за умови набрання рішенням суду законної сили оператор системи скасовує відповідний акт про порушення.
Як визначено п. 8.4.2. ПРРЕЕ, визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення таких порушень:
1) порушення цілісності пломб, цілісності пломбувального матеріалу, на якому встановлені пломби (дріт, кордова нитка тощо), порушення цілісності гвинтів, на яких закріплено пломбувальний матеріал (далі - пошкодження пломб), або відсутність на засобах вимірювальної техніки пломб з відбитками тавр про їх повірку чи пломб з відбитками тавр оператора системи або інших заінтересованих сторін, установлених на кріпленнях кожуха лічильника електричної енергії (за умови наявності акта про пломбування, складеного в порядку, установленому Кодексом комерційного обліку, або іншого документа, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження засобів вимірювальної техніки, установлених пломб, та за умови втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки);
2) пошкодження або відсутність пломб з відбитками тавр оператора системи чи інших заінтересованих сторін, установлених на засобах вимірювальної техніки (вузлах обліку) (крім пломб, установлених на кріпленнях кожуха лічильника електричної енергії), та/або пристроїв (шафи обліку, захисної панелі тощо), на яких встановлені такі пломби та які закривають доступ до струмоведучих частин схеми (вузла) обліку (за умови наявності акта про пломбування, складеного в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку, або іншого документа, який підтверджує передачу на збереження засобів вимірювальної техніки та установлених пломб);
3) пошкодження (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу лічильника тощо) або відсутність засобів вимірювальної техніки (за умови наявності акта про пломбування, складеного в порядку, установленому Кодексом комерційного обліку, або іншого документа, який підтверджує передачу на збереження засобів вимірювальної техніки, та у разі пошкодження засобів вимірювальної техніки за умови втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки), інші дії споживача, які призвели до зміни показів засобів вимірювальної техніки (використання фазозсувного трансформатора, постійних магнітів (у разі невстановлення на/в лічильник індикаторів), пристрою випромінювання електромагнітних полів тощо);
4) фіксація індикаторами впливу на лічильник електричної енергії постійного (змінного) магнітного або електричного полів (далі - фіксація індикаторами впливу фізичних полів), пошкодження або відсутність індикаторів (за умови наявності акта про пломбування, складеного в порядку, визначеному Кодексом комерційного обліку, або іншого документа, який підтверджує факт встановлення та передачі на збереження індикаторів);
5) самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі без порушення схеми обліку;
6) самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі оператора системи з порушенням схеми обліку;
7) самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електромережі, що не є власністю оператора системи, з порушенням схеми обліку;
8) використання "штучного нуля", що призвело до споживання необлікованої електричної енергії;
9) пошкодження або відсутність пломб на засобах вимірювальної техніки, що вимірюють обсяг електричної енергії, розподіленої мережами споживача (основного споживача), пошкодження (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу лічильника тощо) зазначених засобів вимірювальної техніки (за наявності акта про пломбування, складеного в порядку, визначеному Кодексом комерційного обліку, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження засобів вимірювальної техніки та установлених пломб), інші дії споживача, які призвели до зміни показів цих засобів вимірювальної техніки.
Відповідно до положень п. 8.2.6 глави 8.2 розділу VIII ПРРЕЕ на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Комісія з розгляду актів про порушення створюється оператором системи і має складатися не менше ніж з 3 уповноважених представників оператора системи. Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення.
Комісія з розгляду актів про порушення може повторно розглянути акт про порушення в порядку, встановленому цими Правилами, на підставі, зокрема, за рішенням суду.
У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. В такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти глави 8.4 цього розділу та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків.
У разі незгоди споживача з фактом безоблікового споживання електричної енергії та відмови від сплати вартості необлікованої електричної енергії оператор системи звертається з позовом до суду для підтвердження факту безоблікового споживання електричної енергії та стягнення вартості необлікованої електричної енергії (пункт 8.2.7 глави 8.2 розділу VIII ПРРЕЕ).
Частиною 3 статті 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статей 77 - 81, 89 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Позивач, як на підставу своїх вимог, посилається на порушення споживачем вимог п. 8.4.2. ПРРЕЕ, що призвели до позаоблікового споживання електричної енергії.
Проте позивачем в ході судового розгляду не доведено, які саме дії, визначені п. 8.4.2. ПРРЕЕ вчинив відповідач, що призвели до позаоблікового споживання ним електричної енергії.
Відповідно до досліджених судом документів, ані під час огляду електроустановки за місцем проживання споживача, ані в ході подальшого експертного дослідження приладу обліку співробітниками АТ «Харківобленерго» не було встановлено будь-яких порушень його цілісності, встановлених на ньому пломб, а також факту втручання у його роботу. Також в судовому засіданні представник позивача підтвердив, що відповідачем не порушено вимог щодо періодичної повірки приладу обліку.
Водночас суд зазначає, що в Акті № 172 проведення експертизи лічильника від 06.07.2023 вказано, що внутрішня компоновка електронних елементів плати лічильника потребує додаткового дослідження, однак цього проведено не було.
Оскільки суд першої інстанції правильно встановив правову природу заявленого позову, в достатньому обсязі визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку в силу вимог статей 12, 13, 81, 89 ЦПК України, правильно встановив обставини справи, в результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам статей 263, 264 ЦПК України, підстави для його скасування з мотивів, які викладені в апеляційній скарзі, відсутні.
Отже, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32.) Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бюрг та інші проти Франції» (Burg and others v. France), (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гору проти Греції» №2) [ВП], § 41» (Gorou v. Greece no.2).
Відповідно до статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки доводи апеляційної скарги не містять підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції, яке є законним і обґрунтованим, ухваленим з додержанням норм матеріального і процесуального права, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду - залишити без змін.
Оскільки апеляційну скаргу залишено без задоволення, питання щодо перерозподілу судових витрат відповідно до статті 141 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір» не вирішувалося.
Керуючись ст.367, п.1 ч.1 ст.374, ст.375, ст.382, ст.384 ЦПК України, апеляційній суд
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Харківобленерго»- залишити без задоволення.
Рішення Салтівського районного суду м. Харкова від 31 липня 2025 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 17 листопада 2025 року.
Головуючий О. Ю. Тичкова
Судді О.В.Маміна
Н.П.Пилипчук