Справа № 727/13262/25
Провадження № 3/727/2745/25
17 листопада 2025 року м. Чернівці
Суддя Шевченківського районного суду м. Чернівці Калмикова Ю. О., розглянувши матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції в Чернівецькій області Департамент патрульної поліції Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ,
Згідно з протоколом про адміністративні правопорушення серії ВАВ № 223979 від 13.10.2025, 13 жовтня 2025 року о 17 годині 50 хвилин, в АДРЕСА_1 біля під'їзду гр. ОСОБА_1 висловлювався нецензурною лайкою на ОСОБА_2 , чим порушив громадянського порядку.
ОСОБА_1 надав суду письмову заяву, в якій зазначив, що свою провину не визнав повністю, не розкаявся у вчиненні правопорушенні та просив суд розглядати справу у його відсутність. Образливі слова були ним сказані не на адресу потерпілої.
Потерпіла ОСОБА_2 надала суду заяву, якою підтвердила, що ОСОБА_1 виражався нецензурною лайкою на її адресу і взагалі, образливо розмовляв в грубій формі та погрожував фізичною розправою.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Згідно з ст. 245 КУпАП завданням провадження у справі про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи, вирішення її у точній відповідності з законом.
Реалізація вказаного завдання здійснюється шляхом оцінки судом доказів, якими у силу ст. 251 КУпАП можуть бути будь-які фактичні дані, на основі яких встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні.
До таких доказів закон відносить пояснення свідків, висновки експертів, показання технічних приладів та засобів тощо.
Зазначені положення закону передбачають, що особа, яка розглядає справу про адміністративне правопорушення, піддає відповідній правовій оцінці докази, які містяться у матеріалах справи. Дослідження та врахування саме цих доказів має привести до обґрунтованого висновку про винуватість особи.
Склад адміністративного правопорушення це встановлена адміністративним законодавством сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Цими ознаками є об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт та суб'єктивна сторона і відсутність хоча б однієї з цих ознак означає відсутність складу адміністративного правопорушення в цілому
Положеннями ст. 173 КУпАП передбачена адміністративна за дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Об'єктом правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, є суспільні відносини у сфері громадського порядку, а об'єктивна сторона полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок.
Найбільш поширеною формою дрібного хуліганства є нецензурна лайка у громадських місцях, під якою необхідно розуміти найбільш цинічні лайки, що належать зазвичай до сфери статевих відносин, непристойні висловлювання, один із найогидніших різновидів словесної брутальності. Іншою формою цього правопорушення є образливе ставлення до громадян, під яким необхідно розуміти докучливу поведінку, пов'язану з образливими діями, що зневажають честь і гідність людини та утискають будь-чию волю, до того ж у грубій розв'язній манері. Це може бути: хапання за одяг, насильницьке утримання за руки, демонстративне зривання головного убору, вимога дати цигарку або пускання в обличчя диму від неї, непристойна пропозиція дівчині та інші подібні дії. Для всіх цих випадків характерним є ігнорування волі та бажання оточення, прагнення нав'язати свою волю, а точніше свавілля.
Конкретні прояви цього правопорушення надзвичайно різноманітні. Таке розмаїття законодавець визначив терміном «інші подібні дії», до яких необхідно віднести: насильницьке вторгнення в громадські місця всупереч забороні певних осіб, які слідкують за порядком; безпідставне порушення спокою громадян телефонними дзвінками, лихослів'я по телефону; співання непристойних пісень; вигуки, свист під час демонстрації кінофільмів; ґвалт, крики з хуліганських мотивів біля вікон громадян у нічний час; справляння природних потреб у не відведених для цього місцях; поява у громадському місці в оголеному вигляді; самовільна без потреби зупинка комунального транспорту; нанесення непристойних малюнків на тротуари, стіни, паркани, двері чи вчинення написів нецензурного змісту; неправдиве повідомлення про смерть родичів, знайомих, якщо це не призвело до тяжких наслідків; грубе порушення черг, яке супроводжується ображанням громадян та проявленням неповаги тощо.
Суб'єктивна сторона даного правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу.
Відповідно до правових позицій Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), які відображені у справах «Гурепка проти України» та «Корнєв і Карпенко проти України» адміністративне правопорушення у сфері громадської безпеки вважається по суті кримінальним.
У зв'язку з цим розгляд таких справ вимагає забезпечення всіх гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема, права на справедливість судового розгляду публічність розгляду справ.
У справі «Карелін проти Росії» ЄСПЛ зауважив, що з боку суду, який розглядає справу про адміністративне правопорушення недопустимо уточнення у судовому рішенні фабули правопорушення, усунення певних розбіжностей та неточностей, які мали місце у протоколі про адміністративне правопорушення, оскільки такий підхід є порушенням ч.1 ст.6 Конвенції у частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу.
За таких умов особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, позбавлена можливості захищатися від висунутого проти неї обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується.
Отже, суд уповноважений досліджувати виключно матеріали, які надані йому відповідним органом, тобто протокол та долучені до нього документи, на підставі чого має дійти висновку про наявність або відсутність у діях особи зазначеного у протоколі правопорушення.
З наданих суду матеріалів вбачається, що працівниками поліції 13.10.2025 на підставі заяви ОСОБА_2 від 13.10.2025 складений протокол за фактом порушення громадського порядку та спокою громадян ОСОБА_3 .
Так, до протоколу долучений диск з відеозаписами, що були досліджені в судовому засіданні, на яких зафіксовано образливе чіпляння та нецензурні вирази
Положеннями статей 251 та 252 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Із матеріалів справи вбачається, що працівники поліції, які склали протокол про адміністративне правопорушення, на підтвердження винуватості ОСОБА_1 надали такі докази: протокол про адміністративне правопорушення, заява потерпілої, письмові пояснення потерпілої та особи, що притягається до адміністративної відповідальності, диск.
Як зазначено в протоколі про адміністративні правопорушення серії ВАВ № 223979 від 13.10.2025, 13 жовтня 2025 року о 17 годині 50 хвилин, в АДРЕСА_1 біля під'їзду гр. ОСОБА_1 висловлювався нецензурною лайкою на ОСОБА_2 , чим порушив громадянського порядку.
Отже, викладене в протоколі підтверджено поясненнями потерпілої, диском з відеозаписами, з яких судом встановлено винність цієї особи у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, оскільки зазначені конкретні дії особи, які утворюють склад правопорушення, в протоколі знайшли своє підтвердження в судовому засіданні.
За приписами ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255цього Кодексу.
Оцінюючи матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд уважає, що винність ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, встановлена та підтверджена письмовими поясненнями потерпілої та матеріалами наявними у справі.
Дії ОСОБА_1 за ознаками ст. 173 КУпАП кваліфіковані правильно, оскільки він, виражався нецензурною лексикою в громадському місці.
При призначенні стягнення, суд ураховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його провини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність: ОСОБА_1 не працює, своєї провини у вчиненні адміністративного правопорушення не спростовував.
На підставі вищевказаного, з урахуванням обставин справи, особи та майнового стану правопорушника, суд уважає, що на ОСОБА_1 слід накласти стягнення у виді мінімального штрафу, передбаченого ст. 173 КУпАП, що є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.
Підстав призначити правопорушнику будь-яке інше стягнення, передбачене санкцією ст. 173 КУпАП, суд не вбачає з вищевказаних причин.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у проваджені по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Приймаючи до уваги вимоги ст. 40-1 КУпАП, суд уважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у сумі 605 гривень 60 копійок.
Керуючись ст. 9, 23, 24, 40-1, ст. 173, 251, 252, 277, 280, 283, 284 КУпАП,
Визнати винуватим ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, та піддати адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 3 (трьох) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить у сумі 51 (п'ятдесят одна) гривня 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь Чернів. ГУК Чернівецька ТТ 22030101, код отримувача ЄДРПОУ 37836095, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок UA828999980313141206000024405, код класифікації доходів бюджету 22030101, у сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Постанова може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Чернівці протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя Ю. О. Калмикова