Справа № 727/13324/25
Провадження № 3/727/2751/25
17 листопада 2025 року м. Чернівці
Суддя Шевченківського районного суду м. Чернівці Калмикова Ю. О., розглянувши матеріали, що надійшли з Чернівецького районного управління поліції Головного Управління Національної поліції в Чернівецькій області Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
Згідно з протоколом про адміністративні правопорушення серії ВАД № 652363 від 22.09.2025, 14 вересня 2025 року близько 19 годині 10 хвилин, ОСОБА_1 перебуваючи на балконі загального користування за адресою: АДРЕСА_2 кинув каміння в напрямку ОСОБА_2 , чим порушив громадянського порядку та спокій громадян.
ОСОБА_1 надав суду письмову заяву, в якій зазначив, що свою провину не визнав повністю, зазначив, що 14 вересня 2025 року він перебував на балконі біля власної квартири. Помітивши сторонній предмет у горщечку з квітами, що перебувають на балконі, він вигнув його з горщечка і викинув його на подвір'я, де в той момент він нікого не бачив. Предмет виявився сухою кісткою від сливи чи абрикосу. Ніякої загрози суспільству або конкретній особі ані громадському порядку він не наносив. Просив суд розглядати справу у його відсутність.
Потерпіла ОСОБА_2 надала суд письмові пояснення, в яких зазначила, що 14 вересня 2025 року приблизно о 19 год. 10 хв. вона перебувала у своєму власному дворі разом із сином. У цей час сусід - ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , кинув предмет схожий на камінь у її бік та її сина, чим створив небезпеку для неї та її дитини. Вказані дії були зафіксовані на відеокамеру.
Камера встановлена на її приватній території та використовується виключно з метою фіксації можливих протиправних дій та забезпечення безпеки її сім'ї. Камера не спрямована на приватні частини чужої власності.
Подібні заходи були вимушені, оскільки раніше дружина ОСОБА_1 неодноразово проявляла агресивні дії щодо неї та її гостей, а саме: висловлювала погрози фізичної розправи (наприклад, погрожувала скинути цеглу на голову); виливала воду на гостей, які перебували біля мого двору; заклеювала суперклеєм замок воріт; постійно вживала нецензурні вислови; створювала загальну атмосферу тиску, страху та психологічного дискомфорту.
З цих причин ннею раніше подавались заяви дільничному офіцеру поліції, але через відсутність доказів відповідних осіб не вдалося притягнути до відповідальності. Саме тому встановлення камери є обґрунтованим, законним та вимушеним.
Частина простору, яка інколи може потрапити у поле зйомки, є місцем загального користування, де відеоспостереження не заборонена законом.
Крім того, інші мешканці цього двору також встановили ще три камери, що підтверджує відсутність будь-якого порушення з її боку.
Дії ОСОБА_1 від 14.09.2025 є небезпечними, агресивними та такими, що створюють реальну загрозу її безпеці та безпеці її родини.
Раніше ОСОБА_1 притягувався до адміністративної відповідальності Чернівецький районним судом м. Чернівців (провадження 33/822/525/24) за ст. 173 КУПаП і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, у зв'язку із пошкодження її майна.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Згідно з ст. 245 КУпАП завданням провадження у справі про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи, вирішення її у точній відповідності з законом.
Реалізація вказаного завдання здійснюється шляхом оцінки судом доказів, якими у силу ст. 251 КУпАП можуть бути будь-які фактичні дані, на основі яких встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні.
До таких доказів закон відносить пояснення свідків, висновки експертів, показання технічних приладів та засобів тощо.
Зазначені положення закону передбачають, що особа, яка розглядає справу про адміністративне правопорушення, піддає відповідній правовій оцінці докази, які містяться у матеріалах справи. Дослідження та врахування саме цих доказів має привести до обґрунтованого висновку про винуватість особи.
Склад адміністративного правопорушення це встановлена адміністративним законодавством сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Цими ознаками є об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт та суб'єктивна сторона і відсутність хоча б однієї з цих ознак означає відсутність складу адміністративного правопорушення в цілому
Положеннями ст. 173 КУпАП передбачена адміністративна за дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Об'єктом правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, є суспільні відносини у сфері громадського порядку, а об'єктивна сторона полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок.
Найбільш поширеною формою дрібного хуліганства є нецензурна лайка у громадських місцях, під якою необхідно розуміти найбільш цинічні лайки, що належать зазвичай до сфери статевих відносин, непристойні висловлювання, один із найогидніших різновидів словесної брутальності. Іншою формою цього правопорушення є образливе ставлення до громадян, під яким необхідно розуміти докучливу поведінку, пов'язану з образливими діями, що зневажають честь і гідність людини та утискають будь-чию волю, до того ж у грубій розв'язній манері. Це може бути: хапання за одяг, насильницьке утримання за руки, демонстративне зривання головного убору, вимога дати цигарку або пускання в обличчя диму від неї, непристойна пропозиція дівчині та інші подібні дії. Для всіх цих випадків характерним є ігнорування волі та бажання оточення, прагнення нав'язати свою волю, а точніше свавілля.
Конкретні прояви цього правопорушення надзвичайно різноманітні. Таке розмаїття законодавець визначив терміном «інші подібні дії», до яких необхідно віднести: насильницьке вторгнення в громадські місця всупереч забороні певних осіб, які слідкують за порядком; безпідставне порушення спокою громадян телефонними дзвінками, лихослів'я по телефону; співання непристойних пісень; вигуки, свист під час демонстрації кінофільмів; ґвалт, крики з хуліганських мотивів біля вікон громадян у нічний час; справляння природних потреб у не відведених для цього місцях; поява у громадському місці в оголеному вигляді; самовільна без потреби зупинка комунального транспорту; нанесення непристойних малюнків на тротуари, стіни, паркани, двері чи вчинення написів нецензурного змісту; неправдиве повідомлення про смерть родичів, знайомих, якщо це не призвело до тяжких наслідків; грубе порушення черг, яке супроводжується ображанням громадян та проявленням неповаги тощо.
Суб'єктивна сторона даного правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу.
Відповідно до правових позицій Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), які відображені у справах «Гурепка проти України» та «Корнєв і Карпенко проти України» адміністративне правопорушення у сфері громадської безпеки вважається по суті кримінальним.
У зв'язку з цим розгляд таких справ вимагає забезпечення всіх гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема, права на справедливість судового розгляду публічність розгляду справ.
У справі «Карелін проти Росії» ЄСПЛ зауважив, що з боку суду, який розглядає справу про адміністративне правопорушення недопустимо уточнення у судовому рішенні фабули правопорушення, усунення певних розбіжностей та неточностей, які мали місце у протоколі про адміністративне правопорушення, оскільки такий підхід є порушенням ч.1 ст.6 Конвенції у частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу.
За таких умов особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, позбавлена можливості захищатися від висунутого проти неї обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується.
Отже, суд уповноважений досліджувати виключно матеріали, які надані йому відповідним органом, тобто протокол та долучені до нього документи, на підставі чого має дійти висновку про наявність або відсутність у діях особи зазначеного у протоколі правопорушення.
З наданих суду матеріалів вбачається, що працівниками поліції 22.09.2025 на підставі заяви ОСОБА_2 від 15.09.2025 складений протокол за фактом порушення громадського порядку та спокою громадян ОСОБА_1 .
Суд бере до уваги, що матеріали справи не містять об'єктивних відомостей, які б свідчили про порушення громадського порядку та спокою громадян ОСОБА_1 , наслідком чого було би кидання каміння в напрямку ОСОБА_2 .
Потерпіла ОСОБА_2 надала диск з відеозаписами, що були досліджені в судовому засіданні, втім, на них зафіксовано, що ОСОБА_1 щось кинув, але не зафіксовано, що саме останній кинув та що саме в її сторону.
Положеннями статей 251 та 252 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Із матеріалів справи вбачається, що працівники поліції, які склали протокол про адміністративне правопорушення, на підтвердження винуватості ОСОБА_1 надали такі докази: протокол про адміністративне правопорушення, заява потерпілої, письмові пояснення потерпілої, диск.
Як зазначено в протоколі про адміністративні правопорушення серії ВАД № 652363 від 22.09.2025, 14 вересня 2025 року близько 19 годині 10 хвилин, ОСОБА_1 перебуваючи на балконі загального користування за адресою: м. Чернівці, вул. Заньковецької, 16, кинув каміння в напрямку ОСОБА_2 , чим порушив громадянського порядку та спокій громадян.
Разом з тим, аналізуючи вказаний протокол, суд звертає увагу на те, що у цих документах зазначено ОСОБА_1 перебуваючи на балконі загального користування за адресою: м. Чернівці, вул. Заньковецької, 16, кинув каміння в напрямку ОСОБА_2 , чим порушив громадянського порядку та спокій громадян.
Втім, викладене в протоколі не спростовано в судовому засіданні ані поясненнями потерпілої, ані диском з відеозаписами, з яких не можна встановити чим кидає ОСОБА_1 та чи перебувала потерпіла ОСОБА_2 в цей час у дворі та ставить під сумнів винність цієї особи у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, оскільки зазначені конкретні дії особи, які утворюють склад правопорушення, в протоколі не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.
Аналіз протоколу про адміністративне правопорушення, заяви потерпілої ОСОБА_2 це лише перелічення джерела доказів, а не самі докази, тобто будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
За приписами ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255цього Кодексу.
Оцінюючи документи, які долучені до справи слід зазначити наступне:
Протокол про адміністративне правопорушення хоча і зазначено ст. 251 КУпАП, як джерело доказів, проте викладені у ньому фактичні обставини вчинення правопорушення є висновком особи, яка склала цей протокол і потребують підтвердження іншими доказами в їх сукупності.
Інші долучені документи ніяк не підтверджують ті обставини, які повинні бути з'ясовані у відповідності до ст. 280 КУпАП.
Будь-які інші докази, які б підтверджували винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАп, не надано.
Таким чином, вважаю, що матеріали справи не містять доказів вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, провадження про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП слід на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 9, 23, 24, ст. 173, 247, 251, 252, 277, 280, 283, 284 КУпАП, суд
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Чернівці протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя Ю. О. Калмикова