Слобідський районний суд міста Харкова
Провадження № 2/641/4188/2025 Справа № 641/8800/25
17 листопада 2025 року м. Харків
Суддя Слобідського районного суду міста ХарковаКурганникова О.А., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення режиму окремого проживання подружжя,-
встановив:
14.11.2025 за вх. № 32661/25 позивач ОСОБА_1 через засоби поштового зв'язку звернулася до Слобідського районного суду міста Харкова з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить встановити режим окремого провадження подружжя ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 виданий 08.07.2015 Московським РВ у м. Харкові ГУ ДМС України в Харківській області, РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання; АДРЕСА_1 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт НОМЕР_3 виданий 09.09.2019 органом 6311, РНОКПП НОМЕР_4 шлюб між якими зареєстровано 19.02.2019 в Харківському міському відділі ДРАЦС Головного територіального управління юстиції у Харківській області, про що зроблено відповідний актовий запис № 2641.
Розглянувши подані матеріали, суд дійшов висновку про необхідність повернення заяви заявнику через зловживання правами з таких підстав.
Згідно даних автоматизованої системи документообігу суду та офіційного веб-порталу «Судова влада України»;:
- 21.10.2025 в провадження судді Слобідського районного суду міста Харкова Маньковської О.О. надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення режиму окремого проживання подружжя, яка ухвалою суду від 27.10.2025 залишена без руху (справа № 641/8015/25). Ухвалою суду від 31.10.2025 позовну заяву повернуто позивачу, у зв'язку із надходженням відповідного клопотання представника позивача.
- 27.10.2025 в провадження судді Слобідського районного суду міста Харкова Онупко М.Ю. надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення режиму окремого проживання подружжя, яка ухвалою суду від 29.10.2025 залишена без руху (справа № 641/8239/25) з підстав несплати судового збору та ненадання додатків до позовної заяви;
- 27.10.2025 в провадження судді Слобідського районного суду міста Харкова Василенко О.Я. надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення режиму окремого проживання подружжя, яка ухвалою суду від 31.10.2025 залишена без руху (справа № 641/8240/25) з аналогічних підстав.
-12.11.2025 в провадження судді Слобідського районного суду міста Харкова Кожихової Г.В. надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення режиму окремого проживання подружжя, яка ухвалою суду від 12.11.2025 повернута позивачу, дії позивача ОСОБА_1 щодо повторного звернення до суду із тотожними позовними заявами - визнано зловживанням процесуальними правами.
14.11.2025 до Слобідського районного суду міста Харкова через засоби поштового зв'язку знову надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення режиму окремого проживання подружжя ідентичного змісту без сплати судового збору та долучення додатків до позовної заяви.
Одним із основних принципів цивільного судочинства, передбачених у статті 2 ЦПК України є неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Зі змісту принципу змагальності вбачається, що суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.
У п. 2 ч. 2 ст. 44 ЦПК України вказано, що залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема, подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями.
Зловживання процесуальними правами як особливий різновид цивільного процесуального правопорушення полягає в тому, що при зловживанні процесуальними правами відбувається порушення умов реалізації суб'єктивних цивільних процесуальних прав.
Це положення відповідає загальнотеоретичним розробкам конструкції зловживання правом, в яких воно нерідко визначається як поведінка, що перевищує (або порушує) межі здійснення суб'єктивних прав. Суб'єкт цивільного судочинства свої цивільні процесуальні права має здійснювати відповідно до їх призначення, яке або прямо визначено змістом того чи іншого суб'єктивного права, або вочевидь випливає з логіки існування того чи іншого суб'єктивного процесуального права.
Зловживання процесуальними правами може мати форму штучного ускладнення цивільного процесу, ускладнення розгляду справи в результаті поведінки, що перешкоджає винесенню рішення у справі або вчиненню інших процесуальних дій.
У постанові Верховного Суду від 08 травня 2018 року у справі № 910/1873/17 визначено, що принцип добросовісності - це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб'єктів при виконанні своїх юридичних обов'язків і здійсненні своїх суб'єктивних прав. Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб.
Зловживання правом - це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право.
Верховний Суд наголошує, що цивільний процесуальний обов'язок сторони - це належна поведінка сторони в цивільному судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб'єктивному процесуальному праву суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 761/7978/15-ц вказано, що позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно співпадають сторони, підстава та предмет спору. Нетотожність хоча б одного з елементів не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору. У розумінні цивільного процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. У матеріальному розумінні предмет позову - це річ, щодо якої виник спір.
Таким чином, вказані дії позивача не відповідають завданням та суперечать засадам цивільного судочинства, розцінюються судом як зловживання процесуальними правами, а саме маніпуляція автоматизованим розподілом справ, яка полягає в тому, що позивач тричі подав позов до одного й того самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Керуючись ст.ст. 44,185 ЦПК України суддя, -
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення режиму окремого проживання подружжя - повернути позивачу.
Дії позивача ОСОБА_1 щодо повторного звернення до суду із тотожними позовними заявами - визнати зловживанням процесуальними правами.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання відповідно до ч. 2 ст. 261 ЦПК України та може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя -О. А. Курганникова