Справа № 953/7529/24
н/п 2/953/3574/25
17 листопада 2025 року м. Харків
Київський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого - судді Власової Ю.Ю.
секретар судового засідання - Тютюнова Л.В.
учасники справи:
позивач - комунальне підприємство «ХАРКІВСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ»
відповідачі - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом комунального підприємства «ХАРКІВСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання та гарячої води,
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
Позивач, комунальне підприємство «ХАРКІВСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» (далі - КП «ХТМ»), звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про солідарне стягнення на свою користь заборгованості за послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води за період з 01.10.2008 по 31.12.2021 в розмірі 64094,27 грн.
Також, позивач просить вирішити питання розподілу судових витрат.
У відзиві на позов відповідач ОСОБА_1 вказує, що позивач заявив вимоги про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання та постачання горячої води за період з 01.08.2008 по 31.12.2021 року і звернувся до суду з відповідним позовом у серпні 2024 року.
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права асо інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 260 ЦК України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу.
Згідно з частинами першою, п'ятою статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктом 12 такого змісту: "12. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобіп іня поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».
Отже, з огляду на те, що оплата за теплопостачання здійснюється щомісячно, а карантин введено Постановою Кабінету Міністрів від 11 березня 2020 року № 211, вбачається, що вимоги про стягнення щомісячних платежів за період з 01.08.2008 по 12.03.2017 заявлено позивачем поза межами позовної давності, який сплив 12.03.2017.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України)
З огляду на вищезазначене відповідач ОСОБА_1 просить до вимог, які заявлені за періоди після березня 2017 року на загальну суму 18 242,35 грн., застосувати позовну давність.
Крім того, відповідач вважає, що й позовні вимоги про стягнення коштів за споживання теплової енергії за періоди з квітня 2017 року по грудень 2021 року (у межах позовної давності) також не підлягають задоволенню як такі, що нормативно не обгрунтовані та не мають здатності до арифметичної (математичної) перевірки.
Так, до запровадження змін у законодавстві з 01.11.2021, нарахування плати за опалення в Україні здійснювалося за нормативами споживання, розрахованими на основі площі опалювального приміщення, а також з урахуванням температури зовнішнього повітря та кількості днів опалювального сезону в розрахунковому місяці.
Натомість, з наданих позивачем до суду відомостей про нарахування та оплату за послуги з теплопостачання неможливо перевірити вірність та обгрунтованість їх нарахування, оскільки позивач не навів ніяких складових формули визначення кількості отриманої відповідачами теплової енергії, а саме, не зазначив ані середню зовнішню температуру повітря, ані кількості днів опалюваного сезону в розрахункових місяцях
До того ж, позивачем не надана суду нормативна документація щодо існування затвердженої формули розрахунку спожитої без договору теплової енергії.
Отже, відповідач ОСОБА_1 вважає, що нарахування позивача не мають здатності до арифметичної та логічної перевірки, в силу чого не можуть бути задоволені.
З огляду на вищенаведене відповідач вважає, що позивачем не доведено обсяг поставки теплової енергії відповідачам у період з квітня 2017 року по грудень 2021 року, а відтак не доведеною є й заявлена до стягнення сума боргу за періоди з квітня 2017 року по грудень 2021 року на загальну суму 45 851,92 грн.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою судді Київського районного суду м. Харкова від 16.08.2024 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд якої постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Заочним рішенням Київського районного суду м. Харкова від 19.11.2024 позов КП «ХАРКІВСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» - задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь КП «ХАРКІВСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» заборгованість за послуги з теплопостачання та постачання гарячої води за період з 01.10.2008 по 31.12.2021 у розмірі 64094 (шістдесят чотири тисячі дев'яносто чотири) гривні 27 копійок, вирішено питання судових витрат.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 19.08.2025 скасовано заочне рішення Київського районного суду м. Харкова від 19.11.2024. Призначено цивільну справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Участь у справі сторін.
У судове засідання представник позивача, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з'явився, додавши до позовної заяви клопотання про розгляд справи за його відсутності.
У судове засідання відповідачі, належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, не з'явились, про причини неявки суду не повідомили, заяви про відкладення розгляду справи не надали.
Враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Вимоги позову КП «ХТМ» обґрунтовує тим, що станом на 01.07.2024 внаслідок неповної та несвоєчасної оплати відповідачами послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води за період з 01.10.2008 по 31.12.2021 утворилась заборгованість в розмірі 64094,27 грн., яка підлягає стягненню на користь підприємства.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Дослідивши надані позивачем докази, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову КП «ХТМ», об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для її розгляду, суд приходить до наступного.
Так, за приписами ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд зазначає, що відносини, які виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках врегульовані положеннями Закону № 2189-VIII.
Норми цього Закону застосовуються з урахуванням особливостей, встановлених законами, що регулюють відносини у сферах постачання та розподілу електричної енергії і природного газу, постачання теплової енергії, централізованого постачання гарячої води, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
За визначенням термінів, наведеним у частині 1 статті 1 Закону № 2189-VIII:
2) виконавець комунальної послуги - суб'єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору;
5) житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг;
6) індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги;
10) норми споживання комунальних послуг - кількісні показники споживання комунальних послуг, які використовуються для розрахунків за спожиті комунальні послуги у випадках, передбачених законодавством.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону № 2189-VIII до житлово-комунальних послуг належать комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є, окрім іншого, споживачі (індивідуальні та колективні) та виконавці комунальних послуг (п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 6 Закону № 2189-VIII).
Пунктом 1 ч. 1 ст. 7 Закону № 2189-VIII передбачено право споживача на отримання вчасно та відповідної якості житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо кореспондує визначений п. 5 ч. 2 ст. 7 цього Закону обов'язок споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону № 2189-VIII споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону (ч. 1 ст. 10 Закону № 2189-VIII).
Позивач у справі КП «ХТМ», як виконавець комунальних послуг, надає послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання згідно з положеннями Закону № 2189-VIII та Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 (далі - Правила № 630), що регулюють відносини між суб'єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг, і фізичною та юридичною особою, яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.
Відповідно до п. 2 Правил № 630 централізоване опалення - послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у забезпеченні нормативної температури повітря у приміщеннях квартири (будинку садибного типу), яка надається виконавцем з використанням внутрішньо будинкових систем теплопостачання; централізоване постачання гарячої води - послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у гарячій воді, яка надається виконавцем з використанням внутрішньобудинкових систем гарячого водопостачання.
Послуги надаються споживачам безперебійно, виключно за винятком часу перерв, визначених відповідно до частини третьої статті 16 Закону № 2189-VIII (п. 3 Правил № 630).
Відповідно до п. 6 цих Правил послуги повинні відповідати:
з централізованого постачання холодної та гарячої води - вимогам щодо якості і тиску води, температури гарячої води, а також розрахунковим нормам витрати води у точці розбору;
з централізованого опалення - нормативній температурі повітря у приміщеннях квартири (будинку садибного типу) за умови їх утеплення споживачами та вжиття власником (балансоутримувачем) будинку та/або виконавцем заходів до утеплення місць загального користування будинку;
з централізованого водовідведення - нормативам з відведення стічних вод за умови підтримання відповідного стану приміщень будинку та прибудинкової території.
Місцеві органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування мають право тимчасово визначати інші норми споживання, кількісні та якісні показники та режими надання послуг в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України. Перелік послуг, що надаються споживачеві, залежить від рівня благоустрою відповідного будинку (п. 7 Порядку № 630).
Розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем), якщо договором не встановлено інший строк (п. 18 Порядку № 630).
Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку (п. 20 Порядку № 630).
Відповідно до п. 21 Порядку № 630 у разі відсутності у квартирі (будинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання:
з централізованого постачання холодної та гарячої води і водовідведення - з розрахунку на одну особу та на ведення особистого підсобного господарства;
з централізованого опалення - з розрахунку за 1 кв. метр (куб. метр) опалюваної площі (об'єму) квартири (будинку садибного типу) та з урахуванням фактичної температури зовнішнього повітря і фактичної кількості днів надання цієї послуги в місяці, який є розрахунковим.
Підпунктом 1 п. 30 Порядку № 630 унормований обов'язок споживача оплачувати послуги в установлені договором строки.
Відповідно до ст. 67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Частиною 1 ст. 68 ЖК України визначено, що наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.
За приписами ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 ЦК України).
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
За вказаною адресою КП «ХТМ» відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_1 .
Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Порядок оплати за житлово-комунальні послуги визначений у статті 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», якою передбачено, що плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Розмір плати за комунальні послуги розраховується, виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. Розмір плати за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій встановлюється залежно від капітальності, рівня облаштування та благоустрою.
Обов'язок щодо оплати власниками квартир та споживачами житлово-комунальних послуг, крім вищенаведених положень законодавства, закріплений також у статті 162 ЖК України.
Частиною 6 статті 19 Закону України «Про теплопостачання» передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію. Відповідно до вимог статті 25 Закону України «Про теплопостачання» у разі відмови оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.
Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до відповідальності після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення.
Інститут позовної давності виконує кілька завдань, у тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).
Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина 1 статті 261 ЦК України).
Початок перебігу строку позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (частина 3 статті 267 ЦК України).
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID 19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) введено з 12.03.2020 на всій території України карантин.
Було запроваджено обмежувальні заходи щодо протидії поширенню коронавірусу COVID-19, які безпосередньо впливають на виконання державою своєї соціальної, економічної, правозахисної функцій, було введено певні обмеження прав та свобод людини і громадянина.
Строк карантину неодноразово продовжувався. Законом України № 530-ІХ від 17.03.2020 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» введення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, віднесено до форс-мажорних обставин (частина 2 статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати»).
Законом України від 30.03.2020 № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 наступного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID 19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».
Вказаний Закон набрав чинності 02.04.2020. У пункті 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у редакції Закону України від 30.03.2020 № 540-IX перелічені всі статті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності. І всі ці строки продовжено для всіх суб'єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).
Подібний висновок висловлено у постановах Верховного Суду від 07.09.2022 у справі № 679/1136/21 (провадження № 61-5238св22), від 19.04.2023 у справі № 199/782/21 (провадження № 61-1323св23), від 31.05.2023 у справі № 938/632/20 (провадження № 61-16716св21).
З цього випливає, що у разі закінчення строку, який припадає на період дії карантину, такий строк продовжується до закінчення дії карантину.
У спірних правовідносинах обов'язок споживачів сплачувати за надані позивачем послуги є щомісячним. Отже, позовна давність до вимог про стягнення заборгованості, що існували в межах трирічного строку до дня набрання чинності згаданим Законом № 540-IX - 02.04.2020, тобто зі строком виконання з 02.04.2017, вважається такою, що не спливла.
Постановою Кабінету Міністрів України № 651 від 27.06.2023 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» відмінено з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Таким чином, з урахуванням встановлених судовим розглядом обставин, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог КП "ХТМ", шляхом стягнення солідарно з відповідачів на користь КП "ХТМ" заборгованість за послуги з теплопостачання та гарячої води за період з 01.04.2017 по 31.12.2021 складає 46202,36 грн.
Наявність вказаної заборгованості підтверджується наданими позивачем належними та допустимими доказами.
В іншій частині позовних вимог КП "ХТМ" слід відмовити.
Інші доводи і запеечення відповідача ОСОБА_1 на висновки суду не впливають.
При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Судові витрати.
За приписами ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Зважаючи на часткове задоволення позовних вимог, витрати позивача з оплати судового збору підлягають частковому відшкодуванню на його користь за рахунок відповідачів.
Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 258-259, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд -
Позов комунального підприємства «ХАРКІВСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ», - задовольнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП не зареєстрований, що зареєстровані: АДРЕСА_1 , на користь комунального підприємства «ХАРКІВСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ», місцезнаходження: 61037, місто Харків, вулиця Мефодіївська, будинок 11, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 31557119, МФО 351823, р/р НОМЕР_3 в ФХОУ ПАТ «ОЩАДБАНК», заборгованість за послуги з теплопостачання та постачання гарячої води за період з 01.04.2017 по 31.12.2021 в розмірі 46202 (сорок шість тисяч двісті дві) гривні 36 копійок.
У задоволенні іншої частини позовних вимог комунального підприємства «ХАРКІВСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ», - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП не зареєстрований, що зареєстровані: АДРЕСА_1 , на користь комунального підприємства «ХАРКІВСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ», місцезнаходження: 61037, місто Харків, вулиця Мефодіївська, будинок 11, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 31557119, МФО 351823, НОМЕР_3 в ФХОУ ПАТ «ОЩАДБАНК», судовий у розмірі 2182 (дві тисячі сто вісімдесят дві) гривні 73 копійки по 1091 (одна тисяча дев'яносто одна) гривня 36 копійок з кожного.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень:http://www.reyestr.court.gov.ua.
Позивач: комунальне підприємство «ХАРКІВСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ», місцезнаходження: 61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, буд. 11.
Відповідачі: ОСОБА_1 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 .
ОСОБА_2 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 .
Суддя - Ю.Ю. Власова